1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 03 квітня 2025 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 лютого 2025 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Великі Лучки, Мукачівського р-ну., Закарпатської обл., українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 396, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України,-
за участі: прокурора захисника ОСОБА_7 , ОСОБА_5
Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 та обрано відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
У разі затримання особи, відносно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Не погоджуючись із таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необгрунтованною.
На думку апелянта, підозра необґрунтована, оскільки належні та допустимі докази причетності ОСОБА_6 , до інкримінованих йому кримінальних правопорушень, відсутні.
Посилається також на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти задоволення скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 11 лютого 2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025000000000513, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 396, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України.
19 грудня 2024 року ОСОБА_6 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 396, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України та того ж дня його вручено дружині ОСОБА_6 - ОСОБА_9 (а.с. 210).
21 січня 2025 року отримано відповідь на доручення оперативному підрозділу, відповідно до якого підозрюваний ОСОБА_6 12 липня 2024 року залишив територію України, через пункт пропуску «Чоп (Тис)».
11 лютого 2025 року матеріали досудового розслідування відносно підозрюваного ОСОБА_6 виділено з кримінального провадження № 1202210060000420 від 25.10.2024 в окреме провадження за № 12025000000000513.
11 лютого 2025 року постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у розшук та кримінальне провадження зупинено.
18 лютого 2025 року постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук
19 лютого 2025 року старша слідча в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 звернулася до Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 лютого 2025 року клопотання слідчої задоволено.
З оскаржуваної ухвали вбачається, що наведені в клопотанні доводи перевірено слідчим суддею при розгляді клопотання. При цьому, заслухано думку прокурора, захисника, з'ясовано обставини, які мають значення для вирішення питання про обрання запобіжного заходу в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Чинним кримінальним процесуальним законом України передбачено спеціальну процедуру вирішення питання, коли особу, щодо якої ставиться питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оголошено у міжнародний розшук.
Зокрема, відповідно до частини шостої статті 193 КПК України, слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 слідчий суддя дослідив клопотання про обрання запобіжного заходу і матеріали, які його обґрунтовують, та правильно встановив, що наведені у них обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, викладених у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах. На даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.
Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
З огляду на наведені у клопотанні докази, у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 396, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_6 підозри чогось очевидно недопустимого чи такого, що не підтверджується доказами, не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
Зокрема, наявні в матеріалах провадження, докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися і фактично переховується від органів досудового розслідування, з урахуванням оголошення його в міжнародний розшук; знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
З огляду на викладене у сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя з дотриманням вимог ч. 6 ст. 193 КПК України обрав підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід є необхідним у даному випадку для виконання завдань кримінального провадження.
Також, слід зазначити, що Кримінальний процесуальний кодекс України не обумовлює ухвалення судового рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою доведеністю факту перебування особи у міжнародному розшуку, але визначає необхідність оголошення такого розшуку (ч. 6 ст. 193, ч. 2 ст. 281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено органом досудового розслідування (а.с. 215-225, 227-235, т. 1).
Посилання захисника на те, що повідомлення про підозру вручено у непередбачений КПК України спосіб, спростовується матеріалами провадження, оскільки як убачається із матеріалів провадження органом досудового розслідування вжито всіх заходів, передбачених КПК України для вручення підозри, а саме її вручено дружині ОСОБА_6 - ОСОБА_9 (а.с. 210, т. 1).
Доводи захисника, що повідомлення про підозру вручено слідчим, яким не підписано підозру та яка не входить до групи слідчих, є необгрунтованими.
Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
З матеріалів провадження убачається, що повідомлення про підозру складено та підписано старшим слідчим в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_10 , та вручене старшим слідчим СВ Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області, яка входить до складу групи слідчих відповідно до витягу з ЄРДР (а.с. 24-25, т. 1).
Вручення повідомлення про підозру слідчим, яким не складено та не підписано повідомлення про підозру, не є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, захисника не спростовують висновків слідчого судді щодо наявності підстав для обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу. При цьому, слід зазначити, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваної особи в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України не є остаточним застосуванням стосовно особи запобіжного заходу, натомість, за своєю правовою природою не призводить до негайного взяття особи під варту, а виступає підставою для затримання й доставки цієї особи до місця кримінального провадження.
Так, відповідно до положень вищевказаної ч. 6 ст. 193 КПК України, у разі обрання стосовно підозрюваної особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за її відсутності, після затримання такої особи та не пізніш як через 48 годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю такої особи розглядає питання про застосування стосовно неї обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
За таких обставин, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є документом, на підставі якого здійснюється затримання особи як на території України, так і за її межами, здійснюється доставка особи до місця кримінального провадження, а також ухвалюється рішення про застосування запобіжного заходу або екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтвердженні достатніми даними, дослідженими слідчим суддею, а тому апеляційна скарга захисника, з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді у справі не встановлено.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 184, 194, 376 404, 405, 418, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 лютого 2025 року відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Єдиний унікальний № 757/7957/25-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_14
Провадженя № 11-сс/824/2623/2025 Доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст.183 КПК України