01 травня 2025 року справа № 160/6279/24
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чередниченко В.Є., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кью.Еф.Ем.Клінінг" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року у справі №160/6279/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кью.Еф.Ем.Клінінг" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кью.Еф.Ем.Клінінг", не погодившись з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року, після отримання 19 листопада 2024 року (вівторок) його копії, 30 квітня 2025 року звернулося до суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
У відповідності до частини 1 та частини 2 статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Враховуючи, те, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції скаржником отримано 19 листопада 2024 року (вівторок), що підтверджується довідкою про доставку копії цього рішення до електронного кабінету скаржника в підсистемі Електронний суд, а з апеляційною скаргою товариство з обмеженою відповідальністю "Кью.Еф.Ем.Клінінг" звернулося до суду 30 квітня 2025 року, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що скаржником пропущено встановлений законом тридцятиденний строк для звернення до суду з апеляційною скаргою.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що факт попереднього звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк не є підставою для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки надання особі, яка бере участь у справі права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від дотримання встановленого законом строку на подання апеляційної скарги.
Подання первинної апеляційної скарги відповідачем в установлений законом строк не передбачає зупинення строку на апеляційне оскарження для нього та можливості у зв'язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що первинноподана апеляційна скарга була повернута скаржнику ухвалою суду від 14.11.2024 року, яка набрала статусу остаточної та оскаржена не була, як наслідок до повторних апеляційних скарг застосовуються вимоги КАС України як до нової апеляційної скарги.
Приймаючи до уваги те, що ухвалу про повернення попередньоподаної апеляційної скарги від 25.12.2024 року, скаржником отримано 26.12.2024 року (середа), в той час як з повторною апеляційною скаргою до суду скаржник звернувся до суду 30.04.2025 року, тобто більше як через три місяці, суд апеляційної інстанції вважає, що такий строк є невиправдано тривалим для звернення до суду з вже оформленою апеляційною скаргою та спростовує твердження скаржника про його сумлінне і добросовісне ставлення до наявних у нього до прав і обов'язків, встановлених законом та вчинення усіх можливих і залежних від нього дій для вчасного подання апеляційної скарги.
Безпідставними суд апеляційної інстанції вважає і твердження позивача про те, що первинноподану апеляційну скаргу повернуто судом на 9 день від фактичного ознайомлення з текстом ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, оскільки ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.12.2024 року ТОВ "Кью.Еф.Ем.Клінінг" надавався десятиденний строк для усунення недоліку апеляційної скарги, з дня отримання цієї ухвали суду, а не як помилково вважає позивач, з дня ознайомлення з її текстом.
Зважаючи на те, що ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року скаржник отримав 13 грудня 2024 року (п'ятниця), що підтверджується довідкою про доставку зазначеної ухвали суду до електронного кабінету скаржника через підсистему "Електронний суд", а ухвалу про повернення апеляційної скарги було постановлено судом 25 грудня 2024 року, суд вважає безпідставними твердження скаржника про дострокове повернення попередньоподаної апеляційної скарги.
Безпідставними вважає суд і твердження скаржника про те, що позивач має місцезнаходження у м. Нікополь Дніпропетровської області та постійні обстріли стали перешкодою для звернення до суду з апеляційною скаргою у визначений законом строк, оскільки ТОВ "Кью.Еф.Ем.Клінінг" на виконання вимог ст. 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначає про те, що його місцезнаходженням є "дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, 48 А".
Закон України “Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини “Устименко проти України» (№32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності».
У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (“Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» № 11681/85).
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків встановлених цим Кодексом, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші поважні підстави для поновлення строку.
Приймаючи до уваги, що скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження, проте зазначені ним обставини не є поважними підставами для його поновлення, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без руху, та запропоновувати скаржнику протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.
Керуючись статтями 120, 298 КАС України, суддя,-
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кью.Еф.Ем.Клінінг" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року у справі №160/6279/24 - залишити без руху та запропонувати протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.
Копію ухвали направити особі, яка подала апеляційну скаргу - для виконання.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Чередниченко В.Є.