30 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/10331/24 пров. № А/857/34280/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
судді-доповідача Іщук Л. П.,
суддів Обрізка І. М., Шинкар Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року (головуючий суддя Зозуля Д.П., м. Рівне) у справі № 460/10331/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо непроведення індексації розміру пенсії без врахування суми доплат до попереднього розміру пенсій - доплати до старого основного розміру пенсії; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок пенсії з 01.03.2019 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", з 01.05.2020 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 "Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році", з 01.03.2021 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», з 01.03.2022 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з 01.03.2023 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з 01.03.2024 на підставі» , із врахуванням суми доплат до попереднього розміру пенсій - доплати до старого основного розміру пенсії в розмірі 641,52 грн.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, а також не досліджено обставини, що мають значення для справи.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції розглянув його справу не межах заявлених позовних вимог. Зазначає, що не просив визнавати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення індексації пенсії із врахуванням положень вищенаведених положень постанов КМУ від 20.02.2019 № 124, від 01.04.2020 № 251, від 22.02.2021 № 127, від 16.02.2022 № 118, від 24.02.2023 № 168, від 23.02.2024 № 185. Наголошує, що пунктом 6 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що під час перерахунку пенсій відповідно до цього Порядку враховуються суми доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законодавством). Позивач вважає, що має право на врахування суми доплат до попереднього розміру пенсій - доплати до старого основного розміру пенсії в розмірі 641,52 грн.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно з поданою заявою від 05.04.2011 позивачу призначено пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком, розмір якої визначено відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", про що зазначено у відповіді на звернення та не заперечується сторонами по справі.
Починаючи з 14.07.2017 позивача переведено на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням для визначення розміру пенсії середньої заробітної плати (доходу) за 2014-2016 роки (3764,40 грн.). Розмір пенсії становив 2474 грн.
Після проведеного перерахунку пенсії з 01.10.2017 на умовах ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", її розмір становив 1832,91 грн., тобто зменшився на 641,52 грн. ( 2474 грн. - 1832,91 грн.).
Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області листом від 27.08.2024 № 1700-0202-8/48739, у відповідь на звернення позивача щодо пенсійного забезпечення повідомило, що для забезпечення індексації пенсії, відповідно до статті 42 Закону, щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються за рішенням Кабінету Міністрів України. З 01.03.2019 органами Пенсійного фонду автоматизованим способом проведено перерахунок раніше призначених пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017) у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт 1,17, тобто на 17 відсотків. Таким чином, з 01.03.2019 збільшено (проіндексовано) заробітну плату для обчислення пенсії, а не пенсійну виплату. Постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» встановлено, що у 2020 році перерахунок пенсій проводиться з 01.05.2020 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11. З 01.03.2021 проведено перерахунок пенсій відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт 1,11. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» з 01.03.2022 проведено перерахунок пенсій із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії (3764,40 грн. х 1,17 х 1,11 х 1,11), у розмірі 1,14. З 01.03.2023 проведено перерахунок пенсій відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт 1,197. З 01.03.2024 проведено перерахунок пенсій відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійний і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт 1,0796. Проведеною перевіркою встановлено, що розмір пенсії визначено відповідно до вимог чинного законодавства.
Позивач вважає, що зменшення відповідачем при наступних перерахунках розміру доплати до попереднього розміру пенсії з 641,52 грн. до 0 грн. є протиправним, тому звернувся в суд з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що при обчисленні пенсії за віком позивачу, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області застосувало розмір заробітної плати збільшений на коефіцієнти підвищення 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197х1,39447: 6141,73грн (2019 рік), 6817,32грн (2020 рік), 7567,23 грн (2021 рік), 8626,64грн (2022 рік), 10326,09грн (2023 рік), 12461,38 грн. (2024 рік).
Суд першої інстанції вказав, що ці розміри є більшими за розміри показника середньої заробітної плати, який Постановою № 185 підлягає збільшенню на коефіцієнт 1,0796 та який визначається з розміру показника середньої заробітної плати, визначеного Порядком № 124 з урахуванням постанов КМУ від 01 квітня 2020 року № 251, від 22 лютого 2021 року № 127, від 16 лютого 2022 року № 118, від 24 лютого 2023 року № 168 (7405,03 грн.).
Суд вважав, що внаслідок перерахунку пенсії позивача 01 березня 2019 року, 01 березня 2020 року, з 01 березня 2021 року, 01 березня 2022 року, з 01 березня 2023 року та з 01 березня 2024 року пенсійний орган не допустив протиправних дій та не порушив право позивача на належне пенсійне забезпечення.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Згідно принципів змагальності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, закріплених у статті 9 КАС України, суд визначає, які обставини входять до предмета доказування, які докази подані або мають бути подані тим чи іншим учасником справи, вживає заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, в тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, та надає оцінку зібраним у справі доказам на предмет їх належності, допустимості, достовірності і достатності.
Принцип диспозитивності покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин); під час розгляду справи суд зв'язаний предметом і обсягом заявлених позивачем вимог.
Колегія суддів звертає увагу, що вказаний принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 КАС України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Крім того, зазначений принцип передбачає, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд; формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.
Таким чином, принцип диспозитивності передбачає розгляд судом справи в межах позовних вимог і підстав позову, визначених особою, яка звернулася за захистом до суду; вихід суду за межі позовних вимог процесуальний закон допускає як виняток у разі, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, і таких вихід обґрунтований (мотивований) судом у рішенні.
Апеляційний суд зазначає, що при вирішенні даної справи суд першої інстанції вдався до вирішення правового питання, яке не було заявлене позивачем, при цьому не з'ясувавши які обставини входять до предмета доказування у цій справі.
Ключовим питанням у даній справі є протиправність, на думку позивача, дій відповідача щодо неврахування під час перерахунків пенсії позивача у зв'язку з індексацією (з 01 березня 2019 року, 01 березня 2020 року, з 01 березня 2021 року, 01 березня 2022 року, з 01 березня 2023 року та з 01 березня 2024 року) доплати у розмірі 641,52 грн. до попереднього розміру пенсії, яка була йому встановлена після проведеного перерахунку пенсії з 01.10.2017 на умовах ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки розмір його пенсії зменшився на 641,52 грн.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (далі - Закон № 1058).
Відповідно до частини 1 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в реакції, чинній на час призначення позивачу пенсії передбачала, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп * Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 42 Закону № 1058 для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 42 Закону № 1058 показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, для цілей індексації збільшується за правилами, визначеними абз. 2 ч. 2 ст. 42 Закону № 1058.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Ск сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);
К страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Отже, одним із показників, який враховується для визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, є середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передуються року звернення за призначенням пенсії.
11.10.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII (далі - Закон № 2148). Зазначеним законом друге речення абзацу п'ятого викладено в такій редакції: "За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%".
Зазначеним Законом Прикінцеві положення Закону України № 1058 доповнено п.п. 4-3, яким визначено, що призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Згідно п. 2 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону № 2148-VIII у разі, якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Вказана норма служить законодавчою гарантією захисту прав на отримання пенсії у раніше встановленому розмірі, у випадку якщо внаслідок перерахунку зменшився її розмір.
Таким чином, оскільки позивачу пенсію призначено відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 в редакції, чинній до набрання чинності Законом № 2148, його пенсія підлягала перерахунку з 01.10.2017 відповідно до пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Так як розмір пенсії позивача внаслідок такого перерахунку зменшився ( з 2474 грн. до 1832,91 грн.), пенсія позивачу з 01.10.2017 стала виплачуватись у раніше встановленому розмірі - 2474 грн. ( як вважає позивач, йому призначено доплату до пенсії у вигляді різниці між «старим» розміром пенсії та «новим» в сумі 641,52 грн.), тобто, загальний розмір пенсії позивача з надбавками з 01.10.2017 не змінився.
Правильність проведеного перерахунку позивачем не заперечується.
Відповідно до п. 2 постанови КМУ від 20.02.2019 № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" установлено, що:
у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17;
у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного у цьому пункті, не досягає 100 гривень, встановлюється доплата до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Пунктом 6 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого цією постановою передбачено, що під час перерахунку пенсій відповідно до цього Порядку враховуються суми доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законодавством).
Якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія перераховується під час наступного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
З матеріалів справи вбачається, що з 01 березня 2019 року при перерахунку пенсії відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону №1058, Порядку № 124 для цілей індексації показник середньої заробітної плати, визначений відповідно до п. 5 Порядку № 124, підлягав збільшенню на коефіцієнт 1,17 і становив 6141,73грн (3764,40грн х 1,17х1,39447 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати).
З 01 травня 2020 року при перерахунку пенсії відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону №1058, Порядку № 124, Порядку № 251 для цілей індексації показник середньої заробітної плати, визначений відповідно до п. 5 Порядку № 124, підлягав збільшенню на коефіцієнт 1,11 і становив 6817,32грн (3764,40грн х 1,17х1,11х1,39447 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати).
З 01 березня 2021 року при перерахунку пенсії відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону №1058, Порядку № 124, Порядку № 251, Порядку № 127 для цілей індексації показник середньої заробітної плати, визначений відповідно до п. 5 Порядку № 124, підлягав збільшенню на коефіцієнт 1,11 і становив 7567,23грн (3764,40грн х 1,17х1,11х1,11х1,39447 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати).
З 01 березня 2022 року при перерахунку пенсії відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону №1058, Порядку № 124 і Постанови КМУ № 118 для цілей індексації показник середньої заробітної плати, визначений відповідно до п. 5 Порядку № 124, підлягав збільшенню на коефіцієнт 1,14 і становив 8626,64грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14х1,39447 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати).
З 01 березня 2023 року при перерахунку пенсії відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058, Порядку № 124 і Постанови КМУ № 168 для цілей індексації показник середньої заробітної плати, визначений відповідно до п. 5 Порядку № 124, підлягав збільшенню на коефіцієнт 1,197 і становив 10326,09грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197х1,39447 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати).
З 01 березня 2024 року при перерахунку пенсії відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058, Порядку № 124 і Постанови КМУ № 185 для цілей індексації показник середньої заробітної плати, визначений відповідно до п. 5 Порядку № 124, підлягав збільшенню на коефіцієнт 1,0796 і становив 12461,38 грн.
Розмір пенсії позивача станом на 14.07.2017, обчислений з урахуванням страхового стажу і заробітної плати, на умовах статті 27 Закону № 1058-IV (чинної в редакції до 01.10.2017) становив 2474,43 грн, тобто 5249,34грн х 0,47138.
Після проведеного перерахунку пенсії з 01.10.2017, обчисленого з урахуванням страхового стажу і заробітної плати, на умовах статті 27 Закону № 1058-IV її розмір становив 1832,91 грн (5249,34грн х 0,34917), тобто зменшився на 641,52 грн.
За результатом проведеного перерахунку пенсії позивача станом на 01.03.2019 розмір з урахуванням проведеної індексації пенсії складав 2474,43 грн, з яких: 2144,51грн - основний розмір пенсії, визначений з урахуванням страхового стажу та заробітної плати (6141,73грн, тобто 3764,40грн х 1,17 х 1,39447, - збільшена на коефіцієнт індексацій заробітна плата х 0,34917 - коефіцієнт страхового стажу) + доплата до основного розміру пенсії - 329,92 грн (до 2474,43грн).
Станом на 01.05.2020 після проведення індексації розмір пенсії склав 2574,43 грн., основний розмір пенсії - 2476,94 грн., доплата до основного розміру пенсії - 0 грн.
З наведеного вбачається, що з кожним перерахунком пенсії позивача її розмір збільшувався, порівняно із розміром призначеної і перерахованої у 2017 році пенсії (2474,43 грн.), відтак пенсійним органом розмір так званої доплати до попереднього основного розміру пенсії переглядався і зменшувався, поки не досягнув нульового показника у 2020 році у зв'язку з тим, що основний розмір пенсії перевищив 2474,43 грн.
Таким чином, колегія суддів не вбачає протиправності у діях відповідача.
Апеляційний суд не приймає до уваги покликання апелянта на порушення відповідачем пункту 6 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки в цьому пункті йдеться про врахування доплати до попереднього розміру пенсії під час перерахунку пенсії.
Зміст цього пункту навпаки свідчить про те, що під час перерахунку доплати до попереднього розміру пенсій, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законодавством) мають враховуватися та можуть змінюватися.
Доплата до попереднього основного розміру пенсії, призначена позивачу з 01.10.2017 через зменшення пенсії внаслідок проведеного перерахунку, не є фіксованою виплатою і запроваджена з метою забезпечення гарантії недопущення зменшення розміру пенсії після її призначення, що додатково свідчить про можливість її зменшення після збільшення основного розміру пенсії.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Суд першої інстанції не розглянув такий поза межами позовних вимог, що є підставою для скасування рішення суду та часткового задоволення апеляційної скарги.
Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст. 311, ст.315, ст. 317, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року у справі № 460/10331/24 скасувати та ухвалити постанову про відмову у задоволенні позову.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді І. М. Обрізко
Т. І. Шинкар