01 травня 2025 р. Справа № 520/2801/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Калиновського В.А. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Казенного підприємства «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод» на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 (головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О.) по справі № 520/2801/25
за позовом Казенного підприємства «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод»
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Казене підприємство "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Харківській області, щодо неприйняття рішення щодо списання безнадійного податкового боргу по Казеному підприємству «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод» в загальному розмірі 6 910 039,45 грн., що складається із: земельного податку з юридичних осіб (КБК 18010500) в сумі 1 491 646,49 грн., в т.ч. пеня 195 859,16 грн., борг по якому виник з 13.08.2014 року; податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати (КБК 11010100) у сумі 4 668 877,09 грн., в т.ч. пеня 708 196,02 грн., борг по якому виник з 09.09.2016 року; надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти (КБК 19010200) у сумі 822 282,54 грн., в т.ч. пеня 1 302,94 грн., борг по якому виник з 19.02.2014 року;
- зобов'язати уповноважених посадових осіб Головного управління ДПС у Харківській області прийняти відповідне рішення щодо списання безнадійного податкового боргу по Казеному підприємству «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод» в загальному розмірі 6 910 039,45 грн., що складається із: земельного податку з юридичних осіб (КБК 18010500) в сумі 1 491 646,49 грн., в т.ч. пеня 195 859,16 грн., борг по якому виник з 13.08.2014 року; податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати (КБК 11010100) у сумі 4 668 877,09 грн., в т.ч. пеня 708 196,02 грн., борг по якому виник з 09.09.2016 року; надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти (КБК 19010200) у сумі 822 282,54 грн., в т.ч. пеня 1 302,94 грн., борг по якому виник з 19.02.2014 року;
- стягнути з Головного управління ДПС в Харківській області на користь Казеного підприємства «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод» судові витрати, пов'язані із розглядом справи судом.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 позовну заяву залишено без руху з підстав пропуску строку звернення до суду.
Позивачу надано 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом із зазначенням підстав для поновлення строку.
20.02.2025 до суду надійшла заява представника позивача про поновлення строку звернення з цим позовом.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку зазначав зазначив, що списання податкового боргу як безнадійного - має відбуватися щоквартально за ініціативою контролюючого органу, в автоматичному режимі і без участі платника податків починаючи після закінчення 1095 днів з моменту виникнення податкового боргу по підприємству.
Однак відповідачем не було вчинено таких дій.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 позовну заяву повернуто позивачу.
Повертаючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду без поважних підстав. Строки , в які податковий орган мав списати заборгованість по податкам закінчилися в 2017, 2019 роках, проте до суду щодо бездіяльності відповідача по не вчиненню таких дій звернувся лише в 2025.
Позивач, не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що відповідачем вчинено триваюче правопорушення, отже строку звернення до суду не пропущено.
Головне управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач) правом надання відзиву не скористалось.
На підставі автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений склад колегії: головуючий суддя Русанова В.Б., судді Бегунц А.О., Присяжнюк О.В.
У зв'язку із перебуванням у відрядженні судді Бегунца А.О., на підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений склад колегії: головуючий суддя Русанова В.Б., судді Калиновський В.А., Присяжнюк О.В.
Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційна скарга розглянута судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Згідно ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Колегія суддів зазначає, що чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 18.02.2022 у справі № 380/893/20, від 25.07.2022 у справі № 120/14148/21-а.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Колегія суддів зазначає, що при визначенні початку перебігу строку звернення до адміністративного суду та, відповідно, вирішенні питання про дотримання, чи порушення позивачем цього строку, суду, насамперед, слід з'ясувати, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В даному випадку, як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо несписання податкового боргу з податку в загальному розмірі 6 910 039,45 грн., що складається із: земельного податку з юридичних осіб (КБК 18010500) в сумі 1 491 646,49 грн., в т.ч. пеня 195 859,16 грн., борг по якому виник з 13.08.2014 року; податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати (КБК 11010100) у сумі 4 668 877,09 грн., в т.ч. пеня 708 196,02 грн., борг по якому виник з 09.09.2016 року; надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти (КБК 19010200) у сумі 822 282,54 грн., в т.ч. пеня 1 302,94 грн., борг по якому виник з 19.02.2014 року, і просить зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу.
Пред'явленню позову до суду передувало звернення позивача до контролюючого органу. Звернення розглянуто Головним управлінням ДПС у Харківській області з направленням на адресу позивача листа від 01.07.2024 року № 30800/6/20-40-13-08-15.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у неприйнятті рішення про списання безнадійного податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 6 910 039,45 грн, позивач 06.02.2025 звернувся до суду з цим позовом, що підтверджується відміткою штемпеля на позовній заяві.
Тому, на думку позивача, позов поданий до суду в межах строку з дня, коли він дізнався про порушення своїх прав.
Розглядаючи питання додержання позивачем строку звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів, суд першої інстанції врахував висновки Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №480/340/20, що строк звернення до суду із вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, що виникають у зв'язку із списанням безнадійного податкового боргу, визначений у частині першій статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
При цьому суд першої інстанції встановив, що про ймовірне порушення своїх позивач знав, ще після закінчення 1095 днів з моменту виникнення податкового боргу по підприємству, а саме: по земельному податку з юридичних осіб (КБК 18010500) у сумі 1 491 646,49 грн., в т.ч. пеня - 195 859,16 грн., борг виник з 13.08.2014 року (тобто 1095 днів, що становлять З календарних роки, для здійснення стягнення суми боргу - закінчились ще 13.08.2017 року); по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати (КБК 11010100) у сумі 4 668 877,09 грн., у т.ч. пеня - 708 196,02 грн., борг виник з 09.09.2016 року (тобто 1095 днів, що становлять З календарних роки, для здійснення стягнення суми боргу - закінчились ще 09.09.2019 року): по надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти (КБК 190102001 у сумі 822 282.54 грн.. у т.ч. пеня - 1 302,94 грн., борг виник з 19.02.2014 року (тобто 1095 днів, що становлять 3 календарних роки, для здійснення стягнення суми боргу - закінчились ще 19.02.2017 року).
Суд апеляційної інстанції з приводу таких висновків суду першої інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 ПК України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.
Статтею 56 ПК України надано право платнику податків оскаржувати рішення, прийняті контролюючим органом, в адміністративному або судовому порядку (п.56.1). Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору (п.56.18).
Отже, саме наведена норма встановлює можливість досудового порядку вирішення спору, але з приводу прийнятих контролюючим органом рішень.
Підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України, на який посилається позивач, визначає право платника податків оскаржувати бездіяльність контролюючого органу у відносинах, що виникають у сфері справляння податків і зборів, втім не передбачає адміністративного порядку реалізації такого права. Інші положення Податкового кодексу України такий порядок також не встановлюють.
Оскільки відповідачем не приймалося рішення про відмову в списанні податкового органу приписи ч.4 ст. 122 КАС України в даному випадку застосуванню не підлягають.
Разом з тим, судом першої інстанції не встановлено моменту, з якого в даному випадку слід обчислювати строк звернення до суду з позовними вимогами про оскарження бездіяльності відповідача у відносинах, що виникають у зв'язку із списанням безнадійного податкового боргу, не враховано, що бездіяльність за своєю суттю є триваючим правопорушенням, тому визначальним є встановлення моменту, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, спричинених такою бездіяльністю.
За змістом ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Колегія суддів зазначає, що принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об'єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з'ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.
При цьому, доказами в адміністративному судочинстві, відповідно до частини першої статті 72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (частина друга цієї статті).
Відповідно до ч. 3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Таким чином, висновок щодо пропуску позивачем строку звернення до суду не можна визнати обґрунтованим, оскільки суд першої інстанції дійшов його без повного та всебічного з'ясування обставин у справі в їх сукупності та перевірки їх доказами, що призвело до передчасних висновків та прийняття помилкового рішення.
Суд першої інстанції беззаперечно не встановив коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, незважаючи на те, що це є першочерговим для визначення початку перебігу вказаного строку.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Таким чином, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позову, у зв'язку з чим ухвала суду на підставі ст.320 КАС України підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 312, 315, 317, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Казенного підприємства «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод» - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 по справі № 520/2801/25 - скасувати.
Адміністративну справу № 520/2801/25 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді В.А. Калиновський О.В. Присяжнюк