Справа № 640/5312/21
30 квітня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Радчука А.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛІ-ТРЕЙД" (ідентифікаційний код 43077878, місцезнаходження: 03062, м. Київ, вул. Естонська, будинок 120) до Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 39439980 місцезнаходження: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19), Державної податкової служби України (ідентифікаційний код 43005393, місцезнаходження: 04053, місто Київ, Львівська Площа, будинок 8) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -
У провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва перебувала адміністративна справа №640/5312/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛІ-ТРЕЙД" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому позивач просив:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 22.07.2020 р. № 1756570/43077878 про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві зареєструвати податкову накладну від 29.05.2020 р. № 4 у Єдиному реєстрі податкових накладних;
визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 09.07.2020 р. №218934 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;
зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві виключити ТОВ “ЮЛІ-ТРЕЙД» з переліку (реєстру) ризикових платників податків;
стягнути з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на користь Позивача судовий збір у розмірі 9080,00 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Позов обґрунтований тим, що 11.06.2020 року ТОВ «ЮЛІ-ТРЕЙД», відповідно до приписів п.201.16 ст.201 ПКУ, було надіслано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 29.05.2020 р. Згідно Квитанції № 9132496544 від 11.06.2020 року податкову накладну від 29.05.2020 року № 4 прийнято, але реєстрація зупинена. Підставою зупинення реєстрації зазначено п.8 «Критеріїв ризиковості платника податку» та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Водночас, 11.06.2020р. податковим органом також було винесене Рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №189871. Відповідно до якого визначено відповідність Позивача п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Зважаючи на прийняте Комісією рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості, позивачем через електронний кабінет було направлено письмові пояснення від 30.06.2020 р. із долученням первинних документів. За результатами розгляду письмових пояснень від 30.06.2020 р., Комісією 09 липня 2020 року було винесено рішення №218934 про відповідність платника податку критеріям ризиковості за п. 8., в якому зазначено, що з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 30.06.2020 р. №1 прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
З метою реєстрації податкової накладної №4 від 29.05.2020р. позивачем було підготовлено та направлено 16.07.2020 р. через електронний кабінет до податкового органу письмові пояснення та первинні підтверджуючі документи з проханням зареєструвати податкову накладну №4 від 29.05.2020р., а також скасувати рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Однак повторно ці документи також не були враховані податковим органом.
Вважаючи протиправними рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 22.07.2020 р. № 1756570/43077878 про відмову у реєстрації податкової накладної від 29.05.2020 р. № 4 та від 09.07.2020 р. №218934 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Доводи позову мотивовані таким.
Щодо підстав складання податкової накладної від 29.05.2020 р. № 4 позивач пояснював, що 31 березня 2020 року між ТОВ «ЮЛІ-ТРЕЙД», як Виконавцем, та ТОВ «ВІКТОРІЯ ФАРМ ПЛЮС», як Замовником, було укладено Договір №0320-1 про надання послуг з дослідження кон'юнктури ринку та визначення суспільної думки від 31.03.2020 року (далі - Договір №0320-1 від 31.03.2020p.). На виконання умов Договору №0320-1 від 31.03.2020р., ТОВ «ВІКТОРІЯ ФАРМ ПЛЮС» було здійснено оплату виставленого позивачем Рахунка-фактури №3 від 29.05.2020 р. шляхом перерахування на банківський рахунок грошових коштів у сумі 300 000,00 грн. У зв'язку з чим на дату зарахування коштів від замовника позивачем складено податкову накладну №4 від 29.05.2020р., що відповідає вимогам п.201.10 ст. 201 ПКУ.
Щодо протиправності рішення від 22.07.2020 р. № 1756570/43077878 про відмову у реєстрації податкової накладної від 29.05.2020 р. № 4 позивач пояснював, що надані на пропозицію контролюючого органу після прийняття ним рішення про зупинення реєстрації податкових накладних, договори та первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентами, складені відповідно до вимог чинного законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов'язань; у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не було зазначено чіткого переліку документів, необхідних для їх реєстрації; у спірних рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних в установлений Порядком №520 спосіб не конкретизовано жодного документа, який мав бути наданий позивачем, але на думку контролюючого органу, не був наданий. Таким чином позивач посилається на необґрунтованість оскарженого рішення.
Щодо віднесення ТОВ «ЮЛІ-ТРЕЙД» не переліку ризикових платників податку, позивач зазначив, що вказане рішення прийняте комісією регіонального рівня не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування, а прийнято у зв'язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.03.2021 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» №2825-ІХ, визначено Ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон) наказом ДСА України від 16.09.2024 №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок №399).
Пунктами 4-7 Порядку №399 визначено, що на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ підлягають передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, які підлягають передачі судам, мають бути зареєстровані в базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.
На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399, матеріали адміністративної справи №640/5312/21 передано на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду, справа №640/5312/21 передана судді Радчуку А.А.
Ухвалою від 03.03.2025 року судом прийнято до провадження справу №640/5312/21 та розпочато її розгляд спочатку зі стадії відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
У судовій справі №640/5312/21 наявні відзив на позовну заяву та відповідь на відзив, які надійшли до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Також у матеріалах справи наявне клопотання представника позивача, подане 17.05.2021 року, про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Також у матеріалах справи наявне клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Додатково 18.04.2025 року від Головного управління ДПС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до відзиву відповідач проти задоволення позову заперечує. Зазначає, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 29.05.2020 р. № 4 прийняте у зв'язку з ненаданням необхідних документів на підтвердження господарської операції відповідно до п. 5 Порядку №520.
Що стосується рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості відповідач зазначив, що у ГУ ДПС у м. Києві наявна інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Підставою для такого рішення зазначено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість. Позивач реалізовував товари ризиковим контрагентам. В рішенні зазначено, що в ході аналізу баз даних ДПС України отримало податкову інформацію, що ТОВ «ЮЛІ-ТРЕЙД» в процесі якого встановлено, що підприємство реалізує «Маркетингові послуги» (код послуги згідно з ДКПП 70.22.13-00.00), придбання яких відсутнє. ПК сформовано придбання товарів: Цегла керамічна порожниста рядова гладка (код УКТЗЕД 6904100000), плівка харчова (УКТЗЕД 3920102400), губки кухонні (код УКТЗЕД 3924900090), РУКАВИЧКИ ОГЛЯДОВІ НІТРИЛОВІ (УКТЗЕД 4015190000). Відсутні трудові ресурси, необхідні для здійснення діяльності.
Отже, прийняті рішення, на переконання відповідача, є законними та обґрунтованими.
21.04.2025 року від ДПС України надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до відзиву відповідач проти задоволення позову заперечує. Зазначає, що позивачем не було надано обґрунтованих доводів щодо порушення його прав та законних інтересів зі сторони органів податкової служби та неправомірності дій останніх, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог. Так, у квитанції вказано конкретні підстави не прийняття податкових накладних, проте позивачем ні до податкового органу, ні до суду першої не було надано доказів, котрі б підтвердили реальність здійснення господарських операцій.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні датою їх фактичного подання до ДПС України, відповідач посилався на її передчасність та дискреційність повноважень контролюючого органу.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ЮЛІ-ТРЕЙД» (далі - ТОВ «ЮЛІ-ТРЕЙД»), код ЄДРПОУ 43077878, зареєстроване юридичною особою 26.06.2019 року; з 01.10.2019 року є платником податку на додану вартість.
Основним видом діяльності ТОВ «ЮЛІ-ТРЕЙД» за КВЕД є: 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації.
31.03.2020 року між ТОВ «ЮЛІ-ТРЕЙД» (Виконавець) та ТОВ «ВІКТОРІЯ ФАРМ ПЛЮС» було укладено Договір №0320-1 про надання послуг з дослідження конюктури ринку та визначення суспільної думки, за умовами якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги, а Замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її. За цим Договором Виконавець надає Замовнику наступні види послуг (далі за текстом - «Послуги»): 1.2.1. Вивчення потенціалу фармацевтичного ринку України, інформованості, прийнятності лікарських препаратів, дієтичних добавок та виробів медичного призначення, популярності визначеного товару і купівельних звичок споживачів задля сприяння збуту та розроблення нових видів (форм, груп) лікарських препаратів, дієтичних добавок (БАДів) та виробів медичного призначення, у тому числі статистичний аналіз результатів; 1.2.2. Вивчення суспільної думки щодо економічних і соціальних подій (наприклад, державних програм тощо), у тому числі статистичний аналіз результатів; 1.2.3. Консультування та підтримка компанії у сфері планування організаційних заходів щодо популяризації лікарських препаратів, дієтичних добавок (БАДів) та виробів медичного призначення. Виконавець здійснює виконання зобов'язання передбачені п. 1.2. цього Договору у межах території України. На підставі отриманої в ході дослідження інформації Виконавець складає і представляє Замовникові Інформаційний звіт про результати досліджень та Акт здачі-приймання послуг. Виконавець самостійно організовує роботи з надання послуг, передбачених цим Договором.
27.04.2020 року ТОВ «ВІКТОРІЯ ФАРМ ПЛЮС» підписано Додаток №1 до Договору №0320-1, яким надано згоду ТОВ «ЮЛІ-ТРЕЙД» на залучення третіх осіб до надання послуг за Договором №0320-1 від 31.03.2020р. за умови забезпечення конфіденційної інформації.
29.05.2020 року ТОВ «ЮЛІ-ТРЕЙД» виставлено ТОВ «ВІКТОРІЯ ФАРМ ПЛЮС» Рахунок на оплату № 3 на суму 300 000, 00 грн., який сплачений 29.05.2020 року, про що надана виписка по рахунку ТОВ «ЮЛІ-ТРЕЙД» в АТ «ПриватБанк».
У зв'язку із зарахуванням коштів, ТОВ «ЮЛІ-ТРЕЙД» складено на користь отримувача послуг - ТОВ «ВІКТОРІЯ ФАРМ ПЛЮС» податкову накладну №4 від 29.05.2020 року, код послуги згідно з ДКПП 70.22, на загальну суму 300 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 50 000, 00 грн., та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
16.06.2020 року до податкової накладної №4 від 29.05.2020 року складений Розрахунок коригування №1 щодо доповнення коду послуги, а саме: 73.20.
11.06.2020 року ТОВ «ЮЛІ-ТРЕЙД» отримано Квитанцію з єдиного вікна приймання звітності ДПС України, згідно яких податкову накладну №4 від 29.05.2020 року прийнято, проте її реєстрація зупинена. Підстава: Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Також 11.06.2020 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві прийняте рішення №189871 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Підстава: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Податкова інформація: В ході аналізу інформаційно-аналітичних баз ДПСУ отримано податкову інформацію, що підприємство реалізовує "Маркетингові послуги" (код послуги згідно з ДКПП 70.22.13-00.00) - придбання яких відсутнє. ПК сформовано придбанням товарів: Цегла керамічна порожниста рядова гладка (код УКТЕЗД 6904100000), ПЛІВКА ХАРЧОВА (код УКТЗЕД 3920102400), ГУБКИ КУХОННІ (код УКТЗЕД 3924900090), РУКАВИЧКИ ОГЛЯДОВІ НІТРИЛОВІ (код УКТЗЕД 4015190000). Відсутні трудові ресурси.
09.07.2020 року з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 30.06.2020 р. № 1, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві прийняте рішення №218934 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Підстава: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Податкова інформація: Використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності ТОВ "ЮЛІ-ТРЕЙД" (43077878), в процесі якого встановлено, що підприємство реалізує "Маркетингові послуги" (код послуги згіжно з ДКПП 70.22.13-00.00), придбання яких відсутнє. ПК сформовано придбанням товарів: Цегла керамічна порожниста рядова гладка (код УКТЕЗД 6904100000), ПЛІВКА ХАРЧОВА (код УКТЗЕД 3920102400), ГУБКИ КУХОННІ (Код УКТЗЕД 3924900090), РУКАВИЧКИ ОГЛЯДОВІ НІТРИЛОВІ (код УКТЗЕД 4015190000). Відсутні трудові ресурси, необхідні для здійснення діяльності.
З метою подальшої реєстрації податкової накладної №4 від 29.05.2020 року, ТОВ «ЮЛІ-ТРЕЙД» через електронний кабінет направлено до контролюючого органу Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, з додатками та поясненнями, а саме Повідомлення №1 від 16.07.2020 року, разом з додатками у кількості - 6 та окремими письмовими поясненнями.
22.07.2020 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві прийняте рішення №1756570/43077878 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 29.05.2020 року. Підстава: ненадання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків фактури інвойсів, актів приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити).
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями №218934 від 09.07.2020 року про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та №1756570/43077878 від 22.07.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 29.05.2020 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165 у редакції від 11.12.2019, чинній на момент зупинення реєстрації спірної податкової накладної). Набув чинності з 01.02.2020.
Згідно п. 3 Порядку №1165, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).
Пункт 4 Порядку №1165 визначає, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно п. 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг», “Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Надаючи оцінку правомірності оскаржених рішень, суд дійшов наступного.
Щодо рішення №218934 від 09.07.2020 року про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.06.2020 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві прийняте перше рішення №189871 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Підстава: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Податкова інформація: В ході аналізу інформаційно-аналітичних баз ДПСУ отримано податкову інформацію, що підприємство реалізовує "Маркетингові послуги" (код послуги згідно з ДКПП 70.22.13-00.00) - придбання яких відсутнє. ПК сформовано придбанням товарів: Цегла керамічна порожниста рядова гладка (код УКТЕЗД 6904100000), ПЛІВКА ХАРЧОВА (код УКТЗЕД 3920102400), ГУБКИ КУХОННІ (код УКТЗЕД 3924900090), РУКАВИЧКИ ОГЛЯДОВІ НІТРИЛОВІ (код УКТЗЕД 4015190000). Відсутні трудові ресурси.
Вирішуючи цей спір судом встановлено, що підприємством вживались заходи для доведення перед контролюючим органом відсутності ознак ризиковості ТОВ "ЮЛІ-ТРЕЙД", зокрема, 30.06.2020 року подані письмові пояснення з додатками.
Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
09.07.2020 року урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 30.06.2020 р. № 1, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві прийняте рішення №218934 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Підстава: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Податкова інформація: Використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності ТОВ "ЮЛІ-ТРЕЙД" (43077878), в процесі якого встановлено, що підприємство реалізує "Маркетингові послуги" (код послуги згідно з ДКПП 70.22.13-00.00), придбання яких відсутнє. ПК сформовано придбанням товарів: Цегла керамічна порожниста рядова гладка (код УКТЕЗД 6904100000), ПЛІВКА ХАРЧОВА (код УКТЗЕД 3920102400), ГУБКИ КУХОННІ (Код УКТЗЕД 3924900090), РУКАВИЧКИ ОГЛЯДОВІ НІТРИЛОВІ (код УКТЗЕД 4015190000). Відсутні трудові ресурси, необхідні для здійснення діяльності.
Водночас, відповідач, приймаючи рішення №218934 від 09.07.2020 року не вказав підстав врахування/неврахування поданих позивачем документів та пояснень від 30.06.2020 року, не зазначив яких документів та на підтвердження яких обставин не надано.
Відповідач не вказав й які саме документи, достатні для прийняття комісією рішення про виключення позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, той мав надати на розгляд комісії, але не надав.
Разом з тим, позивач з метою спростування сумнівів та доводів контролюючого органу щодо ризиковості подав документи на підтвердження здійснення господарських операцій, та добросовісності його як платника податку.
У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі “Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи, відповідачем зазначених вище принципів дотримано не було.
Окрім того, суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом у своїх рішеннях, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18, від 12 листопада 2019 року у справі № 816/2183/18.
Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.
Суд вважає, що в даному випадку контролюючим органом не доведено наявності підстав для віднесення підприємства позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості.
Відповідно до пункту 6 Порядку №1165, у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
З огляду на зазначене, для належного захисту порушених прав позивача, суд вважає необхідним зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити ТОВ «ЮЛІ-ТРЕЙД» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.
Що стосується рішення №1756570/43077878 від 22.07.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 29.05.2020 року.
Згідно з п. 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Пунктом 11 Порядку №1165 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Згідно з пунктів 25-27 Порядку №1165, Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.
Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 13.12.2019 за № 1245/34216 ( далі - Порядок № 520, в редакції від 12.12.2019 року, чинній на момент прийняття спірного рішення про відмову в реєстрації ПН). Набув чинності 14.12.2019.
Згідно з п. 2 Порядку №520, прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Пунктом 3 Порядку №520 визначено, що Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Відповідно до п. 4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно з п. 5 Порядку №520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з п. 6-7 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п. 9 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Відповідно до п. 10 Порядку №520, Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Пунктом 11 Порядку №520 визначено, що, Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Згідно з п.п. 12-13 Порядку №520, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Як встановлено судом, реєстрація податкової накладної №4 від 29.05.2020 року зупинена з тих підстав, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
У Квитанціях про зупинення контролюючий орган запропонував надати платнику податку пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Під час розгляду справи суд встановив, що з метою подальшої реєстрації (після зупинення) податкової накладної №4 від 29.05.2020 року, ТОВ «ЮЛІ-ТРЕЙД» через електронний кабінет направлено до контролюючого органу Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, з додатками та поясненнями, а саме Повідомлення №1 від 16.07.2020 року, разом з додатками у кількості - 6 та окремими письмовими поясненнями.
На переконання позивача, обсяг інформації, що містився у вказаних документах, був достатнім для підтвердження підстав формування податкової накладної, адже відповідач не конкретизував, які саме документи необхідно надати платнику податків, та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація ПН стала можливою.
Суд погоджується з наведеними доводами позивача.
Вирішуючи цей спір, суд виходить із того, що можливість виконання платником податків обов'язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом переліку цих документів.
Матеріалами справи підтверджується, що в надісланій позивачу квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено вичерпного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, що не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів.
Контролюючий орган не конкретизував, які саме документи необхідно надати платнику податків, та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація ПН стала можливою.
Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 неодноразово висловлював, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
У подальшому відповідачем прийняте рішення №1756570/43077878 від 22.07.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 29.05.2020 року саме з підстав ненадання позивачем первинних документів.
Тобто наслідком не визначення контролюючим органом переліку документів, які необхідно надати платнику податків, та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація ПН стала можливою, стало прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 29.05.2020 року.
При цьому рішення не містить підкреслень тих документів, які позивачем не надано.
Надаючи правову оцінку прийнятому відповідачем рішенню про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 29.05.2020 року, суд зазначає про те, що контролюючий орган визначив лише загальні підстави прийняття такого рішення, не зазначивши конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття. Адже контролюючий орган не сформував конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, не вказав яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію поданих податкових накладних.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв'язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини2 встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до ч.2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи, відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті рішень дотримано не було.
Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
Разом з цим, з наданих до матеріалів справи документів та документів, які надавались контролюючому органу, можливо встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію податкової накладної №4 від 29.05.2020 року.
Зокрема такі документи містять відомості про зміст та правову природу правовідносин.
З огляду на вказане вище, суд приходить до висновку, що рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві №1756570/43077878 від 22.07.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 29.05.2020 року належить визнати протиправним та скасувати.
Відповідно до пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
За приписами пункту 20 Порядку № 1246, внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Згідно з підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо ПН та РК, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.
Суд також враховує, що чинним законодавством України покладено на ДПС України обов'язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, свобода розсуду фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №480/4038/18 та від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18.
Таким чином, у даному випадку, зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 29.05.2020 року датою її фактичного подання на реєстрацію.
Що стосується наявного у матеріалах справи клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з порушенням строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Предметом оскарження є рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві №218934 від 09.07.2020 року про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та №1756570/43077878 від 22.07.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 29.05.2020 року.
З даним позовом ТОВ «ЮЛІ-ТРЕЙД» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва 26.02.2021 року.
З матеріалів справи вбачається, що спірні рішення були оскаржені до Комісії центрального рівня.
У позові зазначено, що відповідь на скарги на дату звернення до суду позивачу не надходила.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьої статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
На підставі викладеного суд висновує, що у зв'язку з використанням досудового порядку вирішення спору, строк звернення до суду визначається ч. 4 ст. 122 КАС України та становить три місяці з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги, а відтак строк звернення до суду не порушений.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 9080,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, встановлена ставка судового збору у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривень.
З огляду на заявлені позивачем вимоги, позов містить дві вимоги немайнового характеру (про визнання протиправним та скасування рішення №218934 від 09.07.2020 року про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та про визнання протиправним та скасування рішення №1756570/43077878 від 22.07.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 29.05.2020 року. Вимоги зобов'язального характеру є похідними).
Таким чином, судовий збір за звернення до суду з даним позовом складає 4540,00 грн. (за ставкою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну вимогу немайнового характеру).
Оскільки адміністративний позов задоволено, суд, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, здійснює розподіл судових витрат зі сплати судового збору на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, у складі якого утворено Комісію, що прийняла оскаржувані рішення, які судом визнано протиправними та скасовано, у розмірі 4540,00 грн. Інша частина судового збору може бути повернута позивачу в порядку, передбаченому ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, до Одеського окружного адміністративного суду жодних клопотань не надходило. Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 143 КАС України, питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу може бути вирішено після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 293, 295 КАС України,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛІ-ТРЕЙД" (ідентифікаційний код 43077878, місцезнаходження: 03062, м. Київ, вул. Естонська, будинок 120) до Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 39439980 місцезнаходження: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19), Державної податкової служби України (ідентифікаційний код 43005393, місцезнаходження: 04053, місто Київ, Львівська Площа, будинок 8) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №218934 від 09.07.2020 року про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити ТОВ «ЮЛІ-ТРЕЙД» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.
Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1756570/43077878 від 22.07.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 29.05.2020 року
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану товариством з обмеженою відповідальністю «ЮЛІ-ТРЕЙД» податкову накладну №4 від 29.05.2020 року датою її фактичного подання на реєстрацію.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮЛІ-ТРЕЙД» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4540,00 грн.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку і строки, встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України. Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
Суддя А.А. Радчук