30 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 185/7598/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Щербака А.А., Баранник Н.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2025 року (суддя 1-ї інстанції Бондаренко В.М.) в адміністративній справі №185/7598/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, поліцейського Павлоградського районного ВП ГУНП в Дніпропетровській області сержанта поліції Гладуша Юрія Володимировича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-
19.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до поліцейського Павлоградського районного ВП ГУНП в Дніпропетровській області сержанта поліції Гладуша Юрія Володимировича про визнання дій по винесенню постанови протиправними та скасування постанови серії ЕНА № 2545481 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 05 липня 2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400,00грн.
Позовні вимоги обґрунтовано незгодою з діями відповідача та оскарженою постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення п. 2.1.а ПДР України з підстав відсутності доказів вчинення правопорушення.
Ухвалою суду від 08.11.2024 до участі в справі залучено в якості співвідповідача Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом не надано належної оцінки всім доводам відповідача щодо встановленого правопорушення позивачем. Крім того, зазначає, що позивач позбавлений права керування транспортним засобом відповідно до постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.01.2024, а отже за керування позивачем транспортним засобом 05.07.2024 будучи позбавленим права керування, до позивача правомірно застосоване адміністративне стягнення.
Позивача подано відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2545481 від 05.07.2024 року поліцейським Павлоградського районного ВП ГУНП в Дніпропетровській області сержантом поліції Гладушем Юрієм Володимировичем позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400,00грн.
Зі змісту постанови вбачається, позивач, 05.07.2024 о 23:02:46 год. по вулиці Дніпровській, 127 у місті Павлограді Дніпропетровської області керував автомобілем «Opel Vectra», н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування, чим порушив вимоги п. 2.1.а ПДР України.
Позивач не погодившись з постановою, вважаючи її протиправною, звернувся до суду із цим позовом.
Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновку про необхідність скасування оскарженої постанови, оскільки доказів вчинення позивачем правопорушення суду не подано.
Колегія суддів переглядаючи судове рішення доходить наступних висновків.
Положеннями ч. 5 ст. 14 Закону «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У відповідності до п. 2.1.а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 4 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Однією з обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення згідно із п.1 ст. 247 КУпАП, є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно із приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) установлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані установлюються:
- протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, які використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності;
- або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності;
- або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за наявності події і складу адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Зі змісту оскаржуваної постанови убачається, що позивач, 05.07.2024 о 23:02:46год. по вулиці Дніпровській, 127 у місті Павлограді Дніпропетровської області керував автомобілем «Opel Vectra», н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування, чим порушив вимоги п. 2.1.а ПДР України.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В підтвердження правомірності свого рішення відповідач не надав до суду докази відеозапису події або фіксації правопорушення.
Таких доказів не було надано і суду апеляційної інстанції, а отже є правильними висновки суду першої інстанції про недоведеність відповідачем вини ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного правопорушення, що потягло за собою порушення прав позивача та незаконне притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
Суд у відповідності до вищенаведених норм процесуального закону встановлює обставини саме на підставі належних доказів, та не може переймати на себе обов'язки відповідача та третьої особи, якщо такі докази відсутні у матеріалах справи. Таким чином суд не може встановити фактичні обставини щодо вчинення правопорушення за відсутності відповідних повноважень, що належать відповідачу.
Враховуючи вищезазначене, доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення суду.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, підстав для його скасування не вбачається.
В силу ч. 3 ст. 272 КАС України справи, визначені статтею 286 КАС не підлягають оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст.ст. 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2025 року в адміністративній справі №185/7598/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник