м. Вінниця
01 травня 2025 р. Справа № 120/12791/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни, розглянувши в письмовому провадженні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані бездіяльністю відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 01 березня 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року та з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року із урахуванням абзацу 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Вимоги даного позову також мотивовані бездіяльністю відповідача щодо не здійснення позивачу перерахунку грошового забезпечення з 29 січня 2020 року по 30 листопада 2023 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2023 роки, із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року
Ухвалою від 02.10.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
14.10.2024 представником відповідача подано клопотання про залишення даного позову без розгляду, у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.
Ухвалою від 08.04.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду, в частині позовних вимог, що стосуються періоду з 19.07.2022 по 31.12.2022 (щодо виплати індексації) та по 30.11.2023 (щодо виплати грошового забезпечення), із доказами поважності причин його пропуску.
23.04.2025 позивачем подано клопотання про усунення недоліків позовної заяви (поновлення строків), в якому останній зазначив, що 09.08.2024 він звернувся до відповідача із проханням повідомити його щодо нарахування та виплати індексації та грошового забезпечення за спірні періоди. Зазначив, що 24.08.2024 він отримав відповіді відповідача на свої звернення, із яких йому стало відомо, що військовою частиною НОМЕР_1 не в повній мірі здійснювалось нарахування та виплата грошового забезпечення. При цьому, позивач зазначив, що до суду з даним позовом він звернувся 27.09.2024, тобто в межах трьох місячного строку звернення.
Згідно із положеннями ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зауважує, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
День, коли особа дізналася про порушення свого права - це установлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).
Якщо цей день установити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
На переконання суду, початок перебігу строку звернення до суду у цій справі, з урахуванням частини першої статті 233 КЗпП України (у чинній редакції), слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум. Таким моментом може бути день вручення розрахункового листа, довідки про нараховані та виплачені суми тощо.
Такий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23, постановленій у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду.
В даному ж випадку позивач наполягає, що саме з 24.08.2024, тобто з моменту отримання відповіді відповідача на свої звернення, йому стало відомо, що військовою частиною НОМЕР_1 не в повній мірі здійснювалось нарахування та виплата грошового забезпечення.
Надаючи оцінку даним твердженням позивача суд зазначає, що для правильного вирішення питання дотримання позивачем строку звернення до суду слід з'ясувати наявність/відсутність у відповідача документального підтвердження ознайомлення позивача при звільненні з розміром та складовими нарахованого та виплаченого у спірному періоді грошового забезпечення, як-то докази направлення/видачі розрахункових листів, довідок про грошове забезпечення тощо.
За результатом встановлення указаних обставин стане можливим визначити день, коли позивач дізнався про порушення його прав, свобод чи інтересів, а отже установити початок відліку тримісячного строку звернення до суду з цим позовом та, за необхідності, з'ясувати наявність поважних причин пропуску такого строку.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 18.04.2025 по справі №260/1955/24.
В даному ж випадку, в матеріалах справи відсутні докази ознайомлення позивача при звільненні з розміром та складовими нарахованого та виплаченого у спірному періоді грошового забезпечення.
Таких доказів також не долучено представником відповідача до клопотання про залишення даного позову без розгляду.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість тверджень позивача стосовно того, що про порушення своїх прав він міг дізнатись лише після отримання відповіді відповідача на своє звернення.
Як свідчать матеріали справи, відповідь на свої звернення позивач отримав 24.08.2024, а до суду з даним позовом звернувся 27.09.2024, тобто в межах тримісячного строку звернення до суду.
Таким чином, після усунення недоліків позовна заява відповідає вимогам, визначеним ст.ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до ч. 14 ст. 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
З огляду на викладене, на переконання суду, наявні підстави для продовження розгляду даної справи.
Керуючись ч. 14 ст. 171, ст.ст. 248, 256 КАС України, -
В задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про залишення даного позову без розгляду, - відмовити.
Продовжити розгляд даної справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна