Справа № 752/10608/24
Провадження № 2/752/1347/25
іменем України
03.04.2025 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Данілової Т.М.
з участю секретаря Моркотун О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ спільного майна подружжя, визнання права власності на 1/2 частину квартири та грошових коштів, -
ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ спільного майна подружжя, визнання права власності на 1/2 частину квартири та грошових коштів.
В обгрунтування своїх вимог зазначає, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 19 лютого 2011 року. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 09 серпня 2021 року шлюб між сторонами у справі розірвано. Від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Подружні відносини між сторонами у справі було припинено з лютого 2021 року, хоча вони продовжували проживати разом сім"єю і після розірвання шлюбу до 25 лютого 2022 року, оскільки в 25 лютого 2022 року сторони прийняли спільне рішення як батьки, що для забезпечення безпеки доньки позивач вивезла дитину за кордон України та на даний час вони перебувають в Польщі як біженці.
Під час перебування в шлюбі сторонами як подружжям за спільні кошти було придбано в 2016 році новозбудовану однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 . За згодою позивача ОСОБА_2 в інтересах сім"ї 30 червня 2020 року уклав договір фінансового лізингу №ФЛ202000372 з Державною іпотечною установою, за умовами якого лізингодавець передав у строкове платне володіння та користування відповідачу однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 65,3 кв.метри, житловою площею 14,6 кв.метрів, з правом набуття у власність вказаної квартири лізингоодержувачем після сплати всіх лізингових платежів лізингодавцю.
30 червня 2020 року між ОСОБА_2 , Головним управлінням ДСНС України у м. Києві та Державною іпотечною установою було укладено договір про компенсацію частини лізингових платежів №ДК202000360, за яким Головне управління ДСНС у м. Києві зобов"язалось компенсувати частину лізингових платежів відповідача за вказану квартиру.
В 2023 році відповідач повідомив позивача, що вона та донька не мають жодного відношення до двох вказаних квартир, оскільки всі договори укладені на його ім"я, тому позивач просила
- в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за нею право власності на 1/2 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 41,9 кв.метрів, житловою площею 16,7 кв.метрів,
- в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за нею та малолітньою дитиною ОСОБА_3 , 2011 року народження, право постійного користування однокімнаною квартирою АДРЕСА_2 , загальною площею 65,3 кв.метрів, житловою площею 14,6 кв.метрів.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21 травня 2024 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі. (а.с. 18)
16 липня 2024 року відповідач ОСОБА_2 надіслав до суду відзив на позовну заяву. (а.с. 27) Просить відмовити в задоволенні позову, оскільки спірна однокімнатна квартира АДРЕСА_1 була набута відповідачем за час шлюбу сторін, проте за особисті кошти відповідача, які останній отримав від свого батька ОСОБА_2 . Вимога позивача щодо однокімнатної квартири АДРЕСА_2 стосується особистих немайнових прав позивача та малолітньої дитини ОСОБА_3 , 2011 року народження, а саме їх права користування квартирою та не має жодного відношення до предмету даного позову - поділу майна подружжя.
Ухвалами Голосіївського районного суду м. Києва від 06 серпня 2024 року витребувано докази у справі, зокрема
- зобов'язано посадових осіб Державної іпотечної установи надати суду засвідчені належним чином копії договору фінансового лізингу №ФЛ202000372, укладеного 30 червня 2020 року між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Державною іпотечною установою, договору про компенсацію частини лізингових платежі №ДК202000360 від 30.06.2020 р., укладеного між Державною іпотечною установою, ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ГУ ДСНС у м. Києві, всіх документів, наданих ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) Державній іпотечній установі для укладення вказаних договорів, (а.с. 102),
- зобов'язано посадових осіб Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві надати суду засвідчені належним чином копії договору фінансового лізингу №ФЛ202000372, укладеного 30 червня 2020 року між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Державною іпотечною установою (ЄДРПОУ 33304730), договору про компенсацію частини лізингових платежі №ДК202000360 від 30.06.2020 р., укладеного між Державною іпотечною установою, ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ГУ ДСНС у м. Києві, всіх документів, наданих ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) ГУ ДСНС у м. Києві для укладення вказаних договорів, (а.с. 101,
- зобов'язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пасічник С.І. надати суду засвідчені належним чином копії рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 30728426 від 02.08.2018 року, договору про бронювання квартири для передачі у власність №2638/АЕ-325 від 29.08.2014 р., видавник ТОВ "Територіальне міжгосподарче об"єднання "Ліко-холдинг", додаткового договору до договору про бронювання квартири для передачі у власність №2638/АЕ-325 від 29.08.2014 р., видавник ТОВ "Територіальне міжгосподарче об"єднання "Ліко-холдинг", акту прийому-передачі квартири серії та номер 714, виданий 15.07.2016 року, видавник ТОВ "Територіальне міжгосподарче об"єднання "Ліко-холдинг", довідки серія та номер 714Д, виданий 15.07.2016 р., видавник ТОВ "Територіальне міжгосподарче об"єднання "Ліко-холдинг", заяви ОСОБА_1 про надання згоди на набуття у власність ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 . (а.с. 99)
06 листопада 2024 року ОСОБА_1 подала заяву про зміну предмета позову. (а.с. 194) Просить визнати спільною сумісною подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошові кошти, сплачені ОСОБА_2 у період з 30 червня 2020 року до 09 серпня 2021 року Державній іпотечній установі на підставі договору фінансового лізингу №ФЛ202000372, укладеного між відповідачем ОСОБА_2 та Державною іпотечною установою 30.06.2020 р., посвідченого приватним нотаріусом КМНО Хильою О.В., зареєтрованого за №833 та договору про компенсацію частини лізингових платежів №ДК202000360 від 30.06.2020 р., укладеного між ОСОБА_2 , Державною іпотечною установою та Головним управліням ДСНС України в м. Києві. В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на
- 1/2 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 41,9 кв.метрів, житловою площею 16,9 кв.метрів,
- 1/2 частину грошових коштів сплачених ОСОБА_2 у період з 30 червня 2020 року до 09 серпня 2021 року Державній іпотечній установі на підставі договору фінансового лізингу №ФЛ202000372, укладеного між відповідачем ОСОБА_2 та Державною іпотечною установою 30.06.2020 р., посвідченого приватним нотаріусом КМНО Хильою О.В., зареєтрованого за №833 та договору про компенсацію частини лізингових платежів №ДК202000360 від 30.06.2020 р., укладеного між ОСОБА_2 , Державною іпотечною установою та Головним управліням ДСНС України в м. Києві.
Ухвалами Голосіївського районного суду м. Києва від 03 грудня 2024 року витребувано докази, зокрема
- зобов'язано посадових осіб Державної іпотечної установи надати суду інформацію про сплачені Головним управлінням ДСНС України у м. Києві Державній іпотечній установі суми грошових коштів на підставі договору фінансового лізингу №ФЛ202000372, укладеного між ОСОБА_2 та Державною іпотечною установою 30.06.2020 р., посвідченого приватним нотаріусом КМНО Хильою О.В., зареєстрованого за №833, та договору про компенсацію частини лізингових платежів №ДК202000360 від 30.06.2020 р., укладеного між ОСОБА_2 , Державною іпотечною установою та Головним управлінням ДСНС України у м. Києві, за період з 30 червня 2020 року до 01 листопада 2024 року, з помісячною розбивкою сум,
- зобов'язано посадових осіб Державної іпотечної установи надати суду інформацію про сплачені ОСОБА_2 . Державній іпотечній установі суми грошових коштів на підставі договору фінансового лізингу №ФЛ202000372, укладеного між ОСОБА_2 та Державною іпотечною установою 30.06.2020 р., посвідченого приватним нотаріусом КМНО Хильою О.В., зареєстрованого за №833, та договору про компенсацію частини лізингових платежів №ДК202000360 від 30.06.2020 р., укладеного між ОСОБА_2 , Державною іпотечною установою та Головним управлінням ДСНС України у м. Києві, за період з 30 червня 2020 року до 01 листопада 2024 року, з помісячною розбивкою сум,
- зобов'язано посадових осіб Державної іпотечної установи надати суду копії фінансових документів, що підтверджують факт сплати у період з 30 червня 2020 року по 01 листопада 2024 року ОСОБА_2 та Головним управлінням ДСНС України у м. Києві на рахунок Державної іпотечної установи коштів на підставі договору фінансового лізингу №ФЛ202000372, укладеного між ОСОБА_2 та Державною іпотечною установою 30.06.2020 р., посвідченого приватним нотаріусом КМНО Хильою О.В., зареєстрованого за №833, та договору про компенсацію частини лізингових платежів №ДК202000360 від 30.06.2020 р., укладеного між ОСОБА_2 , Державною іпотечною установою та Головним управлінням ДСНС України у м. Києві,
- зобов'язано приватного нотаріуса Київського міського нотірального округу Федоренко В.В. надати суду належним чином засвідчену копію нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) від 26 червня 2020 року про згоду на укладення ОСОБА_2 договору/договорів. (а.с. 210-214)
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 03 грудня 2024 року закрито підготовче провадження та дана справа призначена до судового розгляду. (а.с. 215)
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги а просила суд задовольнити позов.
Представник відповідача в судовому засіданні не визнав позовні вимоги та заперечував проти їх задовлення.
Вислухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 19 лютого 2011 року. (а.с. 168)
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 09 серпня 2021 року шлюб між сторонами у справі розірвано. (а.с. 12)
Від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .(а.с. 169)
Під час перебування у шлюбі ОСОБА_2 набув у власність однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №366971345 від 22.02.2024 р. (а.с. 6)
Звертаючись у суд з даним позовом, ОСОБА_1 зазначає, що квартира АДРЕСА_1 була придбана за спільні кошти подружжя, тому просить визнати за нею право власності на 1/2 частину вказаної квартири в порядку поділу майна подружжя.
Згідно з ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 61 СК України, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Статтею 69 Сімейного кодексу України визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.
Згідно з ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Частиною 2 ст. 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 22, п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК. Відповідно до п. 24 Постанови до складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК).
Виходячи з аналізу наведених вище норм законодавства, обов'язок довести ті обставини, що майно, придбане в шлюбі, є особистою власністю одного з подружжя, покладено на останнього.
Отже, законодавством установлено презумпцію спільної сумісної власності майна, набутого подружжям за час шлюбу.
В поданому відзиві віповідач стверджував, що квартира АДРЕСА_1 була набута ним за час шлюбу сторін, проте за особисті кошти відповідача, які останній отримав від свого батька ОСОБА_2 , який, в свою чергу, надав свої власні кошти, які були розміщені на його депозитних рахунках, та частину шляхом переоформлення депозитних вкладів на відповідача.
Зокрема ОСОБА_2 уповноважив 02.10.2014 року свого сина ОСОБА_2 бути його представником у ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та розпоряджатися на власний розсуд будь-якими вкладами, депозитами. Відповідач, отримавши доступ до вкладів свого батька, здійснював зняття коштів з вказаних депозитних рахунків та в подальшому зараховував вказані кошти за зобов"язаннями за договором бронювання квартири для передачі у власність, серія та номер 2638/АЕ-325, виданий 29.08.2014, видавник ТОВ Територіальне міжгосподарче об"єднання "Ліко-холдинг", додатковий договір до договору №2638/АЕ-325 про бронювання квартири для передачі у власність від 29.08.2014 р., серія та номер 1, виданий 14.07.2016 року, видавник ТОВ "Територіальне міжгосподарче об"єднання "Ліко-холдинг". Крім того, ОСОБА_2 переоформив на відповідача (свого сина) декілька депозитних вкладів, за рахунок яких відповідачем виконувались зобов"язання за договором бронювання квартири для передачі у власність, серія та номер 2538/АЕ - 325, виданий 29.08.2024 р., видавник ТОВ "Територіальне міжгосподарче об"єднання "Ліко-холдинг". (а.с. 44-91)
Проте, надані відповідачем докази на підтвердження вказаних обставин, зокрема копії договорів вкладів, довіреності та платіжні квитанції, суд не може прийняти до уваги та критично оцінює доводи відповідача щодо набуття спірної квартири за особисті кошти відповідача, які останній отримав від свого батька ОСОБА_2 . Отримання відповідачем вказних грошових коштів від його батька на той час не може ототожнюватись з вкладенням цих коштів у купівлю майна.
Таким чином, на думку суду, указане майно, яке є предметом спору, придбано у період перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у шлюбі, а тому є спільним сумісним майном подружжя та підлягає поділу.
Також судом встановлено, що 30 червня 2020 року ОСОБА_2 уклав з Державною іпотечною установою договір фінансового лізингу №ФЛ202000372 , за умовами якого лізингодавець передав у строкове платне володіння та користування відповідачу однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 65,3 кв.метри, житловою площею 14,6 кв.метрів, з правом набуття у власність вказаної квартири лізингоодержувачем після сплати всіх лізингових платежів лізингодавцю. (а.с. 111)
30 червня 2020 року між ОСОБА_2 , Головним управлінням ДСНС України у м. Києві та Державною іпотечною установою було укладено договір про компенсацію частини лізингових платежів №ДК202000360, за яким Головне управління ДСНС у м. Києві зобов"язалось компенсувати частину лізингових платежів відповідача за вказану квартиру. (а.с. 127)
Позивач просить визнати за нею право власності на 1/2 частину грошових коштів сплачених ОСОБА_2 у період з 30 червня 2020 року до 09 серпня 2021 року Державній іпотечній установі на підставі договору фінансового лізингу №ФЛ202000372, укладеного між відповідачем ОСОБА_2 та Державною іпотечною установою 30.06.2020 р., посвідченого приватним нотаріусом КМНО Хильою О.В., зареєтрованого за №833 та договору про компенсацію частини лізингових платежів №ДК202000360 від 30.06.2020 р., укладеного між ОСОБА_2 , Державною іпотечною установою та Головним управліням ДСНС України в м. Києві.
Суд не погоджується з такими вимогами ОСОБА_1 з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Моментом набуття права власності за договором згідно із вимогами ч. 1 ст. 334 ЦК України у набувача майна виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ст. 8 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що у разі переходу права власності на предмет лізингу від лізингодавця до іншої особи відповідні права та обов'язки лізингодавця за договором лізингу переходять до нового власника предмета лізингу. Якщо сторони договору лізингу уклали договір купівлі-продажу предмета лізингу, то право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача в разі та з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбачене інше.
У ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Убачається, що лізингоодержувачем за договором фінансового лізингу є ОСОБА_2 й згідно даних долученої до справи довідки за період з 30 червня 2020 року по 09 серпня 2021 року на виконання умов договору сплачена лише частина грошових коштів. (а.с. 6 т.2)
А тому, на думку суду, права на спірну квартиру до виконання лізингоодержувачем всіх умов договору квартира залишається у власності лізингодавця, а відтак не може бути предметом поділу.
Не можуть бути об'єктом поділу та набуття у власність подружжя й кошти, сплачені за договором фінансового лізингу, остільки майном подружжя, що підлягає поділу, може бути лише реально існуюче майно (речі), в той час як лізингові платежі, внесені на рахунок лізингоодержувача трансформувалися у погашення боргових зобов'язань за договором.
При цьому, суд враховує умови договору фінансового лізингу, відповідно до яких власником зазначеної квартири є лізингодавець - Державна іпотечна установа, що виключає визнання нерухомого майна спільним майном подружжя до повного виконання зобов'язань за договором.
Відповідно до умов договору, лізингодавцем надано згоду на те, що в предметі лізингу можуть бути зареєстровані та проживати сторони по справі й їх дитина, а також указані особи набувають рівні права та обов'язки щодо користування предметом лізингу (п.3.1договору).
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають чатковому задоволенню.
На підставі ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача нк ористь позивача 2 500 грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ спільного майна подружжя, визнання права власності на 1/2 частину квартири та грошових коштів - задовольнити частково.
В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на 1/2 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 41,9 кв.метрів, житловою площею 16,7 кв.метрів.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Первомайськ Миколаївської області, РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 2 500 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя