№ 207/4604/23
№ 1-кп/207/89/25
21 квітня 2025 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
представника потерпілої ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам'янське кримінальне провадження стосовно ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
В провадженні Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 заявив клопотання про відвід прокурору ОСОБА_3 , з тих підстав, що на нього неодноразово здійснювався моральний тиск зі сторони прокурора, фізичні тортури на досудовому слідстві, про які був обізнаний прокурор. Особиста заінтересованість прокурора у результатах слідства, використання службового становища з метою отримання грошових коштів. Прокурор штучно створював докази і обвинувачення будує на недопустимих доказах.
Захисник обвинуваченого підтримав клопотання, просив його задовольнити.
Представник потерпілої заперечувала проти задоволення клопотання, вважає клопотання вже було вирішено.
Прокурор також заперечував проти задоволення клопотання, оскільки не має підстав для відводу.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вважає, що заявлений відвід підлягає залишенню без розгляду за наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 81 КПК України, якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду.
Положення ч. 4 ст. 81 КПК України не пов'язують наявність зловживання правом на відвід із особою заявника відводу. Зловживання наявне, якщо відвід заявлений з метою затягування кримінального провадження будь-ким з учасників повторно у межах одного кримінального провадження.
Щодо наявності підстав для висновку про зловживання обвинуваченим правом на відвід.
Кримінальний процесуальний кодекс України не містить окремого положення, яке б містило визначення зловживання процесуальними правами. Водночас, як неодноразово наголошував у своїх рішеннях Верховний Суд, заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі види судочинства (ухвала від 07.02.2022 у справі № 266/108/22, від 07.11.2022 у справі № 757/9655/22-к, та ін.).
У постанові Вищого спеціалізованого суду України від 17.10.2014 № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» зазначається, що оцінюючи поведінку учасників кримінального провадження, слід враховувати існування випадків зловживання процесуальними правами. Водночас слід враховувати, що використання процесуальних прав, зокрема, заявлення клопотань, скарг, не може розцінюватися як перешкоджання здійсненню провадження, за винятком випадків, коли йдеться про зловживання правом.
Заборона зловживання правами закріплена у ст. 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція). У розвиток цієї загальної заборони у ст. 35 Конвенції наводяться критерії прийнятності, серед яких зловживання правом на подання заяви до ЄСПЛ є самостійною підставою для визнання неприйнятною індивідуальної заяви. Як наслідок позбавлення суб'єктивного права на звернення до ЄСПЛ, що певним чином є заходом відповідальності заявника. У свою чергу, критерії зловживання правом визначаються не в Конвенції, а в рішеннях ЄСПЛ. Встановлення наявності зловживання правом ЄСПЛ в кожному конкретному випадку вирішує виходячи із прецедентів, які загалом сформували систему випадків зловживання правом.
Як свідчить відповідна судова практика, серед найпоширеніших видів зловживань учасниками кримінального провадження своїми процесуальними правами є дії, що полягають у повторному поданні заяви про відвід за відсутності інших підстав або нових обставин чи доказів щодо упередженості прокурора (рішення Верховного Суду: від 06.12.2021 у справі № 756/4855/17; від 14.12.2022 у справі № 127/9564/17; від 24.11.2020 у справі № 127/2318/18; від 06.11.2019 у справі № 300/474/17).
На переконання суду, заявлені обвинуваченим ОСОБА_6 підстави для відводу є тотожними з попередньою заявою про відвід прокурору Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 ..
Оскільки у даному кримінальному провадженні обвинуваченим ОСОБА_6 неодноразово (двічі) заявлялись відводи прокурору ОСОБА_3 в рамках справи №207/4604/23, отже наявні ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження.
Зловживання правом не становить собою правопорушення, його наслідком повинно бути переважно не застосування відповідних санкцій судом, а відмова у захисті права, яке спрямоване на зловживання.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 7, 80-81, 83, 369-372, 376 КПК України, суд,-
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід прокурора Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 - залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1