ЄУН: 336/2522/25
Провадження №: 3/336/2087/2025
28 квітня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Звєздова Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
за ч.5 ст.126, ч.3 ст. 130 КУпАП, -
встановила:
13.03.2025 року о 16:39 год., на а/д Запоріжжя-Маріуполь 525 км, ОСОБА_1 , керував т/з Volkswagen Jetta, номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку у лікаря-нарколога відмовився на місці зупинки транспортного засобу. Від керування відсторонений. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.3 ст.130 КУпАП.
13.03.2025 року о 16:39 год., на а/д Запоріжжя-Маріуполь 525 км, ОСОБА_1 , керував т/з Volkswagen Jetta, номерний знак НОМЕР_2 , при цьому будучи позбавлений права керування т/з. Правопорушення вчинено повторно протягом року, постановою серії ББА № 620762 від 11.11.2024 року, був притягнутий до відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1 «а» ПДР України.
15.03.2025 року о 14:15 год., шосе від Н-О 8 в бік с. Новотроїцьке 10км., ОСОБА_1 , керував т/з ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_3 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку у лікаря-нарколога відмовився на місці зупинки транспортного засобу. Від керування відсторонений. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.3 ст.130 КУпАП.
15.03.2025 року о 14:15 год., шосе від Н-О 8 в бік с. Новотроїцьке 10км., ОСОБА_1 , керував т/з ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_3 , при цьому будучи позбавлений права керування т/з. Правопорушення вчинено повторно протягом року, постановою серії ББА № 620762 від 11.11.2024 року, був притягнутий до відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1 «а» ПДР України.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, з заявою про відкладення розгляду справи та/або запереченнями на протокол до суду не звертався. Викликався до суду, шляхом зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення дати та місця розгляду справи, та направленням судової повістки, яку останній отримав завчасно.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у п.35 рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Подібна позиція цього суду викладена, також у рішеннях у справах «Олександр Шевченко проти України» (заява № 8371/02, п.27, та «Трух проти України» заява № 50966/99), де суд наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Судом при розгляді даної справи також враховано позицію Верховного Суду відображену в п.34 постанови від 12.03.2019 року по справі №910/9836/18 де зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ «Богонос проти росії» від 05.02.2004 року).
Основною умовою відкладення розгляду справи є - не відсутність у судовому засіданні сторони по справі, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 був достовірно обізнаний про розгляд справи в суді, а також те, що судом були вжиті всі можливі засоби повідомлення останнього про розгляд справи, суд вважає, що неявка останнього на судовий розгляд не має поважних причин та свідчить про ухилення від участі в судовому засіданні з метою створення штучних перешкод у розгляді справи, як обраний спосіб захисту, тому суд не вбачає підстав в черговий раз відкладати розгляд справи, оскільки правопорушник за період перебування на розгляді суду матеріалів справи не скористався правами, наданими йому чинним законодавством, передбаченими статтею 268 КУпАП, не надав пояснень, заперечень щодо протоколу про адміністративне правопорушення, обставин справи й доказів на їх підтвердження, беручи до уваги той факт, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.,4, 5 ст.126, ст. 130 КУпАП, не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов'язкової присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, а тому, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності правопорушника, на підставі наявних документів, доданих до протоколів про адміністративне правопорушення.
Вивчивши надані матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Згідно положень ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктами 1.3 та 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Порушення вимог даного пункту Правил дорожнього руху тягне за собою адміністративну відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Повторне протягом року вчинення особою порушень, передбачених ч. 2-4 ст. 126 КУпАП тягне за собою адміністративну відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, передбачена адміністративна відповідальність ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 3 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 8, 12 Розділу ІІ Інструкції № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу 1 цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Поліцейськими вказані вимоги законодавства дотримані водію запропоновано огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі у лікаря-нарколога, від проходження такого огляду він відмовився неодноразово, що зафіксовано на відеозаписах, долучених до матеріалів справи.
Відповідно до ч.ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.
Під час розгляду справи, порушень допущених працівниками поліції при його складанні судом не виявлено. Протокол про адміністративне правопорушення містить всі необхідні відомості, передбачені ст.256 КУпАП, та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС №1395 від 07 листопада 2015 року.
Кодексом про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації .
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні а також інші обставини, які мають значення для справи.
У відповідності до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року судам слід враховувати на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності.
Стаття 9 КУпАП передбачає винність діяння, як обов'язкову ознаку складу правопорушення.
Отже, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 підтверджується наступними матеріалами справи:
- протоколом про адміністративне правопорушення, в якому правильно кваліфіковані дії та зафіксовано факт порушення ОСОБА_2 п. 2.1 «а» ПДР та вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 5 ст. 126, ч.3 ст. 130 КУпАП;
- довідкою про притягнення водія за правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.4 ст. 126 КУпАП;
- постановою серії ББА № 62062 від 11.11.2024, згідно якої останнього притягнуто до відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП;
- відеозаписом правопорушення з якого суддею встановлення факт керування водієм ТЗ.
Обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі доказів, судом не встановлено.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність, згідно ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша статті 9 КУпАП).
Згідно положень ст.23 КУПАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст.33 КУпАП, суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність судом не встановлені.
Санкції ч.5 ст.126 КУпАП передбачають накладення стягнень у виді оплатного вилучення транспортного засобу.
Згідно зі ст.29 КУпАП, конфіскований може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника.
З матеріалів справи вбачається, що ТЗ, яким керував ОСОБА_1 , йому не належить у зв'язку з чим застосувати оплатне вилучення транспортного засобу неможливо.
Враховуючи вище викладене, той факт, що ОСОБА_1 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 130 та 126 КУпАП, висновки для себе не робить та продовжує керувати ТЗ, суд приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, із застосуванням положень 36 КУпАП, у вигляді адміністративного арешту з позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Статтею 382 КК України передбачено кримінальну відповідальність за умисне невиконання постанови суду, яка набрала законної сили.
Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08.02.2023 року по справі № 464/4690/20.
Враховуючи той факт, що постановами суду, зокрема Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 15.10.2024 (336/8680/24) ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами, рішення суду водій не виконує, систематично порушуючи ПДР, суд приходить до висновку про необхідність повідомити відділ поліції № 3 ЗРУП Головного управління Національної поліції в Запорізькій області та Шевченківську окружну прокуратуру м. Запоріжжя про зазначені обставини для вирішення питання про внесення відомостей до ЄРДР про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України.
Статтею 214 КПК України визначено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 23, 33, 36, 126, 130, 283, 284 КУпАП, суддя -
постановила:
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачені ч.5 ст. 126 та ч.3 ст. 130 КУпАП та, на підставі ст. 36 КУпАП, призначити адміністративне стягнення у виді:
адміністративного арешту на строк п'ятнадцять діб
з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок в дохід держави (Стягувач: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106; Призначення платежу: Судовий збір на користь держави).
Повідомити відділ поліції № 3 ЗРУП Головного управління Національної поліції в Запорізькій області та Шевченківську окружну прокуратуру м. Запоріжжя про зазначені обставини для вирішення питання про внесення відомостей до ЄРДР про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України.
Про виконання постанови повідомити суд.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя Н.С. Звєздова
Строк пред'явлення виконавчого документа «____»_____________ 20___р.
Постанова набрала законної сили «____»_____________ 20___р.
Дата видачі постанови «____»_____________ 20___р.