30 квітня 2025 року ЛуцькСправа № 140/670/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - в/ч НОМЕР_1 , відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 компенсації за невикористані дні додаткової відпустки передбаченої частиною четвертою статті 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постановою Кабінету Міністрів України № 702 від 01.08.2012 року, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки передбаченої статтею 19 Закону України “Про відпустки» та статтею 182-1 Кодексу законів про працю України та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації за невикористані дні додаткової відпустки передбаченої частиною четвертою статті 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» постановою Кабінету Міністрів України № 702 від 01.08.2012 року, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки передбаченої статтею 19 Закону України “Про відпустки» та статтею 182-1 Кодексу законів про працю України та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходила військову службу по 23.11.2018 у в/ч НОМЕР_1 , наказом начальника в/ч НОМЕР_1 від 23.11.2018 №318-ос ОСОБА_1 виключена зі списків військової частини та всіх видів забезпечення.
Позивач вказує на те, що під час проходження служби, їй належним чином не здійснювалось нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у зв'язку з чим остання зверталась до суду.
Так, 25.11.2021 військовою частиною НОМЕР_1 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2021 по справі № 380/2292/21 здійснено виплату ОСОБА_1 компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої частиною четвертою статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постановою Кабінету Міністрів України № 702 від 01.08.2012 у розмірі 8 826,72 грн та компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 19 Закону України «Про відпустки» та статтею 182-1 Кодексу законів про працю України у розмірі 21 436,32 грн.
Крім цього, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01.05.2024 у справі № 140/36069/23 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по листопад 2018 року у розмірі 4 456,88 грн в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації та розміром підвищення доходу відповідно до абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.
29.11.2024 військовою частиною НОМЕР_1 на виконання зазначеного рішення суду здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення у сумі 24 968,32 грн, що підтверджується випискою по надходженням по картці/рахунку АТ КБ «Приватбанк».
Також під час проходження військової служби, позивачу було проведено нарахування та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у листопаді 2018 року в сумі 73802,40 грн.
З урахуванням того, що під час проходження військової служби ОСОБА_1 не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення, на думку позивача, нарахування та виплата компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої частиною четвертою статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постановою Кабінету Міністрів України № 702 від 01.08.2012 року, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 19 Закону України «Про відпустки» та статтею 182-1 Кодексу законів про працю України та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, які нараховується з місячного грошового забезпечення проведено без урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Оскільки індексація є невід'ємною складовою частиною грошового забезпечення, тому вважає, що має право на перерахунок інших складових грошового забезпечення.
З наведених підстав позивач просив задовольнити позов повністю.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.21).
Відповідач правом подати відзив на позов не скористався.
Згідно із частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Інших заяв по суті справи не надходило.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 (Тверда згідно з свідоцтвом про шлюб від 04.12.2018 серії НОМЕР_2 ) проходила військову службу у в/ч НОМЕР_1 .
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 23.10.2018 №283-ос старшого прапорщика ОСОБА_3 звільнено з військової служби в запас згідно з підпунктом “а» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із закінченням строку контракту) (а.с. 14).
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 23.11.2018 №318-ос старшого прапорщика ОСОБА_3 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення з 23.11.2018 (а.с. 15).
Як слідує з архівної відомості з січня 2018 року по грудень 2018 Сенатор (твердій) ОСОБА_4 було проведено нарахування та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у листопаді 2018 року в сумі 73802,40 грн (а.с. 5 зворот).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 у справі № 380/2292/21, яке набрало законної сили 22.10.2021, позов задоволено частково, зокрема, зобов'язано військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої ч. 4 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702 за 2013-2018 роки; зобов'язано військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої ст. 19 Закону України «Про відпустки» та ст. 182-1 Кодексу законів про працю України за 2013-2016 роки.
25.11.2021 в/ч НОМЕР_1 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2021 по справі № 380/2292/21 здійснено виплату ОСОБА_1 компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої частиною четвертою статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постановою Кабінету Міністрів України № 702 від 01.08.2012 у розмірі 8 826,72 грн та компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 19 Закону України «Про відпустки» та статтею 182-1 Кодексу законів про працю України у розмірі 21 436,32 грн, що підтверджується довідкою в/ч НОМЕР_3 про виплачені суми згідно рішення суду у справі № 380/2292/21 від 22.10.2021, розрахунками компенсації за невикористані додаткову відпустку згідно рішення суду у справі № 380/252592/21 від 22.10.2021 (а.с. 10-11).
Крім цього, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01.05.2024 у справі №140/36069/23 за позовом ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_3 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії позов задоволено, зокрема, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по листопад 2018 року у розмірі 4 456,88 грн в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації та розміром підвищення доходу відповідно до абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб. Дане рішення набрало законної сили 24.10.2024.
29.11.2024 на виконання вказаного рішення суду військовою частиною НОМЕР_1 здійснено нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у сумі 24 968,32 грн, що підтверджується випискою по надходженням по картці/рахунку АТ КБ «Приватбанк» (а.с. 13) та довідкою-розрахунком виплачених сум згідно рішення суду від 01.05.2024 у справі № 140/36069/23 (а.с. 17).
З урахуванням того, що лише у листопаді 2024 року ОСОБА_1 виплачено заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по листопад 2018 року у розмірі 24 968,32 грн, то нарахування та виплата одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у 2018 році, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої частиною четвертою статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постановою Кабінету Міністрів України № 702 від 01.08.2012 року, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 19 Закону України «Про відпустки» та статтею 182-1 Кодексу законів про працю України проведені без врахування у складі місячного грошового забезпечення позивача індексації грошового забезпечення.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у 2018 році, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої частиною четвертою статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постановою Кабінету Міністрів України № 702 від 01.08.2012 року, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 19 Закону України «Про відпустки» та статтею 182-1 Кодексу законів про працю України, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення протиправною, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України від 20.12.1991 №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII).
Відповідно до статті 1 Закону №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Частиною першою статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частини друга і третя статті 9 Закону №2011-XII).
Отже, індексація є складовою грошового забезпечення.
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 №1294 (далі - Постанова №1294, яка була чинною до 01.03.2018) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
За приписами пункту 1 статті 10-1 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до частини 4 статті 10-1 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, виконання обов'язків військової служби яких пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров'я, крім військовослужбовців строкової військової служби, надається щорічна додаткова відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої щорічної додаткової відпустки визначається залежно від часу проходження служби в цих умовах та не може перевищувати 15 календарних днів.
Згідно з абзацом 3 частини 14 статті 10-1 Закону № 2011-XII у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702 затверджено переліки військових посад, виконання обов'язків військової служби за якими пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, що дають право на щорічну додаткову відпустку: Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту - згідно з додатками 2 - 5.
Додаток 4 до вказаної постанови містить перелік військових посад Держприкордонслужби, виконання обов'язків військової служби за якими пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, які дають право на щорічну додаткову відпустку.
За змістом частини другої статті 15 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Згідно зі статтею 19 Закону України «Про відпустки», жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.
Порядок надання соціальних відпусток, до яких відноситься відпустка визначена у ст. 19 Закону України «Про відпустки», врегульовано статтею 20 указаного Закону, згідно якої додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи надаються понад щорічні відпустки, передбачені статтями 6, 7 і 8 цього Закону, а також понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами, і переносяться на інший період або продовжуються у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 182-1 Кодексу законів про працю України, жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 цього Кодексу). Зазначена у частині першій цієї статті відпустка надається понад щорічні відпустки, передбачені статтями 75 і 76 цього Кодексу, а також понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами, і переноситься на інший період або продовжується у порядку, визначеному ст. 80 цього Кодексу.
За приписами статті 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
За змістом статті 19 Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013 наголосив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов'язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України «Про оплату праці» такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати.
На підставі аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону № 1282-XII).
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Отже, відповідно до законодавчого визначення, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, суд дійшов висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ та Порядку №1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців, з якого здійснюється, зокрема, обрахунок грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані дні додаткової відпустки.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 638/9697/17, від 11.12.2019 у справі № 638/5794/17, від 19.03.2020 у справі № 820/5286/17, від 29.04.2020 у справі № 240/10130/19, від 21.12.2021 у справі № 820/3423/18.
Отже з аналізу вищенаведеного слідує, що індексація грошового забезпечення є складовою місячного грошового забезпечення військовослужбовця і повинна включатися до розрахунку компенсації за невикористані дні додаткової відпустки та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, в/ч НОМЕР_3 в обрахунок компенсації за невикористані дні додаткової відпустки та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби не включала такий вид грошового забезпечення як індексація.
При цьому як уже зазначалося судом, розмір одноразової грошової допомоги при звільненні, передбачений статтею 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII, обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення та становить 50 відсотків такого забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
З матеріалів справи вбачається, що в/ч НОМЕР_3 на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01.05.2024 у справі №140/36069/23 здійснила перерахунок індексації-різниці грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 по листопад 2018 року в розмірі 4456,88 грн щомісячно, визначивши загальну суму індексації за вказаний період 24968,32 грн.
Як слідує з картки грошового забезпечення позивача за 2018 рік, до розрахунку суми одноразової грошової допомоги при звільненні відповідач не включав індексацію-різницю, виплачену на виконання рішення суду.
Позаяк перерахунок індексації проведений на виконання судового рішення і визначена таким перерахунком сума індексації не враховувалась відповідачем при нарахуванні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні, тому суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання в/ч НОМЕР_3 здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні у листопаді 2018 року з урахуванням в складі, з якої вона обраховується, індексації грошового забезпечення є підставними та підлягають задоволенню.
Крім того, судом встановлено, що на виконання рішення суду від 22.10.2021 по справі № 380/2292/21 відповідач здійснив нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої частиною четвертою статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постановою Кабінету Міністрів України № 702 від 01.08.2012 у розмірі 8 826,72 грн та компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 19 Закону України «Про відпустки» та статтею 182-1 Кодексу законів про працю України у розмірі 21 436,32 грн, що підтверджено довідкою в/ч НОМЕР_3 про виплачені суми згідно рішення суду у справі № 380/2292/21 від 22.10.2021, розрахунками компенсації за невикористані додаткову відпустку згідно рішення суду у справі № 380/252592/21 від 22.10.2021 (а.с. 10-11).
Разом з тим, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів того, що при нарахуванні та виплаті компенсації за невикористані дні додаткової відпустки до суми місячного грошового забезпечення включено індексацію-різницю грошового забезпечення.
Оскільки індексація відноситься до складу грошового забезпечення військовослужбовців, є складовою місячного грошового забезпечення військовослужбовця, тому перерахований розмір індексації має включатися до розрахунку компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, а тому в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення також.
З наведених підстав, позовні вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності військової частин НОМЕР_1 щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у 2018 році, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої частиною четвертою статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постановою Кабінету Міністрів України № 702 від 01.08.2012 року, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 19 Закону України «Про відпустки» та статтею 182-1 Кодексу законів про працю України, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 241-243, 245, 246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_4 ) щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у 2018 році, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої частиною четвертою статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постановою Кабінету Міністрів України № 702 від 01.08.2012, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 19 Закону України «Про відпустки» та статтею 182-1 Кодексу законів про працю України, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_4 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у 2018 році, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої частиною четвертою статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постановою Кабінету Міністрів України № 702 від 01.08.2012, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 19 Закону України «Про відпустки» та статтею 182-1 Кодексу законів про працю України, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).
Суддя Р.С. Денисюк