Справа № 420/9077/25
30 квітня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі Комісії з питань надання військовозобов?язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До суду з позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі Комісії з питань надання військовозобов?язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - відповідач), у якому, просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі Комісії з питань надання військовозобов?язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період щодо розгляду заяви позивача від 24 лютого 2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як особі, яка зайнята постійним доглядом за хворим батьком, який потребує постійного стороннього догляду згідно висновку лікарсько-консультативної комісії.
- зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі Комісії з питань надання військовозобов?язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період належним чином розглянути заяву позивача від 24 лютого 2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та надати позивачу належним чином оформлену відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Ухвалою суду від 04.04.2025 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 24 квітня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
29.04.2025 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить суд заборонити відповідачу, його відокремленим підрозділам, органам і установам, що знаходяться в його підпорядкуванні, його посадовим особам, іншим особам вчиняти будь - які дії, пов'язані з мобілізацією та призовом Позивача па військову службу із мобілізації, зокрема здійснювати процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в т.ч. оповіщення повістками, видання наказів про призов на військову службу чи мобілізаційних розпоряджень, відправлення до місця проходження військової служби Позивача до набрання законної сили рішенням у цій справі.
Дана заява обґрунтована тим, що незважаючи на надання позивачем разом із заявою про надання відстрочки від призову пакет підтверджуючих документів, відповідач засобами поштового зв'язку на адресу Позивача направив повідомлення № 603 від 05.03.2025 року, яким повідомив про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації . З огляду на наведене вважає, що якщо його буде призвано на військову службу під час мобілізації, в особливий період, він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим.
Частиною 1 статті 154 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи, що матеріалів вказаної заяви достатньо для вирішення відповідного процесуального питання, суд вважає за можливе здійснити розгляд заява про забезпечення позову у письмовому провадженні (без участі сторін).
Так, згідно з ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 1 ст.154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для забезпечення позову з урахуванням норм процесуального права та вказаних доводів та аргументів заявника, суд вказує наступне.
Відповідно до положень частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.( частина 2 статі 150 КАС України).
При цьому, за приписами пунктів 2 ,4 частини 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено, серед іншого, шляхом, заборони відповідачу вчиняти певні дії, заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа або до якого має бути поданий позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів заявника, які б гарантували виконання рішення суду у разі задоволення позову; для задоволення судом заяви про забезпечення позову заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви, подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову, а також довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 КАС України.
Крім того, у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову "зазначено, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Тобто, заходи забезпечення вживаються лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
Суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, має також здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічні висновки містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05 березня 2019 року у справі №826/16911/18, від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18, від 26 червня 2019 року у справі №826/13396/18, від 30 вересня 2019 року у справах №420/5553/18, №640/868/19, №1840/3517/18, від 29 січня 2020 року у справі №640/9167/19, від 20 травня 2021 року у справі №640/29749/20 та від 11 січня 2022 року у справі №640/18852/21.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом оскарження у даній справі є протиправна бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви позивача від 24 лютого 2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як особі, яка зайнята постійним доглядом за хворим батьком, який потребує постійного стороннього догляду згідно висновку лікарсько-консультативної комісії та зобов?язання відповідача належним чином розглянути дану заяву позивача та надати йому належним чином оформлену відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
При цьому, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач обґрунтовує необхідність застосування таких заходів отриманням від ІНФОРМАЦІЯ_2 Повідомлення № 603 від 05.03.2025 р., яким за результатами розгляду заяви позивача про надання відстрочки від мобілізації протоколом комісії від 04.03.2025 р. № 16 вирішено відмовити ОСОБА_1 у наданні відстрочки.
Як вбачається з вказаного повідомлення, то відповідач фактично розглянувши заяву позивача щодо надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», виправив оскаржувану бездіяльність, яка була підставою звернення до суду з даним позовом.
За правилами частини першої статті 77 КАС України обов'язок доведення необхідності вжиття заходів забезпечення позову покладається саме на позивача, який ініціює відповідне клопотання.
Враховуючи, що на момент звернення із даною заявою позивачем не підтверджено свої вимоги належними доказами існування реальної загрози невиконання рішення суду чи суттєвої перешкоди у такому виконанні, суд не вбачає законних підстав для застосування заходів забезпечення адміністративного позову, а тому заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 5, 8 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
У задоволені заяви ОСОБА_1 від 29 квітня 2025 року про забезпечення позову - відмовити.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею
Суддя В.А. Дубровна