Провадження № 11-кп/803/1213/25 Справа № 191/5852/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
01 травня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
засудженого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2024 року про звільнення від призначеного судом покарання -
Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2024 року клопотання ДУ Синельниківська ВК № 94 про звільнення від покарання засудженого ОСОБА_7 призначеного вироками Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.07.2023 року та 04.09.2024 року було задоволено частково.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.07.2023 року ОСОБА_7 було засуджено за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, а саме за епізодами вчинення крадіжок 12.01.2023 року на суму 2801 гривень та за епізодом вчинення крадіжки від 05.02.2023 року на суму 1353,00 гривень.
Вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.09.2024 року ОСОБА_7 було засуджено за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме за вчинення крадіжки 02.11.2023 року на суму 5760,45 гривень.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 р. № 3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 р., встановлено, що дії щодо чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 2684,00 грн. у 2023 році) є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 74 КК України (в ред. ЗУ № 3886-ІХ від 18.07.2024 року) особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
У зв'язку із декриміналізацією вчиненого 05.02.2023 року епізоду крадіжки ОСОБА_7 на суму 1353 гривні, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність законних підстав для його звільнення від призначеного покарання за вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.07.2023 року за даним епізодом.
У той же час суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_7 згідно з вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.07.2023 року вчинив 12.12.2023 року крадіжку внаслідок якої було завдано майнову шкоду в сумі 2802 гривен та за вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.09.2024 року вчинив крадіжку на суму 5760,45 гривен які не підпадають під дію Закону України, «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 р. № 3886-IX а тому відмовив у задоволені клопотання ДУ Синельниківська ВК № 94 в цій частині.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Засуджений в своїй апеляційній скарзі просить ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2024 року - скасувати, подання ДУ Синельниківської ВК № 94 задовольнити повністю, звільнити його від відбуття призначеного покарання.
Позиція учасників судового провадження.
Засуджений в судовому засіданні свою апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з наведених у ній підстав.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги засудженого, просив залишити її без задоволення.
Мотиви суду.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думку прокурора, засудженого, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволеною не підлягає з наступних підстав.
Так ч. 1 ст. 404 КПК Українивстановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах поданої апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 370 КПК України рішення суду повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, а саме ухваленим компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду в порядку передбаченому ст. 23 КПК України, оціненими відповідно до ст. 94 КПК України, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Вказані вимоги кримінально процесуального законодавства України, під час судового розгляду судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування судових рішень, у справі не встановлено.
Доводи засудженого ОСОБА_7 щодо безпідставної відмови судом першої інстанції у задоволені подання ДУ Синельниківска ВК № 94 колегія суддів вважає надуманими виходячи з наступного.
Вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.07.2023 року ОСОБА_7 було засуджено за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, а саме за епізодами вчинення крадіжок 12.01.2023 року на суму 2802 гривень та за епізодом вчинення крадіжки від 05.02.2023 року на суму 1353,00 гривень.
Вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.09.2024 року ОСОБА_7 було засуджено за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме за вчинення крадіжки 02.11.2023 року на суму 5760,45 гривень.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX (далі Закон № 3886-IX), який набув чинності 09.08.2024, внесено зміни до ст. 51 (Дрібне викрадення чужого майна) Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Статтею 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пункт 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу України передбачає, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Приписами підпункту 169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV Податкового кодексу України розмір податкової соціальної пільги визначений у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 01.01.2023 встановлений на рівні 2684 гривен.
Частиною 1 ст. 5 КК України передбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Частиною 2 ст. 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання покарань.
У зв'язку із декриміналізацією вчиненого 05.02.2023 року епізоду крадіжки ОСОБА_7 на суму 1353 гривні, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність законних підстав для його звільнення його від призначеного покарання за вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.07.2023 року за даним епізодом.
Разом з цим, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволені клопотання ДУ Синельниківська ВК № 94 в частині звільнення від покарання ОСОБА_7 за вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.07.2023 року за епізодом вчинення крадіжки від 12.01.2023 року на суму 2802 гривень та вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.09.2024 року за епізодом вчинення крадіжки від 04.09.2024 року на суму 5760,45 гривень, оскільки сума завданої шкоди за даними епізодами перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб за 2023 рік -2684 гривень, а тому вказані епізоди декриміналізації не підлягають.
Враховуючи викладене суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, з чим погоджується колегія суддів, про необхідність залишення без змін і остаточного строку відбуття ОСОБА_7 покарання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407 та 418, 419 КПК, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2024 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді Дніпровського
апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3