28 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 748/3129/24
провадження № 61-5048ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ», яка підписана представником Лаврентьєвим Сергієм Валентиновичем,на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 14 листопада 2024 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 10 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати з урахуванням індексу інфляції,
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ» (далі - ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ») про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати з урахуванням індексу інфляції, у якому просив розірвати договір оренди землі від 11 березня 2016 року, який був укладений між ним та ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ», щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7425588100:06:001:0241, загальною площею 3,53 га, яка розташована поза межами населених пунктів на території Слабинської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, з одночасним припиненням права оренди (номер запису про інше речове право: 13785015 від 15 березня 2016 року); стягнути з ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» на його користь заборгованість зі сплати орендної плати за 2022-2023 роки за договором оренди землі № б/н від 11 березня 2016 року у розмірі 11 554,52 грн, це сума з урахуванням індексу інфляції.
Позов мотивований тим, що йому на підставі Державного акту на право власності серії ЯА № 510024 належить вищезазначена земельна ділянка. 11 березня 2016 року між позивачем та ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» було укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі, що становить 3 022 ,25грн. Пунктом 10 Договору оренди визначено, що сплата орендної плати здійснюється з урахуванням коефіцієнта індексації на поточний рік. Останній платіж орендної плати за поточний рік здійснюється не пізніше 30 грудня розрахункового року. Всупереч умовам Договору оренди землі, ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» не сплатило позивачу орендну плату за 2022-2023 роки в установлені Договором оренди землі строки, що вказує на порушення істотних умов договору та є підставою для дострокового розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості зі сплати орендної плати з урахуванням індексу інфляції.
Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 14 листопада 2024 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 10 березня 2025 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Розірвано договір оренди землі № б/н від 11 березня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ», предметом якого є земельна ділянка з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, площею 3,53 га, кадастровий номер 7425588100:06:001:0241, розташована на території Слабинської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, номер запису про інше речове право: 13785015 від 15 березня 2016 року, зареєстроване державним реєстратором Реєстраційної служби Чернігівського районного управління юстиції Чернігівської області Діденком В. М. Стягнуто з ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за 2022 та 2023 роки в розмірі 9 301,39 грн. (сума зазначена з вирахуванням податку з доходів (18%) та військового збору (1,5%). В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
ТОВ «Агрофірма «Іванівка АГ» через підсистему «Електронний суд» 18 квітня 2025 року подало до Верховного Суду касаційну скаргу, через представник Лаврентьєва С. В. ,на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 14 листопада 2024 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 10 березня 2025 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
У пункті 8 частини першої статті 176 ЦПК України передбачено, що у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла ціна позову визначається сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.
Судами встановлено, що пунктом 5 договору оренди землі б/н від 11 березня 2016 року визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладання договору, станом на 01 січня 2016 року, становить 60 445,19 грн.
Пунктом 9 договору оренди передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі, що становить 5 (п'ять) % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і становить 3 022,25 грн в рік.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023)
Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів (абзац п'ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
Ціна позову у цій справі становить 9 066,75 грн (3 022,25 грн * 3 роки) + 11 554,52 грн заборгованості і не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).
Таким чином, оскаржені судові рішення ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ», яка підписана представником Лаврентьєвим Сергієм Валентиновичем,на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 14 листопада 2024 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 10 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати з урахуванням індексу інфляції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
В. І. Крат