Справа № 203/6591/24
Провадження № 2/0203/433/2025
КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
14 квітня 2025 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Колесніченко О.В.,
за участю секретаря Погрібного О.Ю.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача Салтисюка Ю.В.,
розглянувши у загальному порядку у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу у паперовій формі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
1.Описова частина.
Зміст позовних вимог.
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 , за представництва адвоката Жорніченка Д.В. через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подав цю заяву, пред'являючи позов до ОСОБА_3 на предмет стягнення з останнього на користь позивача матеріальних збитків в розмірі 194 346,60 грн., завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 09 січня 2024 року, моральної шкоди в розмірі 100 000 грн., витрат пов'язаних із залученням судового експерта-товарознавця в розмірі 6 000 грн., витрат на проведення експертного дослідження обставин і механізму ДТП в розмірі 25 500 грн., з покладенням на відповідача також і судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 2 943,47 грн. і витрат на правничу допомогу.
В обґрунтування позову зазначається, що 09 січня 2024 року о 21:18 годині в м. Дніпрі по вул. Костомарівська, ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом марки «Mazda3», р.н. НОМЕР_1 , під час здійснення маневру не переконався в його безпечності та скоїв зіткнення з невстановленим транспортним засобом під керуванням невстановленого водія, який продовжив некерований рух та скоїв наїзд на транспортний засіб «Hyundai Loniq» з номерним знаком НОМЕР_2 , належний на праві власності ОСОБА_1 . В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2024 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В результаті неправомірних дій ОСОБА_3 власнику автомобіля «Hyundai Loniq» з номерним знаком НОМЕР_2 ОСОБА_1 завдано матеріальну та моральну шкоду.
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Mazda3» з номерним знаком НОМЕР_1 , була застрахована в АТ «СК «АРКС» за полісом обов'язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР213406701 від 16 лютого 2023 року та договором добровільного СЦ ВВНТЗ №DGO-213406701 від 16 лютого 2023 року.
Висновком судового експерта - автотоварознавця №9763/1 від 11 березня 2024 року визначено вартість матеріального збитку, нанесеного власнику, тобто позивачу, автомобіля «Hyundai Loniq» з номерним знаком НОМЕР_2 , VIN- НОМЕР_3 , пошкодженого внаслідок ДТП, становить 529 181,42 грн., вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля - 482 278,94 грн.
За заявою потерпілого, тобто позивача, АТ «СК «АРКС» перераховано на розрахунковий рахунок позивача страхове відшкодування у розмірі 260 000 грн., відповідно до визначеного ліміту страховика за шкоду заподіяну майну у розмірі 160 000 грн., визначену полісом ОСЦПВВНТЗ №ЕР213406701 від 16 лютого 2023 року, та визначеного ліміту відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну у розмірі 100 000 грн., відповідно до договору добровільного СЦВВНТЗ №DGO-213406701 від 16 лютого 2023 року.
З огляду на пошкодження транспортного засобу позивач вимушений був провести відновлювальний ремонт транспортного засобу за власні кошти, для чого звернувся до ПП «Аеліта» та сплатив кошти на ремонт у повному обсязі на загальну суму 454 346,60 грн., тому позивач просить суд стягнути з відповідача завдані матеріальні збитки на решту суми відновлювального ремонту 194 346,60 грн. (454 346,60 грн.-260 000 грн.=194 346,60 грн.).
Крім того, внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди позивачу завдано моральну шкоду, яка полягає у пережитому внаслідок ДТП нервовому стресі, обумовленому необхідністю ремонту транспортного засобу за власні кошти та знаходження значної суми коштів для ремонту, відсутності можливості користування власним авто, що призвело до порушення усталеного робочого та життєвого графіку та моральних переживаннях за істотно пошкоджений майже практично новий автомобіль 2021 року випуску.
Також позивачем понесені витрати, пов'язані із залученням експертів, а саме: експерта Драгана В.М. для проведення експертного дослідження обставин і механізму ДТП, яким складено висновок №10.1/011-Д від 26.04.2024 у розмірі 25 500 грн., оскільки під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 , категорично заперечував порушення ним ПДР; експерта Крутінь В.І. для проведення автотоварознавчої експертизи №9763/1 від 11.03.2024 у розмірі 6 000 грн. та витрати на правничу допомогу, у зв'язку з поданням даного позову, розрахунок яких попередньо складає 23 000 грн. та сплати судового збору у розмірі 2 943,47 грн.
Стислий виклад позицій учасників справи у заявах по суті справи.
09 грудня 2024 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Салтисюка Ю.В., надійшов відзив на позов, в якому відповідач позов не визнав у повному обсязі, заперечуючи проти доводів позивача тим, що матеріальні збитки спричинені позивачу не виключно його діями, а в тому числі неправомірними діями невстановленого водія, невстановленої марки автомобіля, з типом кузову «Пікап», який незважаючи на очевидні дії відповідача, у вигляді повороту ліворуч, здійснив зіткнення з його автомобілем «Mazda 3» з номерним знаком НОМЕР_1 , внаслідок чого його автомобіль «Mazda 3» здійснив некерований рух та здійснив зіткнення з автомобілем позивача «Hyundai Loniq» з номерним знаком НОМЕР_2 , який був припаркований на узбіччі. Відповідач завчасно увімкнув покажчик лівого повороту та почав здійснювати маневр повороту ліворуч, рухаючись на швидкості 10 км/год. Відповідач не оспорює того факту, що 09 січня 2024 року відбулася ДТП за участі його автомобіля та під його керуванням, однак вважає, що в діях невстановленого водія також вбачається порушення пункту 10.1, 14.2б, 14.2в Правил дорожнього руху. Постановою суду від 14 червня 2024 року було надано оцінку лише діям відповідача, однак факт наявності вини в діях невстановленого водія, невстановленого транспортного засобу з кузовом типу «Пікап», який також приймав участь у ДТП, судом не досліджувалось та не надавалась оцінка його діям. Відповідач вважає, що в діях невстановленого водія також вбачається причинний зв'язок з подією ДТП, в наслідок якої позивачу було спричинено матеріальну шкоду. Оцінка дій невстановленого водія є необхідною в межах даної справи та впливає на цивільну відповідальність відповідача, зокрема в частині зменшення розміру суми збитків, які підлягають відшкодуванню за його рахунок. На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно правова відповідальність його автомобіля «Mazda 3» з номерним знаком НОМЕР_1 була застрахована в АТ «СК «АРКС» за полісом обов'язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР213406701 від 16 лютого 2023 року, відповідно до якого страхова виплата складала 160 000 грн. та договором добровільного страхування №DGO-213406701 від 16 лютого 2023 року, відповідно до якого страхова сума становить 500 000 грн. Відповідачем, після ДТП, було повідомлено АТ СК «АРКС» про настання страхового випадку та представником страхової компанії йому було підтверджено, що ліміт страхової виплати за двома договорами страхування складає 660 000 грн., дана інформація була відома і позивачу. Відповідач вважає, що АТ «СК «АРКС» не в повному обсязі виконала свої зобов'язання, щодо здійснення страхових виплат визначених договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу та договором добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, з підстав чого відповідач вважав про необхідність залучення АТ «СК «АРКС» в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог, оскільки рішення у зазначеній справі може вплинути на права та обов'язки страхової компанії щодо здійснення страхової виплати у повному обсязі.
Крім того представник відповідача не визнав заявлений розмір моральної шкоди через недоведеність заподіяння такої шкоди доказами, враховуючи, що на момент ДТП позивач взагалі не був присутнім, так як пошкодження автомобіля відбулось під час перебування авто на паркувальному майданчику, без присутні водія та пасажирів. Після ДТП відповідач мав змогу неодноразово спілкуватися з позивачем, при цьому останній не виявляв жодних ознак нервового стресу, що об'єктивно вбачалось із його врівноваженої поведінки та спокійної розповіді про ДТП.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат на проведення експертного дослідження обставин механізму ДТП судовим експертом Драган В.М. за складання висновку №10.11/011-Д від 26.04.2024 відповідач не визнав з тих підстав, що вказаний висновок надавався позивачем як доказ на підтвердження вини його, відповідача, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення №203/657/24, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, тобто, в межах іншої справи та стягнення витрат за його виконання в даній справі не відповідає вимогам законодавства. Крім того, представник відповідача вказував на безпідставність вимог про стягнення витрат у розмірі 6 000,00 грн. за складання висновку експерта №9763/1 від 11.03.2024, оскільки цей експерт залучений самостійно, без запрошення відповідача, тобто з порушенням вимог ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», і позивачем не доведено факту не виконання страховиком свого обов'язку щодо проведення експертизи на предмет визначення розміру збитків в результаті страхового випадку. За наведеного, представник відповідача наполягав на відмові у позові в повному обсязі.
Інші заяви по суті справи сторонами та третьою особою не подавалися.
Позиції учасників справи в судовому засіданні.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили задовольнити їх у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_4 заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмовити у їх задоволенні з підстав викладених у відзиві на позов.
Представник третьої особи АТ СК «ТАС», яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору в судове засідання свого представника не направила, про розгляд справи повідомлені належним чином.
Заяви, клопотання з процесуальних питань.
09 грудня 2024 року представником відповідача заявлялося клопотання про залучення Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АРКС» до участі у зазначеній цивільній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, оскільки рішення суду у зазначеній цивільній справі може вплинути на права та обов'язки страхової компанії щодо здійснення страхової виплати у повному обсязі.
Інших заяв, клопотань з процесуальних питань не надходило.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 листопада 2024 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 09.12.2024, роз'яснено строк на подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень на відзив, про що повідомлено всіх учасників справи та направлено їм копію вказаної ухвали.
Ухвалою суду від 19 лютого 2025 року задоволене клопотання представника відповідача та до участі у зазначеній справі залучено третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС».
2.Мотивувальна частина.
Суд, дослідивши зібрані докази, заслухавши усні пояснення позивача та представників сторін, дійшов висновку про вирішення справи в межах заявлених вимог за наявними в ній матеріалами із частковим задоволенням позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази.
Встановлено, що постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2024 року, що набрала законної сили 01 серпня 2024 року, визнано винним ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП; провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Цією постановою суду встановлено, що ОСОБА_3 09 січня 2024 року о 21:18 год. в м. Дніпрі по вул. Костомарівський, керуючи транспортним засобом марки «Mazda 3» з номерним знаком НОМЕР_1 , під час здійснення маневру в порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху не переконався в його безпечності та скоїв зіткнення з невстановленим транспортним засобом під керуванням невстановленого водія, який продовжив некерований рух та скоїв наїзд на транспортний засіб «Hyundai» з номерним знаком НОМЕР_2 , в результаті чого автомобілі отримали механічній пошкодження (а.с. 8-10).
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, вказана постанова суду від 14 червня 2024 року має преюдиційне значення при розгляді цієї цивільної справи в питанні, чи мали місце дії (бездіяльність) ОСОБА_3 та чи вчинені вони ним.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 автомобіль марки «Mazda 3» з номерним знаком НОМЕР_1 на праві власності зареєстрований за ОСОБА_3 (а.с. 55).
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Mazda3» з номерним знаком НОМЕР_1 , була застрахована в АТ «СК «АРКС» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 213406701 з 17 лютого 2023 року по 16 лютого 2024 року страхувальником - ОСОБА_3 (ліміт страхової суми за шкоду, заподіяну майну 160 000,00 грн.) та за договором добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (приєднання) №DGO-213406701 з 17 лютого 2023 року по 16 лютого 2024 року (страхова сума 100 000,00 грн.) (а.с.111, 11 зворот - 114).
Позивач звернувся до АТ СК «АРКС» із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, що мала місце 09 січня 2024 року по вул. Костомарівській в м. Дніпрі, внаслідок якої пошкоджено належний позивачу автомобіль «Hyundai» з номерним знаком НОМЕР_2 та 26 липня 2024 року АТ «СК «АРКС» повідомила позивача про прийняте рішення щодо виплати ОСОБА_1 страхового відшкодування за вищевказаним випадком в сумі 160 000 грн. згідно полісу ОСЦПВВНТЗ №ЕР213406701 від 16 лютого 2023 року та в сумі 100 000 грн. згідно договору добровільного СЦВВНТЗ № DGO-213406701 від 16 лютого 2023 року та вказані кошти перераховані АТ «СК «АРКС» безпосередньо на рахунок ОСОБА_1 загальною сумою 260 000 грн. (а.с. 55 зворот).
Згідно складеного експертом Крутінь В.І. за заявою ОСОБА_1 висновку за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ (підготовленого для подання до суду) №9763/1 від 11 березня 2024 року, вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля «Hyndai Loniq», д.р.н. НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_5 , становить 529 181,42 грн. (з урахуванням втрати товарної вартості в розмірі 46902,48 грн.). Вартість відновлювального ремонту зазначеного автомобіля, на момент проведення дослідження становить 482 278,94 грн. (а.с. 34-52).
За складення вказаного висновку позивачем сплачено 6000,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 9763/1 від 21 лютого 2024 року (а.с.33).
Згідно складеного експертом ОСОБА_5 за заявою СК «Аркс» висновку експерта-автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ № 9763 від 11 березня 2024 року: 1) вартість відновлювального ремонту автомобіля «Hyndai Loniq», д.р.н. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, а також середньої нормо/години ремонтних робіт у Дніпропетровській області становить 386598,94 грн.; 2) вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля «Hyndai Loniq», д.р.н. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП становить 482278,94 грн. Втрата товарної вартості згідно заяви замовника не розраховувалась (а.с. 134).
За виставленими на загальну суму в 454 346,60 грн. ПП «Аеліта» рахунками № 1232 від 21 лютого 2024 року на суму 443942,24 грн. та в№ 1260 від 23 лютого 2024 року на суму 10404,00 грн. оплату здійснено ОСОБА_1 повністю, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №252Т004ROW від 26 лютого 2024 року на суму 273 297,60 грн. та платіжною квитанцією від 30 квітня 2024 року на суму 181 049,00 грн. (а.с.58).
Також судом встановлено, що відновлювальний ремонт автомобіля «Hyndai Loniq», д.р.н. НОМЕР_2 , повністю проведений ПП «Аеліта», про що свідчать акти виконаних робіт № АЛ00278878 від 26 квітня 2024 року та № АЛ00277903 від 29 квітня 2024 року (а.с.58-зворот, 59-60).
Крім того, судом встановлено, що 19 квітня 2024 року в ході розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_3 № 203/657/24 потерпілий ОСОБА_1 , скориставшись своїми процесуальними правами, подав суду, складений на підставі його заяви та за укладеним №10.1 від 19 квітня 2024 року з судовим експертом Драган В.М. договором, висновок експерта за результатами проведення експертного дослідження з обставин і механізму ДТП від 26 квітня 2024 року 2024№10.1/011-Д, згідно якого в зафіксованій дорожній обстановці: водій автомобіля Mazda ОСОБА_3 , для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був діяти відповідно до вимог п.10.1 ПДР; невстановлений водій невстановленого автомобіля - відповідно до п. 12.3 ПДР. Водій автомобіля Mazda ОСОБА_3 мав технічну можливість запобігти зіткненню транспортних засобів шляхом своєчасного виконання вимог п.10.1 ПДР, виконання яких було необхідною умовою для запобігання події з його боку і для їх виконання у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру які не дозволили б йому виконати їх. Дії водія Mazda ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.10.1 ПДР, що з технічної точки зору, перебувало у причинному зв'язку з настанням події даної ДТП (із зіткненням з невстановленим автомобілем та подальшим його наїздом на автомобіль Hyndai). При зафіксованому механізмі пригоди в діях водія автомобіля Hyndai ОСОБА_1 не вбачається будь-яких невідповідностей вимогам ПДР, які з технічної точки зору перебували б у причинному зв'язку з настанням події даної ДТП (із зіткненням автомобіля Mazda з невстановленим автомобілем та подальшим його наїздом на автомобіль Hyndai (а.с. 16 зворот-29).
Виставлений за договором №10.1 рахунок від 19 квітня 2024 року на суму 25 500 грн. оплачений ОСОБА_1 та за актом про прийняття-передачі наданих послуг № 10.1./011-Д від 26 квітня 2024 року прийняте повне виконання договору у вигляді складеного експертом висновку (а.с.12, 13-14, 11, 14 зворот -15).
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Згідно з ч. 1 ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до положень ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.
Відповідно до положень ст. 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Відповідно до положень ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Також у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснено, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, завдана фізичній особі, майну фізичної особи чи майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Тобто, до загальних умов цивільно-правової відповідальності відносяться: 1) протиправний характер поведінки (дій чи бездіяльності) особи, на яку передбачається покласти відповідальність (чи настання інших спеціально передбачених законом або договором обставин); 2) наявність у потерпілої особи шкоди або збитків; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника і наступними шкідливими наслідками; 4) вина правопорушника.
Сукупність перерахованих умов, за загальним правилом необхідних для покладання цивільно-правової відповідальності на конкретну особу, називається складом цивільного правопорушення. Відсутність хоча б одного із зазначених умов відповідальності, як правило, виключає її застосування. Встановлення даних умов здійснюється саме у зазначеній черговості, оскільки відсутність одного з попередніх умов позбавляє сенсу встановлення інших (наступних) умов.
Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 09 серпня 2017 року, справа №908/2138/16, за якою для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, за відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року у справі №359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 9 постанови від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі №6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці, незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України, відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика (постанова Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року, справа №755/7666/19).
Аналогічні по суті висновки, викладено Верховним Судом у постановах від 14 лютого 2018 року у справі № 754/1114/15-ц (провадження №61-1156св18), від 13 червня 2019 року у справі № 587/1080/16-ц (провадження № 61-20762св18), від 17жовтня 2019 року у справі № 370/2787/18 (провадження № 61-11244св19), від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/4696/16-ц (провадження № 61-30908св18), від 21 лютого 2020 року у справі № 755/5374/18 (провадження № 61-14827св19) та від 22 квітня 2020 року у справі №756/2632/17 (провадження № 61-12032св19).
Судом встановлено, що страховик виплатив страхове відшкодування за полісом ОСЦВП та договором добровільного страхування страхове відшкодування у максимальному розмірі страхової суми загальним розміром 260 000,00 грн., разом з тим, вартість фактичного відновлювального ремонту автомобіля, в тому числі з урахуванням втрати товарної вартості, є більшою і становить за даними виставлених і оплачених рахунків 454 346,60 грн., та, відповідно різниця вартості проведеного ремонту автомобіля і виплаченого страхового відшкодування становить за приписами п. 1 ч.2 ст. 22 ЦК України реальні збитки, тобто витрати, які позивач зробив для відновлення свого порушеного права власника, у зв'язку з чим вказані збитки на суму 194 346,60 грн. (454 346,60 грн. - 260 000,00 грн. = 194 346,60 грн.) підлягають відшкодуванню відповідачем, як особою, з вини якої сталася ДТП і пошкоджено автомобіль позивача.
Також позивач поніс збитки у розмірі вартості проведеного інженерно-технічного експертного дослідження (автотехнічного) - дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди, за результатами якого складений висновок експерта № 10.1/011-Д від 26 квітня 224 року, тобто 25000,00 грн., оскільки вказаний експертний висновок ОСОБА_1 , як потерпілий в ДТП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, пов'язаний з безпосереднім захистом та відновленням своїх порушених прав власника пошкодженого майна, а тому такі витрати за п.1 ч.2 ст. 22 ЦК України підлягають відшкодуванню особою, винною у порушенні прав позивача, тобто, відповідачем у справі.
Крім того, відповідно до положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 3, 9 постанови від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Як встановлено судом, саме з вини відповідача власність позивача - автомобіль «Hyndai Loniq», д.р.н. НОМЕР_2 , зазнав пошкоджень, що призвело до неможливості користуватися своїм транспортним засобом в умовах та постійних ракетно-дронових атак міста Дніпра збройними силами держави-агресора рф, і зумовило істотну зміну узвичаєного життєвого і робочого графіку з необхідністю докладати додаткових зусиль для організації свого життя, необхідності ремонту автомобіля з віднайденням для цього додаткових коштів у значній для позивача сумі, тому суд приходить до висновку про доведеність заподіяння моральної шкоди позивачу і наявність підстав для відшкодування такої шкоди відповідачем, достатнім розміром якої з урахуванням принципу розумності та співмірності на переконання суду буде 4000,00 грн.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи.
Як встановлено постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2024 року, що набрала законної сили 01 серпня 2024 року, 09 січня 2024 року о 21 год. 18 хв. в м. Дніпрі по вул. Костомарівській, ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом марки «Mazda 3» р.н. НОМЕР_1 , під час здійснення маневру в порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху не переконався в його безпечності та скоїв зіткнення з невстановленим транспортним засобом під керуванням невстановленого водія, який продовжив некерований рух та скоїв наїзд на транспортний засіб «Hyundai», р.н. НОМЕР_2 , в результаті чого автомобілі отримали механічній пошкодження.
Разом з тим, частинами 1, 2 ст. 1190 ЦК України визначено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.
За встановлених обставин та приймаючи до уваги вказану норму матеріального закону, суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що матеріальні збитки позивачу спричинені не виключно діями відповідача, а і діями невстановленого водія, постановою суду від 14 червня 2024 року факт наявності вини в діях невстановленого водія судом не досліджувався і, відповідно, відповідач може нести відповідальність лише в частині від загального розміру, оскільки за вимогами ч.1 ст.1190 ЦК України особи, спільними діями яких завдано шкоди несуть солідарну, відповідальність перед потерпілим, а не дольову, і під час розгляду справи позивач у справі, будучи потерпілим від ДТП, не звертався до суду з заявою про визначення відповідальності осіб, внаслідок дій яких його припаркований на парковці автомобіль зазнав механічних пошкоджень.
Також суд відхиляє доводи представника відповідача про достатність для повної оплати відновлювального ремонту автомобіля суми страхового відшкодування, визначеної полісом ОСЦВП та договором добровільного страхування сукупним розміром 660000,00 грн., оскільки такі доводи прямо суперечать наявним у матеріалах справи полісу ОСЦВП № 213406701 за умовами якого страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну - 160000,00 грн. (за шкоду заподіяну здоров'ю 300 000,00 грн., що у даному випадку не входить до страхового випадку), та договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів від 16 лютого 2023 року, за умовами п.2.1 якого страхова сума складає 100 000,00 грн. (а.с.110-114).
Посилання представника відповідача на безпідставність вимог про стягнення витрат в 6000,00 грн. на оплату висновку експерта з проведення автотоварознавчого дослідження від 11 березня 2024 року № 9763/1 за замовленням позивача (без запрошення на експертизу відповідача) у зв'язку з виконанням страховиком обов'язку за ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з проведення експертизи, суд відхиляє, оскільки висновок експерта-автотоварознавця від 11 березня 2024 року № 9736 за заявою СК «АРСК» та висновок за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження від 11 березня 2024 року № 9763/1 (підготовлений для подання до суду) за заявою ОСОБА_1 проведені в один день 11 березня 2024 року одним і тим же експертом-автотоварознавцем Крутінь В.І. з оглядом цим експертом пошкодженого транспортного засобу, де зафіксовані пошкодження автомобіля ОСОБА_1 , проте питання, поставлені страховиком та ОСОБА_1 перед експертом були різними, зокрема, висновок за заявою страховика проводився без урахування втрати товарної вартості, тому вартість матеріального збитку без урахування втрати товарної вартості (для страхового відшкодування) є однаковою в обох висновках експерта за № 9763 та № 9763/1 - 482278,94 грн., а вартість матеріального збитку з урахуванням втрати товарної вартості складає за висновком № 9763/1 - 529181,42 грн. ( 482278,94 грн. + 46902,48 грн.); крім того, у висновку за замовленням страховика вартість відновлювального ремонту обчислювалась з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та середньо нормо/години ремонтних робіт згідно з Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, тоді як у висновку № 9763/1 вказане питання не ставилося, а відновлювальний ремонт обчислювався з урахуванням згідно даних заводу-виробника. Таким чином, обидва висновки, складені експертом не суперечать один одному і узгоджуються між собою, тому приймаються судом до уваги.
Крім того, суд враховує, що висновок експерта № 9763/1 складений у відповідності з вимогами ст. 106 ЦПК України саме для подання до суду, експерт попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 385, 386 КК України, і, відповідно відповідає вимогам ст. 107 ЦПК України, тоді як висновок № 9663 складався у зв'язку з вимогами ст. 22, 29, 34, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції Закону № 1961-IV), і належить до іншого джерела доказів за п.2 ч. 2 ст. 76 ЦПК України, а саме письмових доказів, у зв'язку з чим судом оцінюється на предмет дотримання не вимог до висновку експерта згідно ст. 102 ЦПК України, а на предмет дотримання вимог здійснення оціночної діяльності.
Також суд відхиляє доводи представник відповідача про безпідставність вимог позивача про відшкодування вартості висновку експерта за результатами проведення експертного дослідження з обставин і механізму ДТП від 26 квітня 2024 року, оскільки хоч вказаний висновок експерта отриманий позивачем не в ході розгляду даної цивільної справи і не відноситься до судових витрат в розумінні ч.1 ст. 133 ЦПК України, проте такий висновок позивач був вимушений оплатити для відновлення свого порушеного права потерпілого власника пошкодженого транспортного засобу і судом при розгляді справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 вказаний висновок взятий до уваги, а вина у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП доведена, а тому такі витрати відносяться до реальних збитків за п.1 ч.2 ст. 22 ЦК України і підлягають відшкодуванню відповідачем.
Висновки суду за результатами розгляду позовних вимог.
З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини, оцінивши згідно ст. 89 ЦПК України кожний доказ окремо та у сукупності і логічному взаємозв'язку на належність, допустимість і достатність згідно ст.ст. 77, 78, 80 ЦПК України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 та стягнення з відповідача на користь позивача майнову шкоду у виді збитків на відновлювальний ремонт автомобіля в розмірі 194 436,60 грн., понесених витрат на проведення експертного дослідження обставин і механізму ДТП у розмірі 25 500 грн., моральну шкоду в сумі 4000,00 грн.
Розподіл судовий витрат.
Відповідно ч. 1, п.п.1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема: на професійну правничу допомогу; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів.
Також, позивачем понесено витрати, пов'язані із залученням експерта для складення висновку експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ від 11 березня 2024 року № 9763/2 на суму 6000,00, сплачену за квитанцією до прибуткового касового ордеру в№ 9763/1 від 21 лютого 2024 року (а.с.33).
Судовий збір згідно ст. 141 ЦПК України з урахуванням результату розгляду справи належить покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, тобто в розмірі 2233,47 грн. (((194346,60 грн. + 25000,00 грн. + 4000,00 грн.) х 2943,47 грн.)/294346,60 грн.= 2233,47 грн.)
Керуючись ст. 76, 81, 89, 141, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС», про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) у відшкодування майнової шкоди 194 346,60 грн. (сто дев'яносто чотири тисячі триста сорок шість гривень 60 копійок.).
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) моральну шкоду у розмірі 4 000 грн. (чотири тисячі гривень).
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) витрати на проведення експертного товарознавчого дослідження у розмірі 6 000 грн., витрати на проведення експертного дослідження обставин і механізму ДТП у розмірі 25 500 грн., судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 943,28 грн., що в загальній сумі становить 33 443,28 грн. (тридцять три тисячі чотириста сорок три гривні 28 коп.).
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене та підписане 24 квітня 2025 року.
Суддя О.В. Колесніченко