Справа № 240/3929/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстренко Н.М.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
30 квітня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Білої Л.М. Моніча Б.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року (ухвалене в м. Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року позов задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Позивач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористалась та не подала відзив на апеляційну скаргу.
Сьомий апеляційний адміністративний суд, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що позивач є особою, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи 4 категорії, що підтверджено копією відповідного посвідчення.
Згідно матеріалів пенсійної справи страховий стаж позивача складає 32 роки 0 місяців 14 днів.
Позивач отримує пенсію за віком, призначену відповідно до статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та перебуває на обліку у відповідача.
Позивач звернулась до відповідача із заявами від 12.12.2023 (надіслані 13.12.2023, зареєстровані пенсійним органом 19.12.2023), в яких просила здійснити їй перерахунок пенсії з врахуванням доплати за понаднормовий стаж відповідно до положень пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII.
Відповідач своїм листом повідомив позивача про те, що її звернення були розглянуті у відповідності до вимог Закону України "Про звернення громадян" та надав роз'яснення відповідних норм законодавства, вказавши про недоцільність проведення перерахунку пенсії з врахуванням пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон № 796-XII.
Згідно зі статтею 1 Закону № 796-XII цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Відповідно до частини 1 статті 49 Закону № 796-XII пенсії особам, віднесеним, до категорій, 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 56 Закону № 796-XII передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію.
Так, з огляду на приписи пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 % заробітку.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" № 2148-VIII від 03.10.2017 (який набрав чинності 11.10.2017) пункт 2 статті 56 Закону № 796-XII доповнено словами і цифрами "у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Тобто, внесеними змінами передбачено, що таке збільшення до пенсії можливе за умови призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Частиною 1 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено формулу розрахунку розміру пенсії за віком, а частиною 2 цієї статті передбачено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до чинного раніше законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, відповідно до цього Закону. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за чинним раніше законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. Розмір пенсії за віком, обчислений за чинним раніше законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
Водночас для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в пункті 2 статті 56 Закону № 796-XII як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.
Суд звертає увагу, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, й на неї розповсюджується дія статті 56 Закону № 796-XII, а тому перерахунок пенсії позивача повинен здійснюватись за кожен повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії шляхом збільшення її розміру на 1% заробітку за рік, але не вище 75 % заробітку.
Своєю чергою доводи відповідача про неможливість застосування до позивача приписів пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII у зв'язку з непризначенням пенсії на умовах частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (двоскладова формула) суд оцінює критично з огляду на наступне.
Пенсія позивачу призначена до внесення до Закону № 796-XII змін, які передбачили дану умову (тобто до 11.10.2017), а попередня редакція вказаної статті передбачала пільгове обчислення понаднормативного стажу без умови призначення пенсії на підставі частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зазначені зміни стосуються тих пенсій, які були призначені вперше та після внесення зазначених змін.
Оскільки у спірних правовідносинах пенсія позивачу не призначається вперше, а належить до перерахунку, то на неї не поширюється вказана умова.
Матеріалами справи встановлено, що підставою для відмови позивачу у здійсненні перерахунку також слугував умовний розрахунок її пенсії, з якого відповідач зробив висновок про недоцільність його проведення, оскільки розмір пенсії підлягатиме зменшенню.
Втім, з огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача та, як наслідок, наявність підстав для зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії відповідно до пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII без застосування двоскладової формули, передбаченої частиною 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Такі ж правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 25.06.2024 у справі №300/3435/21, які з огляду на приписи частини 5 статті 242 КАС України підлягають врахуванню при розгляді даної справи судом.
Разом з тим, відповідно до частини 4 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Враховуючи вищенаведені обставини та правові норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо відмови у перерахунку пенсії позивача зі збільшенням її розміру на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад необхідний для призначення пенсії стаж відповідно до пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII є протиправними, а відтак ефективним способом відновлення порушеного права позивача є визначення пенсійному органу зобов'язання вчинити кореспондуючі цьому праву позивача дії з 01.01.2024.
Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Біла Л.М. Моніч Б.С.