ЄУН: 336/3003/25
Провадження №: 2/336/2226/2025
02.05.25
іменем України
02 травня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Петренко Л.В., за участі секретаря судового засідання Нагорних О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу ЄУН 336/3003/25 (провадження №: 2/336/2226/2025) за позовною заявою Комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості з оплати за централізоване водопостачання і водовідведення, -
встановив:
03 квітня 2025 року, представник позивача звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення.
В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначає, що відповідно до статутних документів, основним видом діяльності комунального підприємства «Водоканал» є забезпечення безперебійного постачання населенню, підприємствам, організаціям м. Запоріжжя й області питної води та водовідведення, тому заявник в силу закону є виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води, централізованого водовідведення.
В квартирі розташованій за адресою: АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_1 . Відповідач користується послугами КП Водоканал, але оплату за послуги підприємства вносить не в повному обсязі, і тому за період з 01.06.19 р. по 31.11.23 р. утворилась заборгованість в сумі 35500 грн. 22 коп., що підтверджується доданим розрахунком.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 серпня 2024 року, у справі 336/1334/24, було встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить 3/20 частки квартири.
Нарахування за користування послугами водопостачання та водовідведення проводяться виходячи з розміру затверджених тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку, відповідно до кількості осіб проживаючих за вказаною адресою.
Комунальне підприємство «Водоканал» надає воду і здійснює прийняття стоків в комунальну каналізацію споживачам м. Запоріжжя. Абоненти - громадяни несвоєчасно вносять оплату за спожиту воду і надані послуги водовідведення, що призводить до неможливості належного, своєчасного і якісного забезпечення всіх верств к населення, підприємств, установ і організацій вказаними послугами. В результаті КП «Водоканал» не має нагоди своєчасно розрахуватися за своїми зобов'язаннями, що приводить до значного зростання кредиторської і дебіторської заборгованості.
Позивач скористався своїм правом та подав позов до відповідача з вимогою про стягнення заборгованості з оплати за централізоване водопостачання і водовідведення.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04 квітня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Роз'яснено відповідачу право на подання відзиву на позовну заяву, також роз'яснено сторонам право на подання відповіді на відзив та заперечення.
17 квітня 2024 року через систему «Електронний суд» надійшов відзив від представника відповідача адвоката Борисенкова С.В. У відзиві зазначено, що відповідачка є власницею лише 3/20 частин квартири АДРЕСА_2 , які належать їй на праві спільної часткової власності, в той же час 3/20 частини вказаної квартири зареєстровано за донькою, ОСОБА_2 також на праві спільної часткової власності. Інші 7/10 частин вказаної квартири належать територіальній громаді міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради. Так, наймачем 7/10 частин вказаної квартири ОСОБА_3 , з якою проживають її діти: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , місце проживання яких зареєстровано у вказаній квартирі, що підтверджується відповіддю Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 22.11.2022 року за вих. №01-17/01/1897. Останні особи не є членами сім'ї відповідача, а тому вона не може нести за них солідарну відповідальність за надані комунальні послуги.
Таким чином, наявна заборгованість підлягає стягненню з ОСОБА_1 пропорційно її частці у праві власності на квартиру (3/20), що пропорційно становить 5325,03 грн., а тому позов визнається частково.
Інших заяв по суті справи від учасників судового провадження не надходило.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Представник відповідача надав заяву про розгляд справи за відсутності сторони відповідача, просив при ухваленні рішення врахувати заперечення викладені у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до положень статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.ст. 79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві приватної власності кожній належать по 3/20 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власником 7/10 частки квартири є Запорізька міська рада, що підтверджуються даними технічного паспорта квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з рішенням Запорізької міської ради № 546 від 28.10.1999 року «Про порядок оплати послуг за водоспоживання та водовідведення» прийнятого на підставі «Правил надання населенню послуг з водо-теплопостачання та водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.97 № 1497, та з метою покращення збору коштів за водопостачання та водовідведення від квартиронаймачів і власників квартир, що мешкають в житлових будинках комунальної власності м. Запоріжжя, виконавчий комітет Запорізької міської ради вирішив, що збирання абонентської плати з населення за водокористування та водовідведення проводиться окремо від інших комунально-побутових послуг.
Відповідно до п. 3.1 вказаного рішення передано функції зі збору платежів від населення Державному комунальному підприємству «Водоканал».
Відповідно до Статуту Комунальне підприємство «Водоканал» є правонаступником майнових прав та обов'язків Державного комунального підприємства «Водоканал» та засновано на підставі розпорядження міськвиконкому Запорізької міської Ради народних депутатів від 03 вересня 1993 року № 1375 і діє згідно із Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими чинними нормативно-правовими актами.
Відповідно до п. 2.2. Статуту Комунального підприємства «Водоканал» предметом діяльності підприємства є: - забезпечення безперебійного постачання населенню, підприємствам, організаціям міста й області питної води відповідно до існуючого Державного стандарту та з переданими в експлуатацію підприємству параметрами мереж і споруджень; - забезпечення постачання населенню підприємствам, організаціям міста й області технічної води відповідно до існуючого Державного стандарту; - забезпечення водовідведення й очищення господарсько-побутових стоків відповідно до параметрів мереж і споруд та правил прийому стічних вод та систем каналізації та інші види діяльності, які відповідають меті діяльності підприємства і здійснюються відповідно до чинного законодавства України.
Комунальне підприємство «Водоканал» є юридичною особою, основним видом діяльності якого є: забір, очищення та постачання води; каналізація, відведення й очищення стічних вод тощо, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Комунальне підприємство «Водоканал» є виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води, централізованого водовідведення.
Відповідно до інформації, зазначеній у листі Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради № 01-17/01-1897 від 22.11.2022, у вказаній квартирі зареєстровані такі особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Договір між КП «Водоканал» та відповідачем відсутній, однак у період з червня 2019 по листопад 2023 включно позивач надав послуги з централізоване водопостачання і водовідведення до квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , за особистим рахунком № НОМЕР_1 , що оформлений на ім'я ОСОБА_1 .
За період з 01.06.19 р. по 31.11.23 р. утворилась заборгованість за послуги централізованого водопостачання і водовідведення в сумі 35500 грн. 22 коп.
Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1, 3, 4 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначаються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року N 2189-VIII, введений в дію з 01 травня 2019 року, де наведено визначення термінів: виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Кількісний показник комунальних послуг - кількість одиниць виміру обсягу отриманої споживачем комунальної послуги, визначена відповідно до показань вузла обліку та/або вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством. Норми споживання комунальних послуг (далі - норми споживання) - кількісні показники споживання комунальних послуг, які використовуються для розрахунків за спожиті комунальні послуги у випадках, передбачених законодавством. Споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належить: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до пунктів 5, 6 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцями комунальних послуг є: - послуг з централізованого водопостачання - суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; - послуг з централізованого водовідведення - суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення.
Частиною 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач має право: одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів (п. 1); без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості (п. 2); на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг (п. 4); на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості (п. 5); на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг (п. 6); складати та підписувати акти-претензії у зв'язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їхніх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт (п. 9).
Згідно з частинами 1-3 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Правовідносини щодо прав та обов'язків між виконавцем з надання послуг з водопостачання та водовідведення і споживачем, порядок розрахунків за надання послуг, підстави й розмір відповідальності за неналежне виконання обов'язків регулюються ст.ст. 19 - 23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», «Про захист прав споживачів», розд. ІІ кн. 5 ЦК України, ЖК України, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, з 13 серпня 2019 року набрали чинності та діють Правила надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. N 690, іншими нормативними актами, а також умовами укладеного договору.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до ст. 68 ЖК України, наймачі (власники) зобов'язані своєчасно вносити оплату за комунальні послуги.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 162 ЖК України плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
З 13 серпня 2019 року набрали чинності та діють Правила надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. N 690, які регулюють відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримувати послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі - послуги), а також визначеною власником (співвласниками) особою, що здійснює розподіл обсягів послуг.
У цих Правилах терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України «Про житлово-комунальні послуги», «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 7 Правил виконавець забезпечує безпечне та безперервне постачання питної води споживачу, якість та тиск якої повинні відповідати вимогам законодавства та умовам договору.
Відповідно до п. 8 Правил, параметри якості питної води повинні відповідати вимогам державних санітарних норм і правил на питну воду.
Значення тиску питної води повинно відповідати параметрам, встановленим державними будівельними нормами.
Критерієм якості послуг з централізованого водовідведення є безперешкодне приймання стічних вод у мережі виконавця з мереж споживача за умови справності мереж споживача.
Відповідно до п. 37 Правил розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць.
Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиті послуги), якщо інший порядок та строки не визначені договором.
За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.
Відповідно до п. 38 Правил споживач здійснює оплату спожитих послуг щомісяця в порядку та строки, визначені договором.
Відповідно до п. 39 Правил споживач не звільняється від оплати послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Споживач не звільняється від плати за абонентське обслуговування у разі відсутності фактичного споживання ним послуг.
Відповідно до п. 36 Правил рахунок на оплату спожитих послуг надається споживачу щомісяця на безоплатній основі відповідно до статті 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Рахунки на оплату спожитих послуг формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, яка здійснює розподіл обсягів послуг, на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільного обліку відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та надаються споживачу (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги, визначеного договором.
Відповідно до підпункту 5) пункту 47 Правил, індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені договорами.
Послуги з централізованого водопостачання і водовідведення відносяться до комунальних послуг.
Постачання фізичним особам питної води та водовідведення за загальним правилом має здійснюватися на підставі договору про надання цих послуг.
Між сторонами виникли фактичні договірні відносини щодо надання відповідних житлово-комунальних послуг, а відсутність укладеного письмового договору не звільняє відповідачів від обов'язку оплати за надані такі послуги (вказане відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 712/8916/17 від 7 липня 2020 р.).
Отже, за загальним правилом споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Якщо є ж послугами вони не користувались, то законодавством передбачено можливість звільнення їх від сплати або перерахунок оплати, але не у будь-якому випадку, а за певних умов.
Згідно з ч. 3 ст. 11, ч. 2 ст. 509 ЦК України, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Фактичне надання цих послуг і відкриття особового рахунку на ім'я споживача слід вважати фактичним укладанням договору на умовах, передбачених Законом України «Про питну воду та питне водопостачання», а також Правилами.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу вимог ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов'язує.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом за власні кошти. До таких витрат належать витрати, пов'язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпечення збереження його властивостей тощо. Невиконання власником свого обов'язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.
Відповідно до ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Відповідно до положень ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності та залежно від положень закону або домовленості між співвласниками може належати їм на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
У разі належності квартири декільком особам на праві спільної сумісної або спільної часткової власності, позовні вимоги мають бути пред'явлені до кожного з них про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірах, що відповідають їх часткам у праві спільної сумісної/часткової власності на квартиру, крім тих випадків, коли між співвласниками досягнуто домовленості щодо утримання квартири і визначено уповноваженого власника квартири (постанови Верховного Суду від 20 вересня 2018 року в справі № 522/7683/13-ц, від 01 вересня 2020 року в справі №352/2163/13-ц).
Вказані норми встановлюють презумпцію обов'язку власника нести всі витрати, пов'язані з утриманням належного йому майна.
Статтею 525 ЦК України, передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, за ст. 612 ч. 1 ЦК України.
Позивач, отримавши відзив, не надав доказів того, що інші наймачі, які користуються 7/10 частин квартири, отримують послуги за іншим особистим рахунком.
Відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 серпня 2024 року, у справі ЄУН 336/1334/24, стягнуто з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Водоканала» заборгованість по оплаті за централізоване водопостачання та водовідведення в розмірі 5325,05 гривень. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Судом було встановлено, що договір між КП «Водоканал» та відповідачами відсутній, однак у період з червня 2019 по листопад 2023 включно позивач надав послуги з централізоване водопостачання і водовідведення до квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , за особистим рахунком № НОМЕР_1 , що оформлений на ім'я ОСОБА_1 .
Вказане рішення набрало законної сили, позивачем не оскаржувалося у встановленому законом порядку.
Так, суд дійшов до висновку, що усі комунальні послуги надаються в квартиру за особистим рахунком № НОМЕР_1 , оформленим на ім'я ОСОБА_1 .
Відповідачу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві приватної власності кожній належать по 3/20 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власником 7/10 частки квартири є Запорізька міська рада, що підтверджуються підтверджуються даними технічного паспорта квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За період з 01.06.19 р. по 31.11.23 р. утворилась заборгованість за послуги централізованого водопостачання і водовідведення в сумі 35500 грн. 22 коп.
Отже, позивач звернувся з позовними вимогами не до усіх співвласників квартири та/або її наймачів, тому суд враховуючи приписи ст. 360 ЦК України, стягує з відповідача лише ту частину заборгованості, яка пропорційна її частці у праві спільної часткової власності на вказану вище квартиру, тобто 3/20 від заявленої суми 35500,22 грн, що становить 5325,03 грн.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по оплаті за централізоване водопостачання та водовідведення, за період з 01.06.19 р. по 31.11.23 р., в сумі 5325,03 грн.
Щодо судових витрат
Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 3028,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначаються розподіл судових витрат.
Судові витрати, згідно зі ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до задоволених позовних вимог.
Позивач сплатив судовий збір в сумі 3028,00 грн., що відповідає заявленій в позові сумі 35500,22 грн. Задоволеній сумі 5325,03 грн. буде відповідати така сума судового збору: 3028,00 грн. х 5325,03 грн. : 35500,22 грн. = 454,20 грн.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, то суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 454,20 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 7, 10-13, 19, 76-81, 89, 133, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354-355 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги Комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати за централізоване водопостачання і водовідведення - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Водоканал» заборгованість по оплаті послуг за централізоване водопостачання і водовідведення, за період з 01 червня 2019 року по 31 листопада 2023 року, в сумі 5325,03 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Водоканал» судовий збір в сумі 454,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: Комунальне підприємство «Водоканал», код ЄДРПОУ 03327121, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд.61, розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 відкритий в АТ «ПУМБ».
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Дата складання повного судового рішення 02 травня 2025 року.
Суддя: