Справа № 752/3550/25
Провадження № 2-а/752/188/25
18.04.2025 року Голосіївський районий суд м.Києва у складі:
головуючого судді Чекулаєв С.О.,
за участю секретаря Пастух З.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 (надалі за текстом також - позивач) звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі за текстом також - відповідач) з такими позовними вимогами:
- скасувати постанову № 55 від 23.01.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 КУпАП;
- закрите провадження у справі про адміністративне правопорушення.
1. Процесуальні дії у справі
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2025 головуючим суддею було визначено суддю Голосіївського районного суду міста Києва Чекулаєва Сергія Олександровича.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 10.02.2025 відкрито провадження у справі, вирішено проводити її розгляд у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, судове засідання призначено на 18.04.2025.
Судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 КАС України).
2. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Обґрунтування вимог позивача
Позивач стверджує, що він перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 ; самостійно з військового обліку не знімався; вказана обставина при розгляді адміністративної справи та винесенні оскаржуваної постанови не була досліджена начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ; жодних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення до протоколу або оскаржуваної постанови не додано.
Окрім цього позивач вказує, що 02.09.2024 він був направлений військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 на обстеження у КНП Свято-Михайлівська клінічна лікарня м. Києва, а тому, якби позивач вчинив порушення щодо не перебування на військовому обліку, вказаний факт повинен був бути виявлений відповідачем у вересні 2024 року.
Заперечення відповідача
Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, водночас своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
3. Фактичні обставини встановлені судом
Суд, розглянувши наявні у справі матеріали, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
14.01.2025 начальником адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 було складено протокол №55 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
У вказаному протоколі зазначено про встановлення 14.01.2025 о 16 годині 40 хвилин факту того, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) не перебуває на військовому обліку, тим самим порушив вимоги частини першої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та пункт 22 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене частиною третьою статті 210 КУпАП.
21.01.2025 року за наслідками розгляду протоколу № 55, начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 було винесено постанову №55 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000,00 гривень на ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), та вказано, що останній не перебуває на військовому обліку, тим самим порушив вимоги частини першої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та пункту 22 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487.
30.12.2024 ІНФОРМАЦІЯ_5 направив позивача на амбулаторне обстеження до медичного закладу.
Згідно довідки військово-лікарської комісії № 162 від 14.01.2025 солдат запасу ОСОБА_1 , пройшов медичний огляд ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Враховуючи те, що оскаржувана постанова була винесена 23.01.2025, а позивач звернувся до суду 30.01.2025, з огляду на положення статті 120 КАС України суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом в межах строків встановлених статтею 289 КУпАП та статтею 286 КАС України.
4. Мотиви, з яких суд дійшов висновків та закон, яким керувався суд
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов та об'єктивно оцінивши докази, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої та другої статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (надалі за текстом - Закон № 2232-XII).
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено частиною першою статті 1 Закону №2232-XII.
19.05.2024 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», згідно якого стаття 210 КУпАП була доповнена частиною третьою, що встановлює адміністративну відповідальності у випадку порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно частини п'ятої статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Верховний Суд у листі від 13.07.2018 № 60-1543/0/2-18 повідомив, що особливий період діє в Україні з 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Таким чином, на дату винесення оскаржуваної постанови в Україні діяв особливий період.
Диспозиція статті 210 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають правила ведення військового обліку.
В оскаржуваній постанові вказано, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 не перебуває на військовому обліку, тим самим порушив вимоги частини першої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та пункт 22 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене частиною третьою статті 210 КУпАП.
Відповідно до пункту 22 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (тобто Закону № 2232-XII).
Згідно частини першої статті 37 Закону № 2232-XII взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: 1) на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України) віком до 25 років: які за рішенням комісії з питань взяття на військовий облік пройшли медичний огляд; які є призовниками, що прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань, якщо раніше не перебували на військовому обліку; які припинили альтернативну (невійськову) службу достроково і відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» підлягають взяттю на військовий облік призовників; які відраховані із закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та не пройшли базову загальновійськову підготовку; 2) на військовий облік військовозобов'язаних: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних; військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань; 3) на військовий облік резервістів: які зараховані до військового оперативного резерву; які уклали контракт про проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань; резервісти, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України на нове місце проживання.
Суд зауважує, що частина перша статті 37 Закону № 2232-XII містить 20 різних умов взяття на військовий облік для різних категорій осіб: призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
В оскаржуваній постанові не конкретизовано, яке саме правило з переліку, наведеного у частині першій статті 37 Закону № 2232-XII було порушено позивачем. Вказана обставина створює невизначеність у встановлені об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, до відповідальності за вчинення якого притягується позивач.
З наявної в матеріалах справи довідки військово-лікарської комісії №162 від 14.01.2025 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 має військове звання - солдат запасу.
Суд зазначає, що лише з 19.05.2024 встановлено 60-денний строк для виконання громадянами України обов'язку, що включає виконання правил військового обліку, і саме з 19.05.2024 Кодекс України про адміністративні правопорушення було доповнено частиною третьою статті 210, яка передбачає адміністративну відповідальність за невиконання цих правил в умовах особливого періоду.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статей 75 та 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно частини четвертої статті 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Оскільки доводи позивача спростовані не були, будь-які сумніви з приводу наявності вини позивача трактуються на користь останнього.
Досліджені судом докази свідчать проте, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку, має військове звання солдат запасу, а тому не порушив вимог частини першої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та пункту 22 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, що в свою чергу виключає притягнення позивача до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення передбачене частиною третьою статті 210 КУпАП.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позову ОСОБА_1 та на підставі пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України слід скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись статтею 19 Конституції України, статтями: 7, 8, 9, 38, 210, 245, 251, 280, 283-284, 287, 288, 293, 294 КУпАП, статтями: 2, 6, 8, 9, 11,72-77, 139, 241-244, 246, 255, 269, 272, 286, КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову №55 від 23.01.2025 по справі про адміністративне правопорушення передбачене частиною третьою статті 210 КУпАП, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Справу про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя С.О. Чекулаєв