Справа № 355/2139/24
Провадження № 2/355/211/25
22 квітня 2025 року Баришівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Чальцевої Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Верби Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Баришівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення батьківства,-
07.11.2024 року представник позивача - ОСОБА_1 - адвокат Куценко Н.В. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа - Баришівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення батьківства.
В обґрунтування позову зазначили, що позивачка із - ОСОБА_2 близько 15 років перебувають у фактичних шлюбних відносинах, проживають однією сім'єю, ведуть спільне господарство, спільний побут та бюджет.
Від спільного сумісного проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народився син, ОСОБА_5 , однак у Баришівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області позивачці було відмовлено у реєстрації сина батьком дитини, ОСОБА_2 на тій підставі, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі із іншим чоловіком. Позивачка ОСОБА_1 перебуває в зареєстрованому шлюбі з 15.07.2003 року з ОСОБА_6 . Однак досить тривалий час їхня сім'я розпалася, шлюбні відносини з 2004 року сторони не підтримують, місце проживання на даний час ОСОБА_7 позивачці невідомо.
Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 17.10.2019 року у цивільній справі №355/1239/19 було визнано батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця: Україна, Київська область, Баришівський район смт. Баришівка, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця Україна, Київська область, Баришівський район с. Григорівка. Виключено з актового запису про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за №116 від 07.06.2018 року, складеного Баришівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області про батька ОСОБА_8 прізвище малолітньої дитини з « ОСОБА_14 » на « ІНФОРМАЦІЯ_8 », та по батькові з « ОСОБА_14 » на « ІНФОРМАЦІЯ_9 ».
Баришівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області було видано повторне свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В подальшому від спільного сумісного проживання ІНФОРМАЦІЯ_4 в позивачки з ОСОБА_4 народився другий син, ОСОБА_14 , однак у Баришівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області знову позивачці було відмовлено у реєстрації сина батьком дитини, ОСОБА_2 на тій підставі, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі із іншим чоловіком з - ОСОБА_6 .
Відповідно до звіту про встановлення батьківства ДНК проведеного лабораторією Endeavor DNA 15.05.2024 року ймовірність батьківства ОСОБА_2 щодо дитини ОСОБА_14 складає 99,99996%.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернулася до суду з позовом про встановлення батьківства, який просила задовольнити у повному обсязі, визнавши батьком дитини ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця: України, місто Київ, ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 28.11.2024р. відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Судові засідання призначались на 12.12.2024р., 06.02.2025р., 18.02.2025р., 04.03.2025 р., 08.04.2025р. та переносились через неявку
ОСОБА_15 судове засідання позивач та його представник не з'явились, належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи, подали заяву про розгляд справи за їх відсутності, на задоволенні позову наполягає.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, подали заяву про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення позову не заперечували.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав.
ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про дату та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, тому суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст.280-281 ЦПК України.
Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з'явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 15.07.2003р. ОСОБА_16 уклала шлюб з ОСОБА_4 та змінила прізвище на « ОСОБА_14 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 15.07.20003р. (а.с.16).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 26.10.2022р., ОСОБА_14 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками записані ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (а. с. 14).
Згідно звіту про встановлення батьківства ДНК проведеного лабораторією Endeavor DNA 15 травня 2024 року ймовірність батьківства ОСОБА_2 щодо дитини ОСОБА_14 складає 99,99996% (а.с. 13).
Відповідно до частини другої статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно з частиною четвертою статті 3 Сімейного Кодексу України, сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно до ч.1 ст.126 СК України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути поданою як до так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно зі ст. 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Ніяких моральних та правових обмежень будь-які діти не знають. Права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державними органами реєстрації актів цивільного стану в установленому законом порядку.
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року №3 передбачено, що відповідно до статей 213, 215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
Згідно п. п. 20 п. 1 Розділу III Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 СК України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 СК України за відсутності заяв, право на подання яких встановлено статтями 126 і 127 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнано за рішенням суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі№ 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що «СК України не визначає будь-яких особливостей предмету доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи».
Суд також враховує, що відповідно до роз'яснень п. 9 Постанови Пленум Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судам окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», рішення щодо визнання батьківстві (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - батьківства (материнства) містити всі відомості, необхідні для реєстрації в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.
Підставою для висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи, що оцінюється судом в сукупності з іншими доказами у справі.
З висновку звіту про встановлення батьківства ДНК проведеного лабораторією Endeavor DNA 15 травня 2024 року ймовірність батьківства ОСОБА_2 щодо дитини ОСОБА_14 складає 99,99996%.
Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ «Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні», затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
У відповідності до п. 2.13.1 «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання», які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року № 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яку зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, підставою для внесення відповідних змін до актового запису.
Відповідно до п. 2.16.4. Правил, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п'ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Так, позивачем на підтвердження факту споріднення з дитиною, було надано звіт про встановлення батьківства ДНК проведеного лабораторією Endeavor DNA 15 травня 2024 року ймовірність батьківства ОСОБА_2 щодо дитини ОСОБА_14 складає 99,99996%.
Отже, підставою для категоричного висновку для встановлення батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.129, 138 СК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» ст. ст. 3,5,12,13,18, 258,260,265,268, 273 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог - Баришівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення батьківства - задовольнити.
Визнати батьком ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця: України, місто Київ, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця України, Київська область, Баришівський район с. Григорівка.
Рішення суду про встановлення батьківства є підставою для внесення відповідних змін до актового запису за № 129 від 26 жовтня 2022 року, про народження ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 складеного Березанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про батька ОСОБА_3 .
Змінити прізвище малолітньої дитини ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з « ОСОБА_14 » на « ІНФОРМАЦІЯ_8 », та по батькові з « ОСОБА_14 » на « ІНФОРМАЦІЯ_9 ». Анулювати Свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , видане 26 жовтня 2022 року Березанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) і видати Свідоцтво про народження на і'мя дитини з урахуванням зазначених змін.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення подається до Київського апеляційного суду через протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Баришівського
районного суду Т. В. Чальцева