30 квітня 2025 рокуСправа №160/5436/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турлакової Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро адміністративну справу за позовом Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
Донецький державний університет внутрішніх справ звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій позивач просить:
- стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Донецького державного університету внутрішніх справ (на рахунок Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, р/рахунок: UA128201720313261009201000675, ЄДРПОУ 08571423) вартість його утримання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ у сумі 55 420,38 (п'ятдесят п'ять тисяч чотириста двадцять грн. 38 коп.) та судові витрати в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. за сплату судового збору на рахунок Державної казначейської служби України м. Київ, МФО 820172, р/ рахунок: UA618201720343160009000000675.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за відповідачем обліковується заборгованість по відшкодуванню витрат, пов'язаних з утриманням у Донецькому державному університеті внутрішніх справ в розмірі 55 420,38 грн., у зв'язку із звільненням з Національної поліції.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2025р. прийнято до свого провадження вказану позовну заяву та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Цією ж ухвалою суду встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Ухвала про відкриття провадження у справі була направлена на адресу відповідача зазначену у позовній заяві, проте на адресу суду повернувся конверт з відміткою пошти: “Адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п.4 ч.6 ст.251 Кодексу адміністративного судочинства України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.
З аналізу вищенаведених норм чинного законодавства можна дійти висновку, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “за закінченням терміну зберігання», “адресат вибув», “адресат відсутній» тощо, з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Наведена позиція узгоджується висновками неодноразово викладеними Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 29.05.2019 у справі №539/2741/17, від 04.04.2019 у справі №820/5676/17 та від 11.03.2019 у справі №810/2887/17.
Отже, відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду від 24.02.2025 року вважається належним чином врученою.
Відповідач відзиву на позовну заяву або будь-яких пояснень з приводу заявлених позовних вимог не надав.
Зважаючи на те, що відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, своїм правом на подання відзиву відповідач не скористався, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
На підставі ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.
15.08.2017р. між ОСОБА_1 , Донецьким юридичним інститутом МВС України (далі - ДЮІ МВС) та Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області було укладено контракт (далі - Контракт) про здобуття освіти відповідачем у ДЮІ МВС, що підтверджується копією відповідного контракту
Згідно наказу Міністерства внутрішніх справ України №260 від 12.04.2021, Донецький юридичний інститут МВС України було перейменовано на Донецький державний університет внутрішніх справ (далі - Донецький ДУВС).
Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №245 о/с від 04.07.2021р. лейтенанта поліції ОСОБА_1 було призначено на посаду інспектора режимно-секретного сектору Криворізького районного управління поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №693 о/с від 19.07.2022р. лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора режимно-секретного сектору Криворізького районного управління поліції було звільнено за пунктом 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням) на підставі її рапорту від 06.07.2022р.
Окрім того, 15.01.2025р. відповідачеві засобами поштового зв'язку було направлено повідомлення №166/07-2025 від 13.01.2025р. про відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, що підтверджується копіями відповідного повідомлення та фіскального чека, наявними у справі.
Відповідачем вказані витрати відшкодовані не були, такі докази в матеріалах справи відсутні.
Вказаний спір виник у зв'язку із не відшкодуванням відповідачем у добровільному порядку витрат, пов'язаних з його утриманням у Донецькому ДУВС у загальному розмірі 55420,38 грн. внаслідок невиконання відповідачем умов пункту 3 розділу ІІ Контракту та згідно до ст.74 Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку з чим позивач просить стягнути вказану суму витрат у судовому порядку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України" від 10.01.2002р. № 2925, вищі навчальні заклади включені до загальної структури Міністерства внутрішніх справ України.
Згідно з п.3 розділу І Статуту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, затвердженого наказом МВС України від 15.05.2012 №429 (у редакції наказу МВС України від 09.05.2023 №382) - позивач є державним закладом вищої освіти зі специфічними умовами навчання, який знаходиться у сфері управління МВС та є бюджетною установою (міститься у вільному доступі).
Відповідно до ст.74 Закону України «Про Національну поліцію» підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Так, 20 квітня 2017 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 №261 «Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських».
Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - Порядок) визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах, у разі:
- дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
- звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Пунктом 3 Порядку передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія). На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.
Відповідно до п. 4 Порядку витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.
Згідно п.8 Порядку у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.
Так, п.3 розділу ІІ Контракту від 15.06.2017р. передбачено, що у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання особа зобов'язується відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до п.4 ст.74 Закону України «Про Національну поліцію».
Тобто, згідно положень даного пункту Контракту на відповідача покладено обов'язок щодо відшкодування фактичних витрат за утриманням у вищому навчальному закладі у разі звільнення зі служби протягом трьох років після закінчення навчання.
Аналіз вказаних норм чинного законодавства та умов п.3 розділу ІІ Контракту від 15.08.2018р., укладеного відповідачем, у їх сукупності свідчить про те, що у разі настання обставин визначених п.1 Порядку (зокрема, звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу) на відповідача покладено обов'язок відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі і саме позивач наділений повноваженнями на звернення до суду із позовом про відшкодування таких витрат у разі відмови від їх добровільного відшкодування.
Так, отримавши освіту, ОСОБА_1 була призначена на посаду інспектора режимно-секретного сектору Криворізького районного управління поліції, що підтверджується копією витягу з наказу ГУ НП у Дніпропетровській області №245 о/с від 04.07.2021р., яка містяться в матеріалах справи.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії наказу ГУ НП у Дніпропетровській області №693 о/с від 19.07.2022р., лейтенанта поліції ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції з 22.07.2022р. за власним бажанням.
При цьому, відповідно до довідки витрат на утримання курсанта ОСОБА_1 за період з 15.08.2017 по 04.07.2021 року навчання у Донецькому державному університеті внутрішніх справ, долученої до матеріалів справи, загальна сума витрат на утримання відповідача за період з 2017 - 2021 рр. складає 55 420,38 грн.
15.01.2025р. відповідачеві засобами поштового зв'язку було направлено повідомлення №166/07-2025 від 13.01.2025р. про відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, однак вказані витрати залишаються невідшкодованими.
Аналізуючи вищенаведені норми законодавства та надані суду докази, можна дійти висновку, що у разі звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу на відповідача покладено обов'язок відшкодувати державі, в особі Міністерства внутрішніх справ України, витрати пов'язані з його утриманням у Донецькому ДУВС, виходячи з умов укладеного відповідачем Конртакту та вимог п.4 ст.74 Закону України «Про Національну поліцію».
За викладеного, суд приходить до висновку, що витрати, пов'язані з утриманням відповідача у навчальному закладі у розмірі 55420,38 грн. підлягають стягненню з відповідача, оскільки факт звільнення відповідача із служби в поліції за власним бажанням протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу, підтверджується вище дослідженими доказами та не спростований відповідачем у відповідності до вимог ст.ст. 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до вимог ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідач відзиву на позов та доказів в обґрунтування відзиву на вимогу суду не надав, також і жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про правомірність не відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі або добровільне відшкодування таких витрат, відповідачем суду надано не було з урахуванням вимог ст.ст. 72-76 Кодексу адміністративного судочинства України.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача суми судового збору, оскільки відповідно до вимог ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються лише судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Донецького державного університету внутрішніх справ (25015, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, буд. 1, ЄДРПОУ 08571423) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення коштів, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Донецького державного університету внутрішніх справ (25015, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, буд. 1, ЄДРПОУ 08571423) - витрати, пов'язані з її утриманням у Донецькому державному університеті внутрішніх справ у розмірі 55 420 грн. 38 коп. (п'ятдесят п'ять тисяч чотириста двадцять гривень тридцять вісім копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Турлакова