Провадження № 11-сс/803/871/25 Справа № 202/3147/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
28 квітня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
Судді - доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянув в закритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2025 року у кримінальному провадженні №12024040000001419 від 08 листопада 2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жовті Води, Дніпропетровської області, громадянина України, стрільця ВЧ НОМЕР_1 , зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 14.11.2022 року Біляївським районним судом Одеської області за ч. 4 ст. 407 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_6
в режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_8
За ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2025 року частково задоволено клопотання слідчого та застосовано відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 06 червня 2025 року, з визначенням застави у розмірі 500 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 1 514 000 гривень.
Слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а також про існування ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду, знищення, сховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.
Під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам та вважав неможливим застосувати до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, зокрема й у вигляді домашнього арешту.
В апеляції:
- захисник ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або визначити заставу в розмірі від 20 до 80 прожиткових мінімумів доходів громадян.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги захисник вказує на відсутність фактів, які б документально підтверджували існування ризиків того, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також вчинить інше кримінальне правопорушення чи продовжить кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Також захисник наголосив, що слідчий суддя знехтував принципом поваги до особистої свободи людини та визначив заставу у вигляді 500 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка не передбачена ст. 182 КПК України.
Заслухавши сторони кримінального провадження, захисника та підозрюваного, які просили задовольнити вимоги апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
За вимогами ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З матеріалів справи слідує, що 08 листопада 2024 року до ЄРДР за № 12024040000001419 внесені відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
08 квітня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприянні їх вчиненню наданням засобів, вчинене з корисливих мотивів.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, апеляційний суд зважає на відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри» та усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, що підтверджується, зокрема: протоколом огляду від 24 березня 2025 року; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 24 березня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 24 березня 2025 року; протоколами огляду речей та документів; протоколом обшуку від 08 квітня 2025 року, які вказують на причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Розглядаючи питання наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме особа підозрюваного ОСОБА_6 , який раніше судимий, на даний час підозрюється у скоєнні тяжкого злочину у сфері забезпечення призову та мобілізації, вчиненого з корисливих мотивів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, у зв'язку з чим, усвідомлюючи факт можливої суворості покарання за вироком суду, підозрюваний може переховування від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Як додаткову обставину в підтвердження ризику переховування, апеляційний суд враховує введення в Україні воєнного стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Отже, обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави, є таким, що в повній мірі відповідає наведеним вище нормам закону, правовим позиціям Європейського Суду з прав людини та обставинам цього кримінального провадження і на даному етапі досудового розслідування зможе запобігти визначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Слідчим суддею належним чином дотримано вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, з належним урахуванням обставин даного конкретного кримінального провадження, зокрема вчинення злочину в умовах воєнного воєнного стану, з корисливих мотивів, майнової спрямованості, а також розміру незаконної винагороди, яку міг отримати підозрюваний за організацію незаконного переправлення іншої особи через державний кордон України.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, щодо визначення підозрюваному ОСОБА_6 застави у сумі 1 514 000 гривень, оскільки таке рішення в повній мірі відповідає нормам кримінального процесуального закону та фактичним обставинам кримінального провадження і є достатнім та необхідним для запобігання визначених судом ризиків та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Такий розмір застави відповідає й практиці ЄСПЛ, зокрема у рішенні від 20 листопада 2010 року у справі «Мангурас проти Іспанії» суд зазначив, що перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Таким чином, зауваження захисника щодо визначення непомірного розміру застави для підозрюваного ОСОБА_6 , з огляду на наведені вище обставини, на даному етапі кримінального провадження, не є переконливими.
З огляду на викладене, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді не встановлено, ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою та такою, що не підлягає скасуванню, а тому, апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2025 року у кримінальному провадженні №12024040000001419 від 08 листопада 2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4