П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
30 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/846/22
Перша інстанція суддя Біоносенко В. В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Крусяна А.В., Турецької І.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області про зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Державній судовій адміністрації України та Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Миколаївській області про стягнення недоплаченої суддівської винагороди за січень 2022 року та недоплаченої матеріальної допомоги до відпустки, у сумі 28 766,10 грн.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року скасовано рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року, з прийняттям у справі нового рішення про часткове задоволення позову, а саме:
- визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 у січні 2022 року суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення, використовуючи розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн;
- зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області здійснити перерахунок виплачених ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення у січні 2022 року із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн, з урахуванням вже проведених виплат.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року встановлено судовий контроль за виконанням постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року та зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області подати до П'ятого апеляційного адміністративного суду звіт про виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року відмовлено у прийнятті звіту Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області про виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року та зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області подати до П'ятого апеляційного адміністративного суду новий звіт про виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2024 року відмовлено у прийнятті звіту Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області про виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року та зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області подати до П'ятого апеляційного адміністративного суду новий звіт про виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року відмовлено в прийнятті звіту та зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області подати до П'ятого апеляційного адміністративного суду новий звіт про виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року відмовлено в прийнятті звіту та зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області подати до П'ятого апеляційного адміністративного суду новий звіт про виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року відмовлено в прийнятті звіту та зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, протягом 30 днів з дня отримання копії даної ухвали, подати до Миколаївського окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року.
Між тим, 05 березня 2025 року від позивача до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла заява про зміну способу і порядку виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року на стягнення з Територіального управління ДСА України в Миколаївській області на користь позивача недоплаченої суддівської винагороди, розміром 28 766,10 грн.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року відмовлено в задоволення заяви позивача про заміну способу виконання судового рішення.
Не погоджуючись з ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року, позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а тому позивач просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Вимоги апеляційної скарги позивача обґрунтовано тим, що судом першої інстанції безпідставно не враховано того факту, що судове рішення у даній справі залишається невиконаним більше 2 років, а як наслідок, не враховано наявність підстав для зміни способу і порядку виконання судового рішення.
Крім того, апелянт вважає, що судом першої інстанції при розгляді його заяви помилково застосовано висновки щодо застосування норм процесуального права, викладені у постановах Верховного Суду, що не є актуальними для даної справи.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду, а також правильність застосування судом норм процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачами у даній справі є державні органи у системі правосуддя, які здійснюють організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.
За наслідком з'ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про відсутність підстав вважати, що державні органи у системі правосуддя, які здійснюють організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади, не мають можливості виконати судове рішення зобов'язального характеру про виплату судді суддівської винагороди, з чим не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, згідно ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно ч. 3 ст. 14 КАС України, невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно ч. 2 ст. 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Між тим, 19 грудня 2024 року набрав чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» № 4094-IX, яким ст.ст. 378, 382 КАС України викладено у новій редакції, а також доповнено КАС України статтями 382-1, 382-2, 382-3.
При цьому, згідно п. 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень», справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно ч. 2 ст. 382-1 КАС України, за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно ч. 3 ст. 382-1 КАС України, встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Згідно ч. 4 ст. 382-1 КАС України, суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб'єкта владних повноважень.
Якщо суб'єктом владних повноважень є колегіальний орган і судовим рішенням такого суб'єкта владних повноважень зобов'язано вчинити певні дії, суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення кожного з членів такого колегіального органу, до чиїх повноважень, завдань чи функцій належить забезпечення виконання такого судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно ч. 1 ст. 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Згідно ч. 2 ст. 382-3 КАС України, суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 382-3 КАС України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Згідно ч. 9 ст. 382-3 КАС України, суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Згідно ч. 3 ст. 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Колегією суддів встановлено, що постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року, якою скасовано рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року та прийнято у справі нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 , зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області здійснити перерахунок виплачених ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення у січні 2022 року із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн, з урахуванням вже проведених виплат.
На виконання зазначено рішення суду Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області проведено перерахунок виплаченої ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення у січні 2022 року.
Згідно наданого Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області розрахунку (а.с. 200 т. 1), з яким погоджується позивач, розмір нарахованої заборгованості складає 28 766,10 грн.
При цьому, Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Миколаївській області відповідна заборгованість не виплачується позивачу з підстав відсутності бюджетних асигнувань за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя».
Вказана інформація повідомлялась суду першої інстанції, зокрема у звіті від 19 березня 2025 року про виконання рішення суду.
В свою чергу, враховуючи встановлену тривалість невиконання судового рішення у даній справі, яка триває більше двох років, колегія суддів вважає, що заходи, які вживаються суб'єктом владних повноважень для виконання судового рішення є недостатніми для повного виконання судового рішення про стягнення заробітної плати (суддівської винагороди).
При цьому, колегія суддів вважає, що самостійно встановлена суб'єктом владних повноважень неможливість виконання судового рішення, що набрало законної сили, не надає йому права самостійно відстрочувати виконання судових рішень на невизначений строк.
Тобто, висновок суб'єкта владних повноважень про можливість виконання судового рішення у даній справі про виплату 28 766,10 грн заробітної плати позивачу, у будь-який бажаний для суб'єкта владних повноважень час, створює для позивача ситуацію невизначеності щодо дати отримання ним своїх коштів та безумовно порушує його права.
В свою чергу, з вищевикладених норм процесуального права вбачається, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
В даному випадку, колегія суддів відмічає, що перерахунок суддівської винагороди не входить до зазначеного переліку спорів.
Проте, здійснюючи тлумачення положень ч. 4 ст. 378 КАС України, в контексті внесених до неї змін Законом № 4094-IX від 21 листопада 2024 року, колегія суддів формує висновок, що тривале невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема щодо перерахунку будь-яких виплат з підстав відсутності бюджетних асигнувань, може вважатись обставиною, що істотно ускладнює виконання судового рішення, а як наслідок є підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення на стягнення з суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
В даному випадку, колегія суддів, враховуючи факт невиконання судового рішення у даній справі з лютого 2023 року, відсутність будь-яких чітких пояснень з боку суб'єкта владних повноважень щодо строків виконання судового рішення у майбутньому, вважає за необхідне скористатись зазначеною нормою процесуального права, задовольнити заяву позивача та змінити порядок і спосіб виконання судового рішення у даній справі на стягнення з такого суб'єкта владних повноважень належних позивачу виплат.
При цьому, як зазначено вище, спору між сторонами щодо розміру належної позивачу виплати немає.
В свою чергу, судом першої інстанції належним чином не встановлено обставин даної справи та допущено порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нової ухвали про задоволення заяви позивача, поданої у встановленому ст. 378 КАС України порядку.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329, 378, 382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України, колегія суддів,-
Задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 .
Скасувати ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року.
Змінити спосіб і порядок виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року, шляхом стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області (ЄДРПОУ 26299835: адреса: 54009, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. 68 Десантників, буд. 2) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) перерахованої суми суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за січень 2022 року в загальній сумі 28 766 (двадцять вісім тисяч сімсот шістдесят шість) грн 10 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді А.В. Крусян І.О. Турецька