Справа №760/10633/25 1-кс/760/5959/25
22 квітня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого 4 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бровари, Київської області, громадянина України, з вищою освітою, розлучений, не працює, інвалід ІІІ групи із загального захворювання, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 22025101110000042 від 21.01.2025р., у рамках якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора та підозрюваного, -
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 22025101110000042 від 21.01.2025р., відповідає вимогам ст.ст. 181, 184 КПК України.
Документом, що підтверджує надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, які його обґрунтовують, є розписка.
Подане клопотання обґрунтовується тим, що слідчими слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області, в ході досудового розслідування встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 21.02.2023 виник та сформувався злочинний намір, направлений на вчинення кримінально караних діянь, що полягають у поширенні матеріалів, у яких міститься висловлювання у формі виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії російської федерації проти України як внутрішнього громадського конфлікту та виправдовування тимчасової окупації частини території України, а також глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, представників збройних формувань російської федерації, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією.
На виконання свого умислу ОСОБА_7 у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановленому досудовим розслідуванням час, зареєстрував обліковий запис у соціальній мережі «Facebook» під назвою « ОСОБА_8 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також при невстановлених обставинах став адміністратором відкритої групи під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 , де на постійній основі публікує антиукраїнські матеріли.
У подальшому, 21.02.2023, ОСОБА_4 , діючи умисно, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, використовуючи особистий мобільний телефон під'єднаний до мережі Інтернет, із облікового запису у соціальній мережі «Facebook» під псевдонімом « ОСОБА_8 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 у загальнодоступній групі соціальної мережі «Facebook» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 , розмістив допис наступного змісту: «АКТЕР КОТОРЫЙ СТАЛ ПРИЗИДЕНТОМ И ПРЕЗЕДЕНТ КОТРЫЙ СТАЛ АКТЕРОМ. Много слов, пафоса, философии и отсуцтвие конкретики. Много безсмыслицы, обо всем и не очем. Огромное желание понравиться аудитории. Вывод - пустой и слабый, можно не боятся. Байден своим визитом вчера это продемонстрировал.» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 . При цьому до вказаного допису здійснив посилання на відео під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 ІНФОРМАЦІЯ_8 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Відповідно до висновку експерта Сумського відділення ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» № 282 від 20.03.2025, у наданому на дослідження тексті публікації, розміщеній у загальнодоступній групі соціальної мережі «Facebook» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », користувачем « ОСОБА_8 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 містяться висловлювання: у формі виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, представлення збройної агресії російської федерації як внутрішнього громадського конфлікту, виправдовування тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснюють збройну агресію російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, представників збройних формувань російської федерації, ірегулярних незаконних збройних формувань, створених підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією.
Крім того, у громадянина України ОСОБА_4 при невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 23.12.2024, повторно виник та сформувався злочинний намір, направлений на вчинення кримінально караного діяння, що полягає у поширенні матеріалів, у яких міститься висловлювання у формі заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
На виконання свого злочинного наміру, ОСОБА_4 перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно, але не пізніше ІНФОРМАЦІЯ_10 о 00 годині 43 хвилині, ОСОБА_4 використовуючи обліковий запис у соціальній мережі «Facebook» під псевдонімом « ОСОБА_8 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 у загальнодоступній групі соціальної мережі «Facebook» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 , розмістив публікацію наступного змісту: «Четвертовать, расстрелять, а после повесить. Если в ходе расследования ревизионной комиссии из США, окажется, что война с Россией была результатом политической проверкой со стороны ОСОБА_9 и его команды, по инициативе ОСОБА_10, то наверное такой приговор будет справедливым. А вы как думаете?».
Відповідно до висновку експерта Сумського відділення ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» № 282 від 20.03.2025, у наданому на дослідження тексті публікації, яка була рорзміщена в соціальній мережі «Facebook» користувачем « ОСОБА_8 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_11 : «Четвертовать, расстрелять, а после повесить. Если в ходе расследования ревизионной комиссии из США, окажется, что война с Россией была результатом политической проверкой со стороны ОСОБА_9 и его команды, по инициативе ОСОБА_10, то наверное такой приговор будет справедливым. А вы как думаете?», містяться висловлювання у формі заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
Таким чином, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер власних намірів, в тому числі сформованих в умовах швидкого розвитку інформаційного суспільства в України та глобального інформаційного простору, використання інформаційно-телекомунікаційних технологій у всіх сферах життя, де особливого значення набувають проблеми інформаційної безпеки, як складової державної безпеки України, за допомогою власного мобільного телефону Samsung Galaxy A30S, що перебував у його розпорядженні, та який під'єднаний до глобальної мережі Інтернет, здійснив діяння, пов'язані з поширенням матеріалів в яких містяться висловлювання: у формі виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, представлення збройної агресії російської федерації як внутрішнього громадського конфлікту, виправдовування тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснюють збройну агресію російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, представників збройних формувань російської федерації, ірегулярних незаконних збройних формувань, створених підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією та висловлювання у формі заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
При цьому встановлено, що ОСОБА_4 , переслідуючи явно злочинний намір, здійснював вищевказані протиправні діяння в контексті триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України, яка розгорнута на всій її території, отже, вчинив усі залежні від нього дії на шкоду інформаційній безпеці людини і громадянина, суспільству та держави, та довів свій злочин до кінця.
Таким чином, за викладених вище обставин, ОСОБА_4 поширив матеріали, в яких містяться висловлювання: у формі виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, представлення збройної агресії російської федерації як внутрішнього громадського конфлікту, виправдовування тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснюють збройну агресію російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, представників збройних формувань російської федерації, ірегулярних незаконних збройних формувань, створених підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією та висловлювання у формі заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також повторно поширив матеріали, в яких міститься висловлювання у формі заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 436-2 та ч. 3 ст. 436-2 КК України.
17.04.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, представлення збройної агресії російської федерації як внутрішнього громадського конфлікту, виправдовування тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснюють збройну агресію російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, представників збройних формувань російської федерації, ірегулярних незаконних збройних формувань, створених підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією та висловлювання у формі заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році та також повторно поширив матеріали, в яких міститься висловлювання у формі заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2 та ч. 3 ст. 436-2 КК України.
У клопотанні слідчим, за погодженням прокурором, поставлено питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, які відносяться до категорії тяжких злочинів, крім того, на даний час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, знищення, схову або спотворення будь-якої із речей та документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Під час судового розгляду прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.
Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти застосовування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та надані в суді документи, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2 та ч. 3 ст. 436-2 КК України у поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, представлення збройної агресії російської федерації як внутрішнього громадського конфлікту, виправдовування тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснюють збройну агресію російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, представників збройних формувань російської федерації, ірегулярних незаконних збройних формувань, створених підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією та висловлювання у формі заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році та також повторно поширив матеріали, в яких міститься висловлювання у формі заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених 2 ст. 436-2 та ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_4 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої їй підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
На обґрунтування пред'явленої ОСОБА_4 підозри, до клопотання додані зібрані під час досудового розслідування докази та інші матеріалами кримінального провадження, які обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, яке розслідується.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Під час судового розгляду клопотання встановлено існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочинів, які відносяться до категорії тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, та з моменту повідомлення про підозру пройшов незначний проміжок часу. Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 має в наявності закордонний паспорт та може виїхати за межі території України з метою переховування від органів досудового розслідування та суду.
Разом з тим, прокурором не доведено та не надано обґрунтованих доказів слідчому судді про те, що підозрюваний ОСОБА_4 може впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та своїми діями знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки органами досудового розслідування вилучені необхідні речі та документи, які мають значення в даному кримінальному провадженні, крім того, прокурором не надано слідчому судді доказів, що ОСОБА_4 вчиняв або може продовжити вчиняти активні дії, спрямовані на знищення вказаних речей та документів, або має до них доступ та незаконного впливу на свідків.
Крім того, не знайшли і свого підтвердження під час судового розгляду клопотання доводи прокурора про існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого злочину, оскільки прокурором не надано слідчому судді доказів, що ОСОБА_4 перешкоджав кримінальному провадженню.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період часу.
Згідно ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення кого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи вказане, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , його особу, який раніше не судимий, розлучений, не працює, інвалід ІІІ групи із загального захворювання, має постійне місце проживання, слідчий суддя вважає обґрунтованим та достатнім задля забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися з м. Бровари, Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування, що стосується обставин даного кримінального провадження, із свідками у кримінальному провадженні поза межами процесуальних дій; здати на зберігання до відповідних органів держаної влади свої паспорти для виїзду за кордон, та інші документи, які дають право виїзду з України та в'їзду в Україну.
Разом з тим, не підлягає задоволенню клопотання слідчого в частині застосування до підозрюваного ОСОБА_4 цілодобового домашнього арешту, з наступних підстав.
Відповідно до статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом:
Згідно ст. 43 Конституції України кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а тому будь-які обмеження щодо реалізації цього права, повинно здійснюватися виключно з підстав та у порядку, передбаченому КПК України.
Крім того, згідно ст. 48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_4 , який є інвалідом ІІІ групи, офіційно не працює та повинен забезпечувати свій достатній життєвий рівень, а також ту обставину, що прокурором не надано конкретних доказів того, що тримання підозрюваного під цілодобовим домашнім арештом, виправдовує інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, а також, що такий вид домашнього арешту запобігатиме встановленим ризикам.
За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованим та достатнім задля забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 та з метою непорушення його прав та свобод, гарантованих Конституцією України, застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування, тобто до 17 червня 2025р., включно, заборонивши йому в період часу з 21 год. 00хв. по 06 год. 00хв. наступного дня, залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності залишати житло під час повітряної тривоги або для отримання невідкладної медичної допомоги, та зобов'язати його прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою.
Вказаний запобіжний захід повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та забезпечити, у подальшому, належну його процесуальну поведінку у даному провадженні.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 177, 178, 181, 184, 193-194, 196, 197, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого 4 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування, тобто до 17 червня 2025р., включно, заборонивши йому в період часу з 21 год. 00хв. по 06 год. 00хв. наступного дня, залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності залишати житло під час повітряної тривоги або для отримання невідкладної медичної допомоги, та зобов'язати його прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- не відлучатися з м. Бровари, Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду,
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання,
- утримуватися від спілкування, що стосується обставин даного кримінального провадження, із свідками у кримінальному провадженні поза межами процесуальних дій;
- здати на зберігання до відповідних органів держаної влади свої паспорти для виїзду за кордон, та інші документи, які дають право виїзду з України та в'їзду в Україну.
Строк дії даної ухвали визначити до 17.06.2025р. включно.
Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську міську прокуратуру.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1