15.04.2025 Справа №607/5337/25 Провадження №2-а/607/268/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Стельмащука П.Я., за участю секретаря судового засідання Двикалюк І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі адміністративну справу за позовною заявою представника ОСОБА_1 адвоката Білик Людмили Станіславівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
Представник ОСОБА_1 адвокат Білик Л.С. звернулась до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП від 10.03.2025.
Позов обґрунтовано тим, що постановою від 10.03.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності передбаченої ч.3 ст.210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн., за те, що позивач не з'явився на 09 год. 00 хв. 13.08.2024 по виклику до п'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до повістки, для уточнення даних та проходження військово-лікарської комісії. З вказаною постановою позивач не погоджується, оскільки про наявність повістки він не був проінформований. Крім того, днем виявлення адміністративного правопорушення є день неприбуття позивача до п'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 - 13.08.2024, а відтак, з моменту виявлення правопорушення минуло три місяці. З цих підстав просить постанову скасувати.
Ухвалою судді від 18.03.2025 відкрито провадження у вищевказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
03.04.2025 до суду надійшов відзив на позов, згідно якого ІНФОРМАЦІЯ_3 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 03.03.2025. Під час уточнення військово-облікових даних було встановлено, що 30.07.2024 позивачу надіслано повістку засобами поштового зв'язку для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09 год. 00 хв. 13.08.2024 для уточнення даних та проходження військово-лікарської комісії. Відповідно до даних поштового оператора, поштове відправлення адресоване ОСОБА_1 повернулось з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Будь-яких документів, які б підтверджували поважність неприбуття позивача на визначену дату до п'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 не надходило. Виходячи з наведеного, вважає постанову правомірною та винесеною згідно вимог чинного законодавства.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 не з'явились, представник подала до суду заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з'явився. Просить розглянути справу без участі представника, про що зазначено у відзиві на позов.
Розглянувши позовну заяву та наявні у справі докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що позов слід задовольнити, керуючись такими міркуваннями.
Судом встановлено, що 03.03.2025 інспектором відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 складено протокол №2991.
Згідно із протоколом 03.03.2025 ОСОБА_1 прибув до п'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 . При уточненні військово-облікових даних встановлено, що 30.07.2024 ОСОБА_4 відповідно до п. 30-2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» направлено повістку засобами поштового зв'язку для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09.00 13.08.2024 для уточнення даних та проходження військово-лікарської комісії. Відповідно до даних поштового оператора поштове відправлення повернулось до ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання.
ОСОБА_1 у встановлений день та час не прибув до п'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 та не повідомив жодних поважних причин про неявку, підтверджуючих документів у визначений строк (3 дні від дати прибуття, визначеній у повістці) не надав.
Таким чином ОСОБА_1 13.08.2024 здійснив правопорушення, яке вчинене в особливий період (особливий період в Україні діє з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 №30-3/2014 «Про часткову мобілізацію», який затверджений Законом України від 17.03.2014 №1126-VII, що набрав чинності з дня його опублікування в газеті «Голос України» від 18.04.2014 №49), та порушив вимоги абз. 7 п.3 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.
Згідно пояснень ОСОБА_1 у протоколі, повістки він не отримував.
ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год. 00 хв. 10.03.2024.
10.03.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень. Мотивувальна частина постанови аналогічна викладеній у протоколі.
Згідно військово-облікового документу в застосунку «Резерв+» ОСОБА_1 дані уточнив вчасно, відстрочка до 08.05.2025, тип відстрочки: п.9 ч. 1 ст.23.
Згідно з приписами ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 3 ст. 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, в особливий період.
Громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов'язок у запасі відповідно до законодавства. (ч.3 ст.17 Закону України «Про оборону України»)
Відповідно до ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
Згідно з ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
- військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
- резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
- військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
- військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
- особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:
- перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;
- смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Аналогічне положення передбачене у п. 24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ № 560 від 16 травня 2024 року (далі Порядок №560).
Відповідно до п.30 Порядку №560 повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з п. 30-2 Порядку № 560 у разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв'язку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка. В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім'я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису. (п. 30-3 Порядку №560)
Відповідно до п.41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Згідно з ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивач вказує на те, що жодної повістки про необхідність з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09 год. 00 хв. 13.08.2024, він не отримував, сповіщення від працівників поштового відділення про надходження повістки не було.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доводячи обставину належного повідомлення позивача про необхідність з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09 год. 00 хв. 13.08.2024 для уточнення даних, відповідачем до суду подано копію повістки, рекомендованого повідомлення, та конверта, який повернувся до відправника з відміткою про «відсутність адресата за вказаною адресою», та опис вкладення.
З інформації по трекінгу «Укрпошти» поштового відправлення № 4780102586700, яке зазначене у рекомендованому повідомленні неможливо відстежити, чи належним чином працівник поштового відділення здійснював оповіщення позивача про наявність для нього повістки. Дані про відправлення за номером 4780102586700 станом на день розгляду справи відсутні.
Доказів сповіщення позивача за будь-яким можливим номером телефону про надходження рекомендованого листа суду також не надано.
Вказане свідчить про те, що позивач дійсно міг не знати про наявність йому повістки з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09 год. 00 хв. 13.08.2024. Вказана обставина є істотною, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов'язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов'язку.
Окрім того, суд вважає, що відповідач не вірно кваліфікував дії позивача. Протокол та оскаржувана постанова щодо позивача складені за ч. 3 статті 210 КУпАП.
Стаття 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Отже для притягнення позивача до відповідальності за цією статтею відповідач мав встановити порушення позивачем певних правил (положень) війського обліку.
Однак, в оскарженій постанові позивачу ставиться у вину порушення вимог абзацу 7 п.3 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка вказує про те, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Така мотивація оскарженої постанови дає підстави для висновку про те, що відповідач мав би кваліфікувати дії позивача за ч. 3 статті 210-1 КУпАП (Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), а не ч. 3 статті 210 КУпАП (Порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку).
Таким чином, відповідач не довів правомірність оскаржуваної постанови.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, враховуючи не доведення відповідачем правомірності оскаржуваної постанови, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо складання оскаржуваної постанови, та вважає, що постанову слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стосовно доводів позивача про сплив строку притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки на момент складення оскарженої постанови сплив тримісячний строк з дня виявлення (як вважає позивач - це день не з'явлення до ТЦК по повістці).
Відповідно до ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
З точки зору відповідача правопорушення вчинено 13.08.2024. З цього дня розпочинається річний строк для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Однак, цей день не обов'язково є днем виявлення правопорушення. Доказів цьому в матеріалах справи немає. Днем виявлення правопорушення у даній справі є день складення протоколу про адміністративне правопорушення (03.03.2025), з якого розпочинається тримісячний строк для притягнення особи до адміністративної відповідальності, але який не може перевищувати річний строк з моменту вчинення правопорушення (13.08.2024).
Оскаржена постанова винесена 10.03.2025, тобто в межах строків, передбачених ч. 7 статті 38 КУпАП, тому провадження не може бути закрите на підставі п. 7 статті 247 КУпАП.
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, із бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у розмірі 484,48 грн.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 10.03.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн., скасувати, а провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 484,80 грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження - АДРЕСА_2 .
Рішення складено та проголошено 15.04.2025.
Головуючий суддяП. Я. Стельмащук