29 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 280/10338/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.12.2024 в адміністративній справі №280/10338/24 (суддя Мінаєва К.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
У листопаді 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач 2), у якій позивач просив суд:
1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 1 від 31 жовтня 2024 року № 923110150701;
2) зобов'язати відповідача 1 здійснити позивачу перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 22 жовтня 2024 року № 08-02/350, згідно якої з 01 січня 2021 року суддівська винагорода позивача, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 138 924 грн, від 22 жовтня 2024 року № 08-02/351, згідно якої з 01 січня 2022 року суддівська винагорода позивача, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 151 837 грн 20 коп., від 22 жовтня 2024 року № 08-02/354, згідно якої з 01 січня 2023 року суддівська винагорода позивача, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 164 260 грн 80 коп., від 22 жовтня 2024 року № 08-02/356, згідно якої з 01 січня 2024 року суддівська винагорода позивача, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 185 313 грн 60 коп.;
3) зобов'язати відповідача 2 здійснити виплату позивачу з урахуванням компенсації інфляційних втрат на час виплати перерахунку відповідно до вимог статті 2 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, перерахованого позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 22 жовтня 2024 року № 08-02/350, згідно якої з 01 січня 2021 року суддівська винагорода позивача, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 138 924 грн, від 22 жовтня 2024 року № 08-02/351, згідно якої з 01 січня 2022 року суддівська винагорода позивача, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 151 837 грн 20 коп., від 22 жовтня 2024 року № 08-02/354, згідно якої з 01 січня 2023 року суддівська винагорода позивача, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 164 260 грн 80 коп., від 22 жовтня 2024 року № 08-02/356, згідно якої з 01 січня 2024 року суддівська винагорода позивача, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 185 313 грн 60 коп., з урахуванням раніше проведених виплат.
Крім того, просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача 1 на користь позивача 1211,20 грн витрат по сплаті судового збору.
Також позивач просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надати звіт про виконання судового рішення у місячний строк з моменту набрання ним законної сили, та допустити негайне виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.08.2024 адміністративний позов задоволено .
Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 31.10.2024 № 923110150701 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 22.10.2024 № 08-02/350, за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 22.10.2024 № 08-02/351, за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 22.10.2024 № 08-02/354, за період з 01.01.2024 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 22.10.2024 № 08-02/356.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 виплату, з урахуванням компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячного довічного грошового утримання відповідно до вимог статті 2 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», перерахованого раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 22.10.2024 № 08-02/350, за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 22.10.2024 № 08-02/351, за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 22.10.2024 № 08-02/354, за період з 01.01.2024 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 22.10.2024 № 08-02/356, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
У встановленні судового контролю за виконанням судового рішення відмовлено.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звернення судового рішення до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області , в яких просили прийняти нове рішення , яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області обґрунтована тим, що оскільки, законодавець чітко визначився про розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 гривні, то враховуючи відсильну норму статті 135 Закону Україниь «Про судоустрій і статус суддів», саме цей розмір і необхідно застосовувати під час визначення суддівської винагороди позивача.
Отже, статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» передбачено, що у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу суддів, становить 2102 грн., тобто на рівні 2020 року. Зміни розміру складових суддівської винагороди суддів, який працює, який працює на відповідній посаді з 01.01.2021, з 01.01.2022, з 01.01.2023 та з 01.01.2024 не відбулося.
Апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області обгрунтована тим, що суд І інстанції при винесенні рішення не взяв до уваги, що саме Законом про Державний бюджет України встановлюються прожиткові мінімуми для різних категорій громадян.
Окрім того, судом І інстанції не було враховано, що, аналізуючи питання правомірності встановлення таких обмежень, необхідно зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово висловлював позицію щодо можливості встановлення обмежень розміру соціальних виплат.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує щомісячне довічне грошового утримання судді у відставці з 04.10.2016.
На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.08.2021 у справі № 280/4173/21 позивачу проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 66 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді судді.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21.03.2024 у справі № 280/1741/24, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024, зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області направити ОСОБА_1 та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом:
- на 01 січня 2021 року - виходячи з базового посадового окладу судді місцевого загального суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» та абзацу 4 статті 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2021 рік», з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 гривень,
- на 01 січня 2022 року - виходячи з базового посадового окладу судді місцевого загального суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» та абзацу 4 статті 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2022 рік», з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 гривні,
- на 01 січня 2023 року - виходячи з базового посадового окладу судді місцевого загального суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» та абзацу 4 статті 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2023 рік», з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 гривні,
- на 01 січня 2024 року - виходячи з базового посадового окладу судді місцевого загального суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» та абзацу 4 статті 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2024 рік», з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі - 3028 гривень.
23.10.2024 на виконання рішення суду у справі № 280/1741/24 Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області направило до позивача та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідки про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розрахованого на підставі прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірах: 2270 грн (станом на 01 січня 2021 року), 2481 грн (станом на 01 січня 2022 року), 2684 грн (станом на 01 січня 2023 року), 3028 грн (станом на 01 січня 2024 року).
Звернувшись до територіального управління Головного Пенсійного фонду України із заявою про здійснення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання на підставі виданих ТУ ДСА України в Запорізькій області довідок, позивач отримав рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 31.10.2024 № 923110150701, прийняте за принципом екстериторіальності, про відмову у перерахунку пенсії. Зазначено, що відповідно до частини 4 статті 142 Закону України “Про судоустрій та статус суддів» перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання здійснюється у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 135 Закону України “Про судоустрій та статус суддів» базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб; судді апеляційного суду. Вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб; судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» передбачено, що у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді становить 2102 грн, тобто на рівні 2020 року. Оскільки у 2021-2023 роках базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду в порівнянні з минулими роками не змінився, тому у 2021-2023 роках базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду, який працює на відповідній посаді, в порівнянні з минулими роками не змінився. Враховуючи викладене, прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в перерахунку пенсії щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки відсутні законні підстави для проведення вищевказаного перерахунку.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Щодо наявності підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 142 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ Про судоустрій і статус суддів (далі Закон № 1402) щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Згідно зі ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Ч. 1 ст. 4 Закону № 1402 встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону № 1402 зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів.
Відповідно до ч. 1 ст. 135 Закону № 1402 суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Ст. 7 Закону України від 15 грудня 2020 року № 1082-ХІІ Про Державний бюджет України на 2021 рік (далі Закон № 1082) установлено прожитковий мінімум […] для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб: з 1 січня 2 270 гривень, працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня 2 102 гривні.
Ст. 7 Закону України від 02 грудня 2021 року № 1928-ІХ Про Державний бюджет України на 2022 рік (далі Закон № 1928) установлено у 2022 році прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб: з 1 січня 2 481 гривня; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня 2 102 гривні; Ст. 7 Закону України від 03 листопада 2022 року № 2710-ІХ Про Державний бюджет України на 2023 рік (далі Закон № 2710) установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб 2 684 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2 102 гривні; Ст. 7 Закону України від 09 листопада 2023 року № 3460-ІХ Про Державний бюджет України на 2024 рік (далі Закон № 3460) установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб 3 028 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2 102 гривні;
Однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення.
Визначені Конституцією України та спеціальним законодавчим актом (Законом № 1402) гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя. Окреслену правову позицію стосовно гарантій незалежності суддів було висловлено у низці рішень Конституційного Суду України, зокрема у рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 01 грудня 2004 року № 19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013, а також від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018.
30 вересня 2016 року набрали чинності зміни, внесені до Конституції України, згідно із Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (далі Закон № 1401).
На підставі Закону № 1401, серед іншого, ст. 130 Конституції України викладено в новій редакції, текст якої зазначено вище, і вперше закріплено спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що розмір винагороди встановлюється законом про судоустрій.
З цією конституційною нормою співвідносяться норми ч. 1 ст. 135 Закону № 1402, які дають чітке розуміння, що єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір суддівської винагороди, є закон про судоустрій.
Розмір суддівської винагороди визначено у ст. 135 Закону № 1402, який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в преамбулі), є законом про судоустрій в значенні ч. 2 ст. 130 Конституції України.
П. 1 ч. 1 ст. 135 Закону № 1402 установлено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України від 15 липня 1999 року № 966-ХІV Про прожитковий мінімум (далі - Закон № 966).
Відповідно до ст. 1 Закону № 996 прожитковий мінімум це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.
Законом № 996 закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.
Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.
Водночас, ст. 7 Закону № 1082, разом із встановленням станом на 01 січня 2021 року прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 2 270,00 грн, був введений такий новий вид прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, розмір якого становить 2 102,00 грн.
До 2021 року для розрахунку базового розміру посадового окладу застосовувався прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлювався на 01 січня відповідного календарного року, як це передбачено ст. 135 Закону № 1402.
Ст. 7 Законів № 1928, № 2710 та № 3460 на 2021-2024 роки також передбачений такий вид прожиткового мінімуму як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, розмір якого становить 2 102,00 грн.
Варто зазначити, що зміни до Закону № 1402 у частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди в період, щодо якого виникли спірні правовідносини, (2021-2024 роки), а також до Закону № 996 щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року для цілей визначення суддівської винагороди, немає.
Закони України про Державний бюджет України на 2021-2024 роки фактично змінили складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена ч. 2 ст. 130 Конституції України і ч. 3 ст. 135 Закону № 1402.
Закони України про Державний бюджет України на відповідні роки не повинні містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.
На такі аспекти законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України в Рішеннях від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).
Отже, Законом № 1402 закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом № 1402.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 13 вересня 2023 року у справі № 240/44080/21, від 24 липня 2023 року у справі № 280/9563/21, від 12 липня 2023 року у справі № 140/5481/22, від 22 червня 2023 року у справі № 400/4904/21.
Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2021 року (2 270,00 грн), на 01 січня 2022 року (2 481,00 грн), на 01 січня 2023 року (2 684, грн), на 01 січня 2024 року (3 028,00 грн), на іншу розрахункову величину, яка Законом № 1402 не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, 2 102,00 грн), на підставі норм ст. 7 Законів України про Державний бюджет України на 2021-2024 року є неправомірною.
Суд відзначає, що таким, що набрало законної сили, рішенням суду у справі № 280/2154/24 підтверджено право ОСОБА_1 на отримання довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого на 01 січня 2021 року складає 2 270,00 грн, на 01 січня 2022 року 2 481,00 грн, на 01 січня 2023 року 2 684,00 грн, на 01 січня 2024 року 3 028,00 грн.
Отже, Законом України Про судоустрій і статус суддів закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року. Указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій.
Аналогічні висновки щодо обчислення суддівської винагороди (обрання розрахункової величини прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року) сформовані у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2021 року по справі №400/2031/21, від 30 листопада 2021 року по справі №360/503/21.
Суд зазначає, що відповідно до вимог статті 129-1 Конституції України, статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, що набрало законної сили, є обов'язковим до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Щодо позовних вимог про виплату позивачу з урахуванням компенсації інфляційних втрат на час виплати перерахунку суд зазначає наступне.
Пунктами 2, 3 вказаного Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року.
Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:
- пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);
- соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);
- стипендії;
- заробітна плата (грошове забезпечення).
Згідно із пунктом 4 цього Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Зміст зазначених норм права дає підстави дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та виплата нарахованих доходів. Виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Крім того, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1- 3 вказаного Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічним чином застосовано норми права у подібних правовідносинах Верховним Судом у постанові від 30.09.2020 у справі №280/676/19, у постанові від 21.03.2023 у справі №620/7687/21, у постанові від 29.03.2023 у справі №120/9475/21-а.
У даному випадку відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у нездійсненні з 01.01.2021 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, отже, позивач має право на виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати з вини пенсійного органу.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційних скарг і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області -залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.12.2024 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова
суддя Ю. В. Дурасова