ЄУН 387/609/25
Номер провадження по справі 1-кп/387/134/25
30 квітня 2025 року селище Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1
із секретарем судового засідання ОСОБА_2
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора (в режимі відеоконференції) ОСОБА_3
обвинуваченого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_4
захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_5
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області клопотання ОСОБА_6 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12021120000000379 від 17.12.2021 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ольга Ольгинського району Приморськоїобласті, російської федерації, жителя АДРЕСА_1 , перебував на посаді директора ТОВ "ПівденнийПаливний Склад" ,громадянинаУкраїни, раніше не судимий,
у вчиненнікримінальногоправопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України
До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 14 квітня 2025 року надійшов обвинувальний акт зареєстрований у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12021120000000379 від 17.12.2021 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та цивільний позов Тишківської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням у сумі 459 570,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 14.04.2025 справу №387/609/25 передано на розгляд судді ОСОБА_1 ..
Ухвалою суду від 16.04.2025 призначити підготовче судове засідання по кримінальному провадженню на 14:10 24.04.2025.
23.04.2025 до суду надійшло клопотання ОСОБА_6 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Леніннського районного суду м. Кіровограда від 03.02.2022 на автомобіль Renault Dokker, 2018 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , який раніше належав боржнику ОСОБА_4 .
В судовому засіданні 24.04.2025, за клопотанням прокурора, яка просила надати час для ознайомлення з клопотанням ОСОБА_6 та надання письмових пояснень, судом оголошено перерву до 28.04.2025.
В судовому засіданні 28.04.2025 заявник ОСОБА_7 підтримав подане клопотання та просив про його задоволення, посилаючись зокрема на те, що чинність арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03.02.2022, порушує його права як власника трансопртного засобу.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання, наголосила, що арешт накладено з метою забезпечення цивільного позову потрепілого - Тишківської сільської ради. На даний час розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 триває, представник потерпілої сторони від пред'явленого позову не відмовився, тому підстави для скасування заходів забезпечення на даний час відсутні.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечив проти клопотання ОСОБА_6 .. При розгляді клопотання поклався на розсуд суду.
Захисник ОСОБА_5 підтримала позицію обвинуваченого ОСОБА_4 при розгляді клопотаня.
В судовому засіданні 28.04.2025 судом оголошено перерву до 30.01.2025.
На визначену судом дату з'явились прокурор, обвинувачений та захисник.
Заявник ОСОБА_6 в судове засідання також не з'явився. Про день, час та місце розгляду клопотання повідомлений в судовому засіданні 28.04.2025.
Представник потерпілої сторони в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань суду не подав.
Згідно ст. 325 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду.
В судовому засіданні поставлено на обговорення питання можливості розгляду клопотання ОСОБА_6 за даної явки.
Прокурор, обвинувачений та захисник вказали про можливість розглядати клопотання за відсутності заявника та представника потерпілої сторони.
Суд, заслухавши сторін кримінального провадження, розглянувши клопотання ОСОБА_6 про скасування арешту, а також матеріали справи, доходить наступних висновків.
Судом встановлено, що слідчим суддею Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03.02.2022 в межах кримінального провадження № 12021120000000379 від 17.12.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 367 КК України, накладено арешт на автомобіль марки Renault Dokker, 2018 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Арешт накладено у відповідності до п. ч. 2 ст. 170 КПК України, з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 02.03.2022 ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03.02.2022 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12021120000000379 від 17.12.2021 року залишено без змін.
Звертаючись до суду з клопотанням про скасування арешту майна ОСОБА_6 зазначає, що 06.03.2023, в межах зведеного виконавчого провадження №66685140, автомобіль марки Renault Dokker, 2018 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 був проданий на електронних торгах, переможцем торгів став заявник ОСОБА_6 . Виконавче провадження №66685140 було відкрито приватним виконавцем ОСОБА_8 на підставі виконавчого листа, виданого на виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі №2-7634/11 та на виконання виконавчого листа, виданого на виконання рішення суду у справі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська №2-556/2002. З огляду на те, що автомобіль був проданий на прилюдних торгах, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська, ухвалою від 18.11.2024 у справі № 201/3109/20 скасував арешт, який був накладений на зазначений автомобіль. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25.12.2024 у справі № 201/500/24 за ОСОБА_6 визнано право власності на автомобіль марки Renault Dokker, 2018 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 . Посилаючись на положення ст. 388 ЦК України, заявник стверджує, що є добросовісним набувачем майна, а саме автомобіля марки Renault Dokker, 2018 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 . Також заявник вказує на відсутність підстав збереження арешту майна , передбачені ст. 174 КПК України, оскільки автомобіль марки Renault Dokker, 2018 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , який належав ОСОБА_4 , існує до цього часу, але відсутні умови для того, щоб використати його для відшкодування можливих стягнень. Реалізація вказаного автомобіля відбулась саме шляхом проведення електронного аукціону 06.03.2023, і підстав для скасування результатів аукціону немає. Тобто, перша умова це можливість продажу майна в інтересах особи, яка визнана потерпілою у кримінальному провадженні відсутня, позаяк кошти від реалізації майна спрямовані на погашення заборгованості на підставі рішення суду, яка виникла значно раніше, аніж Тишківська сільська рада була визнана потерпілою у кримінальному провадженні. До того ж, Тишківська сільська рада також позбавлена законних підстав для оскарження результатів аукціону, оскільки не була учасникам виконавчого провадження. За наведеного, заявник вважає, що станом на сьогодні відсутній будь який юридичний зв'язок між потерпілою особою та майном на яке накладено арешт в інтересах потерпілої особи.
Відповідно до Акту про проведення електронного аукціону (торгів) з реалізації арештованого рухомого майна в процедурі виконавчого провадження від 09.03.2023, Державне підприємство «СЕТАМ» 06.03.2023, на підставі поданих для проведення реалізації майна документів приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_8 та у відповідності вимог ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5, Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5, здійснило реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронного аукціону (торгів) торгів через веб-сайт в мережі Інтернет, а саме автомобіля марки Renault Dokker, 2018 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , колір білий, що раніше належав боржнику - ОСОБА_4 (РНОКН НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ). Відповідно до протоколу проведення електронного аукціону (торгів) №583965 від 06.03.2023 переможцем аукціону (торгів) став (учасник 5) ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_4 ). Ціна продажу склала 305 000,00 грн, яка повністю внесена переможцем торгів. Продаж вищевказаного майна здійснено в межах зведеного виконавчого провадження №66685140, до складу якого входять: ВП №65112990, щодо примусового виконання виконавчого листа (дублікат) виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 11.08.2020 по справі №2-7634/11 про стягнення з ОСОБА_4 на користь Приватного підприємства «Тоджима» грошових коштів в сумі 2 240 681,54 грн; ВП №6640266 щодо примусового виконання виконавчого листа виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 22.04.2022 по справі №2-556/2002 про стягнення з ОСОБА_4 на користь Приватного підприємства «Тоджима» грошових коштів в сумі 708079,88 грн.
Відповідно до Акту видачі майна переможцю електронних торгів від 09.03.2023, Дніпропетровська філія ДП «СЕТАМ», як зберігач, передала, а ОСОБА_6 , як переможець, прийняв автомобіль марки Renault, модель Dokker, 2018 року випуску, тип - спеціалізований фургон малотоннажний - В, реєстраційний номер НОМЕР_2 , колір білий, VIN: НОМЕР_1 .
Постановою про припинення розщуку майна боржника від 09.03.2023 у виконавчому провадженні №65112900 приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_8 припинено розшук майна боржника, який оголошено відповідно до постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_8 про оголошення розшуку майна боржника від 27.04.2021: Renault, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN/ номер шасі (кузова рами) : НОМЕР_1 .
Відповідно до постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_8 про зняття арешту з майна від 09.03.2023 у виконавчому провадженні №66640266:
Чинність арешту майна боржника ОСОБА_4 (лише з автомобіля марки Renault, модель Dokker, 2018 року випуску, тип - спеціалізований фургон малотоннажний - В, реєстраційний номер НОМЕР_2 , колір білий, VIN: НОМЕР_1 ) накладений постановою про арешт майна боржника від 02.09.2021 (ВП №66663588) приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_8 припинено (скасовано).
Чинність арешту майна боржника ОСОБА_4 (лише з автомобіля марки Renault, модель Dokker, 2018 року випуску, тип - спеціалізований фургон малотоннажний - В, реєстраційний номер НОМЕР_2 , колір білий, VIN: НОМЕР_1 ) накладений постановою про арешт майна боржника від 28.04.2021 (ВП №65112990) приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_8 припинено (скасовано).
Чинність арешту майна боржника ОСОБА_4 (лише з автомобіля марки Renault, модель Dokker, 2018 року випуску, тип - спеціалізований фургон малотоннажний - В, реєстраційний номер НОМЕР_2 , колір білий, VIN: НОМЕР_1 ) накладений постановою про арешт майна боржника від 11.11.2020 (ВП №63485511) приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_8 припинено (скасовано).
Чинність арешту майна боржника ОСОБА_4 (лише з автомобіля марки Renault, модель Dokker, 2018 року випуску, тип - спеціалізований фургон малотоннажний - В, реєстраційний номер НОМЕР_2 , колір білий, VIN: НОМЕР_1 ) накладений постановою про арешт майна боржника від 01.02.2023 (ВП №66640266) приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_8 припинено (скасовано).
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18.11.2024 у справі № 201/3109/20 про скасування заходів забезпечення позову, клопотання ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжитті ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.01.2022 про забезпечення позову в частині заборони відчуження транспортного засобу - автомобіля Renault, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_4 , заборони переоформлення будь-яких документів щодо цього транспортного засобу.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25.12.2024 у справі № 201/500/24, яке набрало законної сили 27.01.2025, за позовом ОСОБА_6 до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_8 , Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_4 та ОСОБА_9 про визнання права власності на автомобіль, придбаний на електронних торгах, усунення перешкод в розпорядженні майном, позовні вимоги задоволено. Визнано за ОСОБА_6 з 09 березня 2023 року право приватної власності на автомобіль Renault Dokker, VIN: НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . Усунуто ОСОБА_6 перешкоди у користуванні та розпорядженні майном - автомобілем Renault Dokker, VIN: НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , та дозволено йому відчуження та переоформлення будь-яких належних документів щодо вказаного автомобіля.
Відповідно до статті 2 Кримінального процесуального кодексу України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно із частиною 1 статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Пунктом 7 частини 2 статті 131 КПК України передбачений арешт майна як один із заходів забезпечення кримінального провадження. При цьому, згідно з частиною 3 статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з частиною 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Абзацами 1-3 частини 3 статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати,що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього кодексу.
Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини 2 цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься,є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Частиною 4 статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 2 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
Частиною 5 статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно з частиною 10 статті 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалоючи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до частини 11 статті 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно з частиною 2 статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до частини 4 статті 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Таким чином, в силу норм абз. 1 ч. 1 ст. 174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядається слідчим суддею під час досудового розслідування, а під час судового провадження - судом.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Вищевказані положення кримінального процесуального Закону кореспондуються із ст. 41 Конституції України та ст. ст. 316, 317, 321 ЦК України, відповідно до яких ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Суд зазначає, що у кримінальному провадженні існує два види інтересів - суспільні інтереси, на захист яких спрямована система кримінальної юстиції та особисті інтереси підозрюваного, обвинуваченого, інших учасників кримінального провадження, які мають бути гарантовано захищені від неправомірних посягань.
Забезпечення балансу цих інтересів, по суті, є одним з найважливіших завдань кримінального провадження. Так у ст. 2 КПК України зазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Досягнути такого балансу можна лише за умови існування і дотримання певних правил, визначених у законі, які в своїй сукупності створюють систему гарантій від порушення прав особи, що опинилась у сфері дії кримінального провадження.
Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК України.
Отже, згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Як вбачається з мотивувальної частини ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03.02.2022 в межах кримінального провадження № 12021120000000379 від 17.12.2021, арешт накладено у відповідності до п. ч. 2 ст. 170 КПК України, з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Судовим розглядом встановлено, що автомобіль марки Renault, модель Dokker, 2018 року випуску, тип - спеціалізований фургон малотоннажний - В, реєстраційний номер НОМЕР_2 , колір білий, VIN: НОМЕР_1 перебував під арештом відповідно до постанов приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_8 про арешт майна боржника від 02.09.2021 (ВП №66663588), від 28.04.2021 (ВП №65112990), від 11.11.2020 (ВП №63485511), від 01.02.2023 (ВП №66640266) .
В межах зведеного виконавчого провадження №66685140 до якого входять ВП №65112990, ВП №66640266, 06.03.2023 проведено електронний аукціон (торги) з реалізації арештованого майна, за результатами якого реалізовано арештоване майно автомобіль марки Renault, модель Dokker, 2018 року випуску, тип - спеціалізований фургон малотоннажний - В, реєстраційний номер НОМЕР_2 , колір білий, VIN: НОМЕР_1 за ціною 305 000,00 грн. Переможцем аукціону став ОСОБА_6 .
В подальшому (09.03.2023), приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_8 скасовано (припинено) чинність арешту автомобіля марки Renault, модель Dokker, 2018 року випуску, тип - спеціалізований фургон малотоннажний - В, реєстраційний номер НОМЕР_2 , колір білий, VIN: НОМЕР_1 , накладений в межах виконавчих проваджень ВП №66663588,ВП №65112990, ВП №63485511, ВП №66640266.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25.12.2024 у справі № 201/500/24 за ОСОБА_6 визнано право власності на автомобіль марки Renault, модель Dokker, 2018 року випуску, тип - спеціалізований фургон малотоннажний - В, реєстраційний номер НОМЕР_2 , колір білий, VIN: НОМЕР_1 .
Право власності належить до основоположних прав людини, втілення яких у життя становить підвалини справедливості суспільного ладу, а втручання в це право повинно мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.
На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені у статті 41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів праваприватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Цей принцип конкретизовано в частині 1 статті 321 Цивільного кодексу України (ЦКУ), згідно з якою право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому за частиною 2 статті 321 ЦКУ України, особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом, та згідно з статтею 391 ЦКУ України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Захист зазначеного права гарантований статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а саме: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Також відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом, та має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (наприклад, рішення ЄСПЛ у справі «Беєлер проти Італії» від 05.01.2000, заява № 33202/96). При цьому будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (наприклад, рішення ЄСПЛ у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, заява №8793/79).
Спеціальні підстави законного обмеження особи у реалізації права власності передбачені, зокрема, нормами кримінального процесуального закону для виконання завдань кримінального провадження як легітимної мети відповідного втручання у право мирного володіння майном.
Проте обмеження права власності не буде свавільним та відповідатиме засаді законності із дотриманням справедливого балансу між вимогами суспільного інтересу у вигляді досягнення завдань кримінального провадження та вимогами захисту права власності особи лише у разі, якщо досягнення мети кримінального провадження неможливо у інший спосіб, окрім як застосуванням такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
В силу положень п. 1 ч. 2 ст. 388 ЦК України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане або передане у власність у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Дослідивши клопотання про скасування арешту майна разом із доданими матеріалами та матеріалами кримінального провадження, судом встановлено, що автомобіль марки Renault, модель Dokker, 2018 року випуску, тип - спеціалізований фургон малотоннажний - В, реєстраційний номер НОМЕР_2 , колір білий, VIN: НОМЕР_1 вибув з власності ОСОБА_4 на підставі електронного аукціону (торгів) з реалізації арештованого майна, переможцем якого став ОСОБА_6 . За ОСОБА_6 судовим рішенням визнано право власності на вказаний автомобіль. При цьому суд зважає, що станом на день розгляду клопотання результати аукціону та рішення суду ніким не оскаржені, а відтак є чинними та підлягають до виконання. Тому власником автомобіля марки Renault, модель Dokker, 2018 року випуску, тип - спеціалізований фургон малотоннажний - В, реєстраційний номер НОМЕР_2 , колір білий, VIN: НОМЕР_1 з 09.03.2023 є ОСОБА_6 .
За наведеного суд вважає, що в даному випадку наявне непропорційне втручання в право власності законного власника майна внаслідок тривалої дії накладеного арешту на таке майно як заходу забезпечення кримінального провадження, тому подане клопотання підлягає задоволенню шляхом скасування арешту майна.
Керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170, 174, 175 309 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
Клопотання ОСОБА_6 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03.02.2025 на автомобіль Renault Dokker, 2018 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021120000000379 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 367 КК України задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03.02.2025 у справі № 405/535/22, який було накладено у кримінальному провадженні № 12021120000000379 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 367 КК України, на на автомобіль Renault Dokker, 2018 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 .
Копію ухвали направити прокурору, потерпілому, обвинуваченому та заявнику.
Ухвала не підлягає оскарженню, набирає законної сили з моменту її оголошення.
Суддя ОСОБА_10