про закриття провадження у справi
30 квітня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/36653/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С.В., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві), в якому просив:
- визнати дії ГУ ПФУ в м. Києві в частині відмови у виплаті недоотриманої пенсії протиправними;
- зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві виплатити позивачу недоотриману суму пенсії померлого батька ОСОБА_2 у розмірі 209127,89 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 грудня 2021 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі, визначено здійснити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та звільнено позивача від сплати судового збору.
На виконання положень Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399 адміністративну справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року справу прийнято до провадження, розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статі 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Аналіз вказаних норм закону свідчить про те, що до юрисдикції адміністративних судів віднесено розгляд тільки тих справ, де предметом спору є порушення прав, свобод чи інтересів конкретної особи з боку суб'єкта владних повноважень саме у сфері публічно-правових відносин. При цьому, владні повноваження повинні здійснюватися відповідним суб'єктом саме в сфері публічно-правових відносин і стосуватися безпосередньо конкретної особи. Спори з приводу владних управлінських рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені у межах приватних правовідносин, до адміністративної юрисдикції не відносяться.
Із матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 .
17 червня 2021 року П'ятнадцятою київською державною нотаріальною конторою позивачу було видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька - ОСОБА_2 . Спадщина, на яку було видано свідоцтво, складалась з грошової суми, що становить недоотриману пенсію, яка була нарахована, але не виплачена померлому батьку позивача у розмірі 209127,89 грн.
Зазначена сума недотриманої пенсії належала померлому згідно з повідомлення ГУ ПФУ в м. Києві від 23 березня 2021 року № 2600-0502-8/49205.
Позивач 17 листопада 2021 року звернулася до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про виплату недоодержаної ОСОБА_2 пенсії.
22 листопада 2021 року позивач отримала письмову відповідь, з якої стало відомо, що ГУ ПФУ в м. Києві не може нарахували ти виплатити вище зазначену суму недоотриманої пенсії після смерті батька.
Позивач не погоджуючись з такими діями відповідача звернулася до суду з цим адміністративним позовом.
Статтею 52 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Згідно з частиною другою статті 1220 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Відповідності до пункту 2.26 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки з померлим пенсіонером, документ, що посвідчує особу заявника.
Непрацездатними членами сім'ї, зазначеними у частині другій статті 36 Закону, подаються документи, які засвідчують, що вони перебували на утриманні померлого пенсіонера.
Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв'язку з відсутністю членів сім'ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.
Таким чином, якщо члени сім'ї не звернулися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини, недоотримана пенсія входить до її складу.
Згідно зі свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже днем відкриття спадщини є 19 жовтня 2020 року.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину, виданого позивачу, до складу спадщини увійшла недоотримана пенсія у розмірі 209127,89 грн.
Приймаючи до уваги те, що позивач звернулася до ГУ ПФУ в м. Києві з заявою про виплату нарахованої та неодержаної померлої особи пенсії у листопаді 2021 року, тобто після спливу 6 місяців з дня відкриття спадщини, а також після отримання свідоцтва про право на спадщину, недоотримана спірна сума пенсії померлого пенсіонера увійшла до її складу.
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже у цій справі предметом позову є майнова вимога в порядку спадкування права власності на майно - грошові кошти у вигляді суми недотриманої пенсії.
Тож спір має приватноправовий, а не публічно-правовий, характер, а тому підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Аналогічну правову позицію щодо застосування зазначених норм процесуального права було викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 286/3516/16-ц, від 03 квітня 2019 року у справі №808/1346/18 та постанові Верховного Суду від 16 квітня 2024 року у справі №160/10395/23.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на вказане суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України.
Керуючись статтями 238, 239, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії.
Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про закриття провадження у справі, не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.В. Кисіль