Справа № 503/40/24
Провадження № 2/503/111/25
01 травня 2025 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:
головуючого-судді Вороненка Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Вдовиченко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кодима, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Позивач подав до суду вище вказану позовну заяву посилаючись на ті обставини, що 20.07.2020 року ОСОБА_1 уклав з Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» (надалі за текстом - АТ «АЛЬФА-БАНК»), договір про надання кредиту № 501256682, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит на споживчі потреби у сумі 30000,00 грн на строк 60 місяців з відсотковою ставкою 45,00%. Договір укладений в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Позивач зазначає, що виконав умови кредитного договору, надавши відповідачу кредитні кошти. В свою чергу відповідач не виконав свого обов'язку, не повернув наданий йому кредит в строки, передбачені вищезазначеним договором, внаслідок чого станом на 20.12.2021 року має заборгованість в сумі 47535,03 грн. 20.12.2021 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» (надалі за текстом - ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС») було укладено договір факторингу № 4, згідно умов якого АТ «АЛЬФА-БАНК» передало (відступає) ТОВ «ЕЛІТ ФІНАНС» за плату, а останнє приймає належні АТ «АЛЬФА-БАНК» права вимоги, зазначені у відповідному Реєстрі боржників, в якому була грошова вимога до боржника ОСОБА_1 договором про надання кредиту № 501256682 від 20.07.2020 року. У зв'язку з чим позивач пред'явив до відповідача позов шляхом подання до суду через свого керівника позовної заяви, в якій просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 47535,03 грн, а також понесені ним судові витрати у вигляді судового збору та витрат на професійну правову допомогу у розмірі 6500,00 грн.
Також в змісті позовної заяви керівник позивача, у відповідності до положень ч.1 ст. 276 ЦПК України, заявив клопотання, в якому просив розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
11.01.2024 року ухвалою суду (а.с.32) позовну заяву було залишено без руху із визначенням способу і строку для усунення недоліків.
20.05.2024 року ухвалою суду (а.с.38-39) відкрито провадження за вказаним позовом та справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін. Одночасно роз'яснено відповідачу його право у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Кодимського районного суду Одеської області клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та відзив на позовну заяву. Копію ухвали направлено сторонам та отримано позивачем, у порядку встановленому пунктом 2 ч.6 ст. 272 ЦПК України, шляхом її доставки до його електронного кабінету 20.05.2025 року, про що свідчить довідка про доставку електронного документа (а.с.40), а відповідачу, у порядку встановленому пунктом 5 ч.6 ст. 272 ЦПК України, за адресою його зареєстрованого у встановленому законом порядку місцем проживання, згідно відповідної інформації Кодимської міської ради Подільського району Одеської області від 18.01.2024 року № 03-17/217 (а.с.37), отриманої судом на виконання вимог ч.6 ст. 187 ЦПК України, про що свідчить рекомендоване поштове відправлення № 0610247014376, яке 24.04.2025 року було повернуто поштою до суду неврученим із відміткою в довідці про причини повернення (Ф.20) про відсутність адресата за вказаною адресою. Окрім того судом додатково було направлено відповідачу вищезазначену ухвалу суду за адресою його проживання, зазначеною позивачем у позовній заяві (а.с.2) на виконання положень пункту 2 ч.3 ст. 175 ЦПК України, про що свідчить рекомендоване поштове відправлення № 0610247014279, яке 24.04.2025 року також було повернуто поштою до суду неврученим із відміткою в довідці про причини повернення (Ф.20) про відсутність адресата за вказаною адресою.
У встановлений судом строк відповідач не скористалася своїми процесуальними правами учасника справи, зокрема клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та відзив на позовну заяву (відзив) не подала. У зв'язку з чим та після закінчення тридцяти денного строку з дня відкриття провадження у справі, передбаченого ч.2 ст. 279 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути дану справу, згідно ч.5 ст. 279 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ураховуючи положення ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні фактичні обставини:
20.07.2020 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ «Альфа-Банк» з офертою на укладення угоди про надання кредиту № 501256682 (а.с.5), предметом якої кредит готівкою в розмірі 30000,00 грн на строк 60 місяців під процентну ставку 45,00 % річних. При цьому, в оферті відповідачем зазначено, що підписанням електронним підписом цієї оферти, він засвідчує про отримання всієї інформації про умови кредитування.
20.07.2020 року АТ «Альфа-Банк» було прийнято зазначену вище пропозицію ОСОБА_1 , що підтверджує копія акцепту пропозиції на укладення угоди про надання кредиту № 501256682 від 20.07.2020 року (а.с.6).
Крім того, 20.07.2020 року ОСОБА_1 підписав Додаток № 1 до угоди про надання кредиту № 501256682 від 20.07.2020 року - графік платежів та розрахунок сукупної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг (а.с.6 на звороті), а також паспорт споживчого кредиту (а.с.5 на звороті).
Таким чином між відповідачем ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк» було укладено кредитний договір, який в сукупності становлять вище згадані документи.
20.12.2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 4 (а.с.8-12), на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором № 501256682 від 20.07.2020 року, укладеним з відповідачем ОСОБА_1 , що також підтверджується Додатком 1-1 до договору факторингу № 4 від 20.12.2021 року (а.с.13).
Відповідно до виписки по особовим рахункам за період з 20.07.2020 року по 20.12.2021 року (а.с.14-23), 20.07.2020 року на банківський рахунок ОСОБА_1 в АТ «СЕНС БАНК» були перераховані грошові кошти в розмірі 30000 грн, із зазначенням в призначенні платежу «Надання кредиту за кредитним договором №501256682 від 20.07.2020» (а.с.14).
З матеріалів справи слідує, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим у нього станом на 20.12.2021 року утворилася заборгованість за кредитному договору у розмірі 47535,03 грн, з яких 29861,19 грн - заборгованість за кредитом, а 17673,84 грн - заборгованість по відсоткам, про що свідчать виписки по особовим рахункам за період з 20.07.2020 року по 20.12.2021 року (а.с.14-23), а також розрахунок заборгованості за кредитом у гривні (а.с.24).
Нормативно-правове застосування
Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 року № 675-VIII, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 цього Закону, регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п.12, ч.1 ст. 3 Закону, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно абзацу першого ч.1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути заборгованість частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу
У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Також у відповідності до приписів ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до положень статей 512, 513 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною 1 статті 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Висновки суду
- щодо обґрунтованості позову
Згідно із статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оскільки судом встановлено, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № 501256682, укладеним з АТ «Альфа-Банк» від 20.07.2020 року, а також враховуючи те, що відповідач не надав відзив на позовну заяву (відзиву) та/або доказів, які б спростовували обґрунтованість вимог позивача, то суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 ґрунтуються на законі та укладених договорах, а відтак є обґрунтованими і підлягають повному задоволенню.
- щодо судових витрат
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В свою чергу пунктом 1 ч.3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1-2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги, що позов задоволено повністю, то відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2684,00 грн, сплаченого останнім за подання до суду позовної заяви, згідно платіжної інструкції АБ «УКРГАЗБАНК» від 29.12.2023 року № 2370 (а.с.1).
Стосовно витрат, пов'язаних з розглядом справи, - на професійну правничу допомогу, судом встановлені наступні обставини.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 1312 Конституції України, надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
В свою чергу відповідно до договору № 02/10-23 про надання юридичних послуг (а.с.26-27), його було укладено 02.10.2023 року між позивачем ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» та ТОВ «ПЕРШИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЛУБ» в особі його директора Малого О.О.
При цьому, у згаданому договорі, Додатковому договорі № 1 від 04.12.2023 року до нього (а.с.28) та акті № 1 приймання-передачі наданих послуг від 04.12.2023 року (а.с.28 на звороті) зазначено про надання послуг захисту прав та інтересів під час розгляду судом справи у якій ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» є учасником.
Окрім того у змісті Додаткової договору № 1 від 04.12.2023 року до нього (а.с.28) зазначено, що послуги визначені змістом основного договору - № 02/10-23 про надання юридичних послуг від 02.10.2023 року (а.с.26-27) надаються за позовом ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» до « ОСОБА_2 » про стягнення заборгованості за кредитним договором, в той час як дана справа стосується особи відповідача « ОСОБА_1 », та не зазначено відомостей про те, що директор ТОВ «ПЕРШИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЛУБ» Малий О.О. та/або яка-небудь інша особа. яка має відношення до цього товариства (Мала Т.О., Малий Д.О., Лобанова І.О.), є адвокатом та/або має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
В свою чергу відомості наявні в публічному доступі у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «ПЕРШИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЛУБ» передбачають здійснення виду діяльності «69.10 Діяльність у сфері права (основний)».
Однак, водночас із цим у Єдиному реєстрі адвокатів України, який знаходиться в публічному доступі, відсутні відомості про адвокатів з ім'ям ОСОБА_3 , Мала Т.О., ОСОБА_4 і ОСОБА_5 .
У пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) зазначено, що витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 ЦПК України.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (висновок у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19)).
Однак, позивачем не надано суду документів, що підтверджували б факт отримання ним саме професійної правничої допомоги від адвоката, а не від особи, яка надавала правову допомогу не будучи при цьому адвокатом (пункти 48-49, 66 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21)).
Ураховуючи зазначене вище суд вважає необхідним відмовити у задоволенні вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6500 грн, згідно платіжної інструкції АБ «УКРГАЗБАНК» від 05.12.2023 року № 2131 (а.с.29).
Керуючись ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС»; місцезнаходження: м. Київ, пл. Солом'янська, буд. 2; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40340222, до ОСОБА_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 501256682 від 20.07.2020 року у розмірі 47535,03 (сорок сім тисяч п'ятсот тридцять п'ять) грн 03 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» судові витрати в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Д.В. Вороненко