Справа № 446/2500/23
29.04.2025 року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Костюк У. І.
секретаря судових засідань Новосад І.В.,
розглянувши подання старшого державного виконавця Кам'янка-Бузького відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сирко Галини Ярославівни про примусове проникнення до приміщення (гаражу) третьої особи, в якої перебуває транспортний засіб ,-
встановив:
28.04.2025 до суду надійшло подання старшого державного виконавця Кам'янка-Бузького відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сирко Галини Ярославівни про примусове проникнення до приміщення (гаражу) третьої особи, в якої перебуває транспортний засіб.
В обґрунтування якого виконавець вказує, що на виконанні у Кам'янка-Бузькому відділі Держаної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного МРУ МЮ перебуває АСВП № 76689438 з виконання виконавчого листа № 446/2500/23 від 24.07.2024 Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 відшкодування матеріальних витрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в сумі 102171,98 грн на користь ОСОБА_2 та АСВП №76693114 з виконання виконавчого листа №446/2500/23 від 24.07.2024 Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 3500,00 грн.
02.12.2024 старшим державним виконавцем Сирко Г.Я., у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, про що повідомлено сторони у визначено законодавством порядку - скеровано копії постанов до відома та виконання. Однак, боржник на виклик не з'явився, документи, які б підтверджували виконання постанови не пред'явив.
Відповідно до вимог ст. 26 Закону державним виконавцем розпочато примусове виконання рішення.
11.12.2024 року винесено постанову про розшук майна боржника, а саме транспортного засобу марки TOYOTA, модель: RAV4, категорія: ЛЕГКОВИЙ, колір: СІРИЙ, рік виробництва: 2011, Номер кузова: НОМЕР_1 , ДНЗ НОМЕР_2 .
14.03.2025 року до відділу ДВС надійшла заява від стягувачки, ОСОБА_2 , яка повідомила, що даний транспортний засіб марки TOYOTA, модель: RAV4, категорія: ЛЕГКОВИЙ, колір: СІРИЙ, рік виробництва: 2011, Номер кузова: НОМЕР_1 , ДНЗ НОМЕР_3 знаходиться в гаражі по АДРЕСА_1 за місцем проживання свекрухи боржниці, ОСОБА_3 .
Станом на 25.04.2025 року боржником борг не сплачено, вказаний транспортний засіб не розшукано, повідомлення про його затримання на адресу Відділу не надходило.
Вищенаведені обставини фактично роблять неможливою перевірку наявності розшукуваного майна належного боржниці за згаданою адресою, так як дана особа не являється стороною провадження і транспортний засіб знаходиться не за місцем реєстрації боржника.
На підставі вище наведеного, старший державний виконавець Кам'янка-Бузького районного відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сирко Г.Я. просила суд постановити рішення про примусове проникнення до приміщення (гаража) по АДРЕСА_1 з безперешкодним входженням на земельну ділянку, до приміщення (гаража) за місцем проживання свекрухи боржниці, ОСОБА_3 , з можливістю проводити в ньому огляд, у разі потреби примусово відкривати його в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати таке приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржниці майно, яке там перебуває, а саме: транспортного засобу марки TOYOTA, модель: RAV4, категорія: легковий, колір: сірий, рік виробництва: 2011, номер кузова НОМЕР_1 , ДНЗ НОМЕР_3 та, який перебуває у розшуку з 11.12.2024 року.
Старший державний виконавець Кам'янка-Бузького районного відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сирко Г.Я., в судове засідання не з'явилась, однак подала до суду заяву, в якій просила здійснювати розгляд подання без її участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 439 ЦПК України, суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.
З урахуванням вказаної норми, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників судового розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні подання слід відмовити за наступних підстав.
Статтею 30 Конституції України закріплює принцип недоторканності житла. Не допускається проникнення в житло або інше володіння особи, проведення в них огляду не інакше як за вмотивованим рішенням суду.
Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов'язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов'язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року; означені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
Згідно зі ст. 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, п. 1 ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (п. 2 ст. 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року).
Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема, для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.
Рішення суду про проникнення в житло або в інші володіння боржника має бути вмотивоване. Це свідчить про те, що суду мають бути надані переконливі докази, які б свідчили про те, що державний виконавець (приватний виконавець) вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до житла чи іншого володіння боржника, проте це не дало результатів.
Юридично важливою обставиною при розгляді подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника є не лише факт невиконання рішення та неможливість виконавця потрапити до приміщення боржника для проведення опису й арешту його майна, а саме перешкоджання виконавцю у вчиненні таких дій.
Тобто, вирішуючи питання про задоволення чи відмову у задоволенні подання виконавця, суд має встановити наявність таких умов: постанова про відкриття виконавчого провадження надіслана на адресу боржника рекомендованим листом із повідомленням про вручення; боржник перешкоджає чи ухиляється від виконання рішення суду; виконавець вжив усіх заходів для виконання судового рішення, однак виконати рішення не вдалося.
02.12.2024 старшим державним виконавцем Кам'янка-Бузького відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сирко Г.Я. відкрито виконавче провадження № 76689438 з виконання виконавчого листа № 446/2500/23, виданого Кам'янка-Бузьким районним судом Львівської області від 24.07.2024.
11.12.2024 старшим державним виконавцем Кам'янка-Бузького відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сирко Г.Я. складено вимогу виконавця, згідно якої ОСОБА_1 зобов'язано з'явитися до Кам'янка-Бузького ВДВС Львівського району Львівської області 19.12.2024 о 10 год. 00 хв. з відповідними платіжними документами про повну сплату боргу відповідно до матеріалів виконавчого провадження.
11.12.2024 старшим державним виконавцем Кам'янка-Бузького відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сирко Г.Я. в рамках виконавчого провадження № 76689438, за виконавчим листом № 446/2500/23 від 24.07.2024, винесено постанову про розшук майна боржника, а саме: транспортного засобу марки TOYOTA, модель: RAV4, категорія: легковий, колір: сірий, рік виробництва: 2011, номер кузова НОМЕР_1 , ДНЗ НОМЕР_3 .
14.03.2025 до Кам'янка-Бузького ВДВСу Львівському районі Львівської області надійшла заява стягувачки - ОСОБА_2 , в якій остання повідомила, що транспортний засіб марки TOYOTA, модель: RAV4, категорія: ЛЕГКОВИЙ, колір: СІРИЙ, рік виробництва: 2011, Номер кузова: НОМЕР_1 , ДНЗ НОМЕР_3 , знаходиться в гаражі по АДРЕСА_1 за місцем проживання свекрухи боржниці, ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 не є боржником за вказаним виконавчим провадженням.
В добровільному порядку вимоги державного виконавця боржником не виконані, що стало підставою звернення до суду з даним поданням.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатись до суду з поданням про розшук дитини чи про постановляння вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи або іншої особи.
Відповідно до ст. 439 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Виходячи зі змісту ст. 439 ЦПК України, примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), можливе лише у разі, якщо боржник чи інша особа ухиляється або перешкоджає державному виконавцю у його вільному доступі до житла чи іншого володіння особи з метою провести виконавчі дії. Визначальним при розгляді подання виконавця про примусове проникнення до іншого володіння боржника є лише факт невиконання рішення та неможливість виконавця потрапити до приміщення боржника для проведення перевірки майнового стану боржника. Отже, виконавець, звернувшись до суду з поданням про примусове проникнення до житла боржника, має довести, що в даному випадку єдиним можливим засобом виконання судового рішення є примусове проникнення до іншого володіння боржника для перевірки його майнового стану.
Отже, за змістом наведених норм національного та міжнародного законодавства, проникнення у житло чи іншого володіння, як обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим.
Згідно з положенням ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з ч. ч. 2, 5, 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Згідно із п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення.
За положеннями ч. 2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії можуть провадитися у присутності понятих. Присутність понятих є обов'язковою у випадку, передбаченому частиною третьою статті 53 цього Закону, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов'язаних з примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна.
Також, згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Зазначене дає підстави для висновку, що до подання державного виконавця мають бути долучені копії належним чином завіреного поштового повідомлення про вручення боржникові копії постанови виконавця про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена боржнику на адресу, зазначену у виконавчому документі, або конверта з копією цієї постанови, який повернувся на адресу виконавця з певною відміткою поштового відділення (адресат за цією адресою не проживає, не знайдений, по закінченні терміну зберігання тощо).
Право виконавця на звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього виконавчим документом зобов'язань.
Обов'язок доказування факту ухилення боржника від виконання зобов'язань, відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України покладається в даному випаду на державного виконавця, який звертається до суду із відповідним поданням.
При цьому, надання дозволу на примусове проникнення до житла чи іншого володіння можливе лише за наявності відповідних обґрунтованих підстав та беззаперечних доказів на їх підтвердження.
До матеріалів подання старшим державним виконавцем долучено список поштових відправлень №12.12.2024.1мм Ф. 103 Рекомендовані листи, де, зокрема, в п. 10 графи 3 зазначено адресата ОСОБА_1 , графа 8 № поштового відправлення 0600992640119, на підтвердження факту відправлення боржниці постанови про відкриття виконавчого провадження.
Натомість матеріали подання не містять даних про отримання боржницею копії постанови про відкриття виконавчого провадження (відсутня належним чином завірена копія розписки про отримання поштового повідомлення рекомендованого листа чи конверта з копією цієї постанови, який повернувся на адресу виконавця з певною відміткою поштового відділення), що суперечить Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, Закон України «Про виконавче провадження» передбачає право виконавця на звернення до суду із поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи.
Приміщення (гараж), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , не належить на праві власності боржнику за виконавчим провадженням.
Крім того, суд зауважує, що підстави вважати, що за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться саме автомобіль боржниці ОСОБА_1 , а не будь-якої іншої особи відсутні, так як не обґрунтовані будь-яким доказом.
Враховуючи наведене, суд вважає, що подання не доведене, обставини, викладені у поданні, не підтверджуються наявними в матеріалах подання доказами, відтак законні підстави для його задоволення не встановлені.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 439 ЦПК України, ст. ст. 10, 18, 19 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -
ухвалив:
у задоволенні подання старшого державного виконавця Кам'янка-Бузького відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сирко Галини Ярославівни про примусове проникнення до приміщення (гаражу) третьої особи, в якої перебуває транспортний засіб - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 29.04.2025.
Головуючий суддя У.І. Костюк