просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
про відмову у видачі судового наказу
01 травня 2025 року м.Харків Справа № 913/129/25
Провадження №6/913/129/25
Господарський суд Луганської області у складі судді Драгнєвіч О.В., розглянувши в порядку наказного провадження заяву стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугбудтехнагляд», вул.Лебедєва Академіка, буд.1, корп.1, оф.161, м.Київ, 03143
до боржника Департаменту будівництва, енергозбереження, архітектури та містобудування Луганської обласної державної адміністрації, просп.Центральний, буд.59, м.Сіверськодонецьк, Сіверськодонецький р-н, Луганська область, 93400
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення грошових коштів в сумі 28'696 грн
22.04.2025 до Господарського суду Луганської області через систему «Електронний суд» надійшла заява №б/н (сформовано 21.04.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугбудтехнагляд» (далі - ТОВ «Лугбудтехнагляд», заявник, виконавець) про видачу судового наказу про стягнення з боржника - Департаменту будівництва, енергозбереження, архітектури та містобудування Луганської обласної державної адміністрації (далі - боржник, замовник) грошових коштів в сумі 28'696 грн 00 коп. (повернення забезпечувального платежу), а також витрат зі сплати судового збору в сумі 302 грн 80 коп.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2025 для розгляду заяви про видачу судового наказу визначено суддю Драгнєвіч О.В.
Дослідивши подані матеріали заяви, суд дійшов висновку, що вони подані з порушенням вимог ч.1 ст.148, п.4, п.5 ч.2, п.4 ч.3 ст.150 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), що є підставою для відмови у видачі судового наказу згідно з п.1, п.3 ,п.8 ч.1 ст.152 ГПК України, враховуючи наступне.
Господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, наказного провадження (частини 1, 2, 4 ст.12 ГПК України).
Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями Розділу ІІ ГПК України.
Статтею 147 ГПК України унормовано, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.148 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір (ч.2 ст.148 ГПК України).
Згідно з пунктами 1, 3, 8 ч.1 ст.152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заяву подано з порушеннями вимог ст.150 цього Кодексу; заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст.148 ГПК України; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Зі змісту заяви про видачу судового наказу вбачається, що ТОВ «Лугбудтехнагляд» заявило вимогу про видачу судового наказу про стягнення з Департаменту будівництва, енергозбереження, архітектури та містобудування Луганської обласної державної адміністрації (далі - Департамент будівництва) грошових коштів в сумі 28'696 грн 00 коп.
У поданій заяві заявник зазначає, що 02.03.2021 між ТОВ «Лугбудтехнагляд» (виконавець) та Департаментом будівництва (замовник) було укладеного в письмовій формі договір на виконання робiт, пов'язаних зi здiйсненням технiчного нагляду №7-ТН.
У відповідності до предмету вказаного договору №7-ТН від 02.03.2021 замовник доручив виконавцю виконання робiт, пов'язаних зi здiйсненням технiчного нагляду за будівництвом об'єкту: «Капітальний ремонт опорного навчального закладу «Попаснянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 Попаснянської районної ради Луганської області», розташованої за адресою: Луганська область, Попаснянський район, м.Попасна, вул.Донецька, буд.2-А., які виконавець у межах повноважень зобов'язувався виконати, а замовник зобов'язувався прийняти і оплатити у порядку і умовах, визначених договором.
Заявник посилається на те, що п. 9 документації спрощеної закупівлі на закупівлю робіт: Технічний нагляд за виконанням будівельних робіт на об'єкті: «Капітальний ремонт опорного навчального закладу «Попаснянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 Попаснянської районної ради Луганської області», розташованої за адресою: Луганська обл., Попаснянський район, м. Попасна, вул. Донецька, буд. 2-А» (СРV за ДК 021:2015 - 45453000-7: Капітальний ремонт і реставрація) було передбачено, що учасник - переможець торгів не пізніше дати укладення договору про закупівлю зобов'язаний перерахуватина рахунок замовника забезпечення виконання договору про закупівлю у розмірі 5 відсотків від суми договору (пропозиції учасника) в сумі 28'696 грн 00 коп.
На виконання вказаного п.9 документації спрощеної закупівлі, виконавець забезпечив виконання своїх зобов'язань шляхом перерахунку забезпечення на рахунок замовника у сумі 28'696 грн 00 коп., що підтверджується доданою копією платіжного доручення №397 від 01.03.2021.
Заявник зазначає, що виконання робіт за цим договором здійснювалося виконавцем поетапно, дотримуючись календарного графіка робіт та плану фінансування будівництва.
Через військову агресією Російської Федерації проти України, 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні запроваджено воєнний стан. У зв'язку з цим виконання робіт на вищезазначеному об'єкті було призупинено.
27.12.2022 сторонами було підписано додаткову угоду №3 до договору на виконання робiт, пов'язаних зi здiйсненням технiчного нагляду №7-ТН, якою термін дії договору продовжено до 31.12.2023.
Однак у грудні 2023 року замовником будівництва було повідомлено, що враховуючи наявність форс-мажорних обставин, через окупацію Луганської області, а також відсутність бюджетного фінансування для оплати робіт за вказаним договором, термін дії договору продовжуватися на новий строк не буде.
03.03.2025 між ТОВ «Лугбудтехнвгляд» та Департаментом будiвництва було підписано акт звірки №1 взаємних розрахунків за період 01.03.2021 - 03.03.2025, яким , за твердженням заявника, підтверджується наявність у Департаменту будівництва станом на 03.03.2024 заборгованості перед ТОВ «Лугбудтехнагляд» за договорами на виконання робiт, пов'язаних зi здiйсненням технiчного нагляду становить 298'437 грн 75 коп., в тому числі за договором на виконання робiт, пов'язаних зi здiйсненням технiчного нагляду №7- ТН від 02.03.2021 становить 28'696 грн 00 коп.
26.02.2025 заявником направлено Департаменту будівництва лист-вимогу про повернення сплачених забезпечувальних платежів в сумі 298'437 грн 75 коп., в тому числі сплаченого забезпечувального платежу в сумі 28'696 грн 00 коп.
08.04.2025 від Департаменту будівництва ТОВ «Лугбудтехнагляд» отримало лист №01-16/216 від 08.04.2025, в якому замовник повідомив про вісутність законних підстав для перерахування коштів в сумі 298'437 грн 75 коп., в тому числі сплаченого забезпечувального платежу в сумі 28'696 грн 00 коп.
Як уже зазначалося вище, згідно вимог ст.148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Із поданої заяви вбачається, що заявник заявляє вимогу про стягнення заборгованості в сумі 28'696 грн за договором технiчного нагляду №7- ТН від 02.03.2021.
Разом з цим, розглянувши зміст поданої заяви про видачу судового наказу, суд зауважує про те, що наразі заявником взагалі не наведено належного нормативного регулювання заявленої вимоги про стягнення з Департаменту будівництва грошових коштів в сумі 28'696 грн 00 коп. (фактично заявлена вимога про повернення замовником забезпечувального платежу), як і не наведено наявності відповідних правових підстав з належним обґрунтуванням для здійснення такого повернення (які б були передбачені умовами укладеного договору, або тендерною документацією, або Законом тощо).
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Матеріали тендерної документації проведеної спрощеної закупівлі, у відповідності до п.9 якої, як зазначає заявник, сплачувалися замовнику свого часу як відповідне забезпечення грошові кошти в сумі 28'696 грн, на підтвердження наведених обставин до поданої заяви про видачу судового наказу взагалі заявником не долучені.
Суд зауважує про те, що згідно з п.4 ч.1 ст.27 Закону України «Про публічні закупівлі», окрім наведених умов в цій статті для повернення забезпечення, законодавцем також також передбачено, що замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору №7-ТН від 02.03.2021, на який наразі посилається заявник, суд зауважує про те, що умовами вказаного договору взагалі не передбачені сторонами умови внесення забезпечення на рахунок замовника у вказаному розмірі з метою забезпечення виконання зобов'язань; будь-які положення щодо прав та зобов'язань сторін, які виникають у зв'язку із здійсненням забезпечення виконання договірних зобов'язань виконавця, і зокрема порядок, строк та підстави повернення замовником забезпечення виконавцю, також відсутні у вказаному договорі.
За вказаних вище обставин, враховуючи наведені обставини та зміст заявленої ТОВ «Лугбудтехнагляд» вимоги, суд дійшов висновку про те, що стягнення з Департаменту будівництва грошових коштів в сумі 28'696 грн не є наслідком порушення останнім (як замовником) грошового зобов'язання за договором технiчного нагляду №7- ТН від 02.03.2021, а саме - проведення своєчасного та повного розрахунку із виконавцем в частині виконаних робіт, обумовлених договором .
Безпосередньо в ст.27 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю:
1) після виконання переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю;
2) за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним;
3) у випадках, передбачених ст.43 цього Закону;
4) згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.
Отже, за своєю юридичною природою обов'язок замовника процедури закупівлі щодо повернення грошових коштів, отриманих як забезпечувальний платіж, не є грошовим зобов'язанням за договором технiчного нагляду №7- ТН від 02.03.2021.
Тому, за висновком суду, заявлена ТОВ «Лугбудтехнагляд» вимога не відповідає повною мірою вимогам ст.148 ГПК України, а тому така вимога підлягає розгляду не в порядку наказного провадження, а в спрощеному позовному провадженні.
Крім того, як вже зазначалося вище, згідно з п.1 та п.8 ч.1 ст.152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу, а також якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
У відповідності до вимог п.п.4, 5 ч.2 ст.150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Також п.4 ч.3 ст.150 ГПК України передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
При розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог по суті (п.7 ч.1 ст.155 ГПК України).
Водночас, відповідно до п.8 ч.1 ст.152 ГПК України підставою для відмови у видачі судового наказу є встановлення судом, що з поданої заяви про видачу судового наказу не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги.
Наведена підстава для відмови у видачі судового наказу свідчить про наявність у суду обов'язку здійснити певний аналіз обґрунтованості вимог заявника на предмет наявності у заявника права грошової вимоги та наявності порушення такого права.
Відповідно до положень ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними, допустимими та достовірними доказами є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини, які входять в предмет доказування (ст.ст.76-78 ГПК України).
Згідно зі ст.86 цього Кодексу, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано таку заяву, на підставі викладених у ній обставин та доданих доказів, які підтверджують відсутність спору (безспірність вимог).
Вище в ухвалі судом уже зазначалося, що в порушення вказаних процесуальних норм заявником не наведено в заяві належний та повний виклад обставин, нормативне регулювання заявленої вимоги, не зазначено наявності відповідних правових підстав з належним обґрунтуванням для здійснення повернення замовником сплачених як забезпечення грошових коштів.
Як вказувалося вище, на підтвердження своїх посилань заявником не долучено до матеріалів заяви про видачу судового наказу ні тендерної документації проведеної спрощеної процедури закупівлі, ні листа замовника, яким, як стверджує заявник, його було в грудні 2023 року повідомлено, що враховуючи наявність форс-мажорних обставин, через окупацію Луганської області, а також відсутність бюджетного фінансування для оплати робіт за вказаним договором, термін дії договору продовжуватися на новий строк не буде.
Також, як зазначалося вище, в договорі №7-ТН від 02.03.2021, на який посилається заявник, сторонами не було передбачено умови щодо внесення забезпечення на рахунок замовника у вказаному розмірі; будь-які положення щодо прав та зобов'язань сторін, які виникають у зв'язку із здійсненням забезпечення виконання договірних зобов'язань виконавця, і зокрема порядок, строк та підстави повернення замовником забезпечення виконавцю - відсутні у вказаному договорі.
Наразі заявником в поданій заяві про видачу судового наказу чітко не зазначено та не обґрунтовано підставу, у зв'язку з виникненням якої замовник має повернути сплачене забезпечення.
Як зауважувалося судом вище, разом з цим безпосередньо в ст.27 Закону України «Про публічні закупівлі» законодавцем визначені умови (на які наразі не послався заявник), за яких замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю:
1) після виконання переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю;
2) за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним;
3) у випадках, передбачених ст.43 цього Закону;
4) згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.
Отже, однією з таких підстав є виконання переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю, яка підлягає доведенню.
Згідно умов укладеного договору №7-ТН від 02.03.2021 заявник як виконавець зобов'язувався виконувати роботи з технічного нагляду за виконанням будівельних робіт на будівництві вказаного об'єкту.
В п.1.4. договору сторонами було передбачено, що перелік та обсяги робіт, що виконуються на об'єкті визначаються проектною документацією, затвердженою замовником.
Строк надання послуг, передбачений календарним планом, має відповідати календарному графіку виконання будівельних робіт (п.2.1. договору).
Пунктом 2.2. договору визначено, що закінченням виконання робіт вважається дата підписання замовником останнього акта виконаних робіт зі здійснення технічного нагляду.
Крім того, в п.7.1 договору в редакції додаткової угоди №3 від 27.12.2022 сторонами було передбачено, що договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2023, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов'язань за договором.
Суд зауважує про те, що сам по собі факт відсутності пролонгації сторонами строку дії договору на навий строк не доводить повне виконання зобов'язань за договором стороною.
Наразі заявником належних доказів щодо виконання договору суду взагалі не представлено (будь-які акти виконаних робіт, які складалися сторонами, до заяви не долучені як і проектна документація, в якій було визначено обсяг і перелік робіт, за якими мали виконуватися заявником роботи з технічного нагляду); належний виклад обставин щодо виконання вказаного договору заявником також в заяві не наводиться.
За відсутності викладу вказаних обставин та надання на підтвердження належних доказів - наразі відсутні у суду обґрунтовані підстави для висновку про повне виконання виконавцем зобов'язань за договором; закінчення виконання робіт за договором в розумінні п.2.2. договору; або наявності інших обґрунтованих обставин, за яких сплачене забезпечення підлягає поверненню заявнику.
А отже, враховуючи умови ст.27 Закону України «Про публічні закупівлі», заявником не доведено настання обставин (в т.ч. виконання зобов'язань за договором, або інших), з якими Закон пов'язує виникнення підстави для повернення замовником забезпечення виконавцю.
Відповідно, за вказаних обставин (відсутності повного викладу обставин в заяві із долученням належних доказів на підтвердження, або висвітлення наявності інших обставин, на підтвердження виникнення у замовника обов'язку повернути забезпечення, а у виконавця права вимагати його повернення), із поданої заяви не вбачається виникнення права у заявника на повернення замовником забезпечення та порушення такої грошової вимоги останнім.
Крім того, з долученої копії листа Департаменту будівництва від 08.04.2025 за вих.№01-16/216 вбачається, що останній заперечує проти повернення вказаних коштів з наведених в листі підстав, а отже наявність фактично між сторонами спору відносно заявленої вимоги. Тому таку вимогу з метою належного встановлення обставин, за наявності спору між сторонами, слід розглядати не в наказному провадженні, а саме в спрощеному позовному провадженні.
Згідно положень ст.154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до п.1, п.3 ,п.8 ч.1 ст.152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог ч.1 ст.148, п.4, п.5 ч.2, п.4 ч.3 ст.150 ГПК України.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч.2 ст.152 ГПК України).
З урахуванням вище викладених висновків в ухвалі, суд дійшов висновку про відмову ТОВ «Лугбудтехнагляд» у видачі судового наказу за вказаною вимогою.
Суд звертає увагу заявника, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Водночас, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 ГПК України, зокрема, невідповідність вимогам ст.148 ГПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою.
Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку, зокрема в спрощеному позовному провадженні (ст. 153 ГПК України).
У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч.2 ст.151 ГПК України.
Керуючись ст.ст.12, 147-148, 150, 152-153, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Лугбудтехнагляд» у видачі судового наказу про стягнення з Департаменту будівництва, енергозбереження, архітектури та містобудування Луганської обласної державної адміністрації грошових коштів в сумі 28'696 грн 00 коп., а також витрат зі сплати судового збору в сумі 302 грн 80 коп.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 01.05.2025 у відповідності до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду у строки, передбачені ст.256 ГПК України.
Інформацію у справі можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/sud5014.
Суддя Олена ДРАГНЄВІЧ