01 травня 2025 р. Справа № 480/7329/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Калиновського В.А. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 (головуючий суддя І інстанції: С.В. Воловик) по справі № 480/7329/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в частині не перерахунку ОСОБА_1 розміру щомісячного довічного грошового утримання за 2021-2024 роки, в зв'язку зі збільшеннями з 01.01.2021, з 01.01.2022, з 01.01.2023, з 01.01.2024 прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зробити ОСОБА_1 перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання за 2021-2024 роки з визначенням посадового окладу судді виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2021 - 2270,00 грн., на 01.01.2022 - 2481,00 грн., на 01.01.2023 - 2684,00 грн., на 01.01.2024 - 3028,00 грн., з урахуванням виплачених раніше сум.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо не здійснення ОСОБА_1 перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового судді у відставці з 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 та 01.01.2024 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2270,00 грн, 2481,00 грн, 2684,00 грн. та 3028,00 грн, встановленого абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік», «Про Державний бюджет України на 2024 рік».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2021 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2270,00 грн, встановленого абзацом 4 статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік», з урахуванням виплачених сум.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2022 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового судді у відставці, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2481,00 грн, встановленого абзацом 4 статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік», з урахуванням виплачених сум.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2023 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового судді у відставці, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2684,00 грн, встановленого абзацом 4 статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік», з урахуванням виплачених сум.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2024 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового судді у відставці, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028,00 грн, встановленого абзацом 4 статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік», з урахуванням виплачених сум.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений при зверненні до суду в сумі 1211,20 грн.
Головне управління Пенсійного фонду України у Сумській області (далі - відповідач), не погодившись із рішенням суду про задоволення позову, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного висновку, просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що питання проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці може бути розглянуто тільки у разі збільшення розміру суддівської винагороди після винесення Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020, чого на цей час не відбулося.
Отже, зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді не відбулося, у зв'язку з чим відсутні підстави для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Таким чином, головне управління діяло у відповідності з нормами чинного законодавства і не вчиняло протиправних дій стосовно позивача.
Позивач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
На підставі автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений склад колегії: головуючий суддя Русанова В.Б., судді Бегунц А.О., Мельнікова Л.В.
У зв'язку із смертю судді ОСОБА_2 , на підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений новий склад колегії: головуючий суддя Русанова В.Б., судді Бегунц А.О., Присяжнюк О.В.
У зв'язку із перебуванням у відрядженні судді Бегунца А.О., на підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений склад колегії: головуючий суддя Русанова В.Б., судді Калиновський В.А., Присяжнюк О.В.
Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 є суддею у відставці, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання відповідно до статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
20.03.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді з 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 та 01.01.2024, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2270,00 грн, 2481,00 грн, 2684,00 грн. та 3028,00 грн відповідно, Закону України «Про Державний бюджет» на відповідний рік (а.с.7).
На вказане звернення позивача, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області надано відповідь листом від 23.04.2024, у якій зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує довічне грошове утримання суддям, призначене відповідно до Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів». Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік», «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді залишено без змін. Його розмір становить 2102,00 гривні (а.с.8).
З урахуванням викладеного, відповідач зазначив, що підстави для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, виходячи із показників прожиткового мінімуму, зазначених у заяві позивача відсутні.
Не погоджуючись із вказаними діями та рішеннями відповідача, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що порушене право позивача на отримання щомісячного довічного грошового утримання в належному розмірі підлягає поновленню шляхом зобов'язання відповідача здійснити позивачу з 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 та 01.01.2024 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2270,00 грн, 2481,00 грн, 2684,00 грн. та 3028,00 грн відповідно, з урахуванням виплачених сум, отже відповідач діяв не в спосіб та не в межах, встановлених Конституцією України та чинним законодавством.
Враховуючи оскарження відповідачем судового рішення першої інстанції про задоволення позовних вимог та межі перегляду, передбачені ст.308 КАС України, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення.
Визначені Конституцією України та спеціальним законодавчим актом (Законом №1402-VIII) гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя. Окреслену правову позицію стосовно гарантій незалежності суддів було висловлено у низці рішень Конституційного Суду України, зокрема в рішеннях від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 01 грудня 2004 року №19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005, від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, від 03 червня 2013 року №3-рп/2013, від 04 грудня 2018 року №11-р/2018.
Система правового захисту суддів, зокрема їх матеріального забезпечення, встановлена Законом №1402-VIII, положення якого узгоджуються з вимогами міжнародно-правових актів щодо незалежності суддів і спрямовані на забезпечення стабільності досягнутого рівня гарантій незалежності суддів, а також є гарантією поваги до гідності людини, її прав та основоположних свобод.
У пункті 62 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до Комітету міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності суддів підкреслюється, що в цілому важливо (особливо для нових демократичних країн) передбачити спеціальні правові положення, що захищають грошову винагороду суддів від скорочення, а також забезпечити положення, що гарантують збільшення оплати праці суддів відповідно до зростання вартості життя.
З 30 вересня 2016 року набрали чинності зміни, внесені до Конституції України згідно із Законом України від 02 червня 2016 року №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)».
Цим Законом, серед іншого, статтю 130 Конституції України викладено в новій редакції, за якої розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій. Верховний Суд звертає увагу на те, що Конституція України у редакції Закону №1401-VIII вперше містить положення, які закріплюють спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що «розмір винагороди встановлюється законом про судоустрій».
З цією конституційною нормою співвідносяться норми частини першої статті 135 Закону №1402-VIII, які дають чітке розуміння, що єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір суддівської винагороди є закон про судоустрій.
Розмір суддівської винагороди визначено у статті 135 Закону №1402-VIII, який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в преамбулі) є законом про судоустрій в значенні частини другої статті 130 Конституції України.
Пунктом 2 частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII визначено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Разом із цим, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року №966-XIV (далі - Закон №966-XIV), відповідно до статті 1 якого прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.
У змісті наведеної норми Закону №966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.
Статтею 4 Закону №966-XIV встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Слід зазначити, що Законом №966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді». Вказаним законом судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Натомість статтею 7 Закону №2710-IX разом із встановленням на 01 січня 2023 року прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 2684 грн, був введений такий вид прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого становить 2102 грн.
Варто зазначити, що зміни до Закону №1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірний період, а також в Закон №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, немає.
Водночас Закон №2710-IX фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону №1402-VIII.
Однак, Закон №2710-IX не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.
На такі аспекти законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у Рішеннях від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).
Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2023 року (2684 грн.) на іншу розрахункову величину, яка Законом №1402-VIII не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 грн.), на підставі абзацу 5 статті 7 Закону №2710-IX, є неправомірною.
В контексті наведеного слід зазначити, що за змістом пункту 2 розділу ІІ Порядку №3-1 до заяви про призначення щомісячного довічного грошового утримання додаються, зокрема, довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2), видана судом, з якого суддя вийшов у відставку, з урахуванням суддівської винагороди (винагороди судді) судді, який працює на відповідній посаді.
Судом встановлено, що ТУ ДСА у Сумській області видано позивачу довідки про суддівську виногороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 із зазначенням збільшеного розміру суддівської винагороди, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці з огляду на врахування регіонального коефіцієнту (а.с.10-12).
Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції щодо наявності у ОСОБА_1 права на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з огляду на збільшення суддівської винагороди судді у відставці.
Враховуючи встановлені обставини справи та застосовані судом норми матеріального права, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не здійснення позивачу перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового судді у відставці з 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 та 01.01.2024, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2270,00 грн., 2481,00 грн., 2684,00 грн. та 3028,00 грн. відповідно, встановленого абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік», «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та зобов'язати відповідача здійснити позивачу з 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 та 01.01.2024 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового судді у відставці, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2270,00 грн., 2481,00 грн., 2684,00 грн. та 3028,00 грн., встановленого абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік», «Про Державний бюджет України на 2024 рік», з урахуванням виплачених сум.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 по справі № 480/7329/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді В.А. Калиновський О.В. Присяжнюк