01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua
Головуючий у першій інстанції: Руденко А.В.
Суддя-доповідач: Епель О.В.
30 квітня 2025 року Справа № 580/8247/24
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року у справі
за позовом ОСОБА_1
до військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
Історія справи.
1. ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - Відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення з 01.01.2020 по 10.07.2024, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2024 роки, матеріальної допомоги, для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2024 роки, без врахування зростання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України "Про Державний бюджет України на 2020-2024 роки";
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення позивачу з 01.01.2020 по 10.07.2024, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2024 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2024 роки, грошову компенсацію за невикористану відпустку як учаснику бойових дій за 2020-2024, та невикористані дні щорічної відпустки за 2020-2024 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законами України "Про Державний бюджет України на 2020-2024 роки" станом на 1 січня кожного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінет Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що у 2020,2021,2022,2023 та 2024 році відповідно до п.4 Постанови 704 відповідач мав би розраховувати посадовий оклад і оклад за військовим званням позивача за прожитковим мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року, тобто на 01.01.2020 року в сумі 2102 грн, станом на 01.01.2021 в сумі 2189 грн, станом на 01.01.2022 в сумі 2481 грн, станом на 01.01.2023 в сумі 2684 грн, станом на 01.01.2023 в сумі 3028 грн.
Також Позивач посилався на правові висновки Верховного Суду, викладені зокрема у постановах від 27.03.2023 року у справі №280/11480/21, від 27.03.2021 року у справі №640/24075/20, від 29.03.2023 року у справі №640/8668/21.
2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року позовні вимоги за період з 01.01.2020 по 19.05.2024 залишено без розгляду.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовлено.
Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Позивач, звернувшись до суду 20.08.2024, пропустив тримісячний строк звернення до суду в частині позовних вимог щодо зобов'язання Відповідача здійснити перерахунок та виплату Позивачу щомісячного грошового забезпечення відповідно до положень Постанови КМУ № 704 за період з 01.01.2020 по 19.05.2024 відповідно до вимог ст. 233 Кодексу законів про працю України.
При цьому суд зазначив, що Позивач не надав належних доказів існування причин, які б давали підстави для висновку про наявність об'єктивних, тобто таких, що не залежали від його волі, обставин, які б зумовили поважність пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення Позивачу за період з 20.05.2024 по 10.07.2024 згідно з пунктом 4 Постанови Кабінет Міністрів України від 30.08.2017 № 704, то суд виходив з того з 20.05.2024, розрахунковою величиною для визначення розміру посадового окладу є розмір, що становить 1762 гривні у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, а тому прийшов до висновку, що підстави для перерахунку у зазначений період відсутні.
3. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
При цьому, Відповідач наполягає на тому, що розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що він не пропустив строк звернення до суду, оскільки грошовий атестат та довідку про всі нараховані та виплачені види грошового забезпечення Позивач отримав 19.08.2024, отже тримісячний строк звернення до суду повинен рахуватися саме з цієї дати.
Також Апелянт посилається на "Прикінцеві положення" K3пП України згідно яких строк, визначений частиною першою статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній з 19.07.2022), був продовжений на строк дії карантину, який відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.
З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.
4. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2025 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
5. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, у якому він просить таку скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
6. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.
7. Обставини справи, установлені судом.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 10.07.2024 № 203 був виключений зі списків особового складу відділу та усіх видів забезпечення з 10.07.2024.
У липні 2024 року представник Позивача звернувся до Відповідача із адвокатським запитом від 31.07.2024 № 11/07 щодо перерахунку та виплати належних коштів за спірний період, виходячи з розміру розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб із встановленого Законом на 01 січня відповідно календарного року з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідач листом від 09.08.2024 № 1588/39/1602 повідомив, що виплата грошового забезпечення ОСОБА_1 здійснювалася відповідно до норм законодавства у повному обсязі, оскільки пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховується виходячи з розміру 1 762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Відповідно підстави для проведення перерахунку грошового забезпечення відсутні.
8. Нормативно-правове обґрунтування.
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У частині першій статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
На підставі частин 2, 3 вказаної норми до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Пунктом 6 Постанови № 103 внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються, зокрема до пункту 4 Постанови КМУ № 704, який викладено в наступній редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
До внесення вказаних змін пункт 4 Постанови КМУ № 704 діяв у такій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Отже, з 29.01.2020 відповідні зміни, які були внесені до постанов КМУ, втратили чинність.
20.05.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704», пунктом 2 якої внесено зміну до пункту 4 Постанови №704, виклавши абзац перший в такій редакції:
« 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Висновки суду апеляційної інстанції.
9. Переглядаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції з урахуванням доводів учасників справи, колегія суддів відзначає, що відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19 липня 2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01 липня 2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
10. Характерною особливістю спірних правовідносин є те, що Позивач просив перерахувати грошове забезпечення та інші виплати за період, який охоплює часові проміжки як до, так і після внесення зазначених вище змін до статті 233 КЗпП України.
11. Аналізуючи доводи Апелянта, колегія суддів відзначає, що Верховний Суд у постанові від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23 при вирішенні питання щодо застосування ст. 233 КЗпП України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати (грошового забезпечення) дійшла таких висновків:
- якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії ст. 233 КЗпП України в редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії ст. 233 КЗпП України в редакції Закону України від 1 липня 2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце в період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням ст. 233 КЗпП України в попередній редакції; у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми ст. 233 КЗпП України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»;
- з урахуванням п. 1 гл. XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними ст. 233 КЗпП України, почався 1 липня 2023 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
12. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що право Позивача звернутися до суду з позовними вимогами за період з 01.01.2020 до 30.06.2023 не обмежено будь-яким строком.
13. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, Позивач був виключений зі списків особового складу відділу та усіх видів забезпечення з 10.07.2024. З грошовим атестатом та довідкою про всі нараховані та виплачені види грошового забезпечення ОСОБА_2 ознайомився 19.08.2024, а позов у цій справі подав 19.08.2024, тобто з дотриманням тримісячного строку звернення до суду.
14. Отже, колегія суддів приходить до висновку про дотримання Позивачем строку звернення до суду з цим позовом та про відсутність правових підстав для залишення його без розгляду.
15. Надаючи оцінку доводам Апелянта в частині перерахунку його грошового забезпечення, апеляційний суд зазначає наступне.
Так, системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що зміни, зокрема до пункту 4 постанови КМУ № 704, були внесені на підставі пункту 6 постанови КМУ № 103, який 29.01.2020 скасовано судовим рішенням, що в цей же день набрало законної сили. Тому вказаний пункт 4 підлягає застосуванню в первинній редакції, яка була чинна до набрання законної сили Постановою № 103.
Таким чином, відповідно до редакції пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до Постанови № 704 розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29.01.2020 мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Водночас, пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII (далі - Закон № 1774-VIII), який набрав чинності 01.01.2017, визначено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Вказана норма Закону № 1774-VІІІ є чинною та за юридичною силою вищою, ніж приписи пункту 4 Постанови № 704 у редакції до внесення змін Постановою № 103, а також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704.
16. Отже, з 29.01.2020, а не з 01.01.2020 як на тому наполягає Позивач, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями слід визначати шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704. А тому, наявні підстав для перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 .
Аналогічна правовий підхід викладений Верховним Судом, зокрема в постановах від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 та від 09.05.2023 у справі № 380/5158/22.
17. Разом з тим, 20.05.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704», пунктом 2 якої внесено зміну до пункту 4 Постанови №704, виклавши абзац перший в такій редакції:
« 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
18. Отже з 20.05.2023 розрахунковою величиною для визначення розміру посадового окладу є розмір, що становить 1762 гривні, а тому підстави для перерахунку грошового забезпечення Апелянта з 20.05.2023 по 10.07.2024 відсутні.
19. Таким чином, перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність у Позивача права на отримання грошового забезпечення, зокрема в період з 29.01.2020 по 20.05.2023, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
20. При цьому, апеляційний суд відзначає, що визначення розмірів грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні відпустки знаходиться в залежності від розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, а тому також підлягають перерахунку.
21. Надаючи оцінку всім доводам апеляційної скарги, колегія суддів також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
22. Згідно зі ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
23.Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року- скасувати, а позовні вимоги - задовольнити частково.
24. Розподіл судових витрат.
Судові витрати, відповідно до ст. 139 КАС України, перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року - скасувати в частині залишення адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії за період з 01.01.2020 по 19.05.2024 без розгляду та ухвалити постанову, якою позовні вимоги у цій частині - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 по 19.05.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2023 роки, матеріальної допомоги, для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2023 роки, без врахування зростання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України "Про Державний бюджет України на 2020-2023 роки".
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 19.05.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2023 роки, грошову компенсацію за невикористану відпустку як учаснику бойових дій за 2020-2023, та невикористані дні щорічної відпустки за 2020-2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законами України "Про Державний бюджет України на 2020-2023 роки" станом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінет Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні позовних вимог у іншій частині - відмовити.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року в іншій частині - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Судове рішення виготовлено 30 квітня 2025 року.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: О.В. Карпушова
Є.І. Мєзєнцев