про поновлення строку звернення до суду
29 квітня 2025 року м. Житомир справа № 240/19565/24
категорія 112010201
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шуляк Л.А., розглянувши клопотання про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної прокуратури про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому, з урахуванням уточненого адміністративного позову, просить:
- визнати бездіяльність Житомирської обласної прокуратури щодо не надання нової:
- довідки про розмір зарплати для перерахунку пенсії розрахованої із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 01.01.2019 року у розмірі 1921грн. протиправною;
- довідки про розмір зарплати для перерахунку пенсії розрахованої із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 01.01.2021 року у розмірі 2270грн. протиправною;
- довідки про розмір зарплати для перерахунку пенсії розрахованої із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з 01.01.2022 року у розмірі 2481грн. протиправною;
- визнати бездіяльність Житомирської обласної прокуратури щодо не надання:
- довідки про розмір зарплати для перерахунку пенси розрахованої із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 01.01.2020 року у розмірі 2102 грн протиправною; - довідки про розмір зарплати для перерахунку пенсії розрахованої із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 01.01.2023 року у розмірі 2684 грн протиправною;
- довідки про розмір зарплати для перерахунку пенсії розрахованої із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01.01.2024 року у розмірі 3028грн протиправною;
- зобов'язати Житомирську обласну прокуратуру надати йому нову:
- довідку про розмір заробітної плати для перерахунку пенсії розраховану на підставі ст.131-1 Конституції України, ч. 3 ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 01.01.2019 року у розмірі 1921, 00 грн;
- довідку про розмір заробітної плати для перерахунку пенсії розраховану на підставі ст.131-1 Конституції України, ч. 3 ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 01.01.2021 року у розмірі 2270 грн.;
- довідку про розмір заробітної плати для перерахунку пенсії розраховану на підставі ст.131-1 Конституції України, ч. 3 ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з 01.01.2022 року у розмірі 2481 грн.
- зобов'язати Житомирську обласну прокуратуру надати:
- довідку про розмір зарплати для перерахунку пенсії розраховану на підставі ст.131-1 Конституції України, ч. 3 ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 01.01.2020 року у розмірі 2102 грн.;
- довідку про розмір зарплати для перерахунку пенсії розраховану на підставі ст.131-1 Конституції України, ч. 3 ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 01.01.2023 року у розмірі 2684грн.;
- довідку про розмір зарплати для перерахунку пенсії, розраховану на підставі ст.131-1 Конституції України, ч. 3 ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01.01.2024 року у розмірі 3028грн;
- допустити негайне виконання судового рішення;
- встановити для відповідача строк подання суду звіту про виконання постанови суду.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі ст.ст.81, 86 Закону України "Про прокуратуру", Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019 справа №3-209/2018(2413/18, 2807/19) та від 13 вересня 2023 року №8-р(II)/2023, позивач звернувся до відповідача про видачу довідки про розмір зарплати для перерахунку пенсії за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 роки. Однак, як наголошує позивач, відповідач листом від 16.09.2024 відмовив у видачі довідки, пояснюючи, що перерахунок пенсії проводиться у разі прийняття нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою суду від 30.10.2024 позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Також зазначено, що питання дотримання строку звернення до суду буде розглянуто в ході розгляду справи по суті.
Розглянувши подане клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у частині 2 статті 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
При цьому, поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Правовідносини, з приводу яких позивач звернувся до суду, виникли станом на 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024, водночас з даним позовом до суду позивач звернувся 10.10.2024.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення пропущеного строку звернення, зазначає, що спірні відносини щодо реалізації його конституційного права на соціальний захист є триваючими, оскільки право на виплату пенсії гарантується державою, не обмежене часом, а тому не може бути обмеженим як протиправною бездіяльністю відповідача так і процесуальними строками для звернення до суду.
Пропущення строків на подання позову, вважає, пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежали від його волі та унеможливлювали своєчасне у встановлений законом процесуальний строк подання заяви (карантин, воєнний стан). Також вказує, що його законні права були обмежені нормативними актами, які в подальшому визнавались неконституційними.
Суд враховує, що процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені у нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист строк звернення та момент обрахунку його початку, але й природу спірних правовідносин, з приводу захисту прав, свобод та інтересів у яких особа звертається до суду.
Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Верховний Суд неодноразово вказував, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі № 815/91/18.
Суд враховує, що підставою для видачі спірних довідок позивач зазначає зміну розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлюється щорічно Законом про Державний бюджет, а тому очікувати на перерахунок пенсії позивач мав у перший місяць кожного нового року спірного періоду. Водночас, невидача відповідачем нової довідки для такого перерахунку й мала спонукати позивача після спливу першого місяця року до вчинення дій щодо відновлення своїх прав на перерахунок пенсії .
Водночас, як видно з матеріалів справи, вчиняти дії щодо відновлення свого права на перерахунок за період 2019-2024 роки позивач почав лише у серпні 2024 року.
Разом з тим, той факт, що позивач звернувся до Житомирської обласної прокуратури із заявою щодо перерахунку пенсії та отримав відмову відповідача у вересні 2024 року не змінює часу, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав. Зазначена дата свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти активні дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, а є лише штучно створеною передумовою звернення до суду.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду. Не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Зазначена позиція суду узгоджується з висновками, викладених в постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року по справі №240/12017/19.
Суд враховує введення в Україні воєнного стану у зв'язку із військовою агресією російської федерації. Проте, питання поновлення строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку звернення до суду у всіх абсолютно випадках.
Суд також відхиляє посилання позивача на запровадження карантину.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року №540-XI розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3, згідно якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України продовжуються на строк дії такого карантина. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантина, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
17 липня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року №731-XI, яким, серед іншого, внесені зміни до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, та яким, зокрема, встановлено наступне: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Таким чином, після закінчення таких безумовних строків суд може поновити процесуальні строки за заявою учасника справи виключно за умови посилання та належне доведення факту пропуску строку у зв'язку з дією конкретних карантинних обмежень, які безпосередньо вплинули на можливість сторони здійснення процесуальних дій. У той же час таких обставин, які обумовили неможливість подання ним позовної заяви у встановлений законом строк, позивачем наведено не було.
Суд враховує посилання позивача на стан здоров'я та інші обставини, які існували та не залежали від його волі (перебої з електропостачанням, зв'язком, визнання неконституційними положень нормативно-правових актів, що регулюють дані відносини та інші), проте позивач не вказав як саме всі ці обставини завадили йому своєчасно звернутись до суду, не надав доказів неможливості звернення до суду протягом всього пропущеного строку, починаючи з 2019 року.
Таким чином, доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено. Відтак, суд визнає причини пропущення строку звернення до суду з даним позовом в частині позовних вимог за 2019-2023 роки неповажними.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при застосуванні процесуальних правил варто уникати як надмірного формалізму, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності. У рішенні "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд зазначив про те, що строки спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду не підлягає задоволенню в частині вимог за 2019-2023 роки, як необґрунтоване, тому наявні підстави для залишення адміністративного позову без розгляду.
Також суд бере до уваги, що Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), у рішенні "Іліан проти Туреччини" встановив, що правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
В частині позовних вимог за 2024 рік суд вважає, що з огляду на наведені у клопотанні про поновлення пропущеного строку обставини та незначний період пропуску цього строку, забезпечуючи позивачу право на доступ до правосуддя, суд вважає, що даний строк може бути поновлено.
З огляду на викладене, клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду в частині вимог за 2024 рік підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 123, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом у справі № 240/19565/24 частково.
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити позивачу строк звернення до суду з адміністративним позовом в частині вимог щодо видачі довідки про розмір заробітної плати для перерахунку пенсії з 01.01.2024 року.
В іншій частині клопотання відмовити.
Залишити без розгляду адміністративний позов в частині вимог щодо видачі довідок про розмір заробітної плати для перерахунку пенсії з 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Л.А.Шуляк