Справа № 620/11972/24 Суддя (судді) першої інстанції: Падій В.В.
30 квітня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
Суддів: Вівдиченко Т.Р., Кузьмишиної О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
02 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), які полягають у не складенні та не поданні до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ) списків, передбачених додатком 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ, стосовно ОСОБА_1 за період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 09.09.2022, з 20.09.2022 по 30.09.2022 та з 01.10.2022 по 12.10.2022 включно;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) скласти та направити до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ) інформацію про участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 09.09.2022, з 20.09.2022 по 30.09.2022 та з 01.10.2022 по 12.10.2022 включно, за формою, наведеною у додатку 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити старшому сержанту ОСОБА_1 додаткову винагороду як військовослужбовцю, який приймав безпосередню участь у бойових діях або у забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області за період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 09.09.2022, з 20.09.2022 по 30.09.2022 та з 01.10.2022 по 12.10.2022 включно, на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168.
Позовні вимоги мотивовано тим, що в період проходження позивачем служби з серпня 2022 року по 12 жовтня 2022 року, він не отримав всіх належних сум грошового забезпечення, а саме додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 грн за місяць.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Позиція суду мотивована тим, що матеріали справи не містять документів щодо виконання позивачем безпосереднього виконання бойових завдань з відбиття атак (вогневого ураження, бойового контакту з ворогом), збройного нападу на об'єкти, які охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення (вогневого ураження), у т.ч. перебування безпосередньо цих об'єктів під бомбардуванням, артилерійським, ракетним обстрілами, натомість матеріали справи містять докази виконання позивачем службових обов'язків (певних завдань) по охороні державного кордону України.
Доказів безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у спірний період, а саме бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу матеріали справи не містять, а ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ) та ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) наполягають на тому, що позивач в спірний період лише виконував обов'язки по охороні державного кордону України та не приймав участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що підтверджується довідкою ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_2 ) від 28.10.2024 №02.5/1201/24-Вн.
За таких обставин з огляду на приписи частини 2 статті 19 Конституції України суд змушений у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що зважаючи на наявність бойового наказу від 22.06.2022 №104 гриф, бойового наказу від 27.06.2022 №106 гриф та довідки від 14.10.2022 №3337, старший сержант ОСОБА_1 брав безпосередню участь у бойових діях в період з 05.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 09.09.2022, з 20.09.2022 по 30.09.2022 та з 01.10.2022 по 12.10.2022 та відповідно має право на отримання збільшеної виплати додаткової винагороди до 100 000 грн відповідно до Постанови №168.
У вимірі спірних правовідносин суд першої інстанції мав би обґрунтовано відхиляти доводи відповідачів про те, що підставою для нарахування додаткової винагороди є виключно списки за формою згідно додатку 2 до Наказу № 392-АГ, які мали направлятись військовою частиною, у відрядженні якої перебував апелянт.
Суд першої інстанції мав би мотивовано зазначити про те, що надіслання цих списків є елементом процедури виплати додаткової винагороди, тоді як право позивача на отримання спірних сум підтверджується довідкою від 14.10.2022 № 3337, яка видана на підставі бойового наказу Адміністрації державної прикордонної служби України від 22.06.2022 №104 гриф та бойового наказу Адміністрації державної прикордонної служби України від 27.06.2022 №106 гриф.
Водночас невідповідність довідки від 14.10.2022 № 3337 критеріям належності, достовірності та допустимості, визначених статтями 73-75 КАС України, судом встановлено не було.
Порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду.
В даному випадку, військовими частинами не було спростовано безпосередню участь апелянта у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області, та не наведено жодних доказів того, що старший сержант ОСОБА_1 , відпочивав, знаходячись безпосередньо на лінії зіткнення, чи ігнорував бойовий наказ Адміністрації державної прикордонної служби України від 22.06.2022 №104 гриф та бойовий наказ Адміністрації державної прикордонної служби України від 27.06.2022 №106 гриф.
Апелянт наголошує, що недотримання органами Держприкордонслужби вимог Наказів №164-АГ, №392-АГ та №628-АГ в частині обміну інформацію про участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів не може мати негативні наслідки для такого військовослужбовця, а отже, й не може впливати на його особисті права, в тому числі на право отримання спірної додаткової винагороди.
Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року та 10 березня 2025 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.
17 лютого 2025 року представником ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) подано відзив на апеляційну скаргу.
20 лютого 2025 року представником ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ) подано відзив на апеляційну скаргу.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач призваний на військову службу за призовом по мобілізації та проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_2 ) на посаді інспектора прикордонної служби ІІ категорії ІІІ групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (тип Б).
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_2 ) № 41-вв від 03.07.2022 позивача направлено у службове відрядження до НОМЕР_3 прикордонного загону, який перебуває в оперативному угрупуванні військ « ІНФОРМАЦІЯ_7 », з 03.07.2022, з метою прийняття участі у заходах.
В той же час у вказаний період службового відрядження позивач перебував на фінансовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_2 , яка і здійснювала йому нарахування та виплату грошового забезпечення.
На думку позивача, в період проходження ним служби, з серпня 2022 року по 12 жовтня 2022 року, він не отримав всіх належних сум грошового забезпечення, а саме додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 грн за місяць.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду за їх захистом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України від 03.04.2003 № 661-IV «Про Державну прикордонну службу України» Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.
Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», дія якого, в силу приписів пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, поширюється в тому числі на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
У частині другій статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 в абзаці першому пункту 1 постанови №168 слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць».
У решті зміст пункту 1 цієї постанови в частині, що стосується виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби, на час виникнення спірних правовідносин не змінювався.
Таким чином, на підставі аналізу наведених норм чинного законодавства України, встановлена постановою Кабінету Міністрів України № 168 додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень на місяць є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби, що виплачується їм на період дії воєнного стану та підлягає збільшенню до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Водночас реалізація зазначених приписів постанови Кабінету Міністрів України №168 вимагала визначення порядку й умов виплати додаткової винагороди з метою встановлення переліку бойових дій та заходів, передбачених абзацом першим пункту 1 цієї постанови, а також визначення документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у таких діях і заходах, враховуючи, що Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558, не врегульовувала цих питань.
Про необхідність визначення керівниками відповідних міністерств та державних органів порядку і умов виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 168, вказано і в пункті 21 цієї постанови, доповненому згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793, що підлягала застосуванню з 24 лютого 2022 року.
30 липня 2022 року Адміністрація Держприкордонслужби, посилаючись на пункт 21 постанови Кабінету Міністрів України № 168, видала наказ № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168», який був уведений в дію з 01 серпня 2022 року.
Пункт 2 цього наказу визначав вичерпний перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, виконання яких у відповідні дні давало військовослужбовцю право на збільшення додаткової винагороди до 100 000 гривень пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
У пункті 4 наказу №392-/0/81-22-АГ встановлено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:
1) бойового наказу (бойового розпорядження);
2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад;
3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Згідно з пунктом 5 наказу № 392/0/81-22-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (абзац перший пункту 5 наказу).
Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця (абзац другий пункту 5 наказу).
У довідках, передбачених цих пунктом, обов'язково мають зазначатися відомості про підтверджувальні документи, передбачені пунктом 4 цього наказу (абзац третій пункту 5 наказу).
Відповідно до пункту 10 наказу №392-/0/81-22-АГ облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу та підготовку проєкту наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 цього наказу, в органах Держприкордонслужби покладено на штаб органу, а у випадку відсутності штабу - на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій.
Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.
Відповідно до пункту 11 наказу №392/0/81-22-АГ інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.
Згідно з пунктом 12 наказу №392-/0/81-22-АГ виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).
До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов'язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу.
Надаючи оцінку доводам апелянта в частині визнання противними дій та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) скласти та направити до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ) інформацію про участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 09.09.2022, з 20.09.2022 по 30.09.2022 та з 01.10.2022 по 12.10.2022 включно, за формою, наведеною у додатку 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабнету Міністрів України від 28.02.2022 № 168», судова колегія враховує наступне.
Так, позивач наполягає на тому, що порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду.
Поряд з цим зазначає, що надіслання цих списків є елементом процедури виплати додаткової винагороди, тоді як право позивача на отримання спірних сум підтверджується довідкою від 14.10.2022 № 3337, яка видана на підставі бойового наказу Адміністрації державної прикордонної служби України від 22.06.2022 №104 гриф та бойового наказу Адміністрації державної прикордонної служби України від 27.06.2022 №106 гриф.
У контексті наведеного позивач покликається на правову позицію Верховного Суду у постановах від 21 березня 2024 року у справі №560/12539/22 та від 28 травня 2024 року у справі №560/1200/23, згідно якої підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах може бути довідка командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.
Колегія суддів зазначає, що у наведених справах Верховним Судом досліджувались обставини виплати додаткової винагороди відрядженим військовослужбовцям Держприкордонслужби у період дії наказу Адміністрації Держприкордонслужби №164-АГ від 31.03.2022 «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168», пунктом 3 якого встановлено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходів, здійснювати на підставі одного з таких документів (бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій (вахтового журналу) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об'єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл); рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Поряд з цим, у спірні періоди, заявлені позивачем (01.08.2022-12.10.2022), вказаний наказ Адміністрації Держприкордонслужби №164-АГ від 31.03.2022 не підлягав застосуванню, з огляду на прийняття наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ, згідно пункту 4 якого перелік підтверджуючих документів вимагає їх сукупності та одночасної наявності.
Таким чином, покликання позивача на вказані висновки Верховного Суду є безпідставними, оскільки спірні правовідносини не є релевантними.
Так, з огляду на приписи наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ, факт безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах у такому випадку мав бути підтверджений начальником НОМЕР_3 прикордонного загону (Військової частини НОМЕР_1 ), до якого для виконання завдань був відряджений позивач.
Інформацію щодо участі позивача у бойових діях або заходах начальник НОМЕР_3 прикордонного загону мав щомісячно, до 5 числа (у поточному місяці за попередній) подавати до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ) (за місцем проходження позивачем служби) шляхом складання довідки встановленої форми із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі та посиланням на підтверджуючі документи (у їх сукупності): бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій; рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь військовослужбовця у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, імені та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовця у таких діях та заходах.
Відповідно до змісту довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 14.10.2022 №3337, старший сержант ОСОБА_1 брав безпосередню участь у бойових діях в період з 05.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 09.09.2022, з 20.09.2022 по 30.09.2022 та з 01.10.2022 по 12.10.2022.
Вказана довідка Військової частини НОМЕР_1 від 14.10.2022 №3337 видана на підставі бойового наказу Адміністрації державної прикордонної служби України від 22.06.2022 №104 гриф та бойового наказу Адміністрації державної прикордонної служби України від 27.06.2022 №106 гриф.
З наведеного вбачається, що сукупність документів, згідно вимог пункту 4 наказу №392-/0/81-22-АГ, у вказаній довідці не зазначено.
Таким чином, довідка Військової частини НОМЕР_1 від 14.10.2022 №3337 не підтверджує зазначені в ній обставини, оскільки, всупереч вимогам наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ, у підставах видачі цієї довідки вказаний виключно бойовий наказ Адміністрації Держприкордонслужби, який є організаційно-розпорядчим документом про направлення позивача у службове відрядження в оперативне підпорядкування до ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Крім того, вказана довідка не містить інформації про наявність журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад; рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах, відтак не відповідає формі, визначеній додатком 2 до наказу від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ.
Наведене у сукупності не підтверджує безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах під час перебування у відрядженні у спірні періоди.
Крім того, командир ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), який володіє повною інформацією щодо обстановки в межах ділянки відповідальності НОМЕР_3 прикордонного загону та є уповноваженою особою на складання довідок (списків) військовослужбовців, які брали безпосередню участь у бойових діях або заходах, й повідомлення про це військової частини за місцем штатної служби військовослужбовців, у встановленому порядку не підтвердив участь позивача у бойових діях і заходах, визначених пунктом 2 наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ.
Також, ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_2 ) та ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) наполягають на тому, що позивач в спірний період виконував лише обов'язки по охороні державного кордону України та не приймав участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що підтверджується довідкою ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_2 ) від 28.10.2024 №02.5/1201/24-Вн.
Таким чином, підстави для зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) скласти та направити до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ) інформацію про участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 09.09.2022, з 20.09.2022 по 30.09.2022 та з 01.10.2022 по 12.10.2022 включно, за формою, наведеною у додатку 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ, відсутні.
Надаючи оцінку доводам апелянта в частині позовних вимог щодо зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити старшому сержанту ОСОБА_1 додаткову винагороду як військовослужбовцю, який приймав безпосередню участь у бойових діях або у забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області за період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 09.09.2022, з 20.09.2022 по 30.09.2022 та з 01.10.2022 по 12.10.2022 включно, на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, судова колегія враховує наступне.
Як вбачається з фактичних обставин справи, підставою невиплати позивачу спірної додаткової винагороди за період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 09.09.2022, з 20.09.2022 по 30.09.2022 та з 01.10.2022 по 12.10.2022 слугувало не направлення Військовою частиною НОМЕР_1 щомісячно до 5 числа до Військової частини НОМЕР_2 інформації про безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах за попередній місяць у відповідності до абзацу 2 пункту 11 наказу № 392/0/81-22-АГ у формі довідки, передбаченої додатком 2 до наказу № 392/0/81-22-АГ.
Як уже встановлено колегією суддів, підставою таких дій Військової частини НОМЕР_1 слугувала відсутність обставин залучення позивача до участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів та підтверджуючих документів (в сукупності) щодо прийняття позивачем безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у спірні періоди.
Також відповідачі наполягають на тому, що у спірний період позивач виконував обов'язки військової служби на ділянці державного кордону України.
Поряд з цим, ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_2 ) повідомив, що у спірний період журнали службово-бойових дій Зведеного загону ВПС (тип С) НОМЕР_4 прикордонного загону велися військовослужбовцями НОМЕР_4 прикордонного загону, під час їх перебування у відрядженні у Військовій частині НОМЕР_1 та саме з урахуванням зазначених у них записів, у відповідності до абзацу 2 пункту 11 Наказу №392-АГ, Військова частина НОМЕР_1 зобов'язана була перевірити достовірність внесеної інформації та у сукупності з іншими документами, визначеними пунктом 4 Наказу №392-АГ, скерувати на адресу Військової частини НОМЕР_2 довідки у формі, визначеній додатком 2 до Наказу №392-АГ, для здійснення відповідних нарахувань додаткової грошової винагороди у підвищеному розмірі.
ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_2 ) на виконання ухвали суду першої інстанції надав довідки про те, що відносно ОСОБА_1 відомості в журналах службово-бойових дій за період, з 01.08.2022 по 12.10.2022, не обліковано (довідка від 28.10.2024 №02.5/11201/24-Вн) та №04.3.1/12964/24-Вн від 02.12.2024, в якій вказано, що відносно ОСОБА_1 рапорти для виплати додаткової винагороди в розмірі 70 000 грн, передбаченої Постановою КМУ №168, у період з 01.08.2022 по 12.10.2022 до НОМЕР_4 прикордонного загону не надходили.
З довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_2 ) від 28.10.2024 №02.5/11201/24-Вн слідує, що за результатами перевірки наявної інформації про безпосередню участь у бойових діях або заходах, наявних у журналах бойових дій (Журнал службово-бойових дій зведеного загону впс (тип С) НОМЕР_4 прикз №394 від 06.07.2022, журнал службово-бойових дій зведеного загону впс (тип С) НОМЕР_4 прикз №395 від 25.08.2022 встановлено, що відносно ОСОБА_1 у період, з 01.08.2022 по 12.10.2022 відповідних відомостей не обліковано.
Також, представник ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_2 ) повідомив, що довідок підтверджень безпосередньої участі у бойових діях або заходах позивача за серпень-жовтень 2022 року у складі Військової частини НОМЕР_1 у формі, визначеній додатком 2 до Наказу № 392-АГ до Військової частини НОМЕР_2 не надходило, а Довідка №3337 від 14.10.2022 з посиланням на одне бойове розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України без наявності відомостей про прийняття такої участі в журналі бойових дій (службово-бойових дій) не може вважатися належним та достатнім доказом факту прийняття позивачем участі у бойових діях або заходах.
Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, матеріали справи не містять документів щодо виконання позивачем безпосереднього виконання бойових завдань з відбиття атак (вогневого ураження, бойового контакту з ворогом), збройного нападу на об'єкти, які охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення (вогневого ураження), у т.ч. перебування безпосередньо цих об'єктів під бомбардуванням, артилерійським, ракетним обстрілами, натомість матеріали справи містять докази виконання позивачем службових обов'язків (певних завдань) по охороні державного кордону України.
За змістом апеляційної скарги наведені обставини позивачем не спростовуються.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність обставин безпосередньої участі позивача у спірні періоди у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що би давало підстави для виплати йому за цей період додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 гривень розмірі.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 18 грудня 2024 року у справі № 360/462/23.
З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 висновків суду не спростовують, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, та не підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
За правилами статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, визначені статтями 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: Т.Р. Вівдиченко
О.М. Кузьмишина