08 квітня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
представника власника майна ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14 березня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14.03.2025 відмовлено в задоволенні клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 22025000000000141 від 10.02.2025.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора задовольнити та накласти арешт на майно, яке вилучене 19.02.2025 під час проведення обшуку в АДРЕСА_1 , а саме:
- мобільний телефон Iphone 14 Pro IMEI НОМЕР_1 із сім-карткою Київстар;
- ноутбук Asus FCC ID MSQAX201D2;
-документи, а саме: довіреність від 11.11.2022, нотаріально завірена та видана ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 на ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 - 1 арк.; платіжні інструкції на видачу готівки ОСОБА_8 , у т.ч. за довіреністю, за 2023-2024 роки - на 467 арк.; акт приймання-передачі наданих послуг №: 5/20231211 від
Справа 761/8792/25 Слідчий суддя - ОСОБА_9
Апеляційне провадження № 11-сс/824/2797/2025 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
11.12.2023 з додатком - на 2 арк.; цивільно-правовий договір про надання послуг №: 1- 20230831 від 31.08.2023 з додатком - на 9 арк.; акт приймання-передачі наданих послуг №: 1/20230907 від 07.09.2023 з додатком - на 2 арк.; акт приймання-передачі наданих послуг №: 2/20230925 від 25.09.2023 з додатком на 2 арк.; акт приймання-передачі наданих послуг №: 3/20231026 від 26.10.2023 з додатком на 2 арк.; акт приймання-передачі наданих послуг №: 4/20231125 від 29.11.2023 з додатком на 2 арк (додаток 1), які належать ОСОБА_8 .
В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор зазначав, що в межах даного кримінального провадження 25.02.2025 призначено комп'ютерно-технічну експертизу щодо майна, на яке відмовлено у накладені арешту, на вирішення якої поставлені питання, в тому числі з пошуку прихованої, засекреченої, або видаленої користувачем інформації, яку неможливо отримати при звичайному огляді мобільного чи іншого цифрового пристрою.
Відмовивши у накладенні арешту на вилучене майно, слідчий суддя позбавив можливості орган досудового розслідування провести експертизу вилученого майна, на якому можуть міститися докази вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Заслухавши думку прокурора ОСОБА_5 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів клопотання, Головним слідчим управлінням СБ України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025000000000141 від 10.02.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Згідно даних клопотання, органом досудового розслідування Встановлено, що громадяни України: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , які є бізнес партнерами та афілійованими особами ОСОБА_13 , ОСОБА_14 через ряд підконтрольних офшорних компаній, зокрема JKX ОІL & GAS LIMITED» (країна реєстрації: Великобританія, реєстраційний номер 03050645), у 2022 - 2023 роках володіли російськими компаніями: ООО «Южгазэнерджи» (зареєстрована за адресою: російська федерація, Республіка Адигея, м. Майкоп, вул. Кошехабль, 400 м. від а/дороги Шовгенівск-Кошехабль, ІПН рф 0105046700, ОДРН рф 1060105000042) та ООО «Кейтеринг-юг» (зареєстрована за адресою: російська федерація, Республіка Адигея, м. Майкоп, вул. Пушкіна, буд. 284, ІПН рф 0105071249, ОДРН рфі 140105000310), які в свою чергу здійснюють господарську діяльність (продаж продукції) з державними компаніями та структурами російської федерації.
Крім того встановлено, що ОСОБА_13 виступає засновником та бенефіціарним власником «Eclaris Group Limited» (країна реєстрації: Британські та Віргінські острови, ідентифікатор юридичної особи VG 953028226), яка володіє 34,94 % «JKX OIL & GAS LIMITED» (країна реєстрації: Великобританія, реєстраційний номер 03050645), яка в свою чергу є власником 100% «Page Gas Ltd» (країна реєстрації: Великобританія, реєстраційний номер 04812599), яка в свою чергу володіє компанією «Adygea Gas B.V» (країна реєстрації: Нідерланди, реєстраційний номер 34274307). Остання виступає засновником та власником вищевказаних російських компаній: ООО «Южгазэнерджи» та ООО «Кейтеринг-юг».
В ході аналізу господарської діяльності вищезазначених російських суб'єктів господарювання, встановлено, що в період з 31.07.2022 по 31.12.2022 компанія ООО «Южгазэнерджи» здійснила продаж сировини (газова та нафтова продукція) державній корпорації ПАО «Газпром» (рф, м. Москва, вул. Наметкіна, 16, ІПН 7736050003, ОДРН 1027700070518, більше 51% акцій якої належить рф) на суму близько 1 млрд. рос. руб.
В період з 01.01.2023 по 31.04.2023 за аналогічною схемою було продано продукції на 500 млн рос руб.
Відповідно до повідомлення оперативного підрозділу СБ України від 18.02.2025 № 8/5/2-1087 встановлено, що до вказаної вище протиправної діяльності причетна ОСОБА_8 - помічник голови ради директорів JKX OIL & GAS LIMITED, яка фактично проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про право власності на яку не внесено до реєстрів.
Згідно вказаного повідомлення, серед іншого, отримано інформацію, що у зазначеному вище приміщенні, яке використовується ОСОБА_8 можуть зберігатися речі, предмети та документи, які мають суттєве значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, предмети, які можуть бути використані в якості речових доказів (мобільні термінали, оптичні та магнітні носії інформації, блокноти, чернетки їх рукописними записами, комп'ютерна техніка та інше), а також існує реальна загроза їх знищення.
Тобто, із повідомлення оперативного підрозділу СБ України встановлено, що у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , знаходяться речі, предмети та документи, що містять відомості, які можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні № 22025000000000141 від 10.02.2025.
Згідно даних протоколу обшуку від 19.02.2025, цього ж дня у порядку ч. 3 ст. 233 КПК України проведено невідкладний обшук у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , в ході час якого виявлено та вилучено наступні речі, предмети та документи: мобільний телефон Iphone 14 Pro IMEI НОМЕР_1 із сім-карткою Київстар; ноутбук Asus FCC ID MSQAX201D2;документи, а саме: довіреність від 11.11.2022, нотаріально завірена та видана ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 на ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 - 1 арк.; платіжні інструкції на видачу готівки ОСОБА_8 , у т.ч. за довіреністю, за 2023-2024 роки - на 467 арк.; акт приймання-передачі наданих послуг №: 5/20231211 від 11.12.2023 з додатком - на 2 арк.; цивільно-правовий договір про надання послуг №: 1- 20230831 від 31.08.2023 з додатком - на 9 арк.; акт приймання-передачі наданих послуг №: 1/20230907 від 07.09.2023 з додатком - на 2 арк.; акт приймання-передачі наданих послуг №: 2/20230925 від 25.09.2023 з додатком на 2 арк.; акт приймання-передачі наданих послуг №: 3/20231026 від 26.10.2023 з додатком на 2 арк.; акт приймання-передачі наданих послуг №: 4/20231125 від 29.11.2023 з додатком на 2 арк (додаток 1), які належать ОСОБА_8 .
Постановою старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_15 від 19.02.2025 вилучені вищевказані речі, предмети та документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 22025000000000141 від 10.02.2025.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24.02.2025 надано дозвіл на проведення обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
27.02.2025 прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотання про накладення арешту на майно, яке вилучене 19.02.2025 під час проведення обшуку в АДРЕСА_1 , а саме:
- мобільний телефон Iphone 14 Pro IMEI НОМЕР_1 із сім-карткою Київстар;
- ноутбук Asus FCC ID MSQAX201D2;
-документи, а саме: довіреність від 11.11.2022, нотаріально завірена та видана ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 на ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 - 1 арк.; платіжні інструкції на видачу готівки ОСОБА_8 , у т.ч. за довіреністю, за 2023-2024 роки - на 467 арк.; акт приймання-передачі наданих послуг №: 5/20231211 від 11.12.2023 з додатком - на 2 арк.; цивільно-правовий договір про надання послуг №: 1- 20230831 від 31.08.2023 з додатком - на 9 арк.; акт приймання-передачі наданих послуг №: 1/20230907 від 07.09.2023 з додатком - на 2 арк.; акт приймання-передачі наданих послуг №: 2/20230925 від 25.09.2023 з додатком на 2 арк.; акт приймання-передачі наданих послуг №: 3/20231026 від 26.10.2023 з додатком на 2 арк.; акт приймання-передачі наданих послуг №: 4/20231125 від 29.11.2023 з додатком на 2 арк (додаток 1), які належать ОСОБА_8 .
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14.03.2025 відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні № 22025000000000141, зпосиланням на недоведеність відповідності вилученого майна ознакам речових доказів.
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Дослідивши доводи клопотання прокурора та матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що встановлені у даному кримінальному провадженні фактичні обставини кримінального правопорушення, за якими здійснюється досудове розслідування, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку, що вилучені за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 речі та документи, а також мобільний телефон та ноутбук, можуть бути містити на собі сліди злочинів або інші відомості, які мають значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, що свідчить про їх відповідність критеріям речових доказів, зазначеним у статті 98 КПК України, та згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для їх арешту як речових доказів з метою збереження.
Зокрема, як убачається із даних протоколу обшуку від 19.02.2025, в ході поверхневого огляду вмісту інформації мобільного телефону ОСОБА_8 встановлено, що він містить відомості, які можуть мати значення для встановлення обставин злочину, у тому числі виявлено листуванні з абонентами, які мають намори телефону країни-агресора російської федерації. Під час обшуку ОСОБА_8 відмовилась надавати паролі доступу до мобільного телефону та ноутбуку.
Крім того, постановою старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_15 від 25.02.2025 призначено комп'ютерно-технічну експертизу вилучених мобільного телефону та ноутбуку, на вирішення якої поставлені питання, в тому числі з пошуку прихованої, засекреченої, або видаленої користувачем інформації, яку неможливо отримати при звичайному огляді мобільного чи іншого цифрового пристрою.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає обгрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора про те, що слідчий суддя дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення його збереження як речових доказів.
На переконання колегії суддів, прокурором у клопотанні, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України доведено, що існують правові підстави для накладення арешту на вилучені предмети, речі та документи, з метою забезпечення їх збереження в як речових доказів, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути приховане, пошкоджене чи знищене.
Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до втрати доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.
На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ'єктивність судового розгляду при вирішенні питання щодо арешту вилученого майна, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про накладення арешту на вказане у клопотанні майно з метою збереження як речових доказів у кримінальному провадженні.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 117, 170, 171, 173, 376, 395, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14.03.2025 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 задовольнити та накласти арешт на майно, яке вилучене 19.02.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- мобільний телефон Iphone 14 Pro IMEI НОМЕР_1 із сім-карткою Київстар;
- ноутбук Asus FCC ID MSQAX201D2;
- документи, а саме: довіреність від 11.11.2022, нотаріально завірена та видана ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 на ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 - 1 арк.; платіжні інструкції на видачу готівки ОСОБА_8 , у т.ч. за довіреністю, за 2023-2024 роки - на 467 арк.; акт приймання-передачі наданих послуг №: 5/20231211 від 11.12.2023 з додатком - на 2 арк.; цивільно-правовий договір про надання послуг №: 1- 20230831 від 31.08.2023 з додатком - на 9 арк.; акт приймання-передачі наданих послуг №: 1/20230907 від 07.09.2023 з додатком - на 2 арк.; акт приймання-передачі наданих послуг №: 2/20230925 від 25.09.2023 з додатком на 2 арк.; акт приймання-передачі наданих послуг №: 3/20231026 від 26.10.2023 з додатком на 2 арк.; акт приймання-передачі наданих послуг №: 4/20231125 від 29.11.2023 з додатком на 2 арк (додаток 1).
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3