29 квітня 2025 року Справа 160/11789/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, -
24.04.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою в якій просить визнати бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) протиправною; зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вчинити дії, передбачені законом, щодо виконання виконавчого листа № 932/11273/20, виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська в справі № 932/11273/20, про стягнення з ДП «Дніпропетровський облавтодор» "Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в розмірі 31703,69 грн. та середнього заробітку за період затримки розрахунку з 08.08.2020 року по 06.01.2021 року в розмірі 47706,10 грн., всього 79409,79 грн., відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» № 4901-VI, за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, суд приходить до висновку, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
В позовній заяві позивачем оскаржується бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо виконання виконавчого листа № 932/11273/20, виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська в справі № 932/11273/20.
З тексту позовної заяви вбачається, що виконавче провадження було відкрито у 2021 році та позивачем впродовож 2022-2023 років вчинялись дії з метою з'ясування перебігу виконавчого провадження та вжитих дій. Останньою відповіддю Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 13.02.2024 року за № 7705 повідомлено позивача про рух виконавчого провадження, зокрема щодо виконання виконавчого листа № 932/11273/20.
Позивач зазначає, що вивчивши зміст цієї відповіді вона дійшла висновку що має місце неправомірна бездіяльність державного виконавця, яка призводить до тривалого невиконання рішення суду.
Проте, з позовною заявою позивач звернувся до суду лише 24.04.2025 року, що свідчить про пропуск нею строку звернення до суду, встановленого статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Так, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Водночас, позивачем не було подано заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та не було надано жодних доказів на підтвердження обставин поважності пропуску такого строку.
Згідно частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Станом на 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3 028,00 грн.
В прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено вимоги немайнового характеру, які є взаємопов'язаними, одна з яких є основною, а інша похідною.
Оскільки за приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір", встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною собою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання даного позову, позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн., виходячи із розрахунку: 3 028,00 грн.*0,4*0,8, однак позивачем до позову не додано доказів сплати судового збору.
Отже, доказів сплати судового збору матеріали позовної заяви не містять, у зв'язку з чим несплачена сума судового збору складає 968,96 грн.
Таким чином, позивачу необхідно надати документ про сплату судового збору в розмірі 968,96 грн. за вимоги немайнового характеру, за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101; РНОКПП; Судовий збір, за позовом (ПІБ), Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-161, 169, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, а саме: надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропущення; надати суду докази сплати судового збору у розмірі 968,96 грн., за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632; класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101; РНОКПП; Судовий збір, за позовом (ПІБ), Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася із адміністративним позовом.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя С.І. Озерянська