Дата документу 28.04.2025
Справа № 501/1842/24
2/501/273/25
28 квітня 2025 року м. Чорноморськ Одеська область
Іллічівський міський суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Смирнова В.В.,
за участю секретаря судових засідань - Кочкіної О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Іллічівського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа орган опіки та піклування Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, про визначення місця проживання малолітньої дитини.
Предмет та підстави позову за первісним позовом:
-стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до її повноліття в сумі 8000,0 грн. щомісячно з часу звернення до суду з позовом.
Предмет та підстави позову за зустрічним позовом:
-встановити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
-стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОМЕР_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частини всіх видів доходів (заробітку) але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду та до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
-стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
ОСОБА_1 позовні вимог мотивує тим, що він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який був розірваний рішенням суду. У шлюбі з них з ОСОБА_2 народилася донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з ним та перебуває на повному його утриманні. Керуючись ст..ст. 180.181, 183, 184,191 СК України просив задовольнити його позовні вимоги.
ОСОБА_2 заперечує проти вимог ОСОБА_1 та просить суд в їх задоволені відмовити.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 мотивує тим, що їхня спільна з ОСОБА_1 донька ОСОБА_6 весь час проживала з нею. З початком агресії рф проти України, на початку березня 2022р., вона разом з донькою ОСОБА_6 виїхали в евакуацію та проживали в Німеччині до серпня 2023р.
Після повернення в Україну ОСОБА_1 не дав їй можливість проживати за адресою своєї квартири - АДРЕСА_1 , власником якої є вона та за вказаною адресою зареєстроване її місце проживання.
Забрав доньку до себе, змінив замки на вхідних дверях.
Вона звернулась до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні житлом.
Вважає, що проживання ОСОБА_6 з батьком є небезпечним для її морального та духовного здоров'я. Дитина є інструментом впливу на неї.
Керуючись ст..ст. 3.6,7,18, 19, 141, 155, 157, 110-112 СК України, ст..8 Закону України «Про охорону дитинства», Конвенцією про права дитини просила суд задовольнити її вимоги викладені у зустрічній позовні заяві.
Заяви, клопотання.
ОСОБА_1 надав суду заяву в якій просив справу розглянути за його відсутності (а.с.171).
ОСОБА_2 надала суду заяву в якій просила справу розглянути за її відсутності .
Процесуальні дії у справі.
13.05.2024 р. постановлена ухвала про відкриття провадження у справі (а.с.16).
08.10.2024 р. постановлена ухвала об'єднання в одне провадження цивільних справ №501/1844/24 зі справою 501/1842/24.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьком приходиться ОСОБА_1 , а матір'ю - ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.10).
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірваний на підставі рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 20.11.2015 р., яке набрало законної сили 01.12.2015 р. (а.с.13).
Згідно характеристика, яка надана директором Чорноморського ліцею №4 Чорноморської міської ради М.Солдатко та класним керівником ОСОБА_7 , ОСОБА_5 навчається в Чорноморському ліцею №14 з першого класу. Батько ОСОБА_1 приділяє належну увагу вихованню та навчанню доньки. З початку 2021р. систематично відвідує батьківські збори, тримав зв'язок з класною керівницею, брав посилену участь у справах класу. Постійно контролює навчання доньки та виконання домашніх завдань. Дівчинка стала більш зібраною, відповідальною, уважною, правила поведінки не порушувала.
Мати, ОСОБА_2 , протягом трьох років займалась вихованням та навчанням доньки, але з початку року цим займається батько (а.с.53).
Чорноморським міським центром соціальних служб Чорноморської міської ради складений акт потреб сім'ї та висновок оцінки потреб сім'ї в якому вказано, що потреби доньки задовольняються батьком у повному обсязі. Інформація матері відрізняється від інформації колишнього чоловіка, який стверджує, що мати не приймає участі у житті ОСОБА_6 . З і слів матері, колишній чоловік перешкоджає спілкуванню з донькою
Виконавчий комітет Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області як орган опіки та піклування надав суд висновок №365 від 18.10.2024р. в якому вказав, що враховуючи, що на даний момент малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з батьком, де для неї створені всі належні умови для виховання та гармонійного розвитку, а також бажання самої дитини, виконавчий комітет Чорноморської міської ради як орган опіки та піклування вважає доцільне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_8 з батьком ОСОБА_1 (а.с.117-119).
Згідно довідки служби у справах дітей Чорноморської міської ради (а.с.127), 11.06.2024р. головним спеціалістом служби у справах дітей ОСОБА_9 проведено опитування малолітньої ОСОБА_3 у присутності її батька ОСОБА_1 з метою встановлення думки дитини щодо визначення місця проживання.
В везультаті опитування встановлено, що ОСОБА_6 проживає разом з батьком, її мати мешкає окремо.
Коли почалася війна вона разом з мамою виїхали в Німеччину. Коли вони знаходилися за кордоном мати вживала алкоголь, займалась спортом а дівчинка ходила до школи, їй там дуже подобалось. У серпні 2023р. мати захотіла повернутися додому і вони повернулися в Україну де мешкали однією сім'єю.. У вересні 2023 р. ОСОБА_6 поверталась зі школи додому, біля під'їзду вона зустріла мати, яка була з речами та повідомила дівчинці, що вони переїжджають від батька. Коли вони жили разом з мамою, то остання забороняла їй спілкуватися з батьком. До мами ОСОБА_6 ставиться добре але жити хоче з батьком.
Згідно акту обстеження умов проживання, який складений 18.06.2024р. спеціалістами служби у справах дітей Чорноморської міської ради, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживають за адресою: АДРЕСА_1 , квартира має задовільні умов для проживання, у дитини є окрема кімната (а.с.122)..
Згідно акту обстеження умов проживання, який складений 05.07.2024р. спеціалістами служби у справах дітей Чорноморської міської ради ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Житло орендоване. Умови проживання задовільні (а.с.123).
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 28.05.2014р., у справі 501/1429/14-ц, квартира АДРЕСА_3 визнана об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.157-158).
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про вселення у вказану квартиру та встановлення порядку користування квартирою.
Відповідно до ч.7 ст.7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.3 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.
Ч.1 ст. 161 СК України передбачає - при вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Відповідно до частини першої, другої статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтями 12-15 Конвенції про права дитини визначено право дитини висловлювати свою думку (право бути почутою).
Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.
Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов'язком батьків діяти в її інтересах.
При вирішенні спору, що виник між сторонами, щодо визначення місця проживання дитини суд керується інтересами та думкою малолітньої ОСОБА_6 , яка висловила своє бажання проживати разом з батьком.
Враховуючи, що ОСОБА_5 бажає жити разом з батьком, то суд дійшов висновку, що зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини не підлягає задоволенню.
Положеннями статті 51 Конституції України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Ст.180 СК України передбачає, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Ч.3 ст.181 СК України передбачає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Ст.182 СК України передбачає, що суд при визначення розміру аліментів враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Пленум Верховного Суду України у п. 17постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснив, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Отже, при визначенні розміру аліментів, що підлягають стягненню на утримання дитини, суд враховує обов'язок обох батьків утримувати дитину, то суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини підлягає задоволенню.
Ч.1 ст.191 СК України передбачає, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Розподіл судових витрат між сторонами
П.3 ч.1 Ст.5 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, від слати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються… позивачі у справа про стягнення аліментів.
Згідно ст..4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана: фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на 01.01.2024р. складає 1211.20 грн.
Враховуючи, що ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору, то він підлягає стягненню в дохід держави з ОСОБА_2 .
Керуючись ст. ст. 264 - 265 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_10 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 8000,0 грн. щомісячно, починаючи з 01.05.2024 р. та до досягнення дитиною повноліття.
Відмовити ОСОБА_2 у задоволені зустрічної позовної заяви до ОСОБА_1 , третя особа особа орган опіки та піклування Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, про визначення місця проживання малолітньої дитини та стягнення аліментів на утримання дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання судового рішення , в частині стягнення аліментів, у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В.Смирнов