01.05.2025 Справа№914/1331/25
За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБД», м.Київ,
до відповідача: Приватного підприємства «РОМА», м.Рава-Руська,
про: забезпечення позову (після подання позову)
у справі №914/1331/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБД», м.Київ,
до відповідача: Приватного підприємства «РОМА», м.Рава-Руська,
про: стягнення заборгованості 2 300 000 грн
Суддя І.КОЗАК
ПРОЦЕС.
30.04.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю «ТБД» подано заяву до Приватного підприємства «РОМА» про забезпечення позову, у якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Приватному підприємству «РОМА» (ідентифікаційний код 22357406, юридична адреса: 80316, м. Рава-Руська, вул. Воїнів УПА, буд. 42а) та знаходяться і обліковуються на банківських рахунках Приватного підприємству «РОМА» (ідентифікаційний код 22357406, юридична адреса: 80316, м. Рава-Руська, вул. Воїнів УПА, буд. 42а) в межах суми позову 2 357 600 (два мільйони триста п'ятдесят сім тисяч шістсот) гривень 00 копійок.
Необхідність застосування запропонованого виду забезпечення зумовлена такими обставинами.
29.01.2025 між Товариство з обмеженою відповідальністю «ТБД» як Позикодавцем та Приватним підприємством «РОМА» як Позичальником було укладено Договір №29/01-25 поворотної безвідсоткової фінансової допомоги. Строк користування фінансовою допомогою становить з « 29» січня 2025 до « 14» лютого 2025 включно. Даний строк може бути продовжений лише на підставі додаткової угоди, укладеної обома Сторонами. Позикодавець належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за вказаним договором та перерахувало на банківській рахунок ПП «РОМА» 2 300 000,00 грн., що підтверджується Платіжною інструкцією в національній валюті №16025 від 29.01.2025. Однак, ПП «РОМА», як Позичальник, порушило взяті на себе зобов'язання та не повернуло отриману фінансову допомогу (позику) у строк визначений договором, а саме 14 лютого 2025, тому в останнього станом на 01.04.2025 існує заборгованість в розмірі 2 300 000,00 грн. перед ТОВ «ТБД».
ТОВ «ТБД» звернулось до ПП «РОМА» із вимогою від 01.04.2025 щодо сплати заборгованості за Договором №29/01-25 від 29.01.2025 поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (позики).
У відповідь від ПП «РОМА» надійшов лист №51 від 04.04.2025, у якому підприємство повідомило, що у відповідності п. 3.4. Договору позики наявні форс-мажорні обставини, що виникли у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022. На підтвердження наявності ніби-то форс-мажорних обставин ПП РОМА» надало лист від 28.02.2022. №2024/02.0-7.1, виданий Торгово-промисловою палатою України. Також у листі ПП «РОМА» повідомило про обов'язок повернути фінансову допомогу до 10 робочих днів від дати такого листа, тобто кінцевий термін, визначений самим Відповідачем, сплив 18.04.2025.
Станом на дату звернення до суду із даною заявою Відповідач так і не виконав взяті на себе зобов'язанні з повернення 2 300 000,00 грн.
Заявник вважає, що не накладення вказаного вище арешту на грошові кошти Відповідача може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Так, за твердженням товариства, у ПП «РОМА» станом на 29.04.2025 наявні судові спори (з врахуванням заявленого позову ТОВ «ТБД») про стягнення грошових коштів на суму більше 10 000 000,00 грн., та наявні грошові зобов'язання перед Філія - Львівське обласне управління публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" початкові зобов'язання на суму 27 900 000,00 грн. та 8 000 000,00 грн при річному доході за 2024 в розмірі 796 000,00 грн.
ТОВ «ТБД» просить врахувати недобросовісну поведінку ПП «РОМА», що вбачається безпідставного ухилення від виконання зобов'язань, та підтверджується листом №51 від 04.04.2025, згаданим вище.
Виконання в майбутньому судового рішення у справі за позовом про стягнення коштів у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, то застосування заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти в межах ціни позову безпосередньо пов'язане із предметом позову. В даному випаду предметом позовних вимог у справі є стягнення грошових коштів за договором, тому заявник (позивач) просить забезпечити позов шляхом накладення арешту виключно на грошові кошти в межах суми позову.
ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Стаття 136 ГПК України визначає підстави для забезпечення позову, так зокрема, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно пункту 1 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майна та/або грошові кошти.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч.1 ст.140 ГПК України).
Частиною 1 ст.73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Положення ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
У статті 79 ГПК України зазначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У постанові №16 від 26.12.2011р. Пленум Вищого Господарського суду України звертає увагу судів на те, що достатнім обґрунтуванням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Забезпечуючи позов, суд також враховує адекватність заходу до забезпечення позову. Згідно з даним положенням адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Оглянувши та дослідивши матеріали поданої заяви, суд зазначає, що заявником не обґрунтовано припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися з майбутнім позовом.
Підсумовуючи, з проведеного судом аналізу підстав застосування заходів забезпечення позову за поданою заявою вбачається, що заявником не обґрунтовано належним чином підстав вжиття заходів у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача, а судом не встановлено реальності настання обставин, з якими закон пов'язує можливість вжиття таких заходів. Заявник не подав жодних належних доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. За відсутності достатніх доказів протиправності дій відповідача, з метою запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб та непорушності законного порядку, відсутні правові підстави для задоволення поданої заяви. Таким чином, суд відмовляє у в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.136-140 ГПК України, суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю ««ТБД» у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі №914/1331/25.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до частини 2 статті 235 ГПК України з моменту її підписання.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня її підписання.
Інформацію по справі можна отримати зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Повний текст ухвали складено 01.05.2025.
Суддя Козак І.Б.