29 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 280/9133/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2024 в адміністративній справі №280/9133/24 (суддя Бойченко Ю.П.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
У жовтні 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області , в якій позивач просив суд: визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсію ОСОБА_1 з розрахунку 61% від відповідного грошового забезпечення, який був призначений при звільненні 15.08.2005; зобов'язати ГУ ПФУ в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії з розрахунку 61 % з 01.01.2008 ОСОБА_1 відповідно до припису ст. 13 пункт “В» Закону № 2262 в редакції 1992 року.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2024 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 61 % до 56 % відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 61 % відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2008, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій просили прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Законом України “Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» від 04 квітня 2006 року внесено зміни до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», якими не передбачено збільшення пенсії за вислугу років (на 5 та 10%) учасникам ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2014 року № 112) передбачено виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, що належать до категорії 2 у фіксованій сумі - 170,82 грн. Вказані положення Конституційним Судом України неконституційними не визнавались. Оскільки діючим законодавством не передбачається можливість збільшення пенсії особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, на 5 % грошового забезпечення, відповідач правомірно обраховує розмір пенсії позивача, виходячи з 56 % грошового забезпечення.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області як отримувач пенсії, призначеної відповідно Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
Позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, що підтверджується відповідним посвідченням.
На дату звільнення зі служби, вислуга років позивача складає 22 роки (в пільговому обчисленні). Пенсія призначена з 19.08.2005 в розмірі 61 % відповідного грошового забезпечення (56 % - за 22 роки вислуги та 5 % - як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2).
З 01.01.2008 позивачу проведено перерахунок пенсії в розмірі 56 % відповідних сум грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», до складу якої не увійшло 5 % підвищення до пенсії, як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2.
На заяву позивача ГУ ПФУ у Запорізькій області листом від 24.09.2024 № 16781-16142/Б-02/8-0800/24 надало розрахунок його пенсії.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції чинній на час призначення пенсії позивачу), встановлювалось, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Пунктом «в» статті 13 Закону №2262-ХІІ передбачено, що особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
З 29 квітня 2006 року набув чинності Закон №3591-IV, пунктом 9 якого були внесені зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ, згідно з якими нова редакція підпункту «в» статті 13 Закону №2262-ХІІ зазначену 5-процентну доплату не передбачала.
Підставою перерахунку всіх призначених за Законом №2262-XIІ пенсій згідно з пунктом 3 статті 63 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.
Порядок перерахунку пенсій з 1 січня 2008 року регулюється Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, згідно з пунктом 1 якого перерахунок раніше призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Нові види грошового забезпечення військовослужбовців були визначені Постановою №1294, яка набирала чинності з дня втрати чинності указами Президента України, що визначали умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу державних органів, але не раніше ніж 1 січня 2008 року.
Таким чином, відсотковий розмір пенсії до відповідних сум грошового забезпечення при її призначенні установлюється статтею 13 Закону №2262-ХІІ саме на час призначення пенсії. Натомість розміри складових грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія при її перерахунку на підставі статті 63 Закону №2262-ХІІ, визначаються на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з наведених у пунктах 43-48 цієї постанови норм, складові грошового забезпечення, з яких обчислюється та перераховується пенсія, та їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Водночас відсоткове співвідношення раніше призначеної відповідно до статті 13 Закону №2262-XII пенсії до відповідних сум грошового забезпечення є сталим, оскільки установлюється на день призначення пенсії.
Як слідує з матеріалів справи, відповідач здійснив перерахунок позивачу пенсії у розмірі 56% грошового забезпечення, з урахуванням розміру грошового забезпечення, встановленого з 1 січня 2008 року для відповідних категорій осіб, тобто без врахування 5 % - збільшення розміру пенсії як особі, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесена до категорії 2, що підтверджується протоколом про перерахунок пенсії з 01.04.2008.
На час виникнення спірних правовідносин стаття 13 Закону №2262-XII була чинною у редакції Закону №3591-IV, яка не передбачала вказаної 5-відсоткової доплати особам, що брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 3.
Проте застосування органом ПФУ при перерахунку пенсії позивача положень статті 13 Закону №2262-XII у редакції Закону №3591-IV є протиправним, оскільки ця норма стосується призначення нових, а не перерахунку раніше призначених пенсій.
Крім того, в статті 58 Конституції України закріплено принцип незворотності нормативно-правових актів у часі.
Отже, при перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2008 року немає підстав для застосування механізму нового обчислення пенсії за нормами частини першої статті 13 цього Закону, яка застосовується саме при першому призначенні пенсії.
При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке було визначене при її призначенні, є незмінним.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18, у постановах Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №620/9370/21, від 19.12.2023 №140/500/21.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій щодо зменшення основного розміру пенсії позивача з 61 % до 56 % відповідних сум грошового забезпечення є протиправними, а зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу у розмірі 61 % відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2008, з урахуванням виплачених сум забезпечить ефективне відновлення прав ОСОБА_1 .
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції відповідають правовій позиції Верховного Суду, а тому, враховуючи норми ч. 5 ст. 242 КАС України, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене судове рішення скасуванню.
Керуючись ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області -залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2024 р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова
суддя О.М. Лукманова