30 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 340/5398/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року (суддя Притула К.М.)
у справі № 340/5398/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2021 - 2023 роки у момент прийняття рішення про призначення пенсії за віком позивачу, а Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не проведення перерахунку пенсії позивача з врахуванням зазначеного показника за наслідком звернення до нього позивача;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату пенсії за віком позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021 - 2023 роки з дня її призначення, а саме з 08.04.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.04.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з заявою про призначення йому пенсії за віком, яка була призначена. Дана заява розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, який відповідно і проводив її обчислення. Проте з аналізу розпорядження про призначення пенсії та розрахунку заробітку було встановлено, що при обчисленні даного виду пенсії застосовано показник середньої заробітної плати за 2014 - 2016 роки, замість належного, який визначається за три роки перед зверненням за призначенням цього виду пенсії, тобто за 2021 - 2023 роки.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2021 - 2023 роки у момент прийняття рішення про призначення пенсії за віком позивачу.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату пенсії за віком позивачу із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021 - 2023 роки з 08.04.2024, дня її призначення.
Суд першої інстанції виходив з того, що при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону №1788-ХІІ, до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону №1058-IV, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з ч.3 ст.45 Закону №1058-IV.
Суд дійшов висновку, що при обчисленні позивачу пенсії за віком у 2024 році на підставі норм Закону №1058-IV пенсійний орган має врахувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням цієї пенсії, тобто, за 2021-2023 роки.
А тому, обчислення пенсійної виплати з урахуванням середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки є протиправним.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Скаржник вказує, що оскільки позивач вже перебував на обліку в пенсійному органі, то до нього застосується положення ч.3 ст. 45 Закону №1058-IV.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, попереднім видом пенсії позивача є пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, яка йому була призначена з 29.04.2013 та припинена у зв'язку з працевлаштуванням 03.06.2016.
08.04.2024 позивач подав до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області заяву про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2023 № 1058-IV.
Дана заява за принципом екстериторіальності розглянута Головним управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
За результатами розгляду заяви від 08.04.2024 позивачу призначено пенсію за віком, відповідно до приписів Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.03.2003 №1058-ІV.
При цьому, призначена пенсія не була обрахована із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме 2021-2023 роки.
Вважаючи таку бездіяльність пенсійного органу протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV, як в ньому зазначено, визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст. 9 цього Закону №1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно приписів ч.2 ст. 40 Закону №1058-ІV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Водночас, як встановлено вище, не спростовується відповідачем, позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
За загальними правилами ст.53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за вислугу років призначаються в розмірах, встановлених статтями 19 і 21 цього Закону для пенсій за віком. Пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку (статті 64-67, 69), одержуваного перед припиненням роботи, яка дає право на пенсію за вислугу років (статті 54 і 55).
Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми ч.3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
За встановлених у цій справі обставин суд апеляційної інстанції вважає помилковими доводи пенсійного органу щодо застосування у спірних відносинах ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 29.11.2016 у справі №21-6331а15, де Верховний Суд зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Така правова позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №577/2576/17.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності пенсійного органу щодо не застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2021 - 2023 роки у момент прийняття рішення про призначення пенсії за віком позивачу. Зворотні доводи скаржника є безпідставними.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року у справі № 340/5398/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко