Дата документу 02.05.2025
Справа № 334/3531/25
Провадження № 2-з/334/16/25
02 травня 2025 року м. Запоріжжя
Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі судді Бредіхіна Ю.Ю., розглянувши заяву заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя про забезпечення позову та додані до неї матеріали,
установив:
Заступник керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя Шевейко Р.І. звернувся до суду з позовом в інтересах територіальної громади міста Запоріжжя до ОСОБА_1 із вимогою про стягнення 344 638,86 грн.
Разом із позовною заявою адресу суду надійшла заява позивача про вжиття заходів забезпечення вказаного вищевказаного позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, а саме: автомобілю марки «Tesla Model 3», 2021 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, на праві власності належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
В обґрунтування своєї заяви прокурор вказує про те, що накладення арешту на грошові кошти відповідача, за їх наявності, у такому розмірі здатне суттєво погіршити майновий стан останнього, у той час як накладення арешту на транспортний засіб, мінімально впливатиме на повсякденну роботу відповідача, не ускладнюючи його господарську діяльність. Отже, обраний вид забезпечення позову - накладення арешту на майно, що належить відповідачу на праві власності, є співмірним із заявленими позовними вимогами. Водночас, відсутність такого обтяження може призвести до невиконання майбутнього судового рішення.
Оцінивши наведені позивачем обставини, суд дійшов до таких висновків.
Згідно положень ч. 1, 2 ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Одними із видів забезпечення позову відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір (постанова Верховного Суду від 25.09.2019 року у справі № 320/3560/18, провадження № 61-5051св19).
Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії (постанова Верховного Суду від 25.04.2019 року у справі №826/10936/18, провадження №К/9901/728/19).
Відтак, при вирішення заяви про забезпечення позову необхідно брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відтак, при вирішення заяви про забезпечення позову необхідно брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Ураховуючи той факт, що попередні судові рішення на які посилається прокурор у своїй заяві виконанні і в реєстрі виконавчих проваджень відсутні відомості про незавершені виконавчі провадження боржником за яким є відповідач, суд вважає, що прокурором не надано суду належних та допустимих доказів того, що на момент подання заяви про забезпечення позову існує певна реальна ймовірність здійснення відчуження майна відповідача у цій справі.
Керуючись ст. 149, 150, 153, 154, 157, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд
ухвалив
Заяву заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя про забезпечення позову залишити без задоволення.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю.Ю. Бредіхін