24.03.2025 Справа № 914/3325/23
Господарський суд Львівської області у складі судді Зоряни Горецької, за участю секретаря судового засідання Зоряни Палюх, розглянувши матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бродиінвест» вх. №4748/24 від 20.12.2024
на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області - Пиця Андрія Анрійовича,
у справі №914/3325/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Ерідон», с. Чопилки, Київська область,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бродиінвест», с. Ожидів, Львівська область,
про стягнення заборгованості,
За вх. №4748/24 від 20.12.2024 через систему електронний суд надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Бродиінвест» на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області - Пиця Андрія Анрійовича.
Ухвалою від 25.12.2024 скаргу прийнято до розгляду та призначено судове засідання.
Приватний виконавець заперечив проти задоволення скарги та просив стягнути витрати на правову допомогу.
В судове засідання 24.03.2025 з'явився приватний виконавець, його представник та представник АТ «АБ «Укргазбанк» (стягувач у зведеному виконавчому провадженні).
Заявник явку уповноваженого представника не забезпечив, подав клопотання про відкладення, зазначивши, що відсутність в матеріалах скарги рецензій унеможливлює розгляд скарги.
Розглянувши скаргу на дії приватного виконавця Пиця Андрія Андрійовича в сукупності з запереченнями сторін, суд зазначає наступне.
На примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича перебуває зведене виконавче провадження №75387649 до складу якого входить:
1) ВП №75180990 від 30.05.2024 з примусового виконання наказу №914/3325/23 виданого 20.05.2024 Господарським судом Львівської області про стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бродиінвест» (80530, Львівська область, село Ожидів, вулиця Залізнична, будинок 10; ідентифікаційний код 42978552) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Ерідон» (08467, Київська область, село Чопилки, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 35; ідентифікаційний код 43106699) 471 240,25 грн основної заборгованості, 25439,84 грн - 36% річних, 34241,91 грн - проценти за користування товарним кредитом, 27520,91 грн - пені та 8376,64 грн витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.
2) ВП №75383041 від 24.06.2024 з примусового виконання наказу №914/692/24 виданого 10.06.2024 Господарським судом Львівської області про стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бродиінвест» (80530, Львівська область, с. Ожидів, вул. Залізнична, 10; ідентифікаційний код 42978552) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофрукт» (82154, Львівська область Дрогобицький район, с. Старе село, вул. Лесі Українки, буд.8, ідентифікаційний код 40885477) 34 188,70 грн збитків та 3 028,00 грн судового збору.
3) ВП №76481178 від 06.11.2024 з примусового виконання наказу №914/3559/23 виданого 11.07.2024 Господарським судом Львівської області про стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бродиінвест» (80530, Львівська обл, Буський р-н, с. Ожидів, вул. Залізнична, буд. 10, код ЄДРПОУ 42978552) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ23697280) 32 185,69 грн судового збору.
4) ВП №76481636 від 06.11.2024 з примусового виконання наказу №914/3559/23 виданого 11.07.2024 Господарським судом Львівської області про стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бродиінвест» (80530, Львівська обл. Буський р-н с. Ожидів, вул. Залізнична, буд. 10, код ЄДРПОУ 42978552), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (03087,м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280) 6 437 137,64 грн заборгованості.
30.05.2024 приватним виконавцем Пиць А.А. на підставі наказу №914/3325/23 виданого 20.05.2024 Господарським судом Львівської області та заяви про відкриття виконавчого провадження винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №75180990, скеровано боржнику для виконання та стягувачу до відома, що підтверджується списком № 426 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, поданих в Львів 53.
24.06.2024 приватним виконавцем Пиць А.А. на підставі наказу №914/692/24 виданого 10.06.2024 Господарським судом Львівської області та заяви про відкриття виконавчого провадження винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №75383041, скеровано боржнику для виконання та стягувачу до відома, що підтверджується списком № 492 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, поданих в Львів 53.
06.11.2024 приватним виконавцем Пиць А.А. на підставі наказу №914/3559/23 виданого 11.07.2024 у Господарським судом Львівської області та заяви про відкриття виконавчого провадження винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №76481178, скеровано боржнику для виконання та стягувачу до відома, що підтверджується списком №899 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, поданих в Львів 53.
06.11.2024 приватним виконавцем Пиць А.А. на підставі наказу №914/3559/23 виданого 11.07.2024 у Господарським судом Львівської області та заяви про відкриття виконавчого провадження винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №76481636, скеровано боржнику для виконання та стягувачу до відома, що підтверджується списком №899 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, поданих в Львів 53.
24.10.2024 приватним виконавцем Пиць А.А. винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника в рамках виконавчого провадження, скеровано сторонам до відома, що підтверджується списком №868 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, поданих в Львів 53.
Згідно вказаної постанови описано:
- право оренди на земельну ділянку 4620684400:19:000:0087, що належить боржнику на підставі договору оренди землі № б/н від 09.04.2021. Запис з ДРРП 44219096. Площа (га): 0,8513. Місцезнаходження: Львівська обл., Буський р-н, Ожидівська с/р.;
- право оренди на земельну ділянку 4620684400:19:000:0133, що належить боржнику на підставі договору оренди землі № б/н від 09.04.2021. Запис з ДРРП 44216552. Площа (га): 0,9631. Місцезнаходження: Львівська обл., Буський р-н, Ожидівська с/р.;
- право оренди на земельну ділянку 4620684400:19:000:0135, що належить боржнику на підставі договору оренди землі № б/н від 09.04.2021. Запис з ДРРП 44216397. Площа (га): 0,9245, Місцезнаходження: Львівська обл., Буський р-н, Ожидівська с/р.;
- право оренди на земельну ділянку 4620684400:19:001:0098, що належить боржнику на підставі договору оренди землі № б/н від 09.04.2021. Запис з ДРРП 44218482. Площа (га): 1,2874. Місцезнаходження: Львівська обл., Буський р-н, Ожидівська с/р.;
- право оренди на земельну ділянку 4620684400:19:001:0122, що належить боржнику на підставі договору оренди землі № б/н від 09.04.2021. Запис з ДРРП 44216735. Площа (га): 0,7509. Місцезнаходження: Львівська обл., Буський р-н, Ожидівська с/р.;
- право оренди на земельну ділянки 4620684400:19:000:0065, що належить боржнику на підставі договору оренди землі № б/н від 09.04.2021. Запис з ДРРП 44220824. Площа (га): 0,6172. Місцезнаходження: Львівська обл., Буський р-н, Ожидівська с/р.;
- право оренди на земельну ділянку 4620684400:19:000:0064, що належить боржнику на підставі договору оренди землі № б/н від 09.04.2021. Запис з ДРРП 44221027. Площа (га): 1,1297. Місцезнаходження: Львівська обл., Буський р-н, Ожидівська с/р.;
- право оренди на земельну ділянку 4620684400:19:000:0110, що належить боржнику на підставі договору оренди землі № б/н від 09.04.2021. Запис з ДРРП 44217436. Площа (га): 1,2026. Місцезнаходження: Львівська обл., Буський р-н, Ожидівська с/р.;
- право оренди на земельну ділянку 4620684400:19:000:0104, що належить боржнику на підставі договору оренди землі № б/н від 09.04.2021. Запис з ДРРП 44218223. Площа (га): 1,2911. Місцезнаходження: Львівська обл., Буський р-н, Ожидівська с/р.;
- право оренди на земельну ділянку 4620684400:19:000:0066, що належить боржнику на підставі договору оренди землі № б/н від 09.04.2021. Запис з ДРРП 44219839. Площа (га): 1,1049. Місцезнаходження: Львівська обл., Буський р-н, Ожидівська с/р.;
- право оренди на земельну ділянку 4620684400:19:000:0102, що належить боржнику на підставі договору оренди землі № б/н від 09.04.2021. Запис з ДРРП 44213437. Площа (га): 1,2891. Місцезнаходження: Львівська обл., Буський р-н, Ожидівська с/р.;
- право оренди на земельну ділянку 4620684400:19:000:0061, що належить боржнику на підставі договору оренди землі № б/н від 09.04.2021. Запис з ДРРП 44221257. Площа (га): 1,1347. Місцезнаходження: Львівська обл., Буський р-н, Ожидівська с/р.;
- право оренди на земельну ділянку 4620684400:19:000:0060, що належить боржнику на підставі договору оренди землі № б/н від 09.04.2021. Запис з ДРРП 44180218. Площа (га): 1,1785. Місцезнаходження: Львівська обл., Буський р-н, Ожидівська с/р.;
- право оренди на земельну ділянку 4620684400:19:000:0071, що належить боржнику на підставі договору оренди землі № б/н від 09.04.2021. Запис з ДРРП 44219577. Площа (га): 1,1019. Місцезнаходження: Львівська обл., Буський р-н, Ожидівська с/р.;
- право оренди на земельну ділянку 4620684400:19:000:0040, що належить боржнику на підставі договору оренди землі № б/н від 09.04.2021. Запис з ДРРП 44216033. Площа (га): 1,6592. Місцезнаходження: Львівська обл., Буський р-н, Ожидівська с/р.;
- право оренди на земельну ділянку 4620684400:19:000:0105, що належить боржнику на підставі договору оренди землі № б/н від 09.04.2021. Запис з ДРРП 44218000. Площа (га): 1,2903. Місцезнаходження: Львівська обл., Буський р-н, Ожидівська с/р.;
- право оренди на земельну ділянку 4620684400:19:000:0114, що належить боржнику на підставі договору оренди землі № б/н від 09.04.2021. Запис з ДРРП 44217072. Площа (га): 1,2204. Місцезнаходження: Львівська обл., Буський р-н, Ожидівська с/р.;
- право оренди на земельну ділянку 4620684400:19:000:0058, що належить боржнику на підставі договору оренди землі № б/н від 09.04.2021. Запис з ДРРП 44221833. Площа (га): 0,8935. Місцезнаходження: Львівська обл., Буський р-н, Ожидівська с/р.;
- право оренди на земельну ділянку 4620684400:19:000:0057, що належить боржнику на підставі договору оренди землі № б/н від 09.04.2021. Запис з ДРРП 44221571. Площа (га): 1,2115. Місцезнаходження: Львівська обл., Буський р-н, Ожидівська с/р.;
- право оренди на земельну ділянку 4620684400:19:000:0097, що належить боржнику на підставі договору оренди землі № б/н від 09.04.2021. Запис з ДРРП 44218739. Площа (га): 1,2916. Місцезнаходження: Львівська обл., Буський р-н, Ожидівська с/р.;
- право оренди на земельну ділянку 4620684400:19:000:0041, що належить боржнику на підставі договору оренди землі № б/н від 09.04.2021. Запис з ДРРП 44215472. Площа (га): 1,6913. Місцезнаходження: Львівська обл., Буський р-н, Ожидівська с/р.;
- право оренди на земельну ділянку 4620684400:06:000:0237, що належить боржнику на підставі договору оренди землі № б/н від 09.04.2021. Запис з ДРРП 44214549. Площа (га): 2,3458. Місцезнаходження: Львівська обл., Буський р-н, Ожидівська с/р.;
- право оренди на земельну ділянку 4620684400:19:000:0106, що належить боржнику на підставі договору оренди землі № б/н від 09.04.2021. Запис з ДРРП 44217772. Площа (га): 0,7643. Місцезнаходження: Львівська обл., Буський р-н, Ожидівська с/р.;
- право оренди на земельну ділянку 4620684400:19:000:0063, що належить боржнику на підставі договору оренди землі № б/н від 09.04.2021. Запис з ДРРП 44222185. Площа (га): 0,6161. Місцезнаходження: Львівська обл., Буський р-н, Ожидівська с/р.;
- право оренди на земельну ділянку 4620684400:19:000:0109, що належить боржнику на підставі договору оренди землі № б/н від 09.04.2021. Запис з ДРРП 44217618. Площа (га): 1,2018. Місцезнаходження: Львівська обл., Буський р-н, Ожидівська с/р.;
- право оренди на земельну ділянку 4620684400:19:000:0111, що належить боржнику на підставі договору оренди землі № б/н від 09.04.2021. Запис з ДРРП 44217231. Площа (га): 1,1967. Місцезнаходження: Львівська обл., Буський р-н, Ожидівська с/р.;
- право оренди на земельну ділянку 4620684400:19:000:0101, що належить боржнику на підставі договору оренди землі № б/н від 09.04.2021. Запис з ДРРП 44180605. Площа (га): 0,9686. Місцезнаходження: Львівська обл., Буський р-н, Ожидівська с/р.;
- право оренди на земельну ділянку 4620684400:19:000:0036, що належить боржнику на підставі договору оренди землі № б/н від 09.04.2021. Запис з ДРРП 44215653. Площа (га): 2,0628. Місцезнаходження: Львівська обл., Буський р-н, Ожидівська с/р.;
- право оренди на земельну ділянку 4620684400:19:000:0037, що належить боржнику на підставі договору оренди землі № б/н від 09.04.2021. Запис з ДРРП 44216232. Площа (га): 2,5578. Місцезнаходження: Львівська обл., Буський р-н, Ожидівська с/р.;
- право оренди на земельну ділянку 4620684400:06:000:0235, що належить боржнику на підставі договору оренди землі № б/н від 09.04.2021. Запис з ДРРП 44214949. Площа (га): 2.5903. Місцезнаходження: Львівська обл., Буський р-н, Ожидівська с/р.;
- право оренди на земельну ділянку 4620684400:06:000:0236, що належить боржнику на підставі договору оренди землі № б/н від 09.04.2021. Запис з ДРРП 44214752. Площа (га): 1,6848. Місцезнаходження: Львівська обл., Буський р-н, Ожидівська с/р.;
- право оренди на земельну ділянку 4620684400:19:000:0033, що належить боржнику на підставі договору оренди землі № б/н від 09.04.2021. Запис з ДРРП 44215834. Площа (га): 2,706. Місцезнаходження: Львівська обл., Буський р-н, Ожидівська с/р.;
- право оренди на земельну ділянку 4620684400:19:000:0034, що належить боржнику на підставі договору оренди землі № б/н від 09.04.2021. Запис з ДРРП 44215141. Площа (га): 2,629. Місцезнаходження: Львівська обл., Буський р-н, Ожидівська с/р.;
- право оренди на земельну ділянку 4620684400:19:000:0116, що належить боржнику на підставі договору оренди землі № б/н від 09.04.2021. Запис з ДРРП 44216913. Площа (га): 1,2298. Місцезнаходження: Львівська обл., Буський р-н, Ожидівська с/р.;
- право оренди на земельну ділянку 4620684400:06:000:0094, що належить боржнику на підставі договору оренди землі № б/н від 09.04.2021. Запис з ДРРП 44214055. Площа (га): 0,3982. Місцезнаходження: Львівська обл., Буський р-н, Ожидівська с/р.;
- право оренди на земельну ділянку, кд 4620684400:06:000:0093, що належить боржнику на підставі договору оренди землі № б/н від 09.04.2021р. Запис з ДРРП 44215321. Площа (га): 0,3839. Місцезнаходження: Львівська обл., Буський р-н, Ожидівська с/р.;
- право оренди на земельну ділянку 4620684400:06:000:0096, що належить боржнику на підставі договору оренди землі № б/н від 09.04.2021. Запис з ДРРП 44214365. Площа (га): 0,4256. Місцезнаходження: Львівська обл., Буський р-н, Ожидівська с/р.;
- право оренди на земельну ділянку 4620684400:06:000:0245, що належить боржнику на підставі договору оренди землі № б/н від 09.04.2021. Запис з ДРРП 44213832. Площа (га): 1.2501. Місцезнаходження: Львівська обл., Буський р-н, Ожидівська с/р.
29.10.2024 року приватним виконавцем Пиць А.А. винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності господарювання для участі у виконавчому провадженні з метою визначення вартості описаного та арештованого майна, що належить боржнику. Даною постановою призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання Машталір Андрія Ігоровича з метою визначення та надання в процесі примусового виконання рішення суду вартості зазначеного вище описаного та арештованого майна боржника.
В подальшому, СОД Машталір А.І. виготовлено звіти про визначення вартості описаного та арештованого майна боржника.
05.12.2024 приватним виконавцем на адресу стягувача та боржника скеровано повідомлення про визначення вартості майна, що підтверджується списком №967 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, поданих в Львів 53.
20.12.2024 на адресу приватного виконавця Пиць А.А. надійшло клопотання про визначення рецензування звіту про оцінку майна від боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОДИІНВЕСТ».
06.01.2025 приватним виконавцем Пиць А.А. винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності господарювання для участі у виконавчому провадженні з метою визначення рецензування звітів про оцінку майна від 26 листопада 2024 року, складених суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою - підприємцем Машталір Андрієм Ігоровичем у зведеному виконавчому провадженні №75387649, а саме права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами: 4620684400:19:000:0087, 4620684400:19:000:0133, 4620684400:19:000:0135, 4620684400:19:001:0122, 4620684400:19:000:0065, 4620684400:19:000:0064, 4620684400:19:000:0114, 4620684400:19:000:0058, 4620684400:19:000:0057, 4620684400:19:000:0041, 4620684400:19:000:0237, 4620684400:19:000:0106, 4620684400:19:000:0109, 4620684400:19:000:0111, 4620684400:19:000:0101, 4620684400:19:000:0037, 4620684400:19:000:0235, 4620684400:19:000:0236, 4620684400:19:000:0034, 4620684400:19:000:0116, 4620684400:19:000:0094, 4620684400:19:000:0245.
Даною постановою призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДЗЕМЛЕПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ:38287170), рецензент - Пиців Нестор Маркіянович.
Згідно частини 5 статті 93 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення може відчужуватися, передаватися у заставу (іпотеку) її користувачем без погодження з власником такої земельної ділянки, крім земельних ділянок державної, комунальної власності у випадках, визначених законом.
Земельні торги проводяться у формі електронного аукціону в режимі реального часу в мережі Інтернет, за результатами проведення якого укладається договір купівлі - продажу, оренди, суборенди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з переможцем земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу ціну за придбання прав емфітевзису, суперфіцію, або найвищий розмір орендної (суборендної) плати, зафіксовані під час проведення земельних торгів (абзац 1 частини 2 статті 135 ЗК України).
Згідно абзацу 14 частина 2 статті 135 ЗК України організатором земельних торгів є: у разі виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", - державний, приватний виконавець.
Таким чином право оренди земельної ділянки може бути примусово відчужене на земельних торгах, що проводяться у формі електронного аукціону.
У статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктами 6, 15, 22 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання (частина перша статті 20 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» оцінка майна боржника провадиться за ринковими цінами, які діють на день проведення оцінки.
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені у Законі України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Визначення вартості майна, оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Згідно із частиною 4 статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлено у статті 12 цього Закону.
Згідно із частиною 6 статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
За змістом статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.
Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
Тобто закон визначає певну процедуру проведення оцінки майна, яку повинен дотримуватися оцінювач.
Національний стандарт № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою Кабінету міністрів України від 10.09.2003 № 1440 (далі - Національний стандарт № 1) є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.
Поняття, що вживаються у цьому стандарті, використовуються в інших національних стандартах.
Національний стандарт № 2 "Оцінка нерухомого майна", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004№ 1442 (далі - Національний стандарт № 2), також є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.
Отже, оцінка нерухомого майна має здійснюватись відповідно до Національного стандарту № 2 з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади процедури оцінювання.
Метою оцінки в оскаржуваних звітах СОД Машталір А.І. зазначено визначення ринкової вартості об'єкта оцінки для примусової реалізації в процесі виконавчого провадження.
Згідно з пунктами 15, 16 Національного стандарту № 1 методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об'єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.
Визначення ринкової вартості об'єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки.
Відповідно до пункту 52 Національного стандарту № 1 оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані з об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.
Згідно Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" затвердженого Постановою КМУ № 1440 від 10.09.2003: ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
Слід зазначити, що в загальному оцінка, що здійснюється на замовлення власника майна здійснюється для добровільної реалізації майна, яка не передбачає скороченого строку експозиції і відображає максимальну ціну продажу. Також, у звіті про оцінку майна для добровільної реалізації встановлюються граничні норми торгу (зниження вартості майна продавцем). При примусовій реалізації майна боржника ринкова вартість визначається з урахуванням скороченого строку експозиції, що зумовлений та визначений Порядком реалізації арештованого майна боржника.
Як правило, при вимушеному продажу, майно реалізується за цінами які нижчі ринкових, що пов'язане саме із характером такої угоди. По-перше: при реалізації такого майна відсутній добровільний продавець, оскільки приватний виконавець повинен обов'язково реалізувати його у визначені законом строки, тобто немає можливості почекати кращої кон'юнктури ринку і відкласти реалізацію майна до «кращого» часу. По-друге, інвестор не буде купувати арештоване майно по тій самій ціні, що і в добровільного покупця, оскільки купівля такого майна завжди пов'язана з додатковими обставинами про які покупець і продавець можуть і не знати при укладанні такої угоди. Тобто, при купівлі від справжнього добровільного продавця на вторинному ринку є можливість діяти більш помірковано, з меншим ризиком. Якщо характер продажу (вимушений) зумовлює необхідність визначення ліквідаційної вартості (вартість, яка може бути отримана за умови продажу об'єкта оцінки у строк, що є значно коротшим від строку експозиції подібного майна, протягом якого воно може бути продане за ціною, яка дорівнює ринковій вартості (Національний стандарт № 1)), то процедура продажу або завдання розпорядника майна дають змогу визначити термін реалізації, що явно менший від типово ринкового.
Таким чином, за формальними ознаками умов продажу (причини і процедура) встановлюються вид вартості, що визначається, та алгоритм її розрахунку. За формальними ознаками вартість «вимушеного продажу» необхідно віднести до неринкових баз, так як вона не зовсім відповідає дефініції «ринкова вартість», адже продаж майна здійснюється в дуже стислі терміни, практично не порівнянні з розумним періодом експозиції, коли не можливо "провести повний маркетинговий аналіз ринку".
З іншої сторони, ст. 11 Національного стандарту № 1 зафіксована вимога: «У разі коли у нормативно-правових актах з оцінки майна, договорі на проведення оцінки майна або ухвалі суду не визначається вид вартості, який повинен бути визначений у результаті оцінки, визначається ринкова вартість».
Необ'єктивна оцінка - це оцінка, яка ґрунтується на явно неправдивих вихідних даних, навмисно використаних оцінювачем для надання необ'єктивного висновку про вартість об'єкта оцінки (абзац чотирнадцятий пункту 3 Національного стандарту № 1).
Неякісна (недостовірна) оцінка - оцінка, проведена з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур та (або) на основі необґрунтованих припущень, що доводиться шляхом рецензування (абзац п'ятнадцятий пункту 3 Національного стандарту № 1).
В оскаржуваних звітах суб'єктом оціночної діяльності для визначення вартості використовувався порівняльний методичний підхід, що базується на зіставленні цін оренди подібних земельних ділянок.
Під час визначення вартості права оренди земельних ділянок оцінювачем були використані подібні аналоги із вебсайту «Prozorro» про реалізацію права оренди земельних ділянок. Скріншоти таких аналогів та посилання на вебсайті містяться у звітах.
Так, при визначенні вартості права оренди земельних ділянок СОД Машталір А.І. взято до уваги договори оренди землі, на підставі яких боржник користується земельними ділянками та вартість продажу права оренди земельних ділянок на аукціонах, про що зазначено в оскаржуваних звітах та додатках до них.
Аналоги, які застосовані оцінювачем при визначенні вартості майна, є подібними до об'єкта оцінки. Натомість скаржником не вказано чому використані оцінювачем аналоги не могли бути ним взяті до уваги при проведенні оцінювання арештованого майна.
Разом з тим скаржником не зазначено, які саме висновки оцінювача, викладені у звітах, є безпідставними та необґрунтованими та якими належними, допустимими, достовірними доказами такі твердження та доводи боржника підтверджуються.
Скаржником не доведено на основі яких необґрунтованих припущень оцінювачем проведено оцінку та які саме принципи, методичні підходи, методи, оціночні процедури порушені суб'єктом оціночної діяльності під час визначення ринкової вартості арештованого майна.
Окрім того боржником не зазначено які саме явно неправдиві вихідні дані при визначенні вартості об'єктів оцінки навмисно використано оцінювачем, що в свою чергу є необхідним при визнанні оцінки необ'єктивною.
Таким чином скаржником не зазначено в чому саме полягає невідповідність звітів про експертну грошову оцінку права оренди земельних ділянок вимогам нормативно - правових актів з оцінки майна.
Вказані вище доводи скаржника не узгоджується з фактичними обставинами справи.
Слід зазначити, що доводи скаржника по суті зводяться до цитування законодавства про оцінку, однак доказів порушення положень законодавства про оцінку чи не врахування оцінювачем в процесі здійснення визначення ринкової вартості права оренди земельних ділянок подібних аналогів об'єктів оцінки та договорів оренди земельних ділянок на підставі яких боржник користується такими земельними ділянками, скаржник не надає.
Частиною ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до приписів ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином доводи скаржника про те, що оцінювачем не було використано для порівняння інформацію про подібні угоди продажу майнових прав оренди земельних ділянок та не враховано умов договорів оренди, пов'язаних з оцінюваними правами оренди, умов договорів оренди земельних ділянок, які мають використовуватися як об'єкт для порівняння, є безпідставними та не відповідають фактичним обставинам справи.
Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №308/12150/16-ц, від 20.03.2019 у справі №821/197/18/4440/16, від 20.07.2022 у справі №910/10956/15).
Разом з тим суб'єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби, і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу.
Звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб'єкта оціночної діяльності- суб'єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов'язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.
Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08.01.2024 у справі № 2-3894/09 (провадження № 61- 8199св23).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №914/881/17 викладено правовий висновок про те, що встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов'язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.
Аналогічні висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року в справі № 168/828/16-ц (провадження № 61-21793св18), від 07 лютого 2024 року у справі № 607/12426/18 (провадження № 61-4767св23), від 10 вересня 2024 року в справі № 754/10703/22 (провадження № 61-9923св24).
Відтак, скаржник, заявивши вимогу про визнання недійсною оцінку майна, визначену у звіті про оцінку майна, проведену суб'єктом оціночної діяльності, фактично оскаржує звіт про оцінку майна, проте належних доводів щодо спростування результатів оцінки, а саме - рецензування звіту не надає.
Закон України «Про виконавче провадження» містить вимоги щодо порядку визначення вартості майна для примусової реалізації. Згідно із ч. 1-3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №910/10956/15, викладено правові висновки, зокрема, про те, що «повноваження виконавця вирішувати, залучати чи не залучати суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, стосуються лише проведення оцінки майна, вартість якого він може визначити самостійно, та не розповсюджуються на проведення оцінки нерухомого майна, стосовно якої частина четверта статті 57 Закону передбачає лише один варіант поведінки, який є обов'язковим для виконавця - залучення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання; положення статті 57 Закону №1404 - VIII не зобов'язують виконавця самостійно з'ясовувати, чи досягли сторони між собою згоди щодо вартості майна боржника, та керуватись для визначення вартості майна боржника лише повідомленням про намір досягнути такої згоди в майбутньому.»
Аналогічні правові висновки містяться і в постановах Верховного Суду від 10.08.2022 у справі №2-2262/12, від 16.02.2023 у справі №911/1850/18, від 23.09.2024 у справі №761/39550/17.
Суд звертає увагу, що 29.10.2024 на адресу приватного виконавця Пиць А.А. надійшли заяви від стягувачів Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФРУКТ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА ЕРІДОН» про призначення суб'єкта оціночної діяльності господарювання для участі у виконавчому провадженні, у зв'язку із недосягненням згоди щодо вартості права оренди земельних ділянок, що належать боржнику.
Відтак боржник був вправі погодити вартість права оренди земельних ділянок із стягувачем, однак таким правом не скористався.
Водночас скаржник не звертався до приватного виконавця Пиць А.А. із заявою про те, що має намір узгодити вартість майна з боржником для подальшої реалізації такого на електронних торгах. Доказів протилежно матеріали справи не містять.
Оскільки сторони не дійшли згоди щодо визначення вартості майна для примусової реалізації, виконавцем було призначено суб'єкта оціночної діяльності для визначення вартості у спосіб та у порядку передбаченому Законом.
Окрім того заперечень щодо призначення суб'єкта оціночної діяльності - ФОП Машталір А.І. для визначення вартості арештованого майна від сторін виконавчого провадження на адресу приватного виконавця Пиць А.А. не надходило.
В пункті 58 Національного Стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" передбачено, що доопрацювання (актуалізація) оцінки майна може здійснюватися у разі закінчення строку дії звіту про оцінку майна та висновку про вартість майна, встановленого законодавством, або на вимогу замовника оцінки, коли істотних змін в умовах функціонування та фізичному стані об'єкта оцінки, а також стані ринку подібного майна від дати оцінки до дати оцінки, на яку передбачається здійснення доопрацювання (актуалізація), не відбулося.
Доопрацювання (актуалізацію) оцінки майна та з цією метою складення у стислій формі звіту про оцінку майна здійснює оцінювач та суб'єкт оціночної діяльності, які складали у повній формі звіт про оцінку цього майна. У цьому разі попередній звіт про оцінку майна, складений у повній формі, розглядається як невід'ємна частина звіту про оцінку майна у стислій формі.
Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Однак боржник не звертався з письмовою заявою до приватного виконавця про необхідність проведення доопрацювання (актуалізації) оцінки майна.
Боржник також не повідомляв приватного виконавця про те, які саме принципи, методичні підходи, методи, оціночні процедури порушені оцінювачем під час визначення ринкової вартості арештованого майна, не зазначав які саме явно неправдиві вихідні дані при визначенні вартості об'єктів оцінки навмисно використано оцінювачем.
У разі обґрунтованості доводів боржника щодо необхідності проведення доопрацювання оцінки вартості права оренди земельних ділянок приватний виконавець вправі в такому разі звернутися до оцінювача з відповідним клопотанням про доопрацювання такої оцінки.
Зазначене вище свідчить про те, що в боржника відсутні аргументи щодо неправильного визначення оцінювачем вартості права оренди земельних ділянок.
Згідно ст. 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.
Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності.
Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону.
Вказаною статтею встановлено спеціальні вимоги щодо особи, яка здійснює рецензування звіту про оцінку майна, яке здійснюється з метою його критичного розгляду щодо повноти, правильності виконання та відповідності застосовуваних процедур.
Тобто вищезазначеним Законом передбачено, що однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає у їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.
Верховний Суд в постанові від 08.01.2024 в межах справи №2-3894/09, досліджував питання щодо «єдиного» способу оскарження результатів оцінки нерухомого майна зробленої в рамках виконавчого провадження та зробив наступний висновок: «У разі незгоди із результатами оцінки майна заявник мав право звернутися з клопотанням про визначення рецензування звіту про оцінку майна, однак із такими вимогами у спосіб, визначений законом не звертався. За висновком Верховного суду рецензування звіту з оцінки є «єдиним» законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки і у разі незгоди із результатами оцінки майна заявник мав право звернутись з клопотанням про призначення рецензування звіту про оцінку майна».
Отже, рецензування звіту з оцінки є законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки, який в межах виконавчого провадження дозволяв швидко та ефективно захистити права боржника (такий висновок викладено Верховним Судом в п. 56 постанови від 23.09.2024 у cправі № 761/39550/17, постанові від 27.08.2020 у справі №295/11078/14-ц та від 29.04.2020 у справі №826/6706/18).
В постанові від 06.12.2018 у справі №710/1281/17 та від 28.08.2019 у справі №916/801/18 Верховний Суд зазначив, що: «Скаржник не вчиняв визначених чинних законодавством дій на спростування оцінки майна в оспорюваному висновку про вартість майна, а саме не подавав його рецензування, оскільки у разі незгоди із результатами оцінки майна, боржник мав право звернутися за призначенням саме рецензування звіту про оцінку майна».
В постанові від 03.02.2021 по справі №442/6491/17 (провадження № 61- 14766св20) Верховний Суд зазначив, що: «Боржник був достовірно обізнаний про арешт належного йому майна з метою його примусової реалізації для погашення боргу перед ОСОБА_1, однак не запропонував свою вартість арештованого майна та не спрямував зусиль на досягнення згоди зі стягувачем щодо вартості арештованого майна. При цьому заявник, отримавши повідомлення від приватного виконавця про результати оцінки описаного та арештованого майна, не скористався законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки - рецензування звіту з оцінки належної ПАТ «Українська інноваційна компанія» нерухомості».
В постанові Верховного Суду від 11.03.2021 у справі №755/6875/18 та від 26 липня 2021 року у справі № 757/33710/14-ц зазначено, що рецензування звіту з оцінки є законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки.
Законом чітко встановлено, що для визначення неналежності, необ'єктивності, невірності виконання висновку експертом законодавцем передбачено спеціальний інструмент - рецензування висновку експерта, який проводиться спеціальний суб'єктом, який має спеціальні знання та кваліфікацію.
Таким чином з метою доведення своїх тверджень щодо неправильності висновків про вартість права оренди земельних ділянок, виготовленого суб'єктом оціночної діяльності оцінювачем Машталір А.І., скаржником не надано рецензування звіту.
Отже, невідповідність звіту про оцінку майна встановлюється спеціальним суб'єктом (оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 вищевказаного Закону).
Результати критичного розгляду звіту про оцінку майна відображаються у виготовленому таким суб'єктом звіті (рецензуванні).
Таким чином єдиним належним доказом на підставі якого суд міг би встановити факт того, що оскаржувані звіти є протиправними, є виключно рецензування звітів про оцінку майна. Натомість, у даному випадку боржником не здійснювалося рецензування звітів про ринкова вартість права оренди на земельні ділянки. Заявник звернувся з заявою про рецензування вже після подання скарги на дії приватного виконавця.
Відтак скаржник не довів належними та допустимими доказами, що оскаржувані звіти мають суттєві порушення, а тому наведенні боржником доводи скарги є лише припущенням.
З матеріалів справи не вбачається порушення будь - яких прав чи свобод скаржника приватним виконавцем Пиць А.А., а тому скарга є безпідставною.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Відповідно до ст. 339-1 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Обов'язковою підставою звернення до суду є порушення прав сторони виконавчого провадження, в даному випадку боржника. Боржник повинен довести яким чином його права порушено з огляду на те, що рішенням суду саме з нього стягнуто борг.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №922/3537/17 (провадження № 12-127гс19) зроблено висновок, що об'єктом захисту виступає порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.
Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
У пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 зазначено, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17 (провадження № 12-197гс18) вказано, що право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду пов'язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Отже, захисту підлягає не будь-яке право особи, а лише таке, яке являється порушеним, невизнаним або оспорюється.
З врахуванням наведеного суд вважає, що скаржником не доведено належними, допустимими та достовірними доказами порушення його прав чи свобод.
Представником приватного виконавця заявлено до стягнення 15 000,00 грн витрат на правову допомогу. На підтвердження понесення судових витрат долучено:
- копію договору про надання правової допомоги №25 від 14.05.2020;
- копію додаткової угоди №1 від 13.02.2022;
- копію додаткової угоди №2 від 13.05.2024;
- копію рахунку №84 від 10.01.2025;
- копія платіжної інструкції від 10.01.2025.
14 травня 2020 року між Адвокатським бюро «ВІТАЛІЯ РЕПАКА», в особі керуючого Репака Віталія Валерійовича, який діяв на підставі Статуту (надалі також «Адвокатське бюро») та Приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць Андрієм Андрійовичем (надалі також - Клієнт) укладено Договір про надання правової допомоги №25.
13 травня 2022 року між Адвокатським бюро «ВІТАЛІЯ РЕПАКА та Приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць Андрієм Андрійовичем укладено Додаткову угоду №1 до Договору про надання правової допомоги №25.
13 травня 2024 року між Адвокатським бюро «ВІТАЛІЯ РЕПАКА та Приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць Андрієм Андрійовичем укладено Додаткову угоду № 2 до Договору про надання правової допомоги №25.
Згідно п. 1.1 Договору Клієнт доручив, а Адвокатське бюро прийняло на себе зобов'язання надавати необхідну правову допомогу Клієнту у будь-яких цивільних, господарських, адміністративних справах.
Для надання правової допомоги Клієнту за цим Договором Адвокатське бюро призначило адвоката Репака Віталія Валерійовича (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ№001128, видане Радою адвокатів Львівської області Національної асоціації адвокатів України 29 серпня 2018 року) (п.1.2. Договору про надання правової допомоги).
Згідно п. 3.1. Клієнт зобов'язався оплачувати послуги по наданню правової допомоги.
Розрахунок вартості послуг за надання професійної правничої допомоги та порядок оплати таких послуг визначений п. п. 4.1- 4.5. Договору.
На виконання умов договору про надання правової допомоги Адвокатським бюро виставлено Клієнту рахунок № 84 для оплати послуг за правничі послуги по даній справі.
Адвокатським бюро надано Клієнту наступні правничі послуги:
1) Аналіз, вивчення документів, консультування Клієнта, підготовка, складання та подання заперечення на скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бродиінвест» на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича у справі №914/3325/23 (надалі - справа № 914/3325/23) - 13 годин, що становить до оплати 13 000,00 (тринадцять тисяч гривень).
2) Аналіз судової практики Верховного Суду для підготовки та складання заперечення на скаргу у справі № 914/3325/23 - 2 години, що становить до оплати 2 000, 00 (дві тисячі гривень).
Загальний розмір гонорару за надання Клієнту правової допомоги згідно рахунку № 84 складає 15 000,00 гривень.
10.01.2025 приватним виконавцем Пиць A.A. проведено оплату за правничі послуги.
Так за висновками об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України) (див. Також постанови Верховного Суду від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19 (провадження № 61-21442св 19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18)».
Відповідно до ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до приписів п.12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією із основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно положення ч. 1 ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно ч. 1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У пункті 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23- рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
За приписами частини 3 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України.
Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
У пунктах 27, 28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року по справі №755/9215/15-ц зазначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Виходячи із конкретних обставин справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захист інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту (п. 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року по справі №755/9215/15-ц).
Відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення є одним із принципів цивільного судочинства. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору (див. висновок Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 20 листопада 2020 року у справі №910/13071/19).
Дослідивши матеріали справи, пов'язаність витрат із розглядом скарги, її складністю, матеріально-правовою складовою, а також застосовуючи зазначені вище критерії реальності та розумності розміру заявлених витрат на оплату послуг адвоката, їх необхідності та обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин та, виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо принципів диспозитивності, рівності усіх учасників, суд дійшов висновку про наявність підстав для винесення додаткового рішення у справі про задоволення клопотання та стягнення з заявника витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 13, 74, 86, 126, 126, 129, 130, 221, 233, 234, 235, 244, 339-343, 344, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОДИІНВЕСТ» на дій приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича, заінтересовані особи - Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК», Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОФРУКТ», Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА ЕРІДОН» повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОДИІНВЕСТ» (80530, Львівська область, Золочівський район, с. Ожидів, вул. Залізнична, буд.10, ЄДРПОУ 42978552) на користь приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця Андрія Андрійовича (79053, м. Львів, вул. Янева, 23 офіс 1 під'їзд 1, ІПН НОМЕР_3 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000, 00 грн.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст. 235 ГПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 254-257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 28.03.2025.
Суддя Горецька З.В.