вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про повернення позовної заяви
01.05.2025м. ДніпроСправа № 904/5764/23 (911/114/22)
Суддя Первушин Ю.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури (01014, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 27/2, код ЄДРПОУ 02909996) в інтересах держави та Української територіальної громади в особі Української міської ради Обухівського району Київської області (08720, Київська область, Обухівський район, місто Українка, площа Шевченка, будинок 1, код ЄДРПОУ 35161509)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гудіні-М» (49126, місто Дніпро, проспект Праці, 9а, код ЄДРПОУ 45226732)
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
Товариства з обмеженою відповідальністю “Українка» (08720, Київська область, Обухівський район, місто Українка, вулиця Юності 6, код ЄДРПОУ 13720405);
Товариства з обмеженою відповідальністю “Софттрейд» (01042, місто Київ, бульвар Дружби народів, будинок 9, код 32382514);
Товариства з обмеженою відповідальністю “АТБ-Маркет» (49000, місто Дніпро, проспект Олександра Поля, будинок 40, код ЄДРПОУ 30487219);
Обухівської районної ради Київської області (08700, Київська область, місто Обухів, вулиця Малишка, 10, код ЄДРПОУ 04362705);
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );
ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 );
Товариства з обмеженою відповідальністю “Самара-капітал» (51200, Дніпропетровська область, місто Новомосковськ, вулиця Київська, будинок 10, код ЄДРПОУ 36181484);
Державного підприємства “Сетам» (01001, місто Київ, вулиця Стрілецька, будинок 4-6, код ЄДРПОУ 39958500);
Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Кузьменка Олексія Степановича (07300, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, "Карат" промисловий майданчик, 5-А, офіс 603, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 );
ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 )
про витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М" на користь Української територіальної громади в особі Української міської ради нежитлових приміщень
в межах справи №904/5764/23
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аврора-І", місто Київ
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М" (код ЄДРПОУ 45226732)
про визнання банкрутом
Без участі (виклику) учасників справи.
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Київської обласної прокуратури в інтересах держави та Української територіальної громади в особі Української міської ради Обухівського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Самара-капітал" про витребування нежитлових приміщень. В подальшому позивач змінив позовні вимоги та просив суд витребувати спірне майно з останнього титульного власника ТОВ "Гудіні-М" на користь Української територіальної громади в особі Української міської ради Обухівського району Київської області.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.01.2024 (суддя Карпечкін Т.П.) справу за цим позовом було передано до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду в межах справи №904/5764/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М".
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2024 у цій справі в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2024 заяву відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Київської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5700,00 грн.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2024 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції - без змін.
Поставною Верховного Суду від 01.04.2025 касаційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури від 07.01.2025 №15/4-8вих-25 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2024, на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2024 у справі №904/5764/23(911/114/22) задоволено частково. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2024, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2024 та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2024 у справі №904/5764/23(911/114/22) скасовано. Справу №904/5764/23(911/114/22) направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2025 матеріали справи №904/5764/23 (911/114/22) передано на розгляд судді Первушина Ю.Ю.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2025 позовну заяву Заступника керівника Київської обласної прокуратури - залишено без руху. Встановлено Позивачу строк для усунення недоліків - протягом 5 днів з дня вручення цієї ухвали. Встановлено Позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- надання оцінки вартості спірного нерухомого майна, здійснену в порядку, визначеному законом, чинну на дату подання позовної заяви.
- надання суду документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна.
Цією ж ухвалою роз'яснено Позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
При цьому слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі.
Частинами 2, 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Частиною 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно з частиною першою статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За приписами частини першої статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Пунктом 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відповідно до наявного в матеріалах справи повідомлення про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2025 про залишення позовної заяви без руху було доставлено до електронного кабінету Київської обласної прокурори 22.04.2025 о 20:44 год.
Відтак, з урахуванням приписів статті 116 Господарського процесуального кодексу України, прокурор повинен був усунути недоліки позовної заяви у строк до 28.04.2025 (включно).
28.04.2025 через підсистему "Електронний суд" від Заступника керівника Київської обласної прокуратури надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. суду №18099/25).
Зі змісту вказаної заяви вбачається, що прокурор не вбачає підстав для виконання вимог суду та усунення недоліків позовної заяви, мотивуючи це наступними обставинами.
Щодо надання оцінки вартості спірного нерухомого майна зазначено, що ціну позову пред'явленого прокурором до первісного недобросовісного відповідача - ТОВ «Самара-Капітал» про витребування спірного майна громадського об'єкта з торговельними та побутовими приміщеннями - літера А (Будинок побуту), розташованого за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, буд. 6М (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 16028932231), у відповідності до положень пункту 2 частини 1 статті 163 ГПК України визначено згідно із наявними даними про вартість спірного майна на підставі офіційної довідки ТОВ «Самара-Капітал» від 01.05.2021 №47 про балансову вартість спірного об'єкта станом на 01.01.2021 у розмірі 1248421 грн (додаток №17 до позовної заяви від 29.12.2021 №15/4-528 вих-21). Прокурор стверджує, що Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 16 суб'єктами господарювання застосовується до річних періодів, починаючи з 1 січня 2005 року, відтак наведена оцінка спірного майна є належною оцінкою вартості спірного нерухомого майна, здійсненою в порядку, визначеному законом, що була чинна на момент пред'явлення прокурором позову від 29.12.2021 №15/4-528 вих-21 до первісного відповідача - ТОВ «Самара-Капітал».
Щодо надання суду документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна зазначено наступне.
Згідно з Законом України «Про джерела фінансування органів державної влади» органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування в межах, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Згідно вимог чинного бюджетного законодавства будь-яке бюджетне зобов'язання можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення та у межах бюджетних асигнувань. Прокурор просить суд врахувати, що органи прокуратури також фінансуються виключно із державного бюджету. Головним розпорядником таких бюджетних коштів є Офіс Генерального прокурора, яким здійснюються бюджетні асигнування Київської обласної прокуратури при здійсненні представницької діяльності на захист інтересів держави лише для сплати судового збору. Отже, будь-які бюджетні кошти не можуть бути витрачені на інші цілі, не передбачені бюджетним призначенням та поза межами відповідних асигнувань, оскільки це суперечитиме бюджетному законодавству. Звертав увагу суду на тому, що первісний позов не подавався до суду як позов про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на підставі ст.388 ЦК України, а базувався передусім на положеннях статті 387 ЦК України про право власника на витребування майна із незаконного володіння та статті 400 ЦК України про обов'язок недобросовісного володільця негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності чи інше право або яка є добросовісним володільцем. При цьому при обґрунтуванні позовних вимог прокурор посилався на недобросовісні дії всіх суб'єктів (фізичних та юридичних осіб) спірних правовідносин у ланцюзі правочинів, що призвели до формального вибуття (згідно з принципом «книжного володіння майном») спірного майна із власності його дійсного власника від імені держави - Української міської територіальної громади в особі Української міської ради, без наявних доказів прийняття цим органом місцевого самоврядування будь-якого рішення на таке відчуження комунального майна у приватну власність, у тому числі й у власність кінцевого його набувача - ТОВ «Гудіні-М».
На думку Прокурора положення частини 5 статті 390 ЦК України не поширюються на випадки подання та розгляду судом позову про витребування майна у недобросовісного набувача. Крім того, позовну заяву у цій справі прокурором подано до суду 30.12.2021 (направлено поштовим зв'язком). Станом на момент реалізації прокурором повноважень з представництва інтересів держави в суді шляхом звернення з позовом до суду діяла редакція ст. 164 ГПК України, яка складалася з п'яти частин, що визначають вимоги до позовної заяви.
Закон України №4292-IX "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача" (далі - Закон № 4292-ІХ) набув чинності після його звернення до суду з даною позовною заявою, а відтак є безпідставним застосування частини 6 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, яка не має зворотної дії у часі з урахуванням норм статті 58 Конституції України.
На підставі вищевказаних обставин, прокурор вказує на те, що позовна заява відповідає вимогам статті 164 ГПК України у редакції, чинній на 30.12.2021 (направлено поштовим зв'язком), відсутні підстави для подання прокурором до суду документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів вартості спірного нерухомого майна.
Суд констатує, що станом на день постановлення даної ухвали, прокурором не виконано вимоги ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2025 щодо надання оцінки вартості спірного нерухомого майна, здійснену в порядку, визначеному законом, чинну на дату подання позовної заяви, а також надання суду документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна.
А надіслала до суду заява про усунення недоліків за своїм змістом фактично є незгодою прокурора з підставами залишення позовної заяви без руху.
Суд звертає увагу прокурора, що Законом №4292-ІХ доповнено статтю 164 Господарського процесуального кодексу України частиною шостою такого змісту:
"У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви".
Частину другу статті 174 Господарського процесуального кодексу України доповнено абзацом третім такого змісту:
"Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок позивача внести відповідну грошову суму".
При цьому, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №4292-ІХ передбачено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо:
нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом;
нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.
З системного аналізу вказаних норм закону, які мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, вбачається, що за наслідками розгляду справи про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади суд виносить рішення про витребування майна виключно за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. При цьому, приймаючи рішення про витребування майна, суд вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Перерахування грошових коштів здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Відтак, внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості спірного майна на депозитний рахунок суду є обов'язковою умовою для подальшого розгляду справи про витребування майна у добросовісного набувача. Невчинення таких дій унеможливлює винесення позитивного рішення у справі та, як наслідок, поновлення порушеного права держави або територіальної громади, за захистом якого звернувся прокурор.
Вказані норми є обов'язковими для застосування у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності Законом №4292-ІХ.
Фактично, норми, що зобов'язують вносити вартість спірного нерухомого майна на депозитний рахунок суду, мають компенсаційний та забезпечувальний характер, оскільки їхньою метою є захист порушених прав усіх учасників спірних правовідносин, зокрема й добросовісного набувача.
Так, компенсація вартості витребуваного майна матиме місце у випадку задоволення позову та вилучення майна з володіння набувача, який є добросовісним, а позивач (держава або територіальна громада) отримує право зворотної вимоги до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника.
Водночас, з метою забезпечення захисту прав добросовісного набувача, закон передбачає, що грошові кошти у розмірі вартості спірного майна мають бути внесені на депозитний рахунок суду, що здійснює розгляд справи, що створює умови для справедливої компенсації при прийнятті судом рішення у справі про задоволення позову.
У рішенні ЄСПЛ у справі "МПП "Фортеця" проти України" зазначено, що необхідність виправити стару "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися у нове право, добросовісно набуте особою, яка покладалася на законність дій органу державної влади. Ризик будь-якої помилки органу державної влади має покладатися на саму державу і помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавлених осіб. У контексті скасування помилково наданого права власності принцип належного урядування може не лише покладати на органи державної влади обов'язок діяти невідкладно при виправленні своєї помилки, але й може також вимагати виплати колишньому добросовісному власнику належної компенсації або іншого виду відповідного відшкодування.
Відтак суд, відповідно до приписів Закону №4292-ІХ, очікує від учасників справи, в тому числі й від прокурора, вчинення обов'язкових дій, спрямованих виключно на забезпечення дотримання порядку розгляду справи та захист прав інших учасників справи за наслідками її розгляду.
Суд також враховує, що статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ) встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Стаття 1 Першого протоколу містить три чітких норми: "перша норма, викладена в першому реченні першого пункту, є загальною за своєю природою та закріплює принцип мирного володіння майном; друга норма, що міститься в другому реченні першого пункту, стосується позбавлення власності та містить умови такого позбавлення; третя норма, викладена в другому пункті, визнає право Договірних держав, серед іншого, здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів.... Ці норми не є окремими, а є пов'язаними між собою. Друга та третя норми стосуються певних випадків, за яких допускається втручання в право на мирне володіння майном, отже їх слід тлумачити в світлі загального принципу, викладеного в першій нормі" (див. рішення у справі "Ян та інші проти Німеччини" (Jahn and Others v. Germany).
У разі задоволення позову в цій справі право власності відповідача, який придбав спірне нерухоме майно у встановленому законом порядку, зазнає втручання, яке прирівнюється до "позбавлення" власності в розумінні другого речення першого пункту статті 1 Першого протоколу.
Водночас, принцип законності вимагає від держави створювати такі судові процедури, які б забезпечували необхідні процесуальні гарантії та, відповідно, дозволяли б національним судовим органам ефективно та справедливо вирішувати спори між приватними особами (див. рішення у справі "Совтрансавто Холдінг проти України").
Втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи (див. рішення у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції").
Враховуючи, що за наслідками розгляду справи за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави та Української територіальної громади в особі Української міської ради Обухівського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М" (код ЄДРПОУ 45226732) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ТОВ «Українка», ТОВ «Софттрейд», ТОВ «АТБ-Маркет», Обухівської районної ради Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Самара-капітал», ДП «Сетам», приватного виконавця виконавчого округу Київської області Кузьменка О.С., ОСОБА_3 про витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М" на користь Української територіальної громади в особі Української міської ради нежитлових приміщень, можливе прийняття судом рішення про витребування спірного нерухомого майна у набувача, який може бути визнаний судом добросовісним, суд обґрунтовано зобов'язав прокурора здійснити передбачені Законом №4292-ІХ дії з метою забезпечення подальшого розгляду справи судом та дотримання балансу інтересів сторін, зокрема шляхом реалізації визначеного новою редакцією статті 390 Цивільного кодексу України порядку.
При цьому, прокурор зазначає, що невнесення ним вартості спірного майна на депозитний рахунок суду виключає можливість постановлення рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача, але не виключає можливість розгляду справи за позовом прокурора та ухвалення судом рішення про витребування майна у недобросовісного набувача.
Однак суд позбавлений можливості встановити добросовісність набувача на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі, а відтак, оскільки зазначена обставина залишатиметься невизначеною до закінчення розгляду справи та ухвалення судом рішення по суті спору, суд має вжити всіх заходів з метою захисту прав відповідача, як потенційно добросовісного набувача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що прокурором не доведено відсутність підстав для покладення на нього обов'язку надання суду оцінки вартості спірного нерухомого майна, здійснену в порядку, визначеному законом, чинну на дату подання позовної заяви, а також надання суду документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна.
Оскільки прокурор не усунув недоліки позовної заяви, на які звертав увагу суд, залишаючи позовну заяву без руху, позовну заяву і додані до неї документи (в тому числі заяву про усунення недоліків), на підставі частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати неподаною та повернути прокурору.
З урахуванням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правова конструкція статті 174 Господарського процесуального кодексу України дає можливість стороні розраховувати на захист своїх прав та доступ до правосуддя, незважаючи на порушення при поданні позовної заяви, що стали підставою для її повернення, через передбачену законом процесуальну можливість повторного подання позовної заяви після усунення допущеного порушення.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 176, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позовну заяву Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави та Української територіальної громади в особі Української міської ради Обухівського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М" (код ЄДРПОУ 45226732) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ТОВ «Українка», ТОВ «Софттрейд», ТОВ «АТБ-Маркет», Обухівської районної ради Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Самара-капітал», ДП «Сетам», приватного виконавця виконавчого округу Київської області Кузьменка О.С., ОСОБА_3 про витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудіні-М" на користь Української територіальної громади в особі Української міської ради нежитлових приміщень - повернути без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили 01.05.2025 та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Ю.Ю. Первушин