Справа № 716/637/25
30.04.2025 м.Заставна
Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі
головуючого судді Шевчук Р.М.
при секретарі судових засідань Шпаковській К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,
ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою про встановлення належності правовстановлюючого документа особі, заінтересована особа в справі - Головне управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області.
Посилається на те, що він звернувся до (сервісного центру) відділу обслуговування громадян № 5 м.Заставна Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області для призначення йому трудової пенсії за віком, надавши для цього всі необхідні документи.
Вказує, що під час опрацювання його документів працівниками даного управління було виявлено, що у трудовій книжці НОМЕР_1 від 24.08.1982 року виданій Заставнівським соко-винним заводом, печатка на титульній сторінці не придатна для сприйняття змісту.
Дана обставина (нечитабельність печатки) у трудовій книжці заявника є перешкодою для призначення та зарахування періоду трудової діяльності до загального трудового стажу. Ця обставина змушує його звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності вказаної трудової книжки.
Просить встановити факт належності йому трудової книжки серії НОМЕР_2 .
У судове засідання заявник не з'явився, від нього до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та про підтримання заявлених вимог у повному обсязі.
У судове засідання представник заінтересованої особи - Головне управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області не з'явився, від нього до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, вирішення питання даної заяви залишив на розсуд суду.
Враховуючи те, що в судове засідання не з'явились всі особи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи та заяви сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що заява обґрунтована і підлягає задоволенню.
В силу ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .
На підставі ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини,які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В силу ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що заявник - ОСОБА_1 народився, ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджено згідно копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 . (а.с.4).
З копії військового квитка за № НОМЕР_4 виданого Заставнівським районним військоматом Чернівецької області 08.04.1983 року, вбачається, що він виданий на ім'я: « ОСОБА_2 » (рос.мовуою) ІНФОРМАЦІЯ_2 » (а.с.6).
З копії трудової книжки серії НОМЕР_1 від 24.08.1982 року вбачається, що вона видана на ім'я ОСОБА_1 , який в свою чергу працював на Заставнівському соко-винному заводі в період часу: з 20.08.1982 року по 06.04.1983 року, з 17.07.1985 року по 27.08.1985 року, з 21.09.1985 року по 03.06.1986 року, з 24.03.1986 року по 17.04.1986 року, з 18.04.1985 року по 15.08.1987 року, 30.10.1987 року по 25.07.1989 року, з 07.09.1989 року по 23.10.1989 року, з 26.12.1989 року по 16.10.1990 року, з 26.10.1990 року по 01.03.1992 року (а.с.7-8).
З копії архівної довідки виданої архівним відділом Заставнівської районної державної адміністрації за № 2/98 від 15.01.2020 року, вбачається, що ОСОБА_1 працював в колишньому колгоспі «Буковина» з лютого 1992 року по квітень 2000 року (а.с.12).
Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31.03.1995 року "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи немайнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до листа ВСУ від 01.01.2012 р. «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.
Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту.
Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо.
Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
З наданої копії трудової книжки заявника вбачається, що наявна на титульній сторінці печатка перешкоджає належному сприйняттю змістової інформації (не проглядається назва підприємства).
Згідно ч. 3 ст. 48 Кодексу законів про працю України працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу. Студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після початку проходження стажування.
Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у документах по обліку трудового стажу, неналежним чином оформлена трудова книжка, не може бути підставою для виключення періодів роботи з трудового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, оскільки заявник, як працівник, не може відповідати за правильність та повноту оформлення кадрових документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації, з вини адміністрації підприємства, не може бути підставою для позбавлення конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці.
Заявник не може нести відповідальність за заповнення трудової книжки, оскільки записи у ній вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто особою, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу за спірний період. Недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи наведене та приймаючи до уваги те, що встановлення належності правовстановлюючого документу породжують для заявника юридичні наслідки, а також те, що чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення даних фактів, у зв'язку з чим останній немає іншої можливості встановити зазначені юридичні факти та отримати на їх підтвердження документи, які будуть юридично значимими для всіх установ та організацій на території України і за її межами, а також враховуючи те, що в судовому засіданні знайшли підтвердження обставини, на які посилається заявник, дані докази повністю узгоджуються із його заявою, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для її задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.76-81 95, 229, 258, 259, 263-265, 268, 315-319, 354, 355 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , мешканцю АДРЕСА_1 , трудової книжки НОМЕР_6 від 24.08.1982 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його вручення до Чернівецького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Шевчук Р.М.