29 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/331/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Шлай А.В., Кругового О.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дніпровської митниці
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 в адміністративній справі №160/331/24 (суддя Савченко А.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕМ ЛТД" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
У січні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю “ДЖЕМ ЛТД» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпровської митниці, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці (як відокремленого підрозділу Державної митної служби) про коригування митної вартості товарів №UA110170/2023/000026/1 від 25.07.2023 р.;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110170/2023/000113 від 25.07.2023 р., прийнятою Дніпровською митницею (як відокремленого підрозділу Державної митної служби);
- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про відмову у визнанні заявленої митної вартості у формі листа від 29.09.2023 за вих. №7.5-1/7.5-28-08/14/5832.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110170/2023/000026/1 від 25.07.2023 р.
Визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110170/2023/000113 від 25.07.2023 р., прийняту Дніпровською митницею.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, Дніпровська митниця подала апеляційну скаргу, де просили скасувати рішення суду першої інстанції та винести постанову про відмову в задоволенні позвних вимог в поому обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, посадовою особою митного органу вчинено всі необхідні дії, які передбачені Митним кодексом України, для того, щоб декларант в свою чергу виконав покладені на нього обов'язки відповідно до ч.2 ст.52 МКУ.
При проведенні митних консультацій декларантом не усунено недоліки у документах поданих до митного оформлення.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю “ДЖЕМ ЛТД» (Покупець) та Компанією “Hefei Jingsun New energy and Technology Co. LTD» (Китай), (Продавець) укладено договір (контракт) поставки №8/DGEM|2022 від 28.12.2022 року (далі Договір поставки) відповідно до пункту 1.1 якого продавець продає, а Покупець купує товар - сонячні панелі, згідно з інвойсами на умовах доставки та оплати зазначених в інвойсах.
Ціни за окремими позиціями наведені в інвойсах, які виставляє Продавець за цим контрактом (п. 2.1)
В пункті 3.1 Договору (контракту) вказано, що цей контракт дійсний до 01.06.2024 р., починаючи з дати його підписання обома сторонами. Цей контракт скасовує дію будь-яких інших домовленостей між сторонами.
Продавцем на виконання вимог вищевказаного Договору поставки було складено інвойс №JS13-UKR-20221228 від 16.05.2023 р. на загальну суму 81374,20 доларів США (в тому числі вартість доставки 6100 доларів США)
У свою чергу Продавцем також було поставлено вказаний товар, а також його було ввезено до митної території України.
На виконання умов Контракту та інвойсу Позивачем платіжними інструкціями в іноземній валюті або металах було перераховано на рахунок Продавця оплату за товар, поставлений за цим Контрактом, а саме: платіжною інструкцією №29 від 11.01.2023 року на суму 25000,00 доларів США; платіжною інструкцією №32 від 21.04.2023 року на суму 56 374,20 доларів США.
20.07.2023 р. Товариством з обмеженою відповідальністю “ДЖЕМ ЛТД» до митного контролю до Дніпровської митниці Держмитслужби подано до оформлення попередню митну декларацію від 20.07.2023 №23UA110170002461U0 на заявлену партію товару, а саме: “Фотоелектричні елементи зібрані в модулі: сонячна панель JAM132S- 558шт. Потужність 685-710ВТ. Не має в своєму складі акб батареї,інвертора, USB порта. Не придатні для прямого живлення споживачів електроенергії. Призначені для перетворення сонячного світла в постійний електричний струм, який в подальшому буде використовуватись для живлення електроприладів після перетворення».
24.07.2023 року Позивачем була подана митна декларація №23UA110170002556U1 в електронному вигляді.
Разом з митною декларацією було подано документи що підтверджують митну вартість товару згідно з ч. 2 ст. 53 МК України:
- Пакувальний лист (Packing list);
??- Рахунок-проформа (Proforma invoice);
- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice);
- Коносамент (Bill of lading);
- Автотранспортна накладна (Road consignmentnote);
- Сертифікат про походження товару (Certificate of origin);
- Платіжний документ, що підтверджує вартість товару №29;
- Платіжний документ, що підтверджує вартість товару №32;
- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору(контракту) про транспортно-експедиційні послуги;
- Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг;
-Прейскурант (прайс-лист) виробника товару;
- Страховий поліс Nє PYIE202331010535E03493;
- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №8/DGEM/2022 від 28.12.2022;
- Договір про надання послуг митного брокера №14-Т від 31.08.2020;
- Договір (контракт) про перевезення №UA00231581 від 02.07.2023;
- Технічні документи;
- Сертифікати виробника;
- Документи попереднього огляду;
- Реєстраційна картка Мінекономіки.
Після отримання вказаної митної декларації з додатками, представниками митниці було повідомлено, що заявлена вартість товару викликає сумніви через те, що надані документи не місять інформації щодо врахування вартості страхування у ціну товару та повідомили про необхідність надання додаткових документів.
25.07.2023 р. було подано в електронному вигляді лист №94 з додатком, в якому зазначено, що страховий поліс був оплачений у складі фрахту Компанією “Hefei Jingsun New Energy and Technology Co., Ltd» агенту в Китаї. Позивач не сплачував страховий платіж. Надано пояснення щодо включення страхування у вартість фрахту Продавцем. Також Позивачем подано лист №19, в якому вказано, що були надані всі документи згідно МКУ для підтвердження митної вартості товару, додаткові документи не надаватимуться.
За результатами проведення контролю правильності визначення митної вартості товарів Дніпровською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості №UA110170/2023/000026/1 від 25.07.2023 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110170/2023/000113 від 25.07.2023 р.
У зазначеному рішенні, Дніпровською митницею було наведені, зокрема, такі підстави прийняття рішення:
Поставка товару заявлена на комерційних умовах поставки CIF ROCONSTANTA. Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс), комерційний термін СІ, продавець поставляє товар на борт судна,. зобов'язаний заключити договір і сплатити всі витрати і фрахт, необхідні для доставки товару до порту призначення. Продавець заключає договір страхування за свій рахунок, що відповідає мінімальному покриттю. Відповідно до комерційного інвойсу вартість товару складається з вартості безпосередньо самого товару у сумі 75274,20 дол. США, та перевезення до Рені у сумі 6100,00 дол. США. Вартість страхування вантажу відсутнє. Декларантом надано страховий поліс №PYIE202331010535E03493 від 27.05.2023. Вказаний страхувальний поліс укладений між Страхувальником PICCPROPERTYANDCASUALITYCOMPANYLIMITED, SHANGHAIBRANCH та страховиком ТОВ “Джем-ЛТД». Тобто надані послуги зі страхування надані на іноземній території. Відповідно до ст. 52 МКУ Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно до 4.2 ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Наданий страховий поліс №PYIE202331010535E03493 від 27.05.2023 відповідає мінімальному покриттю, що передбачено заявленими умовами поставки CIF. Проте, у розрахунку митної вартості відсутня інформація про вартість наданих послуг за страхування вантажу, відповідно до якого митна вартість товару. сформована на умовах поставки CIF ROCONSTANTA розраховується та викликає обґрунтовані сумніви щодо повноти включення складових митної вартості, а саме витрат на страхування.
Згідно частини 10 статті 58 МКУ, при визначенні митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Згідно частини 2 статті 53 МКУ, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є, в тому числі, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Декларантом надано до митного оформлення сертифікат походження товару. У вищезазначеному сертифікаті у гр. 10 дата інвойсу не відповідає даті інвойсу наданого до митного оформлення.
У наданій копії декларації країни відправлення відсутня інформація про вартість страхування вантажу, з урахуванням того ще умовами поставки зазначено також CIF. З урахуванням зазначеного, відсутнє документальне підтвердження повноти включення до заявленого рівня митної вартості витрат, передбачених частиною 10 статті 58 МКУ.
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 ст. 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
За змістом ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Пунктом 1 ч. 3 ст.52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з ч.1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до частини першої статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Приписами частин другої та третьої статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачі. При цьому, митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.
Щодо страхування товару на умовах поставки CIF, суд зазначає.
Відповідно до п.4 контракту №8/DJEM/2022 умови поставки CIF Константа.
Слід зазначити, що в картці відмови вказано про те, що подані декларантом документи містять розбіжності, що перешкоджають визначенню митної вартості за базовим методом - на основі ціни контракту.
Відповідно до Інкотермс-2010 CIF (COST, INSURANCE AND FREIGHT (... named port of destination) - ВАРТІСТЬ, СТРАХУВАННЯ ТА ФРАХТ (... назва порту призначення). Термін "ВАРТІСТЬ СТРАХУВАННЯ ТА ФРАХТ" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Однак за умовами терміна CIF на продавця покладається також обов'язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.
Отже, продавець зобов'язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Покупець повинен мати на увазі, що за умовами терміна CIF від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування.
Отже, у разі укладання контракту на умовах поставки CIF, на продавця покладається обов'язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення, а також сплати страхових внесків та вартості перевезення вантажу до порту відвантаження.
Зважаючи на те, що перевезення товару здійснювалося на умовах поставки CIF, Позивача відсутній обов'язок щодо страхування товару та здійснення (несення) витрат на транспортування вантажу до порту призначення.
Таким чином, вартість страхування включається до вартості товару, що поставляється на умовах CIF. Отже, якщо певні витрати вже включені до фактурної вартості товару, то митний орган не може запитувати додаткові документи для підтвердження їх числових показників. Оскільки поставка товару на умовах CIF передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (в тому числі перевезення), тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування.
Щодо окремих неточностей у даті інвойсу, зазначеного в сертифікаті та даті інвойсу, наданого митниці.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що не співпадіння у даті інвойсу, зазначеного в
сертифікаті та даті інвойсу, наданого митницею, пов'язано з технічною опискою.
Крім того, сертифікат походження товару не є первинним документом, який впливає на умови поставки ТМЦ. Тож, дана описка ніяким чином не впливає на визначення вартості товару, з чим суд погоджується оскільки сертифікат країни походження не входить до переліку документів, визначених статтею 53 МК України, які підтверджують митну вартість товару.
Таким чином, відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об'єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.
Отже, усі доводи митного органу, які покладені в основу спірного рішення та наведені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовані наданими позивачем документальними доказами.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Дніпровської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий