Справа № 320/37148/23 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.
30 квітня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Карпушової О.В., Ключковича В.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці Державної митної служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «Пілснер Україна» до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
Дочірнє підприємство «Пілснер Україна» звернулося до суду з позовом до Київської митниці Державної митної служби України, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України від 05.09.2023 №UA100180/2023/000041/1 про коригування митної вартості товарів на загальну суму 22316,26 євро щодо митної декларації ДП «Пілснер Україна» від 08.08.2023 №23UA100180512239U5;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови Київської митниці Державної митної служби України від 05.09.2023 №UA100180/2023/000329 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якою ДП «Пілснер Україна» відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів, зазначених у митній декларації від 08.08.2023 №23UA100180512239U5.
Позов мотивовано тим, що Дочірнім підприємством «Пілснер Україна» для митного оформлення імпортованого товару надано митниці основні документи, які підтверджують митну вартість товару за ціною контракту, проте відповідачем протиправно застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору щодо подібних товарів) та необґрунтовано винесено рішення про коригування митної вартості товарів.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погодившись із зазначеним рішенням Київська митниця Державної митної служби України звернулася до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 11 грудня 2024 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Зокрема, апелянт зазначає, що прослідковується упереджене ставлення суду першої інстанції до митного органу, оскільки прийнято рішення без врахування позиції митного органу (контраргументів зазначених в запереченні). Такі дії суду, на думку апелянта, свідчать про порушення принципів рівності та змагальності сторін, оскільки фактично, прийнято висновки однієї сторони по справі.
В обгрнтування своїх вимог апелянт зазначає, що надані до митного оформлення документи не містили достовірних та об'єктивних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Тому, відповідно до статті 58 Митного кодексу України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Від Дочірнього підприємства «Пілснер Україна» 20.03.2025 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з метою здійснення ДП «Пілснер Україна» основного виду господарської діяльності, 01.11.2017 між ДП «Пілснер Україна» та Підприємством «Krombacher International GmbH» укладено Контракт від 01.11.2017 №1/2018.
Відповідно до п. 1.1 Контракту №1/2018 Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця продукцію (далі іменується Товар), а Покупець зобов'язується прийняти та оплати за Товар грошові кошти в розмірі та порядку, передбаченому цим Контрактом.
Асортимент та ціна кожного найменування Товару вказані в Додатку №1, який є невід'ємною частиною цього Контракту (п. 1.2 Контракту №1/2018).
Згідно із п.1.3 Контракту №1/2018 з метою оптимальної організації системи продажу Товару, Постачальник рекомендує Покупцю здійснювати реалізацію придбаного у Постачальника Товару в межах території України.
Підпунктом 2.1.1 п.2.1 Контракту №1/2018 передбачено, що ціна кожного найменування Товару визначається при відвантаженні продукції автотранспортом на підставі цін Постачальника вказаних в Додатку №1 до цього Контракту та діючих на дату відвантаження Товару.
Додатком №1 від 01.11.2017 до Контракту №1/2018, підписаним Сторонами, який є його невід'ємною частиною, затверджено перелік, найменування та вартість алкогольної та безалкогольної продукції (пива), виробництва Компанії KROMBACHER International GmbH, що підлягає поставці за цим Контрактом.
Умови поставки по цьому Контракту EXW відповідно до «Інкотермс 2000», ціна товару включає упаковку, навантаження та митне оформлення на території Постачальника (п.2.2 Контракту №1/2018).
Сторонами 25.03.2020 укладено Додаткову угоду б/н до Контракту №1/2018, п.1 цієї Угоди внесено зміни до п.п.2.2 цього Контракту умови поставки визначаються в інвойсах на кожну конкретну партію товару.
Всі інші умови Контракту не зазначені в цій Додатковій угоді залишаються незмінними та зберігають свою юридичну силу (п.2 цієї Додатковохї угоди).
Поставка товару здійснювалася на умовах FCA із складу Постачальника Компанії Krombacher International GmbH до місця доставки вантажу - складу Покупця на підставі CRM від 06.06.2023 б/н перевізником Покупця договору-доручення про надання послуг по організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному і міжміському сполученні.
Для підтвердження митної вартості підприємство надало наступні документи, а саме:
1) Інвойс 9000443781 від 03.08.2023.
2) Платіжне доручення 194 від 04.08.2023.
3) SWIFT №F21AGRIUAUKAXXX8518 від 04.08.2023.
4) Колія експортної декларації №23DE8106127546759 від 03.08.2023.
5) Довідка транспортних витрат №543/23 від 04.08.23.
6) Додаткова угода до контракту б/п від 19.07.23.
7) Контракт-заявка на перевезения б/н від 31.07.2023.
8) Договір - доручення з експедитором №є 02/2021/3 від 11.01.2021.
Київською митницею Державної митної служби прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товарів від 05.09.2023 №UA100180/2023/000041/1 щодо митної декларації ДП «Пілснер Україна» від 08.08.2023 №23UA100180512239U5.
Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив, що за результатами розгляду поданих до митного оформлення разом з митною декларацією від 08.08.2023 NєUA100180/2023/5|2239 (MRN 4100180512239U5) документів встановлено, що надані декларантом для підтвердження заявленої вартості товару документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті в товари, а саме: 1) відповідно до автотранспортної накладної від 03.08.2023 б/н перевізником є «ТAR-Ukrtrans» LLC. Однак, довідка про транспортні витрати від 04.08.2023 №543/23 видана ТзОВ «Атлант-СовТ»; 2) для підтвердження такої складової митної вартості, як транспортні витрати, декларантом надано довідку про транспортні витрати від 04.08.2023 №543/23, однак, відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», до документів, які підтверджують вартість транспортування можуть належати: договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання траспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг; заявки на перевезення; акт виконаних робіт по наданню послуг з перевезення; калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту; 3) відповідно до пункту 2.2 контракту від 2017 №1/2018 умовами поставки є EXW. Однак, відповідно до інвойсу від 03.08.2023 №90009443781 умовами поставки є FCA Kreuztal. Вказане викликає сумніви у достовірності відомостей вказаних в вказаному документі, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 52 Кодексу. Зазначені підстави не дають можливості митному органу перевірити декларування всіх складових митної тості у повному обсязі.
Декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару на вимогу митного органу надано договір-доручення з перевідником від 11.01.2021 №02/2021/3 та експортну декларацію країни відправлення. Згідно пункту 10.1 договору-доручення 11.01.2021 №02/2021/3 термін закінчився 31.12.2023. Документів про підтвердження продовження терміну або додаткових угод декларантом надано не було. Декларант відмовився від надання запрошених митним органом документів відповідно до частини третьої статті 53, про що зазначено у листі від ДП «Пілснер Україна» надісланому до митниці 05.09.2023.
Документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості товару містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем видано позивачу картку відмови від 05.09.2023 №UA100180/2023/000329 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Не погодившись із рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.
Частиною першою статті 318 Митного кодексу України передбачено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
За приписами п.п. 23-24 частини першої статті 4 Митного кодексу України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Положеннями статей 49, 50 Митного кодексу України закріплено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно частин першої, другої статті 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
В силу вимог частин першої, другої статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Нормами частини третьої статті 53 Митного кодексу України закріплено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Згідно статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
За приписами частин першої та другої статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Згідно вимог статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Щодо тверджень митного органу про те, що відповідно до автотранспортної накладної від 03.08.2023 б/н перевізником є «Tar-Ukrtrans» LLC, однак, довідка про транспортні витрати від 04.08.2023 № 543/23 видана ТзОВ «Атлант-СовТ», колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що для забезпечення перевезення кожної окремої партії товару за Контрактом №1/2018 ДП «Пілснер Україна» укладено із ТОВ «Атлант-СовТ» Договір від 11.01.2021 №02/2021/3.
Для перевезення товару (вантажу), від Постачальника Компанії KROMBACHER International GmbH (зі складу заводу KROMBACHER BRAUEREI) на склад Покупця (ДП «ПІЛСНЕР Україна») між ДП «Пілснер Україна» та ТОВ «Атлант-СовТ» (Повірений) укладено Контракт-заявку на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 31.07.2023 б/н.
У цьому Контракті-заявці зазначено наступну інформацію щодо перевезення вказаного товару: маршрут - Кройцталь-Київ; найменування товару - пиво; вага брутто - 22,5 т в одному автопоїзді; об?єм - 86 м'; Вантажовідправник - KROMBACHER BRAUEREI (склад заводу-виробника Постачальника); дата та адреса навантаження: 03.08.2023 KROMBACHER BRAUEREI за адресою: Німеччина, D-57223, Kreuztal, Str.261 (склад заводу-виробника Постачальника, на якому зберігається товар та з якого здійснюється поставка товару); прикордонний перехід: Рава-Руська; строк доставки - 4-5 днів; адреса розвантаження: м. Київ, вул. Віскозна, 32 оф. 2 (склад Покупця); місце митного оформлення - м. Київ, вул. Довбуша, 22 (митний пост «Ліски»); вартість фрахту - 74 268,00 грн, в тому числі до кордону України (до митної території України) - 51 266,00 грн та по території України - 23 002,00 грн (вартість послуг з перевезення вантажу з урахуванням винагороди експедитора та нарахованої на неї суми ПДВ); строк сплати - 30 днів згідно оригіналів документів по безготівковому розрахунку; номер транспортного засобу/причепу: ( НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ).
За результатами надання послуг із забезпечення перевезення вантажу ТЗОВ «Атлант-СовТ» складено довідку ТОВ «Атлант-СовТ» про транспортні витрати від 04.08.2023 №543/23, якою підтверджується надання ТОВ «Tar-Ukrtrans» транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажу по маршруту.
Загальна вартість перевезення становить 74 268,00 грн, з них до державного кордону України мпп. «Рава-Руська» - 51 266,00 грн, по території України - 23002,00 грн, в тому числі послуги експедитора 120,00 грн (вартість послуг з перевезення по території України зазначена зурахуванням ПДВ), яка відповідає змісту відомостей, вказаних в контракті-заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 31.07.2023 б/н.
Матеріалами справи підтверджується, що 06.09.2023 ТОВ «Атлант-СовТ» складено приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 06.09.2023 №ОУ-0000648, яким підтверджується надання ДП «ПІЛСНЕР УКРАЇНА» транспортно-експедиторських послуг по маршруту Німеччина-Україна та виставлено рахунок-фактуру від 06.09.2023 №СФ-0000648, в якому зазначено про надання транспортно-експедиторських послуг по маршруту Німеччина- Україна.
Платіжною інструкцією ДП «Пілснер Україна» від 13.09.2023 Nє4432 здійснено на користь ТОВ «Атлант-СовТ» оплату за надані транспортно-експедиційні послуги, винагороду експедитора згідно рахунку №СФ-0000648 від 06.09.2023 та акту NєОУ-0000648 від 06.09.2023 у загальному розмірі 74 268,00 грн у т.ч. ПДВ 20%.
Після митного оформлення товару на підставі нової митної декларації ДПІ «Пілснер Україна», ТзОВ «Аглант-СовТ» виставлено ДП «Пілснер Україна» рахунок-фактуру від 06.09.2023 №СФ-0000649 щодо нарахування штрафних санкцій за простій транспортного засобу на суму 82 430,67 грн.
Платіжною інструкцією ДП «Пілснер україна» від 14.09.2023 Nє4433 здійснено на користь ТзОВ «Атлант-СовТ» оплату щодо застосованих штрафних санкцій за простій автотранспорту згідно рахунку NєСФ-0000649 від 06.09.2023 у загальному розмірі 82 430, 67 грн.
Списання грошових коштів з розрахункового рахунку ДП «Пілснер Україна» підтверджується виписками АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК" станом на 13.09.2023 та станом на 14.09.2023, наявними в матеріалах справи.
До того ж, позивач направляв через електронний ресурс Київської митниці Держмитслужби заяву від 04.09.2023 №16231/2, якою повідомлено про подання декларантом усіх необхідних копій документів для прийняття митної декларації від 08.08.2023 №23UA100180512239U5, які є у підприємства в наявності на момент здійснення митного оформлення товару згідно інвойсу від 03.08.2023 №9000443781 до Контракту від 01.11.2017 №1/2018, а також повідомлено, що виписка рахунку на оплату та сама оплата за надані транспортні послуги здійснюються протягом 30 днів після дати надання оригіналів документів (згідно з контрактом-заявкою на перевезення б/н від 31.07.2023).
Що стосується доводів апелянта про те, що позивач надає суду, як доказ на підтвердження обставин - Додаткову угоду від 25.03.2020 б/н до Контракту №1/2018, якою вносяться зміни до п.2.2 до цього Контракту та яку декларант ДП "Пілснер Україна" не надсилав та не приєднував до інших декларацій поданих митниці позивачем до митного оформлення, ні за попередними митними оформленнями за МД від 01.08.2023 №23UA100180511737U0, ні за МД від 05.09.2023 № 23UA100180514154U9 оформленням у вільне використання товару за оскаржуваним рішенням, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з п.2.2 Контракту №1/2018 умови поставки по цьому Контракту EXW відповідно до «Інкотермс 2000», ціна товару включає упаковку, навантаження та митне оформлення на території постачальника.
Пунктом 1 Додаткової угоди від 25.03.2020 б/н до Контракту №1/2018 внесено зміни до п.2.2 цього Контракту, згідно з яким умови поставки визначаються в інвойсах на кожну конкретну партію товару.
Так, позивачем із технічнихї причин до переліку документів, які надсилалися до митного посту «Ліски» Київської митниці разом із митною декларацією від 08.08.2023 №23UA100180512239U5 не надано Додаткову угоду від 25.03.2020 б/н до Контракту №1/2018.
Однак, колегія суддів погоджується із винсовокм суду першої інстанції, що факт ненадання позивачем цієї Додаткової угоди, згідно з якою визначення умов поставки в інвойсах на кожну конкретну партію товару жодним чином не спростовує факту поставки товару на умовах FCA Kreuztal, що вказані в інвойсі від 03.08.2023 №90004437, CMR від 03.08.2023 б/н, експортної декларації від 07.08.2023, №MRN 23DE810612754675Е9, які документально підтверджують умови поставки FCA Kreuztal.
Відповідно до п. 22 Інкотермс Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (укр.) (рос. - неофіційний переклад) від 01.01.2000 №560 в редакції 2010 року EXW EX WORKS (.. named рlace) ФРАНКО-ЗАВОД (…назва місця).
Термін "франко-завод" означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов?язання щодо поставки, в момент, коли він надає товару розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.
Поряд із цим, пунктом Б. 10 розділу Б Інкотерме зазначено, що FCA FREE CARRIEH (…named place) ФРАНКО-ПЕРЕВІЗНИК (... назва місця) термін "франко-перевізник" означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці.
Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов?язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару. Цей термін може бути застосований незалежно від виду транспорту, включаючи змішані (мультимедійні) перевезення.
Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення товару зобов'язується забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.
При цьому, умови поставки FСА відрізняються від умов поставки EXW лише тим, що продавець оформляє свій вантаж експорту. Постачальник продає вантаж покупцю, але при цьому зобов?язується виконати експортне оформлення та нести за нього витрати.
Як свідчать матеріали справи, відповідно до умов п. 5.3 та п. 11.8 Контракту №1/2018 право власності на товар перейшло до ДП «Пілснер Україна» з дати завершення митного оформлення Постачальником та сплати останнім митних платежів під час такого оформлення, що підтверджується експортною декларацією від 07.08.2023 №MRN 23DE810612754675E9.
Таким чином, обґрунтованим є висновок, що митний орган під час митного оформлення не врахував вказані умови Контракту та усі надані декларантом копії документів, що підтверджують здійснення поставки товару на умовах FCA Kreuztal (передання товару призначеному покупцем перевізнику у названому місці).
Крім того, в апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що копія митної декларації країни відправлення надана без дотримання вимог статті 254 Митного кодексу України (без надання перекладу експортної декларації українвською мовою, в якій містяться дані, що є необхідними для перевірки або підтвердження митним органом).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 04 листопада 2020 року у справі № 815/648/17, частиною другою статті 53 МК України визначено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. До зазначеного переліку не входить такий документ, як експортна декларація (митна декларація країни відправлення). Крім того, самі по собі обставини ненадання вказаного документу жодним чином не свідчать про наявність підстав, передбачених частиною третьою статті 53 МК України для витребування додаткових документів, а саме, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, суд вважає, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, які передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту (за основним методом).
Щодо доводів апелянта про те, що суд втручається у дискреційні повноваження митного органу, колегія суддів зазначає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Виходячи із зазначеного, колегія суддів вважає безпідставним та необгурнтованим застосування митним органом резервного методу визначення митної вартості (другорядний метод), оскільки наданий ДП «Пілснер Україна» перелік копій документів до митної декларації від 08.08.2023 №23UA10010512239U5 містив усю необхідну інформацію щодо визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються та вартістю господарської операції з поставки (основний метод) згідно інвойсу від 03.08.2023 №9000443781 до Контракту №1/2018 з урахуванням Додаткової угоди від 19.07.2023 б/н при наявності всіх складових заявленої декларантом митної вартості товару, а саме: вартість поставленого товару згідно Інвойсу від 03.08.2023 №9000443781 до Конктракту №1/2018 та вартість витрат на його перевезення до митного кордону щодо ввезення на митну територію України і відповідно був достатнім для прийняття від 08.08.2023 №23UA100180512239U5 та митного оформлення поставленого (імпортованого) товару та його випуску у вільний обіг.
З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надали можливості встановити всі складові митної вартості товару, мали розбіжності або виправлення, у зв'язку з чим спірні рішення митного органу не можуть вважатись обґрунтованими та правомірними.
Водночас апеляційна скарга Київської митниці Державної митної служби України не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки суду. У ній також не зазначено інших міркувань, які б не були предметом оцінки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення.
Згідно із частиною першої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Колегія суддів вважає, що встановлення в судому порядку необґрунтованості коригування митної вартості товару є беззаперечною підставою для скасування рішень, що прийняті на підставі неправомірних висновків митного органу.
За правилами статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу Київської митниці Державної митної служби України залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у справі №320/37148/23 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дати складання повного тексту постанови.
Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина
Судді О.В.Карпушова
В.Ю.Ключкович