П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
29 квітня 2025 р. м. ОдесаСправа № 400/2315/25
Перша інстанція: суддя Брагар В. С.,
місце ухвалення: м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Семенюка Г.В.,
суддів - Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України , третя особа: Державне підприємство "Національні інформаційні системи", про визнання протиправним та скасування наказу від 21.02.2025 року № 503/5, -
встановиВ:
11 березня 2025 року Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Боненко Тетяна Леонідівна звернулась до суду з позовом до Міністерства юстиції України, з вимогою про визнання протиправним та скасування наказу відповідача "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Боненко Тетяни Леонідівни" від 21.02.2025 № 503/5. Разом з позовом позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України від 21.02.2025 №503/5 "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_1 " в частині блокування державному реєстратору - приватному нотаріусу Миколаївського міського нотаріального округу Боненко Тетяні Леонідівні доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці до набрання законної сили рішенням суду у даній справі та зобов'язати Державне підприємство "Національні інформаційні системи" розблокувати доступ державному реєстратору - приватному нотаріусу Миколаївського міського нотаріального округу Боненко Тетяні Леонідівні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Заява позивача обґрунтована тим, що оскаржуваним наказом відповідач тимчасово заблокував доступ позивачу до державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на три місяці. Пунктом 2 такого наказу відповідач його виконання на третю особу - Державне підприємство "Національні інформаційні системи". Вказаний наказ порушує законні права та інтереси позивача, що перешкоджає здійсненню професійної діяльності нотаріуса. Таким чином, позивач вважає, що наказ відповідача містить очевидні ознаки протиправності, тому підлягає скасуванню, а заява про забезпечення позову в свою чергу - підлягає задоволенню.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року заяву задоволено. Зупинено дію наказу Міністерства юстиції України від 21.02.2025 №503/5 "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_1 " в частині блокування державному реєстратору - приватному нотаріусу Миколаївського міського нотаріального округу Боненко Тетяні Леонідівні доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі. Зобов'язано Державне підприємство "Національні інформаційні системи" (вул. Бульварно-Кудрявська, 4, м. Київ 53, 04053, код ЄДРПОУ 39787008) розблокувати доступ державному реєстратору - приватному нотаріусу Миколаївського міського нотаріального округу Боненко Тетяні Леонідівні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, до набрання законної сили судовим рішенням по цій справі.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Міністерство юстиції України подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заяви позивача відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи заяву, суд першої інстанції фактично вирішив спір по суті, надавши оцінку діям Мін'юсту.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке:
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Таким чином, на підставі ч. 1 ст. 154 КАС України, заява позивача про забезпечення позову розглянута в порядку письмового провадження.
Відповідно до ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Верховний Суд в постанові від 29 вересня 2022 року по справі № 640/24600/20 зазначив, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Таким чином, з наведеного вбачається, що суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача. Самі ж заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. При цьому, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Разом з тим, суд не вправі вживати заходи забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Так, предметом оскарження по даній справі є, зокрема, правомірність прийнятого наказу Міністерства юстиції України від 21.02.2025 № 503/5 "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_1 " в частині блокування державному реєстратору - приватному нотаріусу Миколаївського міського нотаріального округу Боненко Тетяні Леонідівні доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.
Разом з тим, протиправність оскаржуваного рішення не є очевидною та підлягає доведенню в ході розгляду даної адміністративної справи, а тому, задоволення заяви про забезпечення позову у даному випадку буде вирішенням судом позовних вимог по суті та виходом за межі підстав для забезпечення позову, які передбачені ст. 151 КАС України.
Крім того, в обґрунтування заяви про забезпечення позову заявником не надано належних та достатніх доказів на підтвердження того, що невжиття зазначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що матеріали справи не свідчать про наявність небезпеки заподіяння істотної шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного Рішення було неповно з'ясовано судом обставини, що мають значення для справи, а відтак, відповідно до ст.ст. 315, ст. 317 КАС України, - оскаржуване Рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України, - задовольнити.
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року по справі № 400/2315/25, - скасувати.
Прийняти нову ухвалу, якою у задоволенні заяви Приватного нотаріусу Миколаївського міського нотаріального округу Боненко Тетяни Леонідівни про забезпечення позову, - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький