30 квітня 2025 року
м. Київ
справа №520/607/25
адміністративне провадження № К/990/16559/25
Верховний Суд у складі колегії судів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутін І. В., Шишова О. О.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2025 року по справі № 520/607/25 за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України №5839/20-40-24-03-06 від 29.10.2024 про анулювання реєстрації та виключення з реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця; зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, поновити реєстрацію ФОП в реєстрі платників єдиного податку як платника єдиного податку третьої групи зі ставкою податку 5 відсотків з 01 жовтня 2024 року шляхом включення до реєстру платників єдиного податку.
Одночасно ФОП подав заяву про забезпечення позову, в якій просив зупинити дію рішення Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України №5839/20-40-24-03-06 від 29.10.2024 про анулювання реєстрації та виключення з реєстру платників єдиного податку ФОП, до набрання законної сили рішенням суду по цій справі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року, залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2025 року зупинено дію рішення Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України №5839/20-40-24-03-06 від 29.10.2024 року про анулювання реєстрації та виключення з реєстру платників єдиного податку ФОП до набрання рішенням у справі №520/607/25 законної сили.
На погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанції, від скаржника надійшла касаційна скарга.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Відповідно до вимог частини першої статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. ч. 1, 2ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
При цьому, позов, згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України, може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина 2статті 151 КАС України).
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6статті 154 КАС України).
Водночас, заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
Для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза ускладнення виконання рішення суду чи ефективного захисту такого права дійсно існує. Загроза повинна бути прямо пов'язана з об'єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункті 1 частини 2статті 150 КАС України.
Суди попередніх інстанцій вважали, що у випадку невжиття тимчасових обмежувальних заходів, у разі реалізації відповідачем рішення про анулювання та пред'явлення його до виконання, позивач буде зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування. В свою чергу, зміна системи оподаткування призведе до того, що на позивача буде покладено додаткове навантаження у вигляді ПДВ, що в свою чергу може суттєво вплинути на ведення господарської діяльності, розірвання договірних правовідносин з контрагентами тощо. Крім того, у податковому (звітному) році або попередніх періодах, такому платнику за такі періоди будуть нараховуватись податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку третьої групи та існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача у вигляді зупинення господарської діяльності позивача.
Застосування заходів забезпечення позову за конкретних обставин даної справи та особливостей правового регулювання спірних відносин відповідає і принципу процесуальної економії, який забезпечує відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.
Отже, суди попередніх інстанцій правильно встановив обставини справи, дослідивши наявні докази, надавши їм належну оцінку та прийняли законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з ч. 2 ст. 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у цьому випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні п. 5 ч. 1 та ч. 2 ст. 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 333, 359 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2025 року по справі № 520/607/25.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов