30 квітня 2025 року
м. Київ
справа №320/23586/23
адміністративне провадження № К/990/15968/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2025 року
у справі № 320/23586/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиконання наказів командира військової частини НОМЕР_1 №3, 5, 7, 9 "Про виплату додаткових винагород" в частині ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 за період з 10.03.2022 по 09.06.2022, виходячи з розміру 100 000 гривень з розрахунку за один місяць, але пропорційно усьому часу участі в бойових діях чи за здійснення заходів з національної безпеки і оборони для відсічі і стримування збройної агресії;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 , Військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 10.03.2022 по 09.06.2022, виходячи з розміру 100 000 гривень з розрахунку за один місяць, але пропорційно усьому часу участі в бойових діях чи за здійснення заходів з національної безпеки і оборони для відсічі і стримування збройної агресії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиконання наказів командира військової частини НОМЕР_1 №3, 5, 7, 9 "Про виплату додаткових винагород" в частині ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 за період з 10.03.2022 по 09.06.2022, виходячи з розміру 100 000 гривень з розрахунку за один місяць, але пропорційно усьому часу участі в бойових діях чи за здійснення заходів з національної безпеки і оборони для відсічі і стримування збройної агресії.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 10.03.2022 по 09.06.2022, виходячи з розміру 100 000 гривень з розрахунку за один місяць, але пропорційно усьому часу участі в бойових діях чи за здійснення заходів з національної безпеки і оборони для відсічі і стримування збройної агресії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відмовлено у задоволенні решти позовних вимог.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 оскаржила його до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - залишено без руху та надано Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків вказаної апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали шляхом подання до суду апеляційної інстанції оригіналу документа про сплату судового збору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2025 року у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовлено, апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - повернуто особі, яка її подала.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 13 березня 2025 року про повернення апеляційної скарги, відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У силу пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вищезазначеному конституційному положенню щодо забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаття 13 КАС України.
Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З матеріалів касаційного провадження вбачається, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - залишено без руху та надано Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків вказаної апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали шляхом подання до суду апеляційної інстанції оригіналу документа про сплату судового збору.
Відповідачем отримано ухвалу суду в електронному кабінеті 14 лютого 2025 року о 17 год 23 хв, тобто у розумінні частини шостої статті 251 КАС України 17 лютого 2025 року.
На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від апелянта надійшло клопотання про відстрочення сплату судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2025 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - повернуто особі, яка її подала.
Так, суд апеляційної інстанції виходив з наступного.
Станом на час розгляду матеріалів даної апеляційної скарги відповідач визначений недолік апеляційної скарги не усунув.
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За змістом пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України апеляційна скарга повертається апелянту, якщо він у встановлений судом строк не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху.
Згідно частини п'ятої статті 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи те, що апелянт в установлений судом строк, недоліки апеляційної скарги не усунув, то апеляційна скарга, як визначено в ухвалі, підлягала поверненню особі, яка її подала.
У касаційній скарзі відповідач зазначає, що 25.02.2025 року судовий збір було сплачено, і Відповідач 1 того ж дня направив до суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказу сплати судового збору за подання апеляційної скарги, з доданою платіжною інструкцією № 1513 від 25.02.2025 року. Згідно даних електронного кабінету, клопотання доставлене до суду 25.02.2025 року о 20:39, зареєстроване в суді об 11:55 26.02.2025 року. Отже, вимоги ухвали від 13.02.2025 року про усунення недоліків апеляційної скарги були виконані Відповідачем 1 у встановлений судом строк.
При цьому, скаржник не надав до суду будь-яких доказів на підтвердження сплати судового збору 25.02.2025 року до суду апеляційної інстанції, тобто до постановлення ухвали від 13 березня 2025 року. Крім того, в ухвалі від 13 березня 2025 року зазначено, що як вбачається з матеріалів справи, апелянтом не долучено квитанцію про сплату судового збору, а заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору. Отже, доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судами обставини, а до скарги не додано будь-яких доказів які б спростовували зазначене.
При цьому, Суд зауважує, що Військова частина НОМЕР_1 не позбавлена можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.
Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 169, 296, 298, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2025 року у справі № 320/23586/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, у спосіб їх надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді Ж. М. Мельник-Томенко
Н. М. Мартинюк