справа № 492/540/23
провадження № 2/492/233/25
Іменем України
31 березня 2025 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
головуючої судді - Гусєвої Н.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Гамурар І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю: третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачки: Товариства з обмеженою відповідальністю «Арцизька управляюча компанія»; третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачки: Арцизької міської ради, Комунального підприємства «Житловик», про визнання недійсним рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку, -
встановив:
Позивачка звернулась до суду із зазначеною позовною заявою до відповідачки, в якій просила суд визнати недійсним рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , оформлене протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку від 02 квітня 2023 року, та стягнути судові витрати. В обґрунтування вимог позову позивачка послалась на те, що 02 квітня 2023 року відповідачкою ОСОБА_2 , як співвласником вказаного багатоквартирного будинку, було проведено збори співвласників вказаного багатоквартирного будинку, що підтверджується протоколом зборів, згідно з яким зборами вирішено: 1) відкликати Товариство з обмеженою відповідальністю «Арцизька управляюча компанія» (далі за текстом - ТОВ «АУК»), визначено управителем КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЖИТЛОВИК» (далі за текстом - КП «ЖИТЛОВИК»); 2) обрано ОСОБА_2 уповноваженою особою співвласників вказаного будинку під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням. Позивачка вважає, що рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку прийнято в порушення вимог чинного законодавства, оскільки порушено: порядок проведення скликання зборів співвласників вказаного багатоквартирного будинку, а саме позивачку не було повідомлено про дату, час проведення вказаних зборів, а також була відсутня інформація про вказані збори в загальнодоступних місцях; порядок складення протоколу зборів співвласників вказаного багатоквартирного будинку, оскільки після повернення Виконавчим комітетом Арцизької міської ради вказаного протоколу без прийняття на зберігання відповідачкою було змінено текст протоколу та Виконавчий комітет Арцизької міської ради прийняв його; порядок голосування, визначення співвласників, відсотків голосів, сфальсифіковано підписи співвласників, оскільки, згідно з протоколом, у зборах брали участь співвласники в кількості 29 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 1777,22 кв. м., у письмовому опитуванні взяли участь ще 6 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 326,37 кв. м., і таким чином за підсумками голосування проголосували «за» 35 співвласників на загальну площу 2103,59 кв. м. та «проти», «утримався» немає, а також у протоколі зазначені особи, яким не належать квартири у вказаному будинку та особи, які проживають в інших місцях та перебувають за кордоном і двічі зазначені, тому оскаржуване рішення підлягає визнанню недійсним, у зв'язку з чим позивачка звернулась до суду із зазначеною позовною заявою.
Позивачка та її представник, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з'явились, але до суду від представника позивачки надійшла заява, в якій просив суд про розгляд справи за його відсутності та за відсутності позивачки, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, у разі повторної неявки відповідачки у судове засідання не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідачка про дату, час та місце судового засідання двічі поспіль була повідомлена належним чином, однак у судове засідання повторно не з'явилась. Так, судом, відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України, надсилалась судова повістка про виклик до суду за адресою місця проживання відповідачки, зареєстрованою у встановленому законом порядку, однак, згідно з поштовим конвертом з судовою повісткою, що повернулась до суду з довідкою відділення «Укрпошти» з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою», свідчить про неможливість вручення відповідачці судової повістки, та відповідно до частини 8 статті 128 ЦПК України, в такому випадку вважається, що судовий виклик вручено відповідачці належним чином. Клопотання про розгляд справи за її відсутності, відзив до суду не подала, про причини неявки у судове засідання суд не повідомила.
Представниця третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Арцизька управляюча компанія», будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з'явилась, але до суду від неї надійшла заява, в якій просила суд про розгляд справи за її відсутності, не заперечувала проти задоволення позовних вимог.
Представниця третьої особи Арцизької міської ради, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з'явилась, але до суду від неї надійшла заява, в якій просила суд про розгляд справи за її відсутності, заперечувала проти задоволення позовних вимог.
Представниця третьої особи Комунального підприємства «Житловик» у судове засідання не з'явилась, про дату час та місце судового засідання повідомлялась належним чином, що підтверджується розпискою про вручення їй судової повістки у суді та, відповідно до вимог абзацу 2 частини 6 статті 128 ЦПК України, в такому випадку вважається, що судовий виклик вручено представниці третьої особи належним чином. Клопотання про розгляд справи за її відсутності, пояснення щодо позову до суду не подала, про причини неявки у судове засідання суд не повідомила.
Суд зазначає, що відповідно до вимог частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Також, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Отже, відповідачка зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, суд зазначає, що відповідачка зобов'язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи, що стосуються безпосередньо її, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22).
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка не надала до суду доказів неможливості прибути в судове засідання.
Суд враховує строки розгляду справи, передбачені законом, дві неявки поспіль відповідачки у судове засідання без поважних причин, а також не встановлення наявності поважних причин для її неявки.
Також, судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення відповідачки про розгляд справи, забезпечено всі процесуальні права у спосіб, передбачений ЦПК України.
Виходячи з вищезазначеної практики ЄСПЛ, беручи до уваги дві поспіль неявки відповідачки у судове засідання, суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності відповідачки, яка з 08 травня 2024 року, тобто з моменту прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, до ухвалення даного рішення жодного разу в судове засідання не з'явилась, станом розгляду справи не цікавилась, тим самим своїм процесуальним обов'язком з'явитись в судове засідання за викликом, знехтувала.
Вирішуючи питання про проведення розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за необхідне зазначити, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідачку, яка не вчиняє дій щодо участі у розгляді справи.
Враховуючи вказані факти, згоду представника позивачки, що викладена у поданій ним до суду заяві, щодо заочного розгляду справи, суд вважає за можливе, відповідно до частини 4 статті 223 ЦПК України, ухвалити рішення у справі при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, судом, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані суду письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, давши їм оцінку в сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 (а. с. 13-14, 67-68), позивачці у справі, на праві спільної часткової власності належить 1/3 частина квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових право на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (далі за текстом - Реєстр) № 310858558 від 26 вересня 2022 року (а. с. 15).
02 квітня 2023 року відбулися збори співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується протоколом (а. с. 22-26).
Як вбачається з протоколу від 02 квітня 2023 року, на вказаних зборах співвласників були прийняті:
- рішення про відкликання управителя ТОВ «АУК», визначення управителем КП «ЖИТЛОВИК», якого уповноважити на подання протоколу зборів співвласників будинку до Виконавчого комітету Арцизької міської ради на зберігання;
- рішення про обрання ОСОБА_2 , відповідачки у справі, уповноваженою особою співвласників вказаного будинку під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням.
Відповідно до частини 2 статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначені та регулюються Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року № 417-VIII (далі за текстом - Закон).
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками.
Відповідно до положень статті 10 Закону, співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем, визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.
Судом встановлено, що 02 квітня 2023 року відбулися збори співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , на яких було відкликано управителя ТОВ «АУК», визначено управителя КП «ЖИТЛОВИК», якого уповноважено на подання протоколу зборів співвласників будинку до Виконавчого комітету Арцизької міської ради на зберігання та обрано ОСОБА_2 , відповідачку у справі, уповноваженою особою співвласників вказаного будинку під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням.
Ініціатором зборів співвласників є ініціативна група, яка складається не менш як із трьох власників квартир або нежитлових приміщень (частина 3 статті 10 Закону).
Повідомлення про проведення зборів співвласників направляється ініціатором зборів співвласників не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зборів. Повідомлення в письмовій формі надається кожному співвласнику під власноручний підпис або надсилається рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку. За складеною у довільній формі письмовою заявою (у тому числі у формі електронного документа) співвласника до ініціатора зборів співвласників, отриманою не пізніше ніж за 15 календарних днів до дня проведення зборів співвласників, повідомлення про проведення зборів співвласників надсилається такому співвласнику на іншу поштову адресу або на адресу електронної пошти чи з використанням інших технічних засобів електронних комунікацій, зазначених у такій заяві (частина 7 статті 10 Закону).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , позивачка у справі, посилається на обставину, як на підставу вимог позову про те, що її, як співвласника багатоквартирного будинку, не було повідомлено про дату, час проведення вказаних зборів, а також була відсутня інформація про вказані збори в загальнодоступних місцях, однак позивачка не довела вказані обставини, жодних належних і допустимих доказів на підтвердження зазначеного суду не надала, чим позивачкою не виконані вимоги статей 12, 81 ЦПК України.
В матеріалах справи також відсутні будь-які докази, які б підтверджували вказані ОСОБА_1 , позивачкою у справі, обставини.
Згідно з частиною 26 статті 10 Закону протокол зборів співвласників з питань, зазначених у пунктах 2 і 3 частини другої цієї статті, складається не менш як у двох примірниках, один з яких зберігається в управителя, а другий передається на зберігання до виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради за місцем розташування багатоквартирного будинку, який розміщує резолютивну частину рішення, прийнятого зборами співвласників, на своєму офіційному веб-сайті.
Порядок зберігання виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад протоколів зборів співвласників та розміщення ними на офіційному веб-сайті інформації про рішення, прийняті такими зборами, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 6 Порядку зберігання протоколів зборів співвласників багатоквартирного будинку та розміщення інформації про рішення, прийняті такими зборами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 109 (далі за текстом - Порядок), після надходження до виконавчого комітету заяви та протоколу відповідальний за зберігання протоколу перевіряє: 1) відповідність заяви формі, наведеній у додатку 1; 2) наявність в протоколі рішень з питань, зазначених у пункті 3 цього Порядку; 3) наявність у протоколі відомостей, встановлених частиною п'ятнадцятою статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
У разі невідповідності заяви формі, наведеній у додатку 1, відсутності в протоколі рішень з питань, зазначених у пункті 3 цього Порядку, та/або відсутності у протоколі відомостей, встановлених частиною п'ятнадцятою статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», відповідальний за зберігання протоколу у строк, що не перевищує п'яти робочих днів з дня надходження зазначених документів до виконавчого комітету, повертає їх заявнику із зазначенням конкретних підстав для повернення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , позивачка у справі, посилається на обставину, як на підставу вимог позову про те, що після повернення Виконавчим комітетом Арцизької міської ради вказаного протоколу без прийняття на зберігання, відповідачкою було змінено текст протоколу та повторно подано до Виконавчого комітету Арцизької міської ради, який прийняв його на зберігання, що є порушенням Закону, Порядку.
На підтвердження повернення Виконавчим комітетом Арцизької міської ради протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку від 02 квітня 2023 року надано суду лист Арцизької міської ради № 02-5/325 від 05 травня 2023 року, яким надано відповідь ОСОБА_3 , про те, що після ретельного вивчення протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 02 квітня 2023 року виявлені порушення форми протоколу, у зв'язку з чим протокол повернуто, а резолютивну частину видалено із відповідного розділу сайту Арцизької міської ради (а. с. 41).
Суд дійшов висновку, що доводи позивачки про те, що порушено порядок передачі протоколу на зберігання не можуть мати наслідком недійсності оскаржуваного нею рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку від 02 квітня 2023 року.
Відповідно до частиною 4 статі 10 Закону збори співвласників у прийнятих в експлуатацію новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на квартири та нежитлові приміщення, загальна площа яких становить більше половини загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень у такому будинку.
Згідно з частиною 6 статі 10 Закону за технічної можливості може бути організовано участь у зборах співвласників окремих співвласників (їх представників) (за їхнім бажанням) дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції. Голосування таких співвласників (їх представників), крім голосування за обрання голови зборів, здійснюється шляхом заповнення ними листків опитування.
Твердження ОСОБА_1 , позивачки у справі, про обставини, як на підставу вимог позову, про те, що порушено порядок голосування, визначення співвласників, відсотків голосів, фальсифікації підписів співвласників, а також що у протоколі зазначені особи, яким не належать квартири у вказаному будинку, а також особи, які проживають в інших місцях та перебувають за кордоном та зазначені двічі суд не бере до уваги, оскільки судом встановлено та підтверджується протоколом зборів співвласників будинку від 02 квітня 2023 року, що загальна площа багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 становить 3526,31 кв. м., у зборах взяли участь 29 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення вказаного будинку загальною площею 1777,22 кв. м. та у письмовому опитуванні взяли участь 6 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення вказаного будинку загальною площею 326,37 кв. м., що відповідає вимогам частини 4, частини 6 статі 10 Закону.
Позивачка не навела жодних доказів та пояснень того, в чому саме полягає ймовірна фальсифікація підписів співвласників, хто здійснив таку фальсифікацію та чим підтверджується факт фальсифікації.
Закон та інші нормативні акти не передбачають визнання недійсним рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку у разі, якщо більшість співвласників висловили та закріпили своє рішення відповідно до частини 6 статті 10 Закону, а окремий співвласник або частина співвласників з тих чи інших причин не приймали участі у зборах, або ж відмовилися від підпису у протоколі, за умови, що за прийняте рішення проголосувало більше як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та не житлових приміщень.
Вказане, на думку суду, не порушує права ОСОБА_1 , позивачки у справі, у розумінні частини 11 статті 10 Закону, відповідно до якої рішення зборів співвласників є обов'язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення після прийняття рішення.
Відповідно до правил статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів;показаннями свідків.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до частин 1, 5 статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з частиною 1 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та їх зміст, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову, оскільки вимоги позову не ґрунтуються на нормах законодавства та є безпідставним, а факти, наведені ОСОБА_1 , позивачкою у справі, у позовній заяві, не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами.
Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, судові витрати у разі відмови у задоволенні позову покладаються на позивача, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що не підлягають стягненню з відповідачки на користь позивачки витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу.
Згідно із частинами 9-10 статті 158 ЦПК України, у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено суд на підставі частини 9 статті 158 ЦПК України дійшов висновку, що заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою суду від 09 травня 2024 року, підлягають скасуванню, однак в силу частини 10 статті 158 ЦПК України такі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили наявним заочним рішенням.
Керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 19, 44, 48, 76-81, 89, 95, 128, 133, 141, 158, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 274-279, 280-282, 284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Судові витрати покласти на ОСОБА_1 .
Заходи забезпечення позову, які були вжиті судом згідно ухвали Арцизького районного суду від 09 травня 2024 року, шляхом заборони: ОСОБА_2 вчиняти дії з укладення з Комунальним підприємством «Житловик» договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 , внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням; Комунальному підприємству «Житловик» надавати послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 згідно рішення зборів співвласників від 02 квітня 2023 року - скасувати з дня набрання наявним заочним рішенням законної сили.
Копію заочного рішення направити учасникам справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідачка, якій повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення їй повного заочного рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачкою в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачка, якій повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення їй повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області Гусєва Н.Д.